
- •Електричне поле
- •Провідники і діелектрики в електричному полі.
- •Електричні кола постійного струму
- •Опір і провідність
- •Закон Ома
- •Перший закон Кірхгофа
- •Другий закон Кірхгофа
- •Закон Джоуля – Ленца
- •1.3 Електромагнетизм
- •1.3.1 Магнітне поле. Дія магнітного поля на провідник зі струмом
- •Магнітне коло. Напруженість магнітного поля. Різниця магнітних потенціалів.
- •Трифазні електричні кола змінного струму
- •З’єднання фаз генератора та споживача зіркою
- •Електричні вимірювання
- •Трансформатори
- •Режим холостого ходу
- •Нормальний режим роботи трансформатора
- •Електричні машини змінного струму.
- •Нормальний режим роботи тад. Обертаючий момент.
- •Пуск тад з кз і фазним ротором
- •Електричні машини постійного струму
- •Будова машин постійного струму
- •Принцип дії машин постійного струму
- •Генератори постійного струму, класифікація, характеристики, особливості.
- •Види двигунів постійного струму.
- •Електропривод та його апаратура
- •Апаратура для керування електроприводом і захисту електродвигунів.
- •Передача електричної енергії на відстань
- •Основи електроніки Фізичні основи електроніки. Електронні прилади.
- •Електронні випрямлячі і стабілізатори
- •Електронні підсилювачі
- •Електронні генератори та вимірювальні прилади
- •Тригери
Електронні генератори та вимірювальні прилади
Електронний генератор – це пристрій, що перетворює електричну енергію джерела постійного струму в енергію електричних коливань необхідної форми, частоти і потужності, які не затухають.
Класифікація електронних генераторів
За принципом роботи розрізняють:
автогенератори (із самозбудженням);
генератори із зовнішнім збудженням;
Генератори із зовнішнім збудженням є підсилювачами потужності високої частоти.
Електронні автогенератори поділяються на автогенератори синусоїдальних (гармонічних) коливань і автогенератори коливань несинусоїдальної форми, які називають релаксаційними (імпульсними) автогенераторами.
Генератори синусоїдальних коливань
Генератори із самозбудженням широко використовуються в радіоприймальних пристроях (супергетеродинних), радіопередавачах, у вимірювальних пристроях, в ПЕВМ, в пристроях телеметрії і ін.
За діапазоном генератори поділяються:
* низької частоти - від 0,01Гц до 100кГц;
* високої частоти - від 100кГц до 100мГц;
* зверхвисокої частоти - від 100МГц і більше .
Найбільш розповсюдженою схемою автогенератора є підсилювальний елемент і коливальна схема, що пов’язані між собою ланцюгом позитивного зворотнього зв’язку.
Для побудови автогенератора синусоїдальних коливань, як правило ,використовується два типи підсилювальних схем – резонансні підсилювачі і підсилювачі на резисторах.
Автогенератори резонансного підсилювання називаються автогенераторами типу LC.
Автогенератори, що побудовані на резисторах – автогенератори типу RC.
LC використовуються головним чином на високих частотах, RC – на низьких.
В якості підсилювальних елементів схем автогенераторів, що використовуються в пристроях електронної автоматики та обчислювальної техніки, найбільш широко використовуються транзистори та тунельні діоди.
LC – генератор
Схема LC генератора складається з:
коливальної системи;
джерела електричної енергії;
транзистора;
елементу зворотнього зв’язку.
Схема
транзисторного генератора LC
на
18.1 Така схема використовується в
діапазоні високих частот. R
,
R
,
R
,
C
призначені (так само, як і у підсилювачах)
для забезпечення необхідного режиму
за постійним струмом та його стабілізації.
За допомогою конденсатора С
,
ємнісний опір якого на високій частоті
незначний, заземлюється один кінець
базової обмотки.
В момент
включення джерела живлення в колекторному
ланцюзі транзистора з’являється
струм І
,
який заряджає конденсатор С
коливального контура. Так як до
конденсатора приєднана котушка
L
,
то після завершення заряду конденсатор
починає розряджатися на котушку. В
результаті обміну енергією між
конденсатором і котушкою в контурі
виникають вільні коливання, що затухають,
частота яких визначається параметрами
контура і дорівнює
f
=
Змінний (коливальний) струм контура, що проходить через котушку L , створює навколо неї змінне магнітне поле. Внаслідок цього в котушці зворотного зв’язку L , яка включена в ланцюг бази транзистора, наводиться змінний струм тієї ж частоти, з якою відбуваються коливання в контурі. Ця напруга викликає пульсацію струму колектора, на якому з’являється його змінна складова.
Змінна складова колекторного струму поповнює втрати енергії в контурі, створюючи в ньому змінну напругу, яку підсилив транзистор. В свою чергу це призводить до нового зростання напруги на котушці зв’язку L , яке потягне за собою нове наростання амплітуди змінної складової струму колектора і тд.
Зрозуміло, що зростання колекторного струму не відбувається безмежно – воно спостерігається лише в межах активної ділянки вихідної характеристики транзистора( на ділянці насиченості, як відомо, струм колектора практично не змінюється). Що стосується амплітуди коливань в контурі, то її зріст обмежується опором втрат контура, а також затуханням, що вноситься в контур за рахунок протікання струму в базовій обмотці
Незатухаючі коливання в контурі автогенератора встановляться лише при виконанні двох основних умов, які отримали назву умов самозбудження.
Перша умова – умова балансу фаз. Суть її зводиться до того, що в схемі повинний бути встановлений дійсно позитивний зворотній зв’язок між вхідним і вихідним ланцюгами транзистора. Тільки в цьому випадку здійснюються необхідні передумови для поповнення втрат енергії в контурі.
Оскільки резонансний опір паралельного контура несе тільки активний характер, то при дії на базу сигналу з частотою, що дорівнює частоті резонансу, напруга на колекторі буде зсунута по фазі на 180 (як для звичайного резистивного каскаду підсилення).
Виконання умови балансу фаз є необхідним, але недостатнім для самозбудження схеми. Друга умова самозбудження полягає в тому, що для здійснення автоколивального режиму послаблення сигналу, що вноситься ланцюгом зворотнього зв’язку, повинно компенсуватися підсилювачем. Іншими словами глибина позитивного зворотнього зв’язку повинна бути такою, щоб втрати енергії в контурі повністю поповнювались.
Умова самозбудження отримало назву умови балансу амплітуд.
Процес виникнення, наростання і встановлення коливального режиму транзисторного автогенератора (при виконанні умов балансу фаз і амплітуд)можна пояснити за допомогою так званої коливальної характеристики автогенератора, яка є залежністю U = f (U ). 18.2
Так як характеристика транзистора є нелінійною, то амплітудна характеристика підсилювача також є нелінійною, тобто із зростанням рівня вихідного сигналу коефіцієнт підсилення зменшується. Відповідно амплітуда коливань в контурі не може збільшуватися безмежно і обмежується на певному рівні, що відповідає відповідному встановленому режиму.