Вкажіть ознаки обшуку, за якими він відрізняється від тимчасового доступу до речей і документів?

- виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів проводиться виключно в денний час, тоді як проведення обшуку може бути визнано невідкладним і допускається у нічний час;

- на відміну від обшуку, об’єктом вилучення при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів не може бути труп чи жива людина, що переховується від слідства чи суду;

- якщо особа відмовилась видати предмети, що підлягають вилученню, то при провадженні обшуку слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відчинити, та має право проводити пошуково-розшукові дії, а при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів - ні;

- обшук допускається і за відсутності особи, у житлі чи володінні якої він проводиться, а при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів повинна бути забезпечена присутність особи, у володінні якої знаходяться предмети, що підлягають вилученню, або повнолітніх членів її сім’ї;

- при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів особі, яка зазначена у цій ухвалі як така, що повинна надати доступ, слідчий зобов’язаний пред’явити її оригінал та вручити її копію, після чого зазначена особа зобов’язана надати доступ до речей і документів, тоді як під час обшуку слідчий відразу приступає до відшукання і сам вилучає предмети пошуку;

- обшук проводиться слідчо-оперативною групою, а виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів – слідчим, прокурором, потерпілим чи його представником, підозрюваним чи його захисником;

- за результатами обшуку складається протокол про виконання ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук, а при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів КПК не приписує слідчому складати протокол про її виконання;

- об’єктом вилучення при виконанні ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей та документів як і ухвали про дозвіл на обшук у житлі можуть бути речі, документи, особи, предмети заборонені до вільного цивільного обігу;

!14 Тактика допиту

Яка слідча (судова) дія є формою реалізації тактичних, психологічних та інших прийомів і засобів для одержання, дослідження, фіксації і перевірки ідеальних психічних відображень (слідів пам’яті), джерелом яких є людина?

- відібрання пояснень;

- судово-психологічна експертиза;

- слідчий експеримент;

- судово-неврологічна експертиза з використанням поліграфу;

- допит;

Що є метою будь-якого виду допиту?

- отримання показань про будь-які обставини, що мають значення для правильного вирішення провадження

- отримання будь-якої інформації про факти, які мають значення для правильного вирішення кримінального провадження;

- отримання повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

- отримання показань про обставини, пов’язані тільки з самою подією кримінального правопорушення (його способом, місцем вчинення, часом, наслідками та ін.),

- отримання показань про обставини, які підтверджують або спростовують винність у його вчинені певних осіб та мотиви їх дій;

Предмет допиту – це:

- це спілкування слідчого з допитуваним;

- це спілкування слідчого з допитуваним у передбаченій КПК процесуальній формі і порядку;

- це коло тих питань, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту,

- це одержання джерела доказів – повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

- це речі (предмети), які пред’являються слідчим у перебігу допиту з метою актуалізації забутого, викриття неправдивих показань чи спонукання допитуваного до дачі правдивих показань;

Які юридичні наслідки тягне недотримання процесуальних правил допиту, передбачених статтями 42, 223-227, 351-354 КПК?

- порушення закону;

- недійсність проведеної дії та недопустимість отриманих показань як джерела доказів;

- порушення процесуальних прав та інтересів допитуваних;

- невиправдані витрати слідчим часу на проведення таких допитів;

- передачу провадження у справі іншому слідчому;

З чого розпочинається (зазвичай, повинен розпочинатись) допит свідка по суті провадження?

- зі встановлення психологічного контакту;

- зі з’ясування анкетних даних свідка;

- з пропозиції розповісти все йому відоме про обставини, у зв’язку з якими він викликаний на допит;

- з постановки слідчим допитуваному запитань, виходячи з предмета допиту;

- з пропозиції власноручно написати показання у протоколі;

З чого розпочинається допит підозрюваного по суті провадження?

- з встановлення психологічного контакту;

- зі з’ясування анкетних даних обвинуваченого;

- із оголошення слідчим постанови про притягнення як обвинуваченого;

- з постановки слідчим допитуваному запитань, виходячи з пред’явленого обвинувачення;

- із запитання слідчого підозрюваному, чи визнає він себе винним у повідомленій йому підозрі, після чого слідчий пропонує йому дати показання по суті підозри;

Уся непроцесуальна організаційно-управлінська робота слідчого, спрямована на те, щоб у майбутньому отримати від допитуваної особи правдиві усні показання, які мають значення для кримінального провадження, і зафіксувати їх у протоколі – це:

- прогнозування ходу, варіантів розвитку і результатів майбутнього допиту;

- складання плану допиту;

- вибір моменту, часу та місця допиту;

- підготовка до допиту;

- встановлення психологічного контакту;

Як називається критерій для класифікації допиту, за яким тактичні особливості кожного різновиду допиту обумовлюються окресленими у законі предметом допиту, процесуальними правами, обов’язками та інтересами допитуваного?

- процесуальне становище допитуваного;

- вікові особливості допитуваного;

- тактичні підстави;

- стадія (етап) кримінального процесу;

- соціально демографічні особливості допитуваного;

№888, 0, 14, 1, 1, 80

Як називається елемент стадії підготовки до допиту, який проявляється в окресленні слідчим переліку епізодів, обставин або питань, що підлягають встановленню, а в низці випадків – у формулюванні розгорнутої програми дій слідчого (питання, що будуть поставлені, їх послідовність; докази для пред'явлення допитуваному в разі виникнення конфліктної ситуації тощо)?

- визначення моменту допиту;

- визначення предмета допиту;

- прогнозування майбутнього допиту;

- планування майбутнього допиту;

- підготовка до допиту;

Яким за своєю спрямованістю буде запитання свідку-очевидцю про обстановку приміщення (кількість вікон, дверей, абажури, їх локалізацію, вид, колір, покриття підлоги тощо) - місця передачі хабара, про місце, звідки свідок бачив подію тощо?

- уточнюючим;

- доповнюючим;

- контрольним,

- деталізуючим,

- викривальним;

Яким за своєю спрямованістю буде запитання свідку-очевидцю про погоду в день події, яку він сприймав, про те, що він робив в даному місці (у зв’язку з чим там перебував), о котрій годині він повинен був би бути на даному місці, що робив після події, що цікавить слідство?

- уточнюючим;

- доповнюючим;

- контрольним,

- деталізуючим,

- нагадуючим;

Яким за своєю спрямованістю буде запитання допитуваному про те, на підставі чого він стверджує (переконаний) що подія, яку він спостерігав, відбувалась о 16-тій годині?

- уточнюючим

- додатковим;

- контрольним;

- нагадуючим;

- основним;

Цілеспрямована, планована діяльність слідчого щодо управління спілкуванням в ході допиту, спрямована на створення умов, відповідного настрою на спілкування, що забезпечують розвиток спілкування в потрібному напрямку, яка здійснюється протягом всього розслідування – це:

- підготовка до допиту

- тактика допиту;

- організаційно-управлінські прийоми допиту;

- тактико-інтелектуальні (мисленнєві) прийоми допиту;

- встановлення психологічного контакту;

Як називається етап допиту, що включає в себе вихід із спілкування, закріплення його результатів та їх аналіз?

- прочитання і підписання протоколу допиту;

- закінчення допиту;

- перевірка показань на місці;

- прослуховування звуко-, перегляд відеозапису;

- запрошення або вручення повістки на додатковий (повторний залежно від потреби) допит;

Чого слідчому не можна допускати з точки зору встановлення та утримання психологічного контакту з допитуваним?

- оперативного чи процесуального візуального показу допитуваному об'єктів — слідів злочину, інших речових доказів, предметів криміналістичної техніки в ході проведення слідчої дії;

- відволікти увагу від теми, на яку допитуваний не бажає вести розмову, щоб надалі в іншій формі чи при інших обставинах повернутися до неї;

- розмов по телефону чи зі співробітниками, виконання іншої будь-якої роботи під час (паралельно) допиту (підшивання матеріалів провадження, роздруковуванння, впорядковування, вивчення документів тощо);

- ставити під час вільної розповіді питання, коли допитуваний явно виходить за межі теми поставленого питання,

- усі відповіді правильні;

Як називають тактичний прийом допиту, спрямований на перевірку правдивості і достовірності одержаних показань, який полягає в тому, що допитуваному спершу пропонують розповісти все, що він знає про факт, а потім відтворити викладене по частинах із середини або з кінця; при цьому кожна частина показання уточнюється в деталях?

- шаховий допит;

- перехресний допит;

- деталізований допит;

- поєднання вільної розповіді із запитаннями;

- усі відповіді правильні;

Як називають тактичний прийом виявлення і викриття неправдивих показань, який полягає у вислуховуванні всього неправдивого повідомлення без виказування сумнівів та недовіри, щоб, по-перше, створити враження, що показання прийняте, а, по-друге, отримати досить широку базу для наступної його перевірки та викриття?

- психологічно грамотно побудований допит;

- емоційний експеримент;

- виявлення зацікавлення до незначних другорядних фактів і замовчування про інші, відомі слідству обставини;

- допущення легенди;

- вільна розповідь;

Вкажіть тактичний прийом відновлення в пам’яті забутого і «приведення в порядок» показань допитуваного про обставини події (розташування осіб і предметів в обстановці певного місця, їх переміщення тощо), щоб допитуваний згадав "загублені деталі" або упевнився в неспівпадінні повідомлюваного?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- пропозиція допитуваному намалювати схему місця події;

- ремінісценція;

- рекогносцировка;

Який тактичний прийом допиту спрямований на забезпечення повноти фіксування повідомлюваного допитуваним, на спростовування можливих майбутніх заяв про помилкове здійснення протоколювання показань чи про давання показань під впливом насильства, а також на стримування можливої у майбутньому зміни зайнятої позиції?

- вільна розповідь;

- пропозиція самостійно записати показання у протоколі;

- підписання протоколу в цілому і кожної його сторінки допитуваним;

- застосування під час допиту звуко- чи відеозапису;

- усі перелічені відповіді є взаємодоповнюючими та правильними;

Яким за своєю спрямованістю буде запитання допитуваному про: розміри, відстані, проміжок часу, ознаки особи і предметів, суму, вагу і кількість, колір, форму сприйманого?

- уточнюючим;

- додатковим;

- контрольним,

- деталізуючим,

- нагадуючим.

Як називається різновид запитань (за їх спрямованістю), які ставляться допитуваному для з’ясування фактів, упущених ним у вільній розповіді, передбачити які заздалегідь неможливо?

- уточнюючі;

- додаткові;

- контрольні,

- деталізуючі,

- нагадуючи.

Як називається різновид запитань, що спрямовані на з'ясування предмета допиту, а їх постановка визначається наперед конкретними обставинами справи та відповідно планом допиту?

- уточнюючі;

- додаткові;

- контрольні,

- пропозиція допитуваному розповісти усе відоме (запрошення до вільної розповіді;

- основні.

Допит за місцем перебування допитуваного проводиться у разі, якщо необхідно:

- зробити допит несподіваним для допитуваного;

- відволікти увагу допитуваного від мети допиту;

- приховати факт виклику на допит від оточуючих;

- виконати допит у зв’язку з неможливістю явки допитуваного;

- всі відповіді правильні.

Обов’язковим етапом стадії проведення допиту є:

- підготовчий;

- попередній;

- робочий;

- запитань-відповідей;

- підсумковий;

Учасник організованої злочинної групи, якого доцільно допитувати у першу чергу – це?

- лідер злочинної групи;

- раніше судимий учасник групи;

- раніше не судимий, пасивний учасник групи;

- другорядний учасник групи, стосовно якого зібрано викриваючі докази;

- раніше не судимий, неактивний учасник групи;

Як називають тактичний прийом актуалізації (пожвавлення, відновлення) в пам’яті забутого, який полягає у постановці запитань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією злочину обставини (наприклад, при встановленні часу події слід допитати про дії свідка до появи на місці події)?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за схожістю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин забування окремих деталей чи події злочину в цілому;

- перехресний допит;

Як називають тактичний прийом актуалізації (пожвавлення, відновлення) в пам’яті забутого, який полягає у показі допитуваному предмета (речових або письмових доказів), подібного з тим, що раніше ним спостерігався, коли пригадування ґрунтується не тільки на розумових асоціаціях, а й на безпосередніх зорових відчуттях?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за схожістю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- прийом асоціативних зорових зв’язків;

- ремінісценція.

Який тактичний прийом переслідує ту ж мету, але є протилежним за суттю («антонімом») тактичному прийому «присікання брехні на початку допиту»?

- емоційний експеримент;

- виявлення зацікавлення до незначних другорядних фактів і замовчування про інші, відомі слідству обставини;

- допущення легенди;

- вільна розповідь;

- проведення повторного допиту.

Що є предметом одночасного допиту (очної ставки)?

- обставини, з приводу яких виникли істотні суперечності в показаннях раніше допитаних осіб;

- справлення психологічного впливу на несумлінного учасника,

- зміцнення вольових якостей і позиції сумлінного допитуваного,

- перевірка правдивості показань учасників,

- продовження вивчення особи допитуваних, одержання нових доказів.

У яких відповідях містяться правильні положення про предмета допиту?

- предмет допиту залежить від процесуального становища допитуваного та від інформації, якою він володіє;

- предмет допиту – це коло тих питань, які слідчий має намір з’ясувати шляхом допиту,

- предмет допиту – це спілкування слідчого з допитуваним;

- предмет допиту – це одержання джерела доказів – повних та об’єктивно відображуючих дійсність показань;

- слідчий визначає предмет допиту під час підготовки до його проведення шляхом нотаток у плані допиту обставин, які підлягають з’ясуванню,

- предмет кожного різновиду допиту повно названий у кримінально-процесуальному законі, тому диспозитивна роль слідчого при визначенні конкретного предмета якогось допиту вкрай незначна;

- показання допитуваного підлягають занесенню в протокол допиту і засвідченню підписами слідчого, допитуваного та іншими учасниками допиту.

У яких відповідях правильно вказані види допиту залежно від процесуального становища допитуваного?

- допит свідка;

- допит підозрюваного;

- допит цивільного позивача;

- допит глухонімого;

- допит на місці події;

- допит за місцем проживання чи знаходження допитуваного;

- допит малолітнього.

У яких відповідях вказані види допиту залежно від вікових особливостей допитуваного?

- допит неповнолітнього;

- допит за місцем проживання чи знаходження допитуваного;

- допит психічно хворого;

- допит сліпого;

- допит особи похилого віку;

- допит законного представника неповнолітнього обвинуваченого;

- допит дорослого.

Допит не може тривати (вкажіть законодавчі положення):

- дорослої особи без перерви понад 1 годину;

- дорослої особи без перерви понад 2 години,

- дорослої особи без перерви понад 3 години;

- дорослого підозрюваного без перерви понад 4 години;

- дорослої особи понад 8 годин на день;

- малолітньої або неповнолітньої особи - без перерви понад 1 годину, а загалом  понад 2 години на день;

- малолітньої особи - без перерви понад 20 хвилин, а загалом – понад 1 годину на день.

У яких відповідях правильно вказані види допиту залежно від процесуального становища допитуваного?

- допит неповнолітнього;

- допит за місцем проживання чи знаходження допитуваного;

- допит понятого;

- допит громадського представника обвинуваченого;

- допит підозрюваного;

- допит потерпілого;

- допит приватного обвинувача у справах приватного обвинувачення.

Які ситуації допиту можуть виникнути після використання системи тактичних прийомів, спрямованої на встановлення психологічного контакту з допитуваним?

- нейтральна,

- наскрізна;

- локальна,

- безконфліктна;

- конфліктна,

- робоча,

- завершальна.

На які підсистеми у криміналістичній тактиці групуються тактичні прийоми встановлення психологічного контакту залежно від їх мети?

- прийоми, що стимулюють актуалізацію забутого;

- прийоми, що сприяють словесному відтворенню відомої свідкові події;

- прийоми, що сприяють адаптації до обстановки допиту і усуненню небажаних станів психіки допитуваного:

- прийоми, спрямовані на викриття неправди і встановлення мотивів замовчування у показаннях свідка;

- прийоми, що стимулюють установку на необхідність спілкування;

- прийоми, що застосовуються під час вільної розповіді допитуваного;

- прийоми, спрямовані на встановлення помилок у показаннях і на їх усунення.

У яких відповідях приведені тактичні прийоми встановлення психологічного контакту з обвинуваченим, які сприяють його адаптації до обстановки допиту і усуненню небажаних станів психіки допитуваного (надмірне хвилювання, загальмованість тощо)?

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- переконання у невідворотності покарання злочинців;

- допущення легенди;

- переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування;

- роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або можливості їх виникнення у майбутньому.

У яких відповідях приведені тактичні прийоми встановлення психологічного контакту з обвинуваченим, які стимулюють установку на необхідність спілкування?

- переконання у невідворотності покарання злочинців;

- роз'яснення допитуваному суті його процесуального становища; демонстрація перспектив ситуації, що склалася;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- викладення слідчим ймовірного ходу розвитку події кримінального правопорушення;

- переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування.

У яких відповідях приведені тактичні прийоми встановлення психологічного контакту зі свідком (потерпілим), які стимулюють установку на необхідність спілкування?

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- роз'яснення значення щиросердості розкаяння, інших пом'якшуючих обставин;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- переконання в необхідності надання допомоги органам розслідування;

- втягнення допитуваного у суперечку;

- роз'яснення суті наслідків вчиненого злочину або можливості їх виникнення у майбутньому; показ фотознімків (предметів), пов'язаних із вчиненим злочином та його наслідками;

- асоціація за суміжністю.

У яких відповідях приведені положення, що розкривають суть тактичного прийому «бесіда з допитуваним на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту»?

- обираючи тему, необхідно знайти таку, яка, виходячи із захоплень, загального рівня культури допитуваного, викличе у нього інтерес;

- цей прийом допомагає краще зосередитися, згадати усе побачене або почуте, більш правильно і точно відтворити деталі суб'єктивного образу;

- допитуваний не повинен відчути, що його «виводять» на заздалегідь заплановану тему розмови, для чого можна включити в поле зору допитуваного предмети, пов'язані з його інтересами, які викликають у нього позитивний емоційний відгук;

- цей прийом полягає у демонстрації слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси,

- цей прийом сприяє адаптації допитуваного на допиті, усуненню небажаних станів його психіки, оскільки загальмованість, як і схвильованість, викликається напруженням, усунути яке допомагає спілкування;

- цей прийом полягає у постановці запитань у хронологічній або логічній послідовності про попередні, супровідні та наступні за подією кримінального правопорушення обставини;

- цей прийом полягає у нагадуванні допитуваному про аналогічний факт або у показі йому предмета (речових або письмових доказів), схожого з тим, що раніше ним спостерігався.

У яких відповідях вказані етапи процесу спілкування в ході допиту (етапи власне допиту як спілкування слідчого з допитуваним)?

- орієнтуючий етап робочої стадії;

- ознайомчий етап робочої стадії;

- етап постановки запитань і відповідей, пред’явлення доказів;

- статичний етап робочої стадії;

- динамічний етап робочої стадії;

- етап подання допитуваним слідству предметів і документів і їх процесуального оформлення;

- етап закінчення спілкування і фіксації показань.

У яких відповідях вказані умовні етапи процесу спілкування в ході допиту (етапи власне допиту як спілкування слідчого з допитуваним)?

- вступна частина – встановлення особи допитуваного і його анкетних даних, встановлення психологічного контакту

- орієнтуючий етап робочої стадії;

- етап вільної розповіді;

- статичний етап робочої стадії;

- динамічний етап робочої стадії;

- етап надання допитуваним слідству предметів і документів і їх процесуального оформлення;

- етап виходу зі спілкування і фіксації показань.

У яких відповідей приведені різновиди конфліктної ситуації допиту?

- повідомлення допитуваним достовірних показань допитуваним;

- виникнення перекручень у показаннях допитуваного;

- невстановлення психологічного контакту;

- виникнення суперечностей у показаннях;

- відмова допитуваного від давання показань;

- повідомлення неправди у показаннях;

- неможливість повідомлення певної інформації допитуваним внаслідок забування окремих моментів.

Для усунення можливого негативного впливу одного учасника очної ставки на іншого, якому з них рекомендується ставити питання першому?

- тому з учасників, який відмовляється давати показання в присутності іншої особи;

- тому, хто дав на попередньому допиті правдиві показання;

- тому, з оголошення попередньо даних показань якого починається очна ставка;

- неповнолітньому при його очній ставці з дорослим учасником;

- якщо очна ставка проводиться між обвинуваченим і свідком, що його викриває, або між співучасниками злочину, один з яких викриває іншого, розпочинати допит слід з особи, що дає викриваючі показання;

- між особами, що дають завідомо неправдиві показання, це питання не має тактичного значення;

- між обвинуваченими, що частково визнають свою вину і схильні до зміни показань, це питання не має тактичного значення.

У яких випадках несумлінного учасника очної ставки (який дає неправдиві показання чи помиляється) допустимо допитувати першим?

- якщо його попередньо дані показання слідчий під час очної ставки оголосив першими;

- коли слідчий вважає, що сумлінний учасник, почувши неправду, більш повно і аргументовано обґрунтує свою позицію;

- коли потерпілий зазнав у зв'язку з вчиненням злочину сильного емоційного потрясіння,

- коли слова несумлінного учасника можуть настільки обурити іншого допитуваного, що він повідомить слідству нові дані;

- між особами, що дають завідомо неправдиві показання, це питання не має тактичного значення;

- коли несумлінний учасник просить про це, маючи на меті схилити іншого до зміни показань на свого користь, а слідчий впевнений у противному і має намір використати ситуацію для одержання правдивих відомостей;

- між обвинуваченими, що частково визнають свою вину і схильні до зміни показань, це питання не має тактичного значення;

Вкажіть критерії діагностики (виявлення) неправдивих показань допитуваного?

- рівень мовлення допитуваного (відповідність мовних особливостей показань його культурному рівню, професійній приналежності, лексичному запасу);

- емоційна насиченість показань (правдиві показання мають порівняно більшу кількість суто особистих, емоційних моментів, посилань і вказівок на переживання);

- емоційний експеримент (використання емоційних реакцій та переживань допитуваного під час допиту);

- критерій невідповідностей (сумлінний допитуваний описує фрагменти і деталі події, не завжди і не в усьому узгоджує їх між собою; допитуваний, який повідомляє неправду, намагається усунути невідповідності).

- застосування під час допиту звуко- чи відеозапису;

- викладення слідчим допитуваному ймовірного ходу події;

- сумлінний допитуваний описує подію у відповідностях і в логічній послідовності, а допитуваний, який повідомляє неправду не завжди узгоджує між собою фрагменти і окремі деталі події.

У яких відповідях приведені тактичні прийоми, спрямовані на виявлення та викриття неправдивих показань?

- допит на місці події;

- застосування під час допитів звуко- чи відеозапису;

- використання різного (швидкий, сповільнений) темпу постановки запитань допитуваному;

- ввічлива, уважна, інтелігентна поведінка слідчого на допиті;

- асоціація за суміжністю;

- створення умов, при яких у допитуваного формується враження про те, що слідство мас у своєму розпорядженні весь обсяг доказів у даному провадженні і без його показань;

- «словесна розвідка».

У яких відповідей приведені тактичні завдання слідчого у безконфліктних ситуаціях допиту?

- роз'яснення та переконування допитуваного у тому, що зайнята ним позиція шкідлива для нього самого;

- збереження безконфліктного характеру спілкування,

- перевірка правдивості і вірогідності одержаних показань шляхом постановки після вільної розповіді уточнюючих, деталізуючих, доповнюючих, контрольних запитань;

- присікання брехні на початковому етапі допиту;

- надання допомоги допитуваному з метою відновлення в його пам'яті забутого,

- створення умов, при яких у допитуваного формується враження про те, що слідство мас у своєму розпорядженні весь обсяг доказів по даній справі і без його показань.

У яких відповідях приведені тактичні прийоми, спрямовані на виявлення та викриття неправдивих показань?

- допит на місці події;

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин ухилення від дачі показань,

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин забування окремих деталей чи події злочину в цілому;

- початок допиту з обставин найбільш відомих слідству і підкріплених доказами;

- повторний допит;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

- застосування під час допитів звуко- чи відеозапису.

Вкажіть відповіді, у яких приведені правильні тактичні рекомендації щодо вибору моменту проведення допиту?

- неповнолітнього підозрюваного бажано допитувати невідкладно;

- неповнолітнього підозрюваного зазвичай рекомендовано допитувати дещо пізніше, коли буде зібрана певна система доказів про обставини провадження, яка дозволятиме оцінювати їхні показання на предмет адекватності і правильності їх сприйняття та піддатливості навіюванню;

- вік, життєвий досвід, роль у вчиненому кримінальному правопорушенні для вибору моменту допиту і його послідовності в системі усіх слідчих дій у провадженні значення не має;

- осіб з недостатнім життєвим досвідом доцільно допитувати відразу, оскільки допитуваний не встигає самостійно деформувати уявлення про сприйняте чи вчинене;

- допит дорослого підозрюваного іноді доводиться відкладати на якийсь час для вибору тактичного моменту, місця допиту і відповідних доказів;

- особу з кримінальним досвідом (що має судимість), допитують після осіб, які мають менший досвід кримінальної поведінки;

- стан емоційного збудження підозрюваного є більш прийнятним моментом для початку допиту, оскільки відразу після вчинення злочину винні зазвичай переживають і не здатні продумати досить переконливий захист;

- організаторів і виконавців кримінального правопорушення слід допитувати відразу після їх встановлення (затримання) перед другорядними учасниками злочинної групи, оскільки вони володіють найширшим обсягом відомостей, які мають значення для встановлення істини в справі;

- організаторів і виконавців злочину слід допитувати першими, перед другорядними учасниками злочинної групи, оскільки їхні показання будуть повнішими, щодо більшого кола обставин, про які другорядним учасникам може бути невідомо;

Які типові складові елементи включає стадія підготовки до допиту?

- вивчення матеріалів кримінального провадження з метою уточнення обставин, які можуть бути відомі ймовірним допитуваним - свідкам, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим;

- визначення предмета допиту;

- затримання підозрюваного;

- вивчення особи допитуваного;

- підбір та запрошення понятих;

- підготовка технічних засобів фіксації допиту;

- вибір моменту допиту - визначення часу, черговості, послідовності, місця допиту у системі слідчих дій;

- погодження із керівником органу досудового розслідування чи з прокурором послідовності допитів різних учасників кримінального провадження;

- набуття спеціальних психологічних і тактичних знань і навиків щодо встановлення психологічного контакту з допитуваним, розпізнавання неправди в показаннях, правил обрання найефективнішого прийому для викриття неправди тощо.

Які типові складові елементи включає стадія підготовки до допиту?

- визначення предмета допиту;

- створення нормальної обстановки для допиту, вирішення питання про місце,час проведення допиту;

- вирішення питання про спосіб виклику на допит (ст. 135 КПК);

- погодження із керівником органу досудового розслідування чи з прокурором послідовності допитів різних учасників справи;

- підготовка науково-технічних засобів для виявлення і дослідження слідів пам’яті;

- роз’яснення допитуваному його процесуальних прав та обов’язків.

- прогнозування і складання плану допиту;

- набуття знань із спеціальних проблем щодо предмета допиту, якщо це необхідно;

встановлення психологічного контакту;

Які типові складові елементи включає стадія підготовки до допиту?

- вивчення матеріалів кримінального провадження з метою уточнення обставин, які можуть бути відомі ймовірним допитуваним - свідкам, потерпілим, підозрюваним, обвинуваченим;

- визначення предмета допиту;

- затримання підозрюваного;

- вивчення особи допитуваного;

- підбір та запрошення понятих;

- підготовка технічних засобів фіксації допиту;

- вибір моменту допиту - визначення часу, черговості, послідовності, місця допиту у системі слідчих дій;

- погодження із керівником органу досудового розслідування чи з прокурором послідовності допитів різних учасників кримінального провадження;

- набуття спеціальних психологічних і тактичних знань і навиків щодо встановлення психологічного контакту з допитуваним, розпізнавання неправди в показаннях, правил обрання найефективнішого прийому для викриття неправди тощо.

Які типові складові елементи включає стадія підготовки до допиту?

- визначення предмета допиту;

- створення нормальної обстановки для допиту, вирішення питання про місце,час проведення допиту;

- вирішення питання про спосіб виклику на допит (ст. 135 КПК);

- погодження із керівником органу досудового розслідування чи з прокурором послідовності допитів різних учасників справи;

- підготовка науково-технічних засобів для виявлення і дослідження слідів пам’яті;

- роз’яснення допитуваному його процесуальних прав та обов’язків.

- прогнозування і складання плану допиту;

- набуття знань із спеціальних проблем щодо предмета допиту, якщо це необхідно;

встановлення психологічного контакту;

Які тактичні прийоми допиту рекомендуються криміналістичною тактикою для перевірки алібі?

- докладний допит по всіх обставинах заявленого алібі і ретельна фіксація показань;

- втягнення допитуваного у суперечку;

- постановка деталізуючих, уточнюючих та контрольних (повторних) запитань щодо обставин, що вже з’ясовувались в процесі допиту;

- з’ясування поінформованості допитуваного про факти, що відповідно до алібі повинні бути йому відомі;

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин забування окремих деталей чи події злочину в цілому;

- бесіда на сторонню тему або на тему, що цікавить, але не відноситься до предмета допиту;

- застосування під час допитів звуко- чи відеозапису;

- з’ясування поінформованості допитуваного про факти і обставини, які може знати тільки особа, що вчинила кримінальне правопорушення;

- демонстрація слідчим поінформованості про обставини життя допитуваного, його потреби, інтереси;

Які тактичні прийоми допиту рекомендуються криміналістичною тактикою для перевірки і викриття неправдивої заяви про алібі?

- з’ясування поінформованості допитуваного про факти і обставини, які може знати тільки особа, що вчинила злочин;

- оголошення показань інших осіб, які підтверджують перебування допитуваного у місці вчинення злочину;

- слідчий експеримент;

- емоційний експеримент;

- пред'явлення доказів, що спростовують показання допитуваного, в тому числі, які підтверджують перебування допитуваного у місці вчинення злочину;

- спростування логічних і хронологічних суперечностей у показаннях;

- оголошення висновку експерта, результатів окремих слідчих дій, які свідчать про можливість перебування допитуваного на місці кримінального правопорушення;

- втягнення допитуваного у суперечку;

- переконання допитуваного у неправильності зайнятої ним позиції.

У яких варіантах відповідей містяться положення криміналістичної тактики щодо управління допитом у ході вільної розповіді допитуваного?

- вільна розповідь розпочинається постановкою питання допитуваному в найбільш загальній формі, щоб надати йому можливість вільно викласти показання;

- прийом «вільної розповіді» допомагає краще зосередитися, згадати усе побачене або почуте; більш правильно і точно відтворити деталі суб'єктивного образу;

- під час «вільної розповіді допитуваний може повідомити важливу інформацію, про характер якої слідчий можливо й не робив припущення і не прагнув її одержати;

- допитуваний не повинен відчути, що його «виводять» на заздалегідь заплановану тему розмови, для чого можна включити в поле зору допитуваного предмети, пов'язані з його інтересами, які викликають у нього позитивний емоційний відгук;

- це один із прийомів встановлення психологічного контакту, що викликає у допитуваного інтерес до інформації, яку повідомляє слідчий, і сприяє відвертості допитуваного;

- не слід без причини ставити питання, що відривають від мети допиту і порушують послідовність розповіді;

- переривати допитуваного можна лише тоді, коли він явно виходить за межі теми поставленого загального питання або говорить занадто тихо чи незрозуміло;

- в ході вільної розповіді для нагадування і пожвавлення пам’яті допитуваному можна показати предмет, схожий з тим, що спостерігався ним у зв’язку з подією кримінального правопорушення;

- під час вільної розповіді для нагадування і пожвавлення пам’яті про обстановку на місці події допитуваному можна запропонувати намалювати схему місця події, яку він спостерігав.

Що із нижче приведеного є тактичним прийомом актуалізації (пожвавлення, відновлення) в пам’яті допитуваного забутого?

- асоціація за суміжністю;

- асоціація за схожістю;

- асоціація за контрастом (від протилежного);

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин ухилення від дачі показань,

- постановка питань, спрямованих на виявлення мотивів і причин забування окремих деталей чи події злочину в цілому;

- пропозиція намалювати схему місця події;

- допит на місці події;

- допущення легенди;

- емоційний експеримент.

Вкажіть критерії діагностики (виявлення) неправдивих показань допитуваного?

- сумлінний допитуваний описує подію у відповідностях і в логічній послідовності, а допитуваний, який повідомляє неправду не завжди узгоджує між собою фрагменти і окремі деталі події;

- компетентність допитуваного (коли характер його показань у співвідношенні з його особливостями дозволяють дійти висновку, що він не здатний вигадати повідомлене);

-- непоінформованість допитуваного (незнання допитуваним тих обставин, які мали бути відомі та не могли бути забутими, якщо його показання є вірними);

- рівень мовлення допитуваного (відповідність мовних особливостей показань його культурному рівню, професійній приналежності, лексичному запасу);

- унікальність показань (якщо повідомлення має свою індивідуальність, то більш обґрунтовано вважати його правдивим);

- емоційна насиченість показань (правдиві показання мають порівняно більшу кількість суто особистих, емоційних моментів, посилань і вказівок на переживання);

- емоційний експеримент (використання емоційних реакцій та переживань допитуваного під час допиту).

- застосування під час допиту звуко- чи відеозапису;

- викладення слідчим допитуваному ймовірного ходу події;

Вкажіть організаційно-тактичні умови та правила проведення одночасного допиту раніше допитаних осіб (очної ставки)?

- очна ставка повинна проводитися в умовах, що виключають можливість неконтрольованого спілкування допитуваних між собою, обміну знаками, записками або інший вплив один на одного;

- очна ставка розпочинається з оголошення раніше даних показань її учасників, у яких є істотні суперечності;

- у перебігу, як і наприкінці очної ставки її учасники не можуть ставити один одному запитань;

- раптовий характер очної ставки сприяє успішному досягненню її мети;

- фактор раптовості при очній ставці не має тактичного значення, крім того, при цій слідчій дії його неможливо забезпечити;

- очну ставку доцільно проводити, коли слідчий має у своєму розпорядженні дані, що дозволяють об'єктивно оцінити показання її учасників, визначити, які з них відповідають істині;

- очну ставку доцільно проводити тільки тоді, коли істотні суперечності, які мають місце в показаннях, усунути іншим шляхом, в тому числі повторними допитами, неможливо;

- очну ставку потрібно проводити у випадках, коли у показаннях раніше допитаних осіб є суперечності;

- впевненість слідчого, що учасник, який дає неправдиві показання, не зміг негативно вплинути на іншого її учасника, який каже правду.

В якій послідовності слід виконувати дії під час проведення очної ставки між свідком і потерпілим? (позначте цифрами від 1 до ….)

- попередження потерпілого про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, свідка – за відмову від дачі показань і за дачу завідомо неправдивих показань;

- оголошення раніше даних показань учасників з протоколів допитів чи прослуховування відповідних фрагментів звукозаписів (відеозаписів) їх допиту;

- пропозиція дати показання тій особі, яка на думку слідчого, говорить правду;

- запитання учасникам: чи знають вони один одного і в яких стосунках перебувають між собою;

- запитання другому учаснику: чи підтверджує він показання першого учасника;

- запитання першому учаснику: чи настоює він на своїх показаннях при заперечній відповіді другого учасника;

- запитання обом учасникам: чи мають вони запитання один до одного, чи хочуть вони доповнити свої показання.