55. Аналіз факторів, що впливають на ефективіність еколого-просвітницької пропаганди

Серед значної кількості факторів, що визначають ефективність еколого-просвітницької діяльності на об’єктах природо-заповідного фонду можна виділити кілька основних груп:

1. Фактори емоційного впливу на відвідувачів природо-заповідної установи (ПЗУ);

2. Фактори, що визначають ставлення різних вікових груп дітей до еколого-просвітницької пропаганди;

3. Фактори, що визначають загальний стан довкілля в зоні діяльності ПЗУ;

3. Фактори, що формують конфліктні відносини між адміністрацією ПЗУ та населенням в зоні її діяльності.

Проаналізуємо вплив цих факторів на екологопросвітницьку діяльність НПП “Сколівські Бескиди”.

На території Сколівського, Бутивлянського, Підгородцівського та Майданського лісництв тут можна організувати сітку екологічних стежок та маршрутів вихідного дня на віддаль від 1.4 до 7-10 км. Кожна екологічна стежка чи маршрут повинні бути промарковані. Для відвідувачів на стежках слід влаштувати місця для відпочинку та привалу. З метою проведення еколого-просвітницької роботи на стежках необхідно влаштувати місця для огляду насаджень. В багатьох українських національних парках на таких “зупинках” чи “станціях” влаштовуються аншлаги з інформацією про рослинність, тваринний світ і т.п., які можна оглянути в цьому місці. Подібна наглядна агітація досить швидко псується під впливом атмосферних опадів, дуже часто такі інформаційні щити знищуються, на них появляються різноманітні надписи і т.п. Відновлення таких аншлагів потребує значних коштів. На наш погляд, за прикладом польських національних парків, на стежках можна обмежитися влаштуваннмя спеціальних стовпчиків із номером станції. Детальний опис та характеристику рослин, дерев, різних видів тварин і т.п. можна подати у спеціальному буклеті, який можна поширювати в кіосках біля залізничних станцій та автобусних зупинок, на контрольно-пропускних пунктах в зони відпочинку і т.д.

Основним принципом вибору шляхів і методів пропагандистсько-просвітницької діяльності повинен стати принцип незавдання шкоди території, що охороняється. Якщо не дотримуватися цього принципу, то будь-які форми чи методи, навіть найбільш ефективні, які використовуються при проведенні екологічної пропаганди та просвіти в ПЗУ, не принесуть якогось відчутного результату.

Фактори, які визначають конфлікти в межах нпп

Суттєвим чинником антропогенного впливу на екосистеми НПП стало інтенсивне ведення лісового господарства, яке мало місце в попередні роки.

За даними М.А. Голубця (1978), практично всі смерекові насадження Сколівських Бескидів представлені штучними монокультурами на місці букових та ялицевих насаджень, а посадковий матеріал вирощено із завезеного насіння. На даний час на території парку насадження смереки різного походження займають 8822 га, тобто 40,3% від усієї вкритої лісом площі.

На незадовільний стан лісових насаджень смереки, створених у поясі букових та ялицевих лісів, вказувалось неодноразово. Так, за даними Цилюрика А.В. та Шевченка С.В. (Цилюрик, Шевченко, 1999), інтенсивне всихання смерекових культур, створених на місці букових та ялицевих насаджень у Прикарпатті розпочинається при досягненні насадженнями 50-річного віку. При цьому всихають дерева незалежно від діаметра, висоти дерева та розмірів крони.

На кінець 1999 р. на території НПП виявлено 1011.4 га всихаючих насаджень смереки. Із цієї кількості – 924.6 га пошкоджені хворобами, а на площі 86.8 га (в хронічних вогнищах кореневих гнилей) – зафіксовано масове розмноження короїда-типографа (Ips typographus L.). Всихання насаджень смереки в національному парку носить в основному куртинний характер та проявляється в основному під впливом збудників кореневих гнилей (кореневої губки та опенька осіннього), стовбурові ж гнилі виявлені всього на площі 19 га.

Дестабілізуючим лісові екосистеми фактором на сучасному етапі є суцільні рубки, під впливом яких в гірських умовах погіршуються захисні функції лісових фітоценозів. На даний час на території парку рубки головного користування не проводяться. Але у відмираючих монодомінантних похідних смерекових насадженнях застосовуються суцільні санітарні рубки.

Деградація трав’янистої та деревної рослинності часто супроводжує рекреаційну діяльність. Тому необхідно розробити ефективні методи ренатуралізації та відновлення порушених ділянок лісів.

На природне середовище парку впливає неконтрольоване скидання сміття в ріки, потоки та лісові насадження, що найчастіше спостерігається біля населених пунктів та в місцях масового відпочинку. Значну частину побутового сміття складають різноманітні вироби з пластику та скла, які практично не руйнуються в природному середовищі.

Суттєвим фактором негативного антропогенного впливу на водні екосистеми парку є застосування населенням сильнодіючих миючих речовин, пральних порошків і т.п. Неконтрольоване використання інсектицидів на сільськогосподарських угіддях прилеглих територій також негативно впливає на біоту парку.

Зонами можливих конфліктів на території НПП “Сколівські Бескиди” є цілий ряд територій. За характером конфліктів можна виділити кілька груп:

1. Заповідна зона НПП межує із лісовими насадженнями Турківського ДЛГ _________. Конфлікт пріоритетів діяльності – ведення господарства на отримання лісопродукції на території ДЛГ та збережання цінних насаджень на території НПП;

2. Ліси НПП граничать із лісовими масивами міжгосподарського лісгоспу. Рівень охорони лісових насаджень від самовільних рубок в міжгосподарському лісгоспі є нижчим в порівнянні із лісами НПП. Існує небезпека проведення самовільного вирубування дерев на території НПП, де лісові насадження кращої якості.

3. Місце проходження нафтопроводу “Дружба” через територію НПП та ділянки, де розташовані сверловини або перекачувальні нафтові насоси. Існує реальна загроза виливу нафтопродуктів та пошкодженню природних комплексів НПП.

4. Лісові насадження поряд із діючими санаторіями, пансіонатами та базами відпочинку. Значний рекреаційний вплив на лісові насадження. Зростання рівня забруднення території, в т.ч. відходами пластику, скла і т.п.

5. Місця прогону худоби через лісові насадження. Завдається значна шкода лісовим насадженям – копитами оббиваються кореневі системи дерев, витоптується трав’яне вкриття, підлісок та підріст, зростає ймовірність ураження дерев кореневими та стовбуровими гнилями.

6. Традиційні місця масового відпочинку населення та туристські маршрути, які розташовані поряд із вразливими та цінними об’єктами на території НПП (Урицькі скелі, озеро Журавлине, г. Парашка). Рекреаційне використання може завдати незворотної шкоди цінним природним об’єктам.

6. Лісові масиви поряд із населеними пунктами. Можливість самовільних рубок, бракон’єрства, забруднення лісових насаджень побутовими відходами та сміттям.

7. Автомагістраль та залізнична колія. Шумовий вплив на фауну. Забруднення середовища важкими металами та ін. токсикантами.