Визначення особливостей підготовки бібліографічного опису видань Загальні відомості

Бібліографічний опис — це сукупність бібліографічних відомостей про видання, приведених за стандартним правилом, що дозволяють відрізнити його від всіх інших і одержати про нього більш менш повне уявлення (хто автор, яка тема, вперше або повторно випущено, де, коли і ким, який його об'єм).

Бібліографічний запис — розгорнена бібліографічна характеристика видання, в якій бібліографічний опис доповнюється тими або іншими елементами: заголовком, анотацією або рефератом, класифікаційними індексами, наочними рубриками, бібліотечними шифрами зберігання та ін.

Призначення бібліографічного апарату полягає в поєднанні змісту видань з літературою і документальними джерелами на ту ж і близькі теми — повідомляє бібліографічні відомості, що містять коротку характеристику видання (хто автор, який заголовок, де, ким і коли видано).

Завдання бібліографічного апарату — познайомити читача з джерелами цитат, запозичень, фактів і дати йому можливість знайти в бібліотеці або магазині видання (твори), що розглядаються або рекомендовані в тексті, проінформувати про літературну базу написаного, допомогти у виборі літератури на тему твору (видання), дозволити автору стиснути викладення, направити читача до робіт, де тема, або проблема розглянуті більш повно, або детально та ін.

У бібліографічний апарат видання входять:

1. Бібліографічне посилання — бібліографічні відомості про джерела цитат, фактів, запозичень, згадуваній і (або) рекомендованій літературі, пов'язані умовними позначеннями або по прізвищу автора і року видання з конкретними місцями основного тексту, до яких відносяться, або розташовані безпосередньо за ними.

Для бібліографічних посилань характерно те, що їх приводять по ходу викладення матеріалу, а не підбирають і вибудовують в якій-небудь системі. Тому навіть якщо їм надана форма переліку, зовні схожого на список, вони відрізняються від нього несистематизованністю.

2. Бібліографічні списки. Такий список (покажчик) — це тематично відібраний систематизований перелік бібліографічних відомостей про використану, цитовану або рекомендовану літературу, пов'язану з основним текстом цифровими порядковими номерами або (у ненумерованих алфавітних списках) за допомогою прізвища автора або початкового слова (слів) заголовка і року видання.

Застосування бібліографічних посилань. Обов'язкові при цитуванні і запозиченні даних у наукових і виробничих виданнях. Бажані посилання рекомендаційного характеру в учбових і науково-популярних виданнях. Їх дозволяється не вказувати у наступних випадках: 1) у виданнях для масового читача, якщо посилання не носять рекомендаційного характеру; 2) у будь-яких виданнях, бібліографічних, що містять список з описом всіх творів, на які потрібно зробити посилання (список в таких випадках грає одночасно роль переліку бібліографічних посилань; 3) в учбових і науково-популярних виданнях, якщо це посилання на джерело непрямих запозичень або на літературу, використану для написання твору.

Основний стандарт — ГОСТ 7.1-84. Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления: Переизд. апр. 1985 // Стандарты по библиотечному делу и библиографии. М., 1985. С. 29-99 или // Стандарты по издательскому делу. М, 1998. С. 9-74.

Бібліографічний опис складається з елементів (найменших структурних одиниць з конкретним видом бібліографічних відомостей) і областей (груп елементів одного характеру і призначення).

Розрізняються наступні області бібліографічного описи однотомного книжкового видання:

1) область заголовка і відомостей про відповідальність (її елементи: основний заголовок; паралельний заголовок; відомості, що відносяться до заголовка; відомості про відповідальність, тобто про осіб, установи, організації і т. п., що брали участь в створенні і підготовці видання);

2) область видання (порядковий номер повторного видання і зведення про зміни в ньому проти попереднього видання);

3) область вихідних даних (місце випуску, назва вид-ва або ім'я видавця, рік випуску видання в світло);

4) область кількісної характеристики (об'єм видання, або число сторінок, наявність і характер ілюстрацій, додатків);

5) область серії (основний заголовок серії, міжнародний стандартний номер серійного видання, привласненої серії, номер випуску серії, новний заголовок підсерії, міжнародний стандартний номер серійного видання, привласнений підсерії, номер випуску підсерії);

6) область примітки (додаткова інформація про книгу: про мову тексту, про присвячення, про довідковий апарат, особливостях поліграфічного оформлення і виконання, про зміст та ін.);

7) область міжнародного стандартного номера книги, ціни і тиражу.

У зведеному бібліографічному описі періодичних і таких, що продовжуються видань (тобто всіх або групи їх номерів) додається область нумерації, що передує області вихідних даних.

Елементи діляться на обов'язкові, тобто такі, без яких видання або твір не може бути ідентифіковано, і факультативні, тобто такі, якими доповнюють бібліографічний опис поряд із обов'язковими елементами, з метою більш повно охарактеризувати видання, якщо це важливо для читача. Найбільш поширені такі факультативні елементи, як назва видавництва (ім'я видавця), відомості про серію, про наявність і характер ілюстрацій, про супровідний матеріал.

Мета роботи: ознайомитись із термінами, визначеннями, призначенням та правилами складання різних елементів бібліографічного апарату та визначити особливості підготовки бібліографічного опису (посилання) для різних видів видань.