
- •Тема 2.5. Технологія різання деревини
- •Період приробки;
- •Період монотонного зношення;
- •Аварійне (катастрофічне) зношення.
- •Види різання
- •Стружкоутворення
- •Умови організації встановленого процесу різання
- •Вплив різноманітних факторів на сили різання і якість обробки
- •Вплив ріжучого інструменту
- •Вплив верстата
- •Тема 2.6. Поняття про режими різання. Різання деревини на верстатах
- •Практично можуть бути реалізовані на деревообробних верстатах;
- •Задовольняють вимоги всіх критеріальних обмежень;
- •Найбільш повно дозволяють досягнути максимальних або мінімальних значень оптимізуючих параметрів. Різання деревини на верстатах
- •Загальні відомості про пилянні
- •Стругання
- •Загальні відомості лущення
- •Загальні відомості про фрезерування
- •Загальні відомості про шліфування
- •Загальні відомості про свердління
- •Нові способи різання
Види різання
Головні напрямки стовбура дерева
Фізико-механічні властивості стовбура дерева різноманітні в трьох взаємно перпендикулярних напрямках: поперечному, радіальному і тангенціальному (тангентальному) (рис.).
Поперечним називають розріз, що проходить перпендикулярно осі стовбура і напрямку волокон. Він утворює торцеву площину.
Радіальний розріз – це повздовжній розріз, що проходить через серцевину по радіусу стовбура. Серцевина розташована приблизно в центрі стовбура і на радіальному розрізі видна у вигляді вузької темної лінії.
Тангенціальний (тангентальний) розріз – це повздовжній розріз, що проходить на деякій віддалі від серцевини, паралельно до радіального розрізу і дотичною до річного шару.
Деревина у названих розрізах значно відрізняється по своїй будові. поперечний розріз утворений розрізанням трахеїдів (волокон хвойних порід) волокон лібриформи і сосудів (у листяних порід) відносно до їх довжини. Тангентальний розріз отриманий розрізанням смоляних ходів і серцевинних променів відносно до їх довжини і частково розрізанням волокон і сосудів паралельно їх осі. Радіальний розріз утворений розрізанням волокон і сосудів паралельно їх довжині.
Види різання деревини
Різання називають відкритим, якщо за один прохід різець утворює одну поверхню різання (площинне стругання), і закритим, якщо за один прохід різець утворює дві або три поверхні різання (наприклад, при вибиранні шпунта передня кромка формує дно, а дві бічні – стінки).
Розрізняють різання з утворенням стружки (пиляння, стругання, фрезування, довбання, свердління), та без утворення стружки (різання ножами і ножицями, висічка). Найчастіше при обробці деревини застосовують різання з утворенням стружки.
Механічні властивості деревини по головним напрямкам різноманітні. Цю властивість називають ортотропією. Механічні властивості деревини різні і в проміжних напрямках. Цю властивість матеріалу називають анізотропією. Таким чином, деревина – анізотропно-ортотропний матеріал волокнисто-шарової, різноклітинної будови з пустотами. Ці властивості деревини значно ускладнюють її різання. І саме з цими властивостями пов’язані особливості обробки деревини різанням.
Не дивлячись на анізотропність, можливо знайти загальні властивості різання деревини. Наприклад, поперечний розріз може бути отриманий при переміщені різця по напрямам V1 і V2, або тангентальний розріз – по напрямам V3 і V4, а радіальний – по V5 або V6. Різання деревини по названим напрямкам дозволяє виділити три головних види різання: торцеве, повздовжнє і поперечне.
При
торцевому
різанні
(напрямок V1
і V2)
напрям руху і площина різання
перпендикулярні напрямку волокон.
Під
час різання в торець усі волокна деревини
перерізаються, при цьому вони стискуються
і зминаються. Це найважчий вид різання,
одержувана поверхня досить шорстка.
Різання в торець позначається знаком
(
).
Кут різання беруть 30–35°.
При повздовжньому різанні (напрямок V4 і V5) напрям руху і площина різання паралельні напрямку волокон. Різати вздовж волокон в 2–2,5 рази легше, ніж у торець: волокна підрізаються і ніби відокремлюються, не задираючись. Поверхня чиста, а стружка тоненька у вигляді стрічкової спіралі. Різання вздовж волокон позначається значком (//). Кут різання беруть 45–48°.
При поперечному різанні (напрямок V3 і V6) напрям руху перпендикулярний а площина різання паралельна напрямку волокон. При поперечному різанні, коли різець ставлять перпендикулярно до напрямку волокон, останні частково розриваються, оскільки в цьому напрямку вони слабо зв'язані між собою. Поверхня деревини залишається досить шорсткою, хоча це різання в 5–6 разів легше, ніж різання в торець. Поперечне різання позначають значком (#). Кут різання беруть 48–52°.
На практиці частіше зустрічаються проміжні, перехідні види різання (рис. а).
Повздовжньо-торцеве (//– ) – це перехідне різання від повздовжнього до торцевого, при якому рух різання площина різання утворюють гострий кут з напрямком волокон.
Різання характеризується кутом зустрічі (розрізання) волокон ϕв .
Кут зустрічі (розрізання) волокон – це кут між рухом подачі, направленим в заготовку і волокнами деревини, що зрізається.
На рис. б показано зміну кута розрізання волокон при повздовжньо-торцевому різанні. Під час руху різця зліва направо кут ϕв < 90°, а утворена по напрямку волокон випереджаюча тріщина розповсюджується в шар деревини, що зрізається. Таке різання називають різанням за волокнами. При руху різця справа наліво кут ϕв > 90°, утворена випереджаюча тріщина розповсюджується в заготовку. Це різання – проти волокон.
Поперечно-торцеве різання (# – ) – це перехідне різання від поперечного до торцевого, при якому площина різання утворює гострий кут з волокнами, а рух різання перпендикулярний до них.
Поперечно-повздовжнє різання (# – //) – це перехідне різання від поперечного до повздовжнього, при якому напрям руху різання утворює гострий кут з волокнами, а площина різання паралельна до них.