Загальні відомості про фрезерування
Фрезерування – процес обробки матеріалу обертовими лезами, в результаті якого припуск знімається шляхом послідовного зрізання окремих серповидних стружок.
По кінематиці процес різання фрезеруванням схожий з пилянням круглими пилками. Відрізняються ці види обробки деревини тільки призначенням та ріжучим інструментом. Якщо пиляння призначене для поділу матеріалу на частини, то фрезерування застосовується для придання заготовкам заданої форми, розмірів і шорсткості.
За принципом фрезерування працюють верстати фрезерні, фугувальні, рейсмусові, чотиристоронні, шипорізні, копіювальні та ін
Фрезерування буває зустрічне і попутне. Зустрічне фрезерування найбільш поширене. При ньому рух різання спрямований назустріч подачі. При попутному фрезеруванні напрямок обертання лез в зоні різання збігається з напрямком подачі заготовки.
Розрізняють такі види фрезерування: циліндричне, конічне, торцеве і торцевих-конічне (рис.).
в – торцеве; г – торцево-конічне
При циліндричному фрезеруванні вісь обертання ріжучого інструменту паралельна обробленій поверхні, а ріжучі кромки лез описують у просторі циліндричні поверхні (рис. а). Це найпоширеніший вид фрезерування, який дозволяє обробляти плоскі широкі заготовки.
Конічне фрезерування (рис. б) характеризується тим, що вісь обертання різального інструменту становить гострий кут з обробленою поверхнею, а ріжучі кромки лез описують у просторі конічні поверхні. При такому фрезеруванні ширина оброблюваних поверхонь обмежена, але і клас шорсткості вищий.
При торцевому і торцево-конічному фрезеруванні вісь обертання ріжучого інструменту перпендикулярна обробленій поверхні (рис. в, г). Основну роботу при різанні виконують бічні ріжучі кромки, які працюють за принципом циліндричного або конічного фрезерування. Торцеві ріжучі кромки формують оброблену поверхню, на якій кінематична хвилястість не утворюється, поверхня виходить гладкою.
Фрезерування, крім того, може бути відкритим, напівзакритих (вибірка чверті) і закритим (вибірка паза), плоским і профільним, може виконуватися насадними і кінцевими фрезами або фрезерним валом.
Загальні відомості про шліфування
Шліфування – це процес зачистки оброблюваної поверхні абразивним ріжучим інструментом.
Розрізняють шліфування стрічкове плоске (стрічка – шліфувальна шкурка), стрічково-барабанне, стрічково-циліндричне, дискове, шліфування кругами.
Найчастіше шліфування деревини виконують шліфувальними шкурками. Шкурка включає абразивні зерна з електрокорунду, карбіду кремнію та інших матеріалів, утримуваних на паперовій або тканинній основі клейовою зв'язкою.
Кожне абразивне зерно можна розглядати як елементарний різець. Гострі кромки різців врізаються в матеріал і при русі дряпають деревину, знімаючи тонкі шари. Кожне зерно залишає на поверхні свою подряпину, але так як зерен, що беруть участь в роботі, багато, оброблена поверхня виходить гладкою.
Загальні відомості про свердління
Свердління – процес утворення в дерев'яних деталях наскрізних і некрізних циліндричних отворів за допомогою свердел.
За напрямом осі отвору до волокон деревини розрізняють свердління повздовжнє і поперечне. При поперечному свердлінні вісь свердла перпендикулярна волокнам деревини. Гладкі і точні отвори поперечного свердління виходять при обробці їх свердлами з бічними підрізувачами. Леза виконують поздовжньо-поперечне різання.
При повздовжньому свердлінні вісь свердла паралельна волокнам деревини. Для поздовжнього свердління застосовують свердла з конічною заточкою. Леза виконують торцево-поперечне різання.
При свердлінні головний рух – обертальний. Обертання виконується свердлом відносно осі. Рух подачі виконується свердлом або заготовкою вздовж тієї ж осі.