Апаратура для керування електроприводом і захисту електродвигунів.

Керування приводними електродвигунами зводиться до таких основних операцій: вмикання, вимикання, зміна частоти та напряму обертання, гальмування й деякі інші більш складні процеси. Ці операції властиві електроприводу як з ручним керуванням, так і автоматизованому. Захист електродвигунів від перенавантаження, короткого замикання, підвищення, зниження та втрати напруги здійснюється автоматично.

Апаратура для ручного й автоматичного керування електроприводом дуже різноманітна і, звичайно, повністю розглянути її можливо , але на це потрібно дуже багато навчального часу.

Передача та розподіл електричної енергії.

Поняття про виробництво і передачу електричної енергії.

Джерелом електричної енергії для живлення різних струмоприймачів у виробництві й побуті є електричні генератори, встановлені на електростанціях.

Типи електростанцій визначаються джерелами енергії, що використовуються для роботи їх.

Основний вид електростанцій у нас – великі районні електростанції, які постачають електричну енергію населеним пунктам і підприємствам, віддаленим на сотні кілометрів.

Залежно від джерела енергії електростанції поділяються на теплові, гідравлічні,вітряні, сонячні й атомні.

На теплових електростанціях генератори приводяться в рух паровими турбінами або двигунами внутрішнього згорання. Джерелом енергії для паротурбінних установок є вугілля, торф, дрова, природний газ, а для двигунів внутрішнього згорання – нафта, гас, рідше бензин. У паротурбінних установках і двигунах внутрішнього згорання з енергетичної точки зору відбувається один і той самий процес перетворення хімічної енергії палива в електричну енергію. Цей процес складається з кількох етапів, кожний з яких пов’язаний з неминучими втратами енергії. Тому к.к.д. ТЕС низький – не вище 30%. К. к. д теплоелектроценралей , у яких спрацьована пара турбіни використовується для нагрівання води, що постачається підприємствам і житловим будинкам, досягає 50%.

На гідравлічних електростанціях генератори приводяться в дію водяними турбінами. Джерелом енергії є потенціальна енергія води, яка виникає при створенні греблею різниці в її рівнях. ГЕС порівняно з ТЕС простіші в обслуговуванні, мають вищий к. к. д і працюють на безплатному паливі. До недоліків ГЕС слід віднести більші капітальні витрати при їх спорудженні.

На вітряних електростанціях генератор призводиться в рух вітряним колесом. Джерелом енергії є кінетична енергія частинок повітря. К. к. д. ВЕС невеликий і їх доцільно лише там, де є постійні вітри.

На сонячних електростанціях первинним двигуном є парова турбіна. Промениста енергія Сонця вловлюється дзеркалами і нагріває воду в котлі. Останній виробляє пару для турбіни, яка й перетворює теплову енергію в електричну.

Енергію Сонця на СЕС можна використовувати й іншим способом, спрямовуючи вловлювані дзеркалами промені на систему напівпровідників. При цьому відбувається безпосереднє перетворення променистої енергії Сонця в електричну. Проте промислової СЕС з напівпровідниками поки не існує.

На атомних електростанціях первинним двигуном є парова турбіна, а джерелом енергії – ядерний реактор. Енергія, що звільняється при розпаді ядер ізотопів урану, перетворюється в ядерному реакторі в теплову енергію. В реакторі (або, як його називають, атомному котлі) нагрівається первинний теплоносій – вода, газ або розплавлені солі деяких металів. Теплоносій містить радіоактивні речовини, тому безпосередньо використовувати його не можна. Він надходить у теплообмінник, де віддає свою теплоту воді. Остання, вже вільна від радіоактивних домішок, випаровується, а пара надходить у парову турбіну АЕС.