Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конституційне право зарубіжних країн.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.17 Mб
Скачать

87. Юридична інституціалізація політичних партій у зарубіжних країнах.

В зарубіжних країнах особливу важливість набуває інституалізація політичних партій. Мова йде насамперед про порядок їх утворення і регулювання внутрішньої структури в політичній діяльності. Можна виділити два основних методи регулювання правового статусу і порядку діяльності політичних партій – внутрішній і зовнішній. Зовнішній метод регулювання здійснюється через прийняття конституцій, звичайних парламентських законів і винесення судових рішень, в яких містяться положення щодо політичних партій. Конституційні положення являють собою основу для законодавчої регламентації діяльності політичних партій. Внутрішній метод регулювання здійснюється самими політичними партіями через їх центральні та місцеві керівні органи. Особливим предметом регулювання в організаційно оформлених партіях являється членство. Керівні органи партій – з’їзди, конференції, центральні і національні комітети приймають програми, статути, правила, інструкції з питань організаційної структури і партійної діяльності.

88. Основні функції політичних партій у зарубіжних країнах

Політична партія – це добровільне об’єднання людей, котрі прагнуть домогтися здійснення ідей, які вони поділяють, задоволення спільних інтересів; організована певним чином частина якоїсь соціальної верстви, класу, покликана висловлювати і захищати інтереси цієї спільноти, домагатися їх дотримання і виконання. Перша функція політичних партій полягає в тому, що вони виступають засобом боротьби між окремими конкуруючими групами за урядову владу в центрі і на місцях. Ця конкуренція проходить у формі виборчої боротьби, де сили противників оцінюються за кількістю одержаних голосів. Друга функція політичних партій полягає в тому, що вони приймають важливу участь у формуванні та діяльності всіх гілок державного апарату. Виборні органи влади і управління як в центрі, так і на місцях (президенти, парламенти, представницькі органи суб’єктів федерації та ін.) створюються за безпосередньою участю політичних партій. Третя функція політичних партій полягає в тому, що вони приймають пряму або опосередковану участь в розробці, формування і здійсненні внутрішньо- і зовнішньополітичного курсу держави. Четверта – ідеологічна функція. Політичні партії пропагують цінності, які домінують в суспільстві, власні програми, роз’яснюють свої цілі та передвиборчі завдання. Партії активно впливають на прийняття органами державної влади і управління політичних рішень, які, перетворюючись на відповідні нормативні акти, набувають обов’язкової сили.

89. Контроль за діяльністю політичних партій.

Конституційні положення є основою для законодавчої регламентації діяльності політичних партій. Найтиповішим прикладом цього є Закон про партії ФРН 1967 р. Рівного роду закони, що стосуються діяльності політичних партій, було прийнято в США (закони про контроль за комуністичною діяльністю 1954 р., про виборчі права 1965 і 1970 pp., про федеральні виборчі кампанії 1974 p.), хоча в Конституції США 1787 р. й 27 поправках до неї немає жодних натяків на створення й діяльність політичних партій. Однак варто зазначити, що в конституціях і виборчих законах окремих штатів є численні положення, які стосуються організації та діяльності політичних партій.

Керівні органи партій – з'їзди, конференції, центральні й національні комітети та ін. приймають програми, статути, правила, інструкції з питань організаційної структури та партійної діяльності. Партійні норми, що видаються в такому порядку, не мають, як правило, правового характеру, і їхнє примусове виконання через суд неможливе. Необхідною гарантією дотримання внутрішньопартійних норм є різні засоби власне партійного примусу (виключення з числа членів, стягнення, відмова у висуванні в кандидати тощо). Цікаво, що навіть такі класичні організаційно не оформлені партії, як Республіканська і Демократична в США, за останні роки вжили заходів до зміцнення своїх партійних організацій. Для цього в 1974 р. було прийнято статут Демократичної партії, а в 1976 р. національний конвент Республіканської партії схвалив спеціальні правила. Усе це було зроблено для зміцнення організаційної структури та партійної єдності.