4.Ревізія фактичних видатків на утримання бюджетних установ.

Основні напрями ревізії фактичних видатків на утримання бюджетних установ:

1. Ревізія фактичних видатків на утримання бюджетної установи починається з перевірки наявності затвердженого єдиного кошто­рису доходів і видатків та розрахунків до нього, правильності його формування щодо вимог чинного законодавства України.

2. Загальна оцінка виконання єдиного кошторису доходів і видатків проводиться методом аналізу на підставі даних поточної звітності про кошторисні цільові призначення бюджетних коштів, касові та фактичні видатки в розрізі їхніх видів за кодами економічної класифікації видатків бюджету. Після цього здійснюється контроль фактичних видатків за ревізований період за місяцями року щодо їхньої правомірності, доцільності, достовірності, ефективності за видами таких видатків згідно з кодами економічної класифікації.

3. Перевірка видатків на заробітну плату (КЕКВ 2110). Такі видатки належать до основних за обсягом видатків за кошторисом.

Основними джерелами інформації для контролю є дані штат­них розписів персоналу установи, тарифікаційні списки працівників, накази, розпорядження з питань кадрів, табелі про відпрацьований працівниками час, розрахунково-платіжні відомості, картки особових рахунків працівників, групувальні відомості, меморіальний ордер № 5 “Зведення розрахункових відомостей із заробітної плати і стипендій” Форма № 405, книга Журнал-Головна.

Контроль видатків на оплату праці та взаємопов’язаних із цим розрахунків проводиться в такій послідовності:

а) правильність визначення чисельності персоналу та застосування посадових окладів, місячних ставок заробітної плати, доплат, надбавок кожному працівнику (методом нормативно-право­вої перевірки даних тарифікаційних списків, штатних розкладів на відповідність галузевим інструкціям відповідних міністерств і відомств щодо оплати праці працівників, виробничих показни­ків — нормативів навантаження на одного працівника);

б) перевірка відповідності показників з фактичної чисельності працівників протягом ревізованого періоду штатному розкладу, змінам в оплаті праці (методом аналізу даних наказів та розпоряджень з питань кадрів, штатних розписів, класифікатора працівників за умови комп’ютерної форми облікового процесу або розрахункових-платіжних відомостей та особових рахунків праців­ників при ручному варіанті організації облікового процесу). Особ­лива увага має бути звернена на правомірність зарахування в штат тимчасово працюючих, позаштатних працівників за сумісництвом;

в) перевірка достовірності даних про відпрацьований час (аналіз і порівняння даних бази нарахування заробітної плати в ком­п’ютері та табелях обліку відпрацьованого часу структурних підрозділів, зустрічна перевірка даних профкомів про видані путівки працівникам на лікування, туристичні й інші, та табельного обліку про цей відрізок часу, аналіз даних про виконану роботу за тимчасово відсутніх працівників, робота у святкові дні та в понаднормовий час);

г) перевірка правильності нарахування заробітної плати за місяцями року та відрахувань з неї (Єдиного соціального внеску). Критеріями вибору інформації для контролю є рахунки з працівниками, за якими виявлені порушення, указані в пунктах а, б, в, а також при візуальному контролі первинних документів щодо перерахунків за минулі періо­ди, додаткових розрахункових або платіжних відомостей, відомості з підчистками, виправленнями цифр, дописками.

При комп’ютерній формі організації облікового процесу ревізор повинен ознайомитися з технологією ведення класифікаторів працюючих, унесення змін в архівну інформацію за минулі періоди, алгоритмів розрахунків, методів машинного контролю вхідної та вихідної інформації, захисту та збереження архівного масиву.

З 01.01. 2013 р. набирає чинності Наказ МФУ від 26 грудн. 2011 р. № 1738 “Про внесення змін до бюджетної класифікації” для виконання пункту 6 розділу III Плану дій щодо реалізації Стратегії розвитку державної статистики України на період до 2012 року, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 р. N 1413-р, з метою приведення Економічної класифікації видатків бюджету у відповідність до міжнародних стандартів.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежу­вання видатків за економічними ознаками. Вона багаторівнева, має не статті, а багаторівневі коди. Завдяки такій побудові дося­гається доволі повне розмежування витрат, уможливлюється чіт­кий розподіл витрат за економічними ознаками із подальшим розподілом коштів за їх предметними ознаками (заробітна плата, нарахування, всі види господарської діяльності, виплати насе­ленню, що їх визначають як трансферти населенню, та інші кате­горії). Такий розподіл дає можливість виокремити захищені стат­ті бюджету й забезпечити єдиний підхід до всіх отримувачів у плані виконання бюджету. Видатки зведено в єдині економічні категорії, що відображають розподіл коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням пога­шення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код.