§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню

У процесі складання плану розслідування порушень порядку зайняття господар­ською діяльністю, слідчий повинен визначити коло обставин, що підлягають обов’яз­ковому з’ясуванню, а саме:

існуючий порядок державної реєстрації і видачі ліцензій на види господарської діяльності, що підпадають під дозвільну систему, а також на банківську діяльність або окремі банківські операції;

підстави і дотримання встановленого порядку державної реєстрації, отримання ліцензії, порядок виконання ліцензійних умов суб’єктом господарювання, який здійснює ліцензійну діяльність;

характеристика суб’єкта господарської діяльності (найменування, місцезнаходжен­ня, вид діяльності, структура, його мета і завдання);

характер і зміст виконуваних ліцензійних господарсько-фінансових операцій. Як правило, у кримінальній справі серед матеріалів дослідчої перевірки, якщо вона прове­дена якісно, уже містяться первинні документи (довідки, акти аудиторської перевірки чи ревізії, пояснення тощо), які підтверджують, що у юридичної або фізичної особи відсутня державна реєстрація чи ліцензія на виконання окремих господарських опе­рацій і що господарська діяльність здійснюється з порушенням встановленого законом порядку реєстрації або ліцензування;

час, місце виготовлення, зберігання та реалізації ліцензійної продукції; час, місце (територія) виконання робіт, послуг, на які потрібна ліцензія. На практиці нерідко трапляються такі випадки, коли організація зареєстрована на підставну особу за однією адресою, а незаконною діяльністю від її імені займаються інші особи на іншій території. У такому випадку місцем вчинення злочину має бути місце фактичного здійснення ліцензійної діяльності, тобто територія, на якій здійснювалися ліцензійні господарські операції;

характер і зміст нормативних актів, положення яких були порушені під час вчинен­ня злочину (реєстраційних або ліцензійних);

кількість (розмір) випущеної і реалізованої продукції, її номенклатура, асортимент, вартість;

у яких цілях використовувалася виготовлена продукція і в якому місці та ким; відомості про майно підприємства (товариства), наявність рахунків в установах бан­ку і рух коштів;

мета здійснення незаконної господарської діяльності, механізм злочинної діяльності; способи вчинення злочинів, пов’язаних із порушенням порядку зайняття госпо­дарською діяльністю;

коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської опе­рації (якзлочинці, так і інші особи), їх посадові та функціональні обов’язки;

які дії виконувалися конкретними особами при здійсненні фінансово-господарсь­ких операцій (водій — перевозив продукцію, експедитор — займався підбором міст ре­алізації продукції тощо);

соціальна, професійна і кримінальна характеристика осіб, які брали участь у діяль­ності суб’єкта господарювання;

наявність у діях зазначених осіб ознак інших злочинів (службова недбалість, службо­ве підроблення, шахрайство з фінансовими ресурсами та ін.);

обставини, що сприяли вчиненню злочинів. До таких можуть належати, зокрема, відсутність відповідного контролю за діяльністю певної організації з боку органів влади, органів внутрішніх справ, податкової інспекції, що обслуговують територію, на якій проводилися незаконні господарські операції;

дійсність або фіктивність представлених у справі установчих, реєстраційних і ліцензійних документів;

дійсність відомостей про господарське положення або фінансовий стан підприємст­ва, установи та інших причетних до вчинення злочину осіб;

визначення характеру і розміру збитку, заподіяного державі, підприємству, громадя­нину, розмір прихованих доходів (прибутку);

встановлення наявності або відсутності в діянні ознак діяльності організованої зло­чинної групи;

наявність причинного зв’язку між діями винних осіб і наслідками, що настали;

винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.