
Перенесення на руках
Першу допомогу доводиться надавати і в таких умовах, коли немає будь-яких підручних засобів або немає часу для виготовлення імпровізованих ношів. У цих випадках хворого необхідно перенести на руках. Одна людина може нести хворого на руках, на спині, на плечі. Перенесення способом «на руках попереду» та «на плечі» застосовують у випадках, якщо постраждалий дуже слабкий або непритомний.
Якщо хворий у змозі триматися, то зручніше переносити його на спині. Ці способи потребують фізичної сили та застосовуються при перенесенні на невеликі відстані. На руках значно легше переносити двом носильникам. Постраждалого, що знаходиться у непритомному стані, найзручніше переносити способом «один за одним». Якщо хворий притомний та може самостійно триматися, то легше переносити його на «замці» з 3 або 4 рук. Значно полегшує перенесення на руках носилкова лямка.
У ряді випадків хворий може подолати коротку відстань самотужки зі сторонньою допомогою. Супроводжуючий закидує собі на шию руку постраждалого та притримує його однією рукою, а іншою обхоплює хворого за поперек та груди. При пересуванні постраждалий вільною рукою може спиратися на палицю.
При неможливості самостійного пересування постраждалого та відсутності помічників можливе транспортування волоком на брезенті та плащ-палатці.
Положення постраждалого (хворого) при транспортуванні
Для попередження ускладнень під час транспортування постраждалого слід перевозити у певному положенні відповідно до виду травми. Дуже часто правильне положення рятує життя пораненого та, як правило, сприяє найшвидшому одуженню.
Найчастіше постраждалих транспортують у лежачому положенні з декількома варіантами, що залежить від характеру травми або захворювання. Транспортують поранених у лежачому положенні на спині, на спині із зігнутими колінами, на спині з опущеною головою та припіднятими нижніми кінцівками, на животі, на боку у фіксовано-стабілізованому положенні.
У лежачому положенні на спині транспортують постраждалих з пораненням голови, пошкодженнями черепа та головного мозку, хребта та спинного мозку, переламаними кістками таза та нижніх кінцівок. У цьому ж положенні необхідно транспортувати усіх хворих, в яких травма супроводжується розвитком шоку, значною крововтратою або непритомністю, навіть короткочасною, хворих з гострими хірургічними захворюваннями та пошкодженнями органів черевної порожнини (апендицит, защемлення грижі, проривна виразка тощо).
Постраждалих та хворих, що знаходяться у непритомності, транспортують у лежачому положенні на животі, з підкладеними під лоба та груди валиками. Таке положення необхідне для попередження асфіксії. Значну частину хворих можна транспортувати у сидячому положенні, а деяких тільки у сидячому та напівсидячому положенні.
При транспортуванні у холодну пору року потрібно прийняти заходи для попередження охолодження постраждалого. Особливу увагу у цьому відношенні потребують поранені з накладеними артеріальними джгутами, постраждалі, що знаходяться у непритомному та у шоковому стані, з відмороженнями.
У період транспортування необхідно проводити постійний нагляд за хворим, слідкувати за диханням, пульсом, зробити все, щоби при блювоті не виникла аспіраціяблювотиння у дихальні шляхи. Дуже важливо, щоби людина, що надає першу допомогу своєю поведінкою, діями, розмовами заспокоював психіку хворого, надавав впевненості у тому, що все добре закінчиться.
Розрізняють такі способи перенесення постраждалих: на руках, на плечах, на спині, однією або двома особами з використанням носильних лямок і підручних засобів, на санітарних ношах.
Якщо допомога надається однією особою, для перенесення постраждалого на руках, носій стає на коліно збоку від нього, бере його однією рукою під спину, а другою — під стегна; постраждалій охоплює носія руками за шию і притуляється до нього. Далі носій підводиться на ноги і несе постраждалого на руках перед собою. Такий спосіб допустимий дляпостраждалих без переломів кінцівок і ребер.
Можна переносити постраждалого на спині: носій садовить його на підвищення, стає до нього спиною між його ногами і схиляється на одне коліно. Постраждалий охоплює носія руками за плечі, а той бере його обома руками під стегна і зводиться на ноги.
На невелику відстань зручно переносити постраждалого на плечі. Його кладуть на праве плече носія головою вниз. Носій правою рукою охоплює його ноги, а лівою тримає за праве передпліччя або кисть. Проте, цим способом не можна скористатися, якщо у постраждалого переломи кінцівок або грудної клітки.
Існують такі способи перенесення на руках двома особами: на «замку», «один за одним» і з положення лежачи. При перенесенні на «замку», носії стають поруч і з’єднують руки таким чином, щоб утворилося сидіння («замок»). Якщо потрібно притримувати постраждалого, то «замок » робиться двома або трьома руками. На «замку» з чотирьох рук постраждалий сам тримається за шиї носіїв При перенесенні «один за одним», один із носіїв підходить допостраждалого з боку голови і підхоплює його під руки зігнутими в ліктях руками, другий носій стає між ногами постраждалого спиною до нього, охоплює його ноги під колінами (перший носій не повинен з’єднувати свої руки на грудях постраждалого, щоб не утруднювати йому дихання). Обидва носії одночасно підводяться і переносять постраждалого.
Переносячи постраждалого на невелику відстань, два носії можуть також використовувати підручні засоби для утворення сидіння: рушники, палиці, поясні ремені, стільці. Можна переносити за допомогою жердини, простирадла, лямки (мотузки), ковдри.
Ноші можна також виготовити з підручних матеріалів: з двох жердин, з’єднаних дерев’яними розпірками і сплетених лямками (мотузкою, ременем), з матрацного чохла і двох жердин, з двох мішків і двох жердин тощо.