
- •Засоби, які впливають на серцево-судинну систему. Кардіотонічні засоби. Серцеві глікозиди.
- •1. Препарати наперстянки
- •2. Препарати строфанту
- •3. Препарати конвалії
- •4. Препарати горицвіту
- •5. Інтоксикація серцевими глікозидами.
- •Антиаритмічні препарати.
- •1. Мембраностабілізуючі засоби (блокатори натрієвих каналів)
- •3. Блокатори калієвих каналів.
- •4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи іонів кальцію).
- •5. Препарати калію.
- •7. Засоби, що застосовуються при блокадах серця та брадиаритміях.
- •Засоби, що застосовують при недостатності вінцевого кровообігу
- •Антиангінальні (коронароактивні) засоби.
- •Нітрати та нітратоподібні речовини
- •3. Антагоністи іонів кальцію
- •Різні антиангінальні препарати
- •Засоби що застосовують при гострому інфаркті міокарда
Антиаритмічні препарати.
Це лікарські препарати, які усувають наслідки порушення ритму серцевих скорочень (аритмій).
Види аритмій:
І. Тахіаритмії:
1. Екстрасистолія - позачергові додаткові скорочення серця.
2. Пароксизмальна тахікардія - приступи дуже частих (160-220 в хвилину) скорочень серця.
3. Миготлива аритмія - розладнані скорочення окремих м'язових волокон стінок передсердь з частотою понад 600 в хвилину.
ІІ. Брадиаритмії:
1. брадикардія – уповільнення серцевого ритму.
2. Блокади провідникової системи серця - часткове або повне порушення серцевої провідності:
- синоатріальний блок - від синусового вузла до передсердь
- атріовентрикулярний блок - від передсердь до шлуночків.
ПРЕПАРАТИ.
1. Мембраностабілізуючі засоби (блокатори натрієвих каналів)
Механізм дії: антиаритмічні засоби І класу – аймалін, етмозин, ритмонорм, ритмі лен, пульснорма. Зменшують проникність клітинної мембрани для іонів натрію, калію, кальцію, хлору, порушують їх транспорт через мембрану, тому знижують збудливість, провідність, автоматизм волокон провідникової системи серця. Однак вони протипоказані при всіх формах блокади серця.
Новакаїномід (Прокаїнамід) (Novocainamidum)
Форма випуску: таблетки 0,25 – 0,5 г; ампули 5 мл 10 % розчину.
Призначають по 2 таблетки 3-4 рази на день до їди, внутрішньом’язово, внутрішньовенно повільно чи крапельно на ізотонічному розчину натрію хлориду по 5-10 мл.
Механізм дії: протиаритмічний препарат І класу, знижує збудливість та провідність в міокарді, по хімічній будові близький до новокаїну, тому виявляє місцевоанестезуючу дію, гангліоблокуючі властивості.
Застосування: шлуночкові екстрасистолії, пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія, аритмії, що пов’язані з проведенням наркозу, операцій.
Побічні ефекти: нудота, блювання, загальна слабкість, головний біль, збудження, безсоння, депресія, при швидкому внутрішньовенному введенні – колапс, асистолія, лейкопенія, симптоми системного красного вовчаку.
лідокаїн (Lsdocainum)
Форма випуску: ампули 10 мл 2 % розчину.
вводять внутрішньовенно повільно або крапельно 0,2% розчин (6 мл 2 % розчину лідокаїну розвести в 60 мл 0,9 % розчину натрію хлориду)
Механізм дії: місцевий анестетик, але виявляє сильну протиаритмічну дію, в терапевтичних дозах майже не впливає на скоротливість та атріовентрикулярну провідність серця.
Застосування: при шлуночкових тахікардіях та екстрасистоліях, є препаратом вибору при шлуночкових аритміях при інфаркті міокарду,
2. β-адреноблокатори
Антиаритмічні засоби ІІ класу. Усувають стимулюючий вплив на серце симпатичної нервової системи, гальмують автоматизм, провідність і скоротливість міокарда, застосовуються насамперед при шлуночкових екстрасистоліях, пароксизмальній тахікардії. Використовують препарати:
неселективні β-адреноблокатори - пропранолол (анаприлін, обзидан, індерал), надолол (коргард);
селективні β1-адреноблокатори - атенолол (атенова, атенол, тенормін), метопролол (вазокардин, беталок, спесикор, егілок), бісопролол (конкор).