Облагороджування лакофарбових покриттів
Найкращими лакофарбовими покриттями є ті, що мають дзеркально гладеньку поверхню. Проте під час опорядження на поверхні плівки завжди утворюються нерівності, які умовно поділяють на хвилястість (нерівності з великим кроком) і шорсткість (нерівності з малим кроком).
При облагороджуванні покриттів (рис.) усі ці нерівності мають бути усунені.
Рис. Схема облагороджування поверхні лакофарбового покриття:
1 – шар, що знімають при вимірюванні;
2 – шар, що розрівнюють при поліруванні поверхні; 3 – шар, що залишився на поверхні після облагороджування; 4 – шар нанесеного лакового покриття.
Проте звичайним поліруванням можна усунути тільки шорсткість, а хвилястість після полірування стає більш помітною. Тому перед поліруванням спочатку вирівнюють поверхню шліфуванням, а потім полірують покриття до дзеркального блиску спеціальними рідинами або пастами.
Вирівнювання поверхні лакофарбових покриттів шліфуванням.
Для вирівнювання поверхні висушеного лакофарбового покриття застосовують шліфування, яке виконують переважно шліфувальними шкурками, рідше – шліфувальними пастами.
Вирівнювання поверхні шліфувальними пастами полягає у знятті виступу (хвилі), при цьому зменшується товщина нанесеного на деревину шару лакофарбового покриття. Шліфувати можна будь-яку поверхню як ручним, так і механізованим способом.
Перед шліфуванням нітроцелюлозних покриттів поверхню зволожують уайт-спіритом або сумішшю його з гасом, щоб пом'якшити верхній шар плівки і запобігти її спалахуванню. Шліфуючи поліефірні покриття, поверхню не зволожують, оскільки ці покриття утворюються внаслідок хімічної реакції (тверднення) і стійкі проти нагрівання.
Найефективнішим методом вирівнювання поверхні є шліфування дрібнозернистими шкурками на стічкошліфувальних верстатах.
Розрізнювання поверхонь лакофарбових покриттів тампоном
Розрізнювати поверхню сухого розчинного лакофарбового покриття можна тампоном, змоченим розчинником. При змочуванні поверхня трохи розм'якшується, набухає, а під тиском і рівномірною дією тампона розрівнюється. Розчинювальна здатність рідини не повинна бути надто великою, щоб не зруйнувалася плівка.
Для розрізнювання нітролакових покриттів випускаються спеціальні розчинні суміші РМЕ, НЦ-313, № 646 та ін. Процес розрівнювання відбувається тим краще, чим рівномірніше нанесена плівка. У разі нерівномірного нанесення плівки потрібна значно більша кількість розчинника, довше триває процес розрівнювання і сушіння. Крім того, поверхня надто набухає, а це призводить до об'ємної усадки покриття при висиханні та до утворення нових нерівностей.
Під час розрівнювання розчинниками товщина покриття може бути значно меншою, ніж при вирівнюванні шліфуванням.
Розрівнювання розчинником за допомогою тампона потребує менших затрат праці, ніж шліфування, але цей спосіб менше піддається механізації.
Полірування поверхні лакофарбових покриттів
Поверхня стає дзеркальною, коли нерівності її покриття не перевищують 0,2 мкм. Шліфуванням і розрівнюванням тампоном не можна досягти такої якості поверхні. Тому для доведення поверхні до відповідних гладкості і блиску застосовують полірування її пастами на барабанних полірувальних верстатах ПІБ, П4Б та П8Б.
Лакові поверхні шліфують рідкою полірувальною пастою № 290, де абразивним порошком є оксид алюмінію, або твердою (у вигляді брикету). Рідкі пасти наносять на поверхню, що полірується, а тверді – на полірувальні інструменти.
Видалення з поверхні оливи (глянсування)
У процесі полірування поверхні для кращого ковзання, а також для запобігання її руйнуванню застосовують жирні оливи. Проте олива робить поверхню матовою і вона швидко забруднюється.
Видалення оливи з полірованої поверхні є кінцевою операцією, яку виконують через 1–2 год. витримування після полірування.
Оливу знімають м'яким полотняним тампоном, змоченим полірувальною водою № 18 або іншими рідинами. Рівномірно, плавними рухами розподіляють рідину по всій поверхні, поверхню протирають тампоном швидкими рухами до дзеркального блиску. Остаточно протирають і чистять поверхні від слідів порошку сухим м'яким тампоном з бязі або фланелі. Для механізованого глянсування застосовують спеціалізовані верстати.