3.4. Гідрологія

Гідрологічна сітка території НПП "Сколівські Бескиди" представлена гірськими потоками, які належать до басейнів рік Стрий та Опір.

Ріки Стрий та Опір – типові гірські ріки з крутими обривистими берегами, дуже звивистим руслом і значною швидкістю течії. В період сніготанення і весняно-літніх довготривалих дощів ці ріки стають багатоводними, рівень води стрімко підвищується, часто повторюються паводки.

Гірські ріки і потоки позитивно впливають на дренованість території. Надлишок зволоження спостерігається тільки на терасах рік та нижніх пологих частинах схилів.

Рівень ґрунтових вод залежить від рельєфу. Найбільш глибоким він є на нижніх частинах схилів гір, де збільшується товщина передгірського шлейфу. У деяких місцях води виходять на поверхню і сприяють перезволоженню ґрунтів. За рівнем вологості більша частина ґрунтів території парку відноситься до категорії вологих.

Вздовж річок, які протікають по території національного парку, згідно з рішенням Львівської обласної ради від 2.11.2000 р. № 367, виділено захисні смуги лісів зі спеціальним режимом користування. Так, по берегах ріки Стрий виділено смуги лісів шириною 250 м та берегозахисні ділянки лісу шириною 200 м; по берегах річок Опір та Бутивля – берегозахисні ділянки лісу шириною 150 м.

3.5. Грунти

Різноманітність грунтоутворюючих порід, гірський рельєф і відносна неоднорідність рослинності зумовили формування різних у генетичному відношенні ґрунтів. На гірських схилах сформувались бурі гірсько-лісові ґрунти, а на вершинах підвищень – дернові ґрунти.

Ґрунтоутворюючими породами на території парку є елювіо-делювій пісковиків; елювіо-делювій карпатського флішу; суглинисті алювіальні та делювіально-алювіальні відклади.

Найбільш поширеним типом ґрунтів у межах НПП "Сколівські Бескиди" є гірсько-лісові ґрунти, які утворилися на елювіо-делювії карпатського флішу, глинистих сланців і пісковиків. Вони відрізняються помітною диференціацією ґрунтового профілю на генетичні горизонти; бурим забарвленням профілю, зумовленим наявністю окисів заліза та алюмінію; суглинистим, тяжкосуглинистим і легкосуглинистим механічним складом; значною кислотністю.

Завдяки наявності деревної та чагарникової рослинності на схилах, ерозійні процеси на території НПП не виражені.

1.2.2. Біота

1.2.2.1. Флора

За попередніми даними, флора парку містить близько 700 видів судинних рослин, серед яких кілька десятків рідкісних, занесених у Червону книгу України. Рано на весні з-під снігу з’являються фіолетові квіти шафрана Гейфеля, трохи пізніше зацвітають білоцвіт весняний, підсніжник білосніжний. У травні цвітуть лучні та лісові рослини: билинець дворогий, зозулинець салеповий, пальчатокорінник травневий, скополія карніолійська, траунштейнера куляста, цибуля ведмежа, влітку – арніка гірська, астранція велика, белладонна звичайна, левкорхіс білуватий, лілія лісова, лунарія оживаюча, любка дволиста. В темнохвойних лісах ростуть баранець звичайний, плаун колючий. Восени на луках з’являються лілові квіти пізньоцвіту осіннього.

У м. Сколе на території колишнього маєтку барона Гределя ростуть тюльпанне дерево, реліктовий вид – гінкго дволопатеве, а також декілька інтродукованих видів дубів. Поодиноко в лісових насадженнях зустрічається тис ягідний.