Основні поняття про стандартизацію

Робота зі стандартизації проводиться в міжнародному масштабі, у межах СНД, країни, галузі народного господарства, об'єднання, підприємства чи структурного підрозділу,

Міжнародна стандартизація — це робота зі стандартизації, участь у якій відкрито для відповідних органів двох чи більше країн. Результатом її є міжнародні стандарти, що використовуються країнами-партнерами у розв'язанні питань національної стандартизації, для полегшення науково-технічних і торгівельних зв'язків.

Міждержавна стандартизація — це загальна система стандартизації, яку застосовують незалежні держави, що здійснюють узгоджену політику в цій галузі.

Регіональна стандартизація передбачає участь відповідних органів країни тільки одного географічного чи економічного регіону світу.

Національна стандартизація провадиться у межах однієї країни. В країні розрізняють стандартизацію державну, яку здійснюють урядові органи, і галузеву, яку здійснюють відповідні компетентні органи певної галузі народного господарства.

Нормативно-технічний документ (НТД), або нормативний документ, містить правила, загальні принципи та характеристики стосовно певних видів діяльності або результатів їх; він доступний широкому колу споживачів (користувачів).

До НТД із стандартизації належать стандарти, технічні умови, керівні документи.

Стандарт — описаний раніше.

Галузевий стандарт — стандарт, затверджений міністерством (відомством) України.

Технічні умови — нормативний документ на конкретну продукцію (послугу), затверджений підприємством, що його розробило, як правило, за погодженням з міністерством-замовником (споживачем),

Стандарт підприємства — стандарт, затверджений і застосовуваний тільки на одному підприємстві. Дозволяється застосування стандартів підприємства іншим підприємством за згодою підприємства, що затвердило дані стандарти.

До основних понять стандартизації належать також об'єкт стандартизації, комплекс стандартів, сумісність, взаємозамінність та уніфікація.

Об'єкт стандартизації — описаний раніше.

Комплекс (системи) стандартів — сукупність взаємопов'язаних стандартів, що об'єднані загальною цільовою спрямованістю і встановлюють узгоджені вимоги до взаємопов'язаних об'єктів стандартизації.

Сумісність — придатність продукції, процесів і послуг до спільного, що не викликає небажаних взаємодій, використання при заданих умовах для виконання встановлених вимог.

Взаємозамінність — придатність одного виробу, процесу, послуги для використання замість іншого виробу, процесу, послуги з метою виконання одних і тих самих вимог.

Уніфікація — вибір оптимальної кількості різновидів продукції, процесів, послуг, значень параметрів і розмірів їх.

Глави урядів держав — учасників Співдружності Незалежних Держав підписали "Угоду про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, метрології та сертифікації". У ній чинні і новостворені стандарти 'ТОСТ" визначаються міждержавними і зберігають ту саму абревіатуру.

З 1992 р. працює Міждержавна рада зі стандартизації, метрології та сертифікації. Нею прийнято ряд рішень і "Угоду про принципи проведення і взаємне визнання робіт із сертифікації".