59.Принципи державної організації в зарубіжних країнах.

Принципи організації та діяльності органів державної влади - це основоположні вихідні положення, на яких базуються побудова й функціонування органів державної влади. Принципи організації та діяльності органів державної влади можна поділити на дві групи:

1) універсальні- притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату в цілому;

2) спеціальні - такі, що визначають побудову й функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специ­фікою здійснення відповідних видів державної діяльності.

Універсальними конституційними принципами організації та діяльності органів державної влади є:

1. Принцип суверенності та єдності системи органів державної влади - полягає в тім, що система органів державної влади (державний апарат у цілому) від імені й за дорученням народу виступає носієм державної влади, а діяльність органів державної влади базується на засадах верховенства, повноти й неподільності державної влади в середині країни та незалежності від будь-якої іноземної влади і рівноправності в зовнішніх зносинах. 2. Принцип поділу влади - стосовно організації та діяльності органів державної влади 3. Принцип законності - випливає із загальнішого конституційного принципу верховенства права 4. Принцип участі громадян у формуванні й діяльності органів державної влади У літературі, крім названих, виділяють також інші універсальні принципи, а саме: соціальної справедливості; 'гуманізму і милосердя; поєднання переконання і примусу; привселюдності, відкритості і врахування громадської думки; виборності тощо

60.Принцип поділу влади і його значення

Принцип поділу влади являє собою систему конституційно-правових норм, що регламентують поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судову. Поділ державної влади на "гілки" не позбавляє її основної якості - цілісності і єдності. Сенс поділу влади полягає у відносній самостійності та незалежності різних структур (частин) державного механізму - законодавчих, виконавчих, судових та інших, наприклад наглядових органів. Мета такої системи побудови влади: 1) створити гарантії від її сваволі, зосередження в руках однієї особи або будь-якого органу, групи органів; 2) забезпечити високий професіоналізм та ефективність у виконанні різних і дуже специфічних функцій влади; 3) найбільш широко представити у владі інтереси різних верств і груп населення.

У системі розподілу влади одна гілка державної влади обмежується і контролюється інший, взаємно врівноважуючи один одного, як механізм стримувань і противаг, запобігаючи узурпацію влади, її монополізацію.

61. Форма правління в зарубіжних країнах та її різновиди.

Форма правління являє собою той елемент форми держави, який розкриває організацію верховної державної влади, правовий статус вищих органів держави, принципи взаємовідносин між ними, участь громадян в обранні цих органів. Розрізняють основні форми правління зарубіжних держав - монархія і республіка, притому кожна з цих форм має різновиди.

1.Монархія - це така форма правління, де глава держави монарх володіє особливим юридичним статусом: його повноваження носять первинний, непохідних від будь-якої іншої влади в державі характер, він набуває свій пост, як правило, у спадщину і займає його довічно.Розрізняють абсолютну та конституційну монархію. Абсолютна монархія характеризується всевладдям глави держави. У правовому відношенні монарх - джерело будь-якої влади, і тільки він визначає її межі в нормативних актах, які дарує своїм підданим. В основі закону лежить воля монарха.

Конституційна монархія - це така форма правління, при якій влада монарха здійснюється на - основі і в рамках конституції. Залежно від ступеня обмеження розрізняють дуалістичну і парламентарну монархії. Дуалістична монархія, як це видно з її найменування, характеризується поділом влади монарха з парламент тому, проте поділом ще зародковим, недосконалим, де влада монарха явно переважає. Повноваження Монарха обмежені тільки у законодавчій сфері, проте і в цій сфері жоден закон, ухвалений парламентом, не міг вступити в силу без згоди на те монарха. При дуалістичної монархії існує виборний представницький орган-парламент.

2.Республіканська форма правління Відомі три основні різновиди республіканської форми правління - президентська республіка, парламентська республіка, напівпрезидентська республіка. Президентська республіка характеризується наступними ознаками: 1. Глава держави - президент обирається безпосередньо населенням шляхом або прямих (в латиноамериканських країнах), або непрямих виборів (у США, де спочатку обираються виборщики від штатів, а потім останні як особлива колегія обирають Президента країни).

Парламентарна республіка характеризується наступними ознаками: 1. Парламент поряд із законодавчою діяльністю і вотирование бюджету має установчими функціями і правом контролю за діяльністю уряду.

3. Вся виконавча влада в парламентській республіці перебуває в руках уряду. Оскільки воно спирається на парламентську більшість, то має можливість істотно впливати на діяльність парламенту, перш за все на здійснення законодавчих повноважень парламенту.. Парламентарними республіками є сьогодні ФРН, Італія, Греція, Індія та ін.

Напівпрезидентська республіка.До характерних ознак напівпрезидентської республіки відносяться наступні: 1. Президент обирається безпосередньо населенням під час прямих виборів. Вибори можуть проводитися в один (мажоритарна система відносної більшості) і у два тури (мажоритарна система абсолютної більшості). 2. Президент наділяється великими владними повноваженнями: він є главою держави, йому належать основні прерогативами у сфері виконавчої влади, він є верховним головнокомандувачем.

3. У полупрезідетской республіці існує уряд як самостійний орган виконавчої влади, що працює під загальним керівництвом президента. Уряд призначається президентом, але потребує довірі парламенту. Винесення вотуму недовіри може спричинити або відставку уряду, або розпуск парламенту президентом.