
- •Антигіпертензивні засоби план.
- •1. Антигіпертензивні препарати, які впливають на судинорухові центри головного мозку.
- •Також в якості центрального стимулятору α2– адренорецепторів застосову-ють гуанфацин (естулік) – при різних формах гіпертонічної хвороби, включаючи ниркову гіпертензію.
- •2. Антиадренергічні засоби периферичної дії.
- •3. Периферичні вазодилятатори.
- •4. Засоби, які впливають на ангіотензинову систему.
- •5. Діуретичні засоби.
- •Антигіпертензивні комбіновані препарати
- •Індивідуалізація антигіпертензивної терапії: фактори, що визначають вибір препаратів
- •Фармакотерапія гіпертонічних кризів.
- •Класифікація гіпертонічних кризів. Рекомендована українським товариством кардіологів
- •Загальні принципи лікування хворих на гіпертонічний криз.
3. Периферичні вазодилятатори.
- прямі вазодилятатори
Це препарати, які впливають безпосередньо на механізми скорочення клітин гладеньких м’язів венул та артеріол, що веде до їх розширення та зниження артеріального тиску.
Апресин (Гідралазин) (Арressinum)
Форма випуску: таблетки 0,01-0,04 г
механізм дії: артеріальний вазодилятатор, розширює насамперед артеріальні судини, мало впливає на тонус вен; викликає тахікардію, тому комбінують з β- адреноблокаторами; гіпотензивна дія триває 6-12 годин. Призначають по 1 таблетці 2 – 4 рази на день після їди.
Застосування: артеріальна гіпертензія, еклампсія, гіпертонічна хвороба з нирковою недостатністю.
Побічні ефекти: нудота, головний біль, запаморочення, пітливість, шкірні висипи, набряки, тахікардія, біль в ділянці серця.
Також використовують прямі вазодилятатори:
- натрію нітропрусид (наніпрус) – артеріолярно-венулярний вазодилятатор короткої дії, розширює вени і артерії, знижує АТ; застосовують внутрішньовенно крапельно для купірування гіпертонічного кризу, при гострій серцевій лівошлуночковій недостатності, для керованої гіпотензії під час хірургічних операцій;
- діазоксид (гіперстат) – артеріолярний вазодилятатор, розширює артеріоли, знижує периферичний опір судин; застосовують внутрішньовенно для швидкого зниження АТ при злоякісній гіпертензії, гіпертонічних кризах.
- міотропні спазмолітики
Препарати групи (магнію сульфат, дибазол, папаверин, дротаверин (но-шпа) знижують тонус і зменшують скорочувальну активність гладеньких м’язів внутрішніх органів, судин, розширюють судини, знижують АТ. Їх можна віднести до непрямих вазодилятаторів.
Магнію сульфат (Мagnesii sulfas)
Форма випуску: ампули 5 –10 - 20 мл 20 - 25 % розчину.
механізм дії: гіпотензивна дія - при парентеральному введенні, зниження АТ пов’язане з міотропною спазмолітичною дією, слабкою гангліоблокуючою дією, пригніченням судинорухового центру. Вводять внутрішньом’язово по 5 – 10 мл, внутрішньовенно крапельно. Швидке введення в вену може привести до пригнічення дихання, бо препарат виявляє наркотичні властивості.
Застосування: гіпертонічній криз, еклампсія, нефропатія вагітних (пізні токсикози вагітних, які супроводжуються підвищеним АТ).
Дибазол (Dibazolum)
Форма випуску: таблетки 0,02 г; ампули 1 – 2 - 5 мл 1 % розчину.
механізм дії: виявляє міотропну спазмолітичну, судинорозширювальну, гіпотензивну дію, стимулює функції спинного мозку, підвищує працездатність, проявляє помірні імуностимулюючі властивості. Входить до складу таблеток “Папазол”, “Андипал”, “Теодибаверин”.
Застосування: внутрішньом’язово, внутрішньовенно по 3 - 4 мл при гіпер-тонічному кризі; внутрішньом’язово по 2 мл 2 – 3 рази на день при загостренні гіпертонічній хвороби зі значним підвищенням АТ; по 1 – 2 таблетці 2 - 3 рази на день при виразковій хворобі, спастичних колітах.
- антагоністи іонів кальцію
Препарати групи можна віднести до непрямих вазодилятаторів, гіпотензивний ефект обумовлений гальмуванням проникнення іонів кальцію всередину м'язових клітин судин, внаслідок чого зменшується тонус периферичних артеріальних судин і загальний периферичний опір судин. Менш небезпечним та більш зручним для застосування є використання препаратів тривалої дії (верапаміл ретард, ніфедипін ретард, дилтіазем ретард, амлодипін, фелодипін).
амлодипін (амловас, стамло, норваск) (Amlodipin)
Форма випуску: таблетки 0,005 г.
Механізм дії: препарат тривалої дії, ефект через 1 годину, триває понад 50 годин; виявляє гіпотензивну, антиангінальну дію. Призначають по 1 – 2 таблетки на добу одноразово.
Застосування: артеріальна гіпертензія, вазоспастична стенокардія, стенокардія напруження.
Також в якості гіпотензивних засобів використовують:
верапаміл (ізоптин, феноптин) – всередину при артеріальній гіпертензії, внутрішньовенно при гіпертонічних кризах;
ніфедипін (фенігідин, коринфар, адалат, кордипін) - різні форми артеріальної гіпертензії, включаючи ниркову гіпертензію; для купірування гіпертонічних кризів під язик;
нікардипін, ісрадипін (ломір), дилтіазем (кардил) - артеріальна гіпертензія;
нітрендипін, фелодипін - препарати тривалої дії для лікування різних форм артеріальної гіпертензії.
- активатори калієвих каналів
Міноксидил (Minoxidil)
Форма випуску: таблетки 0,005 г.
Механізм дії: периферичний вазодилятатор, розширює артеріоли, знижує системний АТ, зменшує навантаження на міокард; судинорозширювальна та гіпотензивна дія пов’язана з тим, що препарат є відкривачем калієвих каналів в гладеньких м’язах судин. Призначають спочатку по 1 таблетці на добу з поступовим підвищенням дози до стабілізації рівня АТ. Комбінують з β- адреноблокатори і діуретиками.
Застосування: тяжкі форми артеріальної гіпертензії, резистентної до інших судинорозширювальних засобів.