Проектована вузькоколійна вітка

1. “Коростів – урочище “Свинник”: початок вітки – с. Коростів, де є насип колишньої вузькоколійної дороги, яка функціонувала до 1968 року.

2. “Коростів – урочище “Затічний”: початок вітки – с. Коростів, де є насип колишньої вузькоколійної дороги, яка функціонувала до 1968 року.

3. “Коростів – урочище “Красний”: початок вітки – с. Коростів, де є насип колишньої вузькоколійної дороги, яка функціонувала до 1968 року.

Таблиця 7.3.2.1. Класифікація екологічних стежок та туристських маршрутів

національного природного парку “Сколівські Бескиди”

Класифікація	Характеристика	Стежки та туристські маршрути
За тривалістю походу	Коротка прогулянка	1. Павлів потік – Чудилів потік – водоспад на р. Кам’янка; 2. Рекреаційні стежки та туристичні маршрути в околицях смт. Східниця (проектуються); 3. “Бучина” (Сколівське лісництво); 4. “Долиною річки Кам’янки” (Сколівське лісництво)
	Одноденний похід	1. “Долиною річки Кам’янки”; 2. м. Сколе – хребет Зелемінь – с. Святослав; 3. м. Сколе – г. Лопата – м. Сколе; 4. с. Майдан – хребет Середній – г. Виднога – с. Майдан;
	Дводенний похід	1. м. Сколе – г. Парашка – г. Кривий Верх – с. Майдан;
За складністю проходження	Нескладні для проходження	1. маршрути на г. Парашка з м. Сколе, та с. Крушельниця; 2. “Бучина” (Сколівське лісництво);
	Складні для проходження	1. м. Сколе – хребет Зелемінь – с. Святослав; 2. м. Сколе – г. Лопата – м. Сколе; 3. маршрут на г. Парашка з с. Коростів; 4. м. Сколе – г. Парашка – г. Кривий Верх – с. Майдан
За тематичною спрямованістю	Загальнооглядові	1. м. Сколе – г. Парашка – г. Кривий Верх” – с. Майдан; 2. маршрути на г. Парашка з м. Сколе, сіл Коростів та Крушельниця
	Знайомство з рослинністю	1. м. Сколе – г. Парашка – г. Кривий Верх – с. Майдан; 2. “Долиною річки Кам’янки” (Сколівське лісництво)
	Знайомство з тваринним світом	1. с. Майдан – хребет Середній – г. Виднога – с. Майдан
	Історичні	1. м. Сколе – г. Лопата – урочище “Святослав”
Спеціального призначення	Наукові	Будуть запроектовані при завершені робіт з інвентаризації біоти
	Для спеціальних категорій відвідувачів	Стежки для неповносправних, тренувальні маршрути для туристів, стежки для проведення “Зелених уроків” і т.п. (потрібно розвідати траси для їх влаштування)

Для забезпечення відпочинку місцевого, населення, рекреантів та туристів на території національного природного парку проектується створення рекреаційних зон та обладнання їх необхідними елементами – малими архітектурними формами, місцями для влаштування кострищ, навісами, альтанками та ін.

Розташування рекреаційних зон та маршрутів на території національного природного парку наводяться на карті-схемі.

Потребує покращання інфрастуктура, спрямована на організацію відпочинку та рекреації. В зоні діяльності національного природного парку функціонують біля 50 санаторіїв, баз відпочинку, пансіонатів, кемпінгів. Появилися центри відпочинку з високим рівнем комфорту і сервісу, (мотель “Святослав”, база зимових видів спорту “Тисовець” та інші). Поступово розвивається малий туристський бізнес, в тому числі – приватні пансіонати, кафе ресторани. В даний час зростає кількість сільських садиб які орієнтуються на “зелений туризм” і рекреацію. Значні потенційні можливості для розвитку агротуризму існують в селах Майдан, Урич, Крушельниця, Підгородці, Корчин, Сопіт, Завадка, Росохач, Сухий Потік, Мита.

В зв’язку із зміною пріоритетів діяльності на території національного парку виникла необхідність формування розгалуженої інфраструктури відпочинку (шляхи сполучення, автосервіс, прокат обладнання і т.п.). Ці питання складно вирішити силами парку, тому необхідно ширше розвивати приватний бізнес та налагодити зв’язки з українськими та міжнародними туристськими організаціями і центрами з метою залучення інвестицій.

Розділ 6. Проблеми функціонування

На стан різноманіття флори та рослинності в національному природному парку може суттєво вплинути рекреаційна діяльність, особливо на рослинні комплекси, розташовані поряд із місцями масового зосередження рекреантів.

Традиційні місця масового відпочинку населення та туристські маршрути часто розташовані поряд із цінними та вразливими до рекреації об’єктами на територіїнаціонального природного парку. Зокрема значна кількість туристів зосереджується на території Сколівського лісництва в околицях ріки Кам’янка (квартали 1 – 4, 16) де зростають унікальні лісові угруповання (грабовий та грабово-буково-ялицевий фітоценози з агрусом відхиленим та порічкою блискучою у підліску і покривом із Phyllitis scolopendrium). Туристи часто відвідують озеро Журавлине, Урицькі скелі, гору Парашка (рис. 4.2.). Рекреаційне використання може завдати незворотної шкоди таким цінним природним об’єктам.

Умовні позначення:

сміттєзвалище

зона впливу сміттєзвалища

місця прогону худоби

рекреаційні зони

місця масового відвідування лісових масивів населенням

Рис. 4.2. Впливи, причиною яких є перебування населення на території національного природного парку

Особливо часто на території національного природного парку населення відвідує лісові масиви поряд із м. Сколе, смт. Східниця та селами Довге, Підгородці, Урич, Кам’янка, Гребенів.

Рекреаційна діяльність часто призводить до деградації трав’янистої та деревної рослинності. Тому необхідно розробити ефективні методи ренатуралізації та відновлення порушених ділянок лісів.

Лісові насадження поряд із діючими санаторіями, пансіонатами та базами відпочинку зазнають суттєвого рекреаційного впливу. Тут значним також є рівень забруднення території, в тому ччислі відходами пластику, скла і т.п. Такі впливи спостерігаються в кварталах 4, 6 Сколівського лісництва, в кварталах 37, 22, 19 Підгородцівського лісництва (розташованих поряд із санаторіями в смт. Східниця).

Глобальний вплив на середовище національного природного парку можуть мати масові фітопатогенні пошкодження лісових масивів на значних площах та розвиток комах-фітофагів.

На даний час значної шкоди лісам на території національного природного парку завдають кореневі гнилі, збудниками яких є коренева губка та опеньок осінній. Найбільше пошкоджуються штучно створені насадження з перевагою у складі деревостану смереки (ялини звичайної), які зростають в багатих умовах – на місці букових та ялицевих лісів.

Всихання насаджень ялини в національного природного парку починається з окремих куртин, але швидко поширюється на значних площах – на даний час можна говорити про епіфітотію кореневих гнилей у ялинових деревостанах. У вогнищах кореневих гнилей формуються хронічні осередки масового розмноження стовбурових шкідників (зокрема, представників родини короїди), які прискорюють відмирання хворих дерев та можуть заселяти ялини здорові, але дещо фізіологічно ослаблені (внаслідок посухи, дії вітру і т.п.).

Проблема всихання ялинових лісів тривалий час буде лімітувати всю господарську діяльність національного природного парку. В Сколівських Бескидах ялина добре поновлюється під наметом розрідженого материнського деревостану (всихаючого в результаті дії кореневих та стовбурових гнилей). Тому слід передбачити заходи із зміни породного стану деревостанів та формування їх за типом корінних для регіону ялицево-букових лісів.

По межах національного природного парку проявляється конфлікти, пов’язані із різними пріоритетами у веденні господарської діяльності. Основною метою ведення лісового господарства на територіях лержавного пілприємства “Сколівське лісове господарство” та державного підприємства “Турківське лісове господарство”, які межують з національним природним парком, є отримання лісопродукції. Інтенсивні рубки по границях національного природного парку можуть бути причиною появи осередків масового розмноження стовбурових шкідників та їх міграції на заповідну територію. Дуже небезпечними в цьому плані є короїди (типограф та двійник), які можуть атакувати практично здорові ялинові деревостани та призводити їх до ослаблення або загибелі. Важливе значення такі конфлікти мають по границі національного природного парку, де до насаджень, віднесених до абсолютно-заповідної зони, безпосередньо примикають ліси державного підприємства “Турківське лісове господарство”. Це стосується кварталів 37, 38, 50, 60, 65, 66, 74 ,75 Майданського лісництва та кварталів 1-3, 5, 6 Завадківського лісництва. Квартали 24, 25, 26 Сколівського лісництва національного природного парку знаходяться між кварталами державного підприємства “Сколівське лісове господарство”, де в даний час проводяться рубки лісу.

В багатьох місцях територія національного природного парку граничить із лісовими масивами державного підприємства ЛГП “Галсілсіс”, де рівень охорони насаджень від самовільних рубок є нижчим. Тому в таких місцях існує небезпека самовільного вирубування дерев також і на території національного природного парку, де лісові насадження кращої якості. Така ситуація склалася, зокрема, біля сіл Завадка та Рососхач у Завадківському лісництві, в околицях сіл Урич та Підгородці в Підгородцівському лісництві.

В центрі національного природного парку “Сколівські Бескиди” розміщені суцільним масивом землі Сколівського військового лісгоспу, які включені до складу парку без вилучення у постійного користувача. Вся ця територія віднесена до господарської зони національного природного парку. Однак, в околицях гори Парашки, збереглися цікаві лісові угрупування з перевагою у складі деревостанів бука. Введення цих деревостанів до складу заповідної зони національного природного парку дозволило б з’єднати урочища із абсолютно-заповідним режимом Майданського, Завадківського та Бутивлянського лісництв та сформувати єдиний заповідний масив. На даний час керівництво військового лісгоспу не погоджується на підвищення природоохоронного статусу цієї території.

Значну небезпеку для рослинності та території національного природного парку загалом, пов’язану із техногенним впливом на середовище, складає траса нафтопроводу “Дружба” та ділянки, де розташовані свердловини або перекачувальні нафтові насоси (рис. 4.3.).

Траса нафтопроводу вилучена із складу національного природного парку, але проходить через лісові масиви у кварталах 1, 2, 4 – 6, 12 – 14 Сколівського лісництва. Ширина траси нафтопроводу – 30 метрів, охоронна зона – 150 метрів. Таке сусідство небезпечне ще й тим, що нафтопровід проходить берегом ріки Опір. У випадку аварії нафтопродукти можуть забруднити територію значної площі, зокрема при попаданні в ріку.

На території Підгородцівського лісництва безпосередньо серед лісових масивів у кварталах 3 та 8 знаходяться сверловини Східницького родовища з добування нафти та природного газу. Експлуатація цього родовища ведеться з 1859 року. Від насосів, якими викачують нафту, через лісові масиви прокладено нафтопроводи. За ліцензією Міністерства екології та природних ресурсів України №2223 від 16 серпня 2000 року роботи в цьому родовищі проводить Відкрите акціонерне товариство “Укрнафта” (нафтогазовидобувне управління “Бориславнафтогаз”).

Умовні позначення:

зони розміщення діючих нафтових свердловин

зона впливу нафтопроводу «Дружба»

асфальтовий завод

Рис. 4.3. Промислові впливи на території національного природного парку “Сколівські Бескиди”