56. Поділи Речі Посполитої. Зміни у політичному становищі Правобережних та Західноукраїнських земель.

Прични поділу РП:

- політична анархія у країні, спричинена боротьбою за владу різних угрупувань

- втручання інозем. держав у внутр. справи РП

- розорення країни внаслідок постійних повстань, війни зі Швецією та Рос.

Ініціатор поділу РП- прусь. імператор Фрідріх II.

Всього- 3 поділи:

I поділ (1772)

Росія захват. частину Схід. Білорусії

Австрія-Схід. Галичину

Прусія-Помор*я

II поділ (1793)

Росія- Правобер. У., Центр. Білорусь

Прусія-Гданськ, знач част. Великої Польші.

III поділ (1795)

Росія- Білор. ,Волинь, Латв та Литов землі

Австрія – Галичину, частину Волині, Малопольські землі із Краковом.

Прусія – осн. частину великої Польші з Варшавою.

=>РП припинила своє існування.

Таким чином під владою Рос. – Правобережжя, за винятком Галичини, Буковини та Закарпаття, які належ. Австрії.

Перші заходи рос. влади на землях Правобережжя:

- поширено адмін. устрій Росії. Українські землі об*єднано у Київ., Волин., Подільську губернії

- держ. мова- рос.

- за поль шляхтою збережено її права

- діяв 3й Литовський статут 1588р.

- головні посади обійняли рос. чиновники

- землі катол. церкви конфіск-ні і передані рос. дворянству

На Західноукр. землях, які тепер належали Австрії, вони встановлює свої порядки і у кунці 18 ст. там проводяться реформи Марії Терезії та Йосифа II - Адміністративна реформа;

Мета реформ- покращення матеріального становища селян; стабілізація соц.-економ ситуації та укріплення імперії; модернізація управлінської системи – заміна місцевої шлахти на імперських чиновників.

57. Реформи Марії-Терезії і Йосифа II кінця XVIII ст. Та їх вплив на західноукраїнські землі.

Мета реформ- покращення матеріального становища селян; стабілізація соц.-економ ситуації та укріплення імперії; модернізація управлінської системи – заміна місцевої шлахти на імперських чиновників.

Зміст реформ:

1) Адміністративна реформа

- Поділ корол-ва Галичини та Ладомирії на округи, очол-ні старостами.

- Містами управл. магістрати, признач. імперською адмін-ією.

- Вищий представницький орган краю- сейм, провідні позиції в якому займ. поль шляхта

- Замість поль. законів запровадж-ся загальноімперські.

- Львів- столиця королівства

2) Аграрна реформа

- Складено «Інвентарі», до яких внос. повинності селян і розмір іх податків без права їх збільшення землевласником.

- Заборона тілес. покарань.

- панщина обмеж. 3 днями на тиждень

- Селяни отрим певні громад. права (брати шлюб, навчати дітей у школах, право на само вряд-ня)

- Скас-но поміщ. суд над селянами

- З 1789 скас-но панщину

3) Релігійна реформа:

- Церква підпорядк. державі

- Рим-катол і греко-катол церкви рівні

- рівні права представників різних віросповідань

4) Освітня реформа

- у Відні твор генераль. греко-катол семінарію

- Віднов. діяль-ть Львів університету (1784)

- Створено мережу дитячих початк. шкіл з рідною формою навчання

Реформи сприяли:

- політ. модерн-ії краю

- посил-ню нім впливу та відстор-ню ук-ів від управл-ня

- поширенню серед селянства та греко-катол. духов-ва позитив. ставл-ня до правлячої династії Габсбургів.

Проте після смерті Йосифа II прогрес. перетворення скасовані його наступниками, у т.ч. знову вводиться кріпацтво, панщина і селян. повинності.