2.Форми та види податкового контролю
Форми податкового контролю як засоби вираження його змісту можна поділити на дві групи:
— реалізація державного податкового контролю, обумовленого імперативністю податків (різні види перевірок, здійснюваних державними контролюючими органами). Сутнісною ознакою цієї форми контролю є можливість застосування заходів відповідальності за порушення податкового законодавства безпосередньо в процесі реалізації результатів контролю (найчастіше це наступний контроль, рідше — поточний). Формою попереднього контролю в цій групі є профілактика податкових правопорушень (постановка платників на податковий облік, інформування, надання роз'яснень, консультування з питань оподатковування та ін.);
— реалізація державного податкового контролю, обумовленого контрольною функцією податків (спостереження, моніторинг, одержання й обробка інформації щодо відхилення реальних податкових надходжень від заданих параметрів, аналіз і оцінка прийнятих рішень в області оподатковування, в тому числі нормативних актів та ін.).
Податковий контроль за економічним змістом є явищем досить багатогранним та різноплановим. Тому виникає необхідність його класифікації з виділенням організаційних та методичних характеристик.
Види податкового контролю класифікуються за декількома підставами:
У найзагальнішому плані податковий контроль поділяється на:
зовнішній – здійснюють контролюючі органи, визначені законодавством. Це – податкові, митні органи та органи державних цільових фондів.
внутрішній контроль здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності, тобто юридичні і фізичні особи – платники податків.
Залежно від ступеня охоплення об’єктів можна відокремити:
комплексний контроль – це контроль, що охоплює всю діяльність суб’єкта.
тематичний податковий контроль охоплює окремі сторони діяльності суб’єкта.
повний податковий контроль – це контроль, який всебічно вивчає фінансову діяльність об’єкта з максимально можливим застосуванням різних методів контролю.
частковий контроль проводиться з певного переліку питань про фінансову діяльність суб’єкта оподаткування.
суцільний контроль передбачає вивчення усіх первинних документів і записів у формах аналітичного і синтетичного обліку.
вибірковий контроль передбачає перевірку або всіх документів певного періоду звітного року, або частини документів за весь звітний період.
За джерелами інформації податковий контроль можна поділити на:
документальний контроль ґрунтується на вивченні даних фінансової документації,
фактичний – на даних фактичної перевірки у натуральних показниках.
Контроль за цільовою спрямованістю контрольних дій. Тут виділяються:
стратегічний податковий контроль – він спрямовується на вирішення питань стратегії розвитку підприємства чи організації,
тактичний – з питань поточної фінансової діяльності.
За місцем здійснення податкового контролю його поділяють на:
контроль на місцях, коли суб’єкт виконує контрольні дії безпосередньо на підконтрольному об’єкті,
дистанційний, коли об’єкт контролюється на відстані за допомогою інформації, яка передається через засоби зв’язку.
За формою здійснення виділяють:
попередній контроль здійснюється до формування платником податків об’єктів оподаткування (реєстрація платників податків та відповідної інформації щодо їх діяльності).
поточний (оперативний) контроль здійснюється в ході формування об’єктів оподаткування. Він покликаний попереджати помилкові або незаконні дії за операціями, які вже провадяться платниками податків і впливають на формування об’єктів оподаткування.
наступний контроль починається після формування платником податків об’єктів оподаткування і здійснення розрахунків податків у відповідних податкових деклараціях (розрахунках) та інших документах, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків. Для здійснення наступного контролю використовують інформацію, зафіксовану у відповідних облікових, податкових і звітних документах, та дані про фактичний стан майна і зобов’язання платника податків на дату складання податкових декларацій і проведення перевірки.