§ 1. Криміналістична характеристика порушень порядку зайняття господарською діяльністю

Криміналістична характеристика порушень порядку зайняття господарською діяльністю, кримінальна відповідальність за вчинення яких встановлена ст. 202 КК Ук­раїни, має свої особливості, що стосуються, в першу чергу, виду господарської діяльності, її правового регулювання та способів вчинення цих злочинів. Сукупність господарських відносин та інститутів утворюють єдину систему, до якої належать комерційна (підприємницька) діяльність, банківська діяльність та інші види господарської діяльності.

Предмет злочинного посягання — матеріальний об’єкт, виробництво (виготовлення) якого пов’язано з випуском продукції, що включає всі стадії технологічного процесу, від придбання сировини до реалізації виготовлених товарів. Предметом злочинних пося­гань виступають:

1. предмети (продукція), на виготовлення та реалізацію якої потрібна ліцензія і яка розрахована на використання для вчинення інших злочинів (наприклад, незаконне ви­готовлення вибухових пристроїв і вогнепальної зброї для злочинних угруповань або ви­готовлення наркотичних препаратів);

2. предмети (продукція), на виготовлення та реалізацію якої потрібна ліцензія та ви­користання якої не стосується подальшої злочинної діяльності (наприклад, техно­логічне обладнання для виготовлення лікарських препаратів, товарів побутового при­значення та ін.);

3. предмети, що є товаром (продукцією), які лише реалізуються (продаються), але на реалізацію яких необхідна ліцензія (наприклад, на роздрібну торгівлю ветеринарними медикаментами і препаратами, лікарськими засобами);

4. грошові кошти в національній чи іноземній (готівкові, безготівкові) валюті, отри­мані в результаті здійснення певних видів послуг, робіт, на які потрібен спеціальний дозвіл (ліцензія).

Грошові кошти як предмет злочинного посягання є уніфікованим параметром оцінки виготовленого товару або оцінки результату виконання робіт, надання послуг. Необхідно пам’ятати, що комерційна діяльність спрямована на отримання прибутку та, як свідчить практика, саме прибуткові види діяльності й підлягають обов’язковому ліцензуванню.

Спосіб вчинення злочину. Способи вчинення цьоговиду злочинів досить різноманітні й містять у собі діяння, пов’язані з видом господарської діяльності, умовами державної реєстрації суб’єкта господарювання, а також з одержанням і дотриманням вимог зазна­чених у дозволі (ліцензії) на здійснення цього виду господарської діяльності. На вибір способу вчинення порушень порядку зайняття господарською діяльністю злочинцями впливають такі обставини, як: який саме вид діяльності найбільш прибутковий; яку продукцію і яким способом потрібно виготовляти; в якому регіоні і на яких умовах здійснювати реалізацію; визначеність місць швидкої реалізації виготовленої продукції, швидкий оборот вкладених грошей.

Залежно від окремого виду ліцензійної господарської діяльності та умов ліцензуван­ня до способів вчинення злочинів, передбачених ст. 202 КК України, належать:

1. Здійснення особою ліцензійної господарської діяльності, що містить ознаки ко­мерційної (підприємницької), без проходження передбаченої законодавством проце­дури реєстрації або з порушеннями умов державної реєстрації. Порушення умов дер­жавної реєстрації у процесі здійснення ліцензійної господарської діяльності учиняють­ся шляхом: а) до отримання свідоцтва про державну реєстрацію; б) після скасування на підставі рішення суду державної реєстрації; в) після внесення незареєстрованих змін і доповнень в установчі документи юридичної особи, що стосуються ліцензійної діяль­ності; г) після ліквідації юридичної особи або «тимчасового припинення» господарсь­кої діяльності.

2. Здійснення особою ліцензійної господарської діяльності, що містить ознаки підприємницької, з фактичним створенням комерційної структури без звернення за її державною реєстрацією.

3. Придбання (створення) фіктивної комерційної структури для здійснення ліцензійної господарської діяльності.

4. Здійснення службовою особою — суб’єктом господарської діяльності ліцензійної комерційної (підприємницької) діяльності взагалі без ліцензії, якщо її отримання пе­редбачено чинним законодавством або після направлення відповідних документів в ор­ган ліцензування, але до отримання ліцензії.

5. Здійснення особою господарської діяльності з використанням ліцензій, дія яких анульована або строк дії яких закінчився, а також під час оскарження до суду рішення про анулювання ліцензії, що набрало чинності.

6. Здійснення особою господарської діяльності з використанням ліцензій незаконно отриманих від інших суб’єктів господарювання («перекупка» ліцензії, крадіжка, вико­ристання на договірній основі з власником ліцензії, передачі під заставу тощо).

7. Здійснення особою господарської діяльності з використанням ліцензій на інший вид діяльності порівняно із фактично виконуваним.

8. Здійснення особою окремих видів господарської діяльності з використанням не­доброякісних ліцензій. У недоброякісної ліцензії матеріальні ознаки підробки, як пра­вило, стосуються: терміну здійснення господарської операції (ліцензійної господарсь­кої діяльності), кількості виробництва і реалізації виготовленої продукції, місця (регіону) здійснення господарської діяльності. Інтелектуальні ознаки підробки стосу­ються: виду господарської діяльності, на право провадження якої видана ліцензія; най­менування юридичної особи або прізвища суб’єкта підприємницької діяльності; іден­тифікаційного коду юридичної особи або ідентифікаційного номера фізичної особи, місцезнаходження юридичної особи, місця виготовлення та реалізації продукції. Ха­рактер фальсифікації може бути різний: підроблення реквізитів, підписів, зміна назви товару, підроблення кількісних та якісних показників, місця здійснення діяльності.

9. Здійснення особою господарської діяльності (виконання робіт, послуг) у ком­плексі, на яку отримана ліцензія, але немає ліцензії на виконання окремої господарчої операції. Наприклад, підприємством отримана ліцензія на будівельну діяльність (ви- шукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж), але під час

здійснення будівельних робіт будинку були проведені роботи з проектування, монтажу засобів протипожежного захисту, на які не мали дозволу (ліцензії).

10. Здійснення особою — суб’єктом підприємництва певного (конкретного) виду господарської діяльності на підставі ліцензії, що була отримана шляхом подання завідо- мо недостовірних або фальсифікованих відомостей про суб’єкта господарювання (за­явника) або конкретного виду господарської діяльності. До змісту недостовірних відо­мостей суб’єкта господарювання належать: його повне найменування, місцезнахо­дження, банківські реквізити, ідентифікаційний код—для юридичної особи; прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані (серія, номер паспорта, ким і коли виданий, місце про­живання), ідентифікаційний номер фізичної особи — платника податків та інших обов’язкових платежів — для фізичної особи.

11. Порушення особою кваліфікаційних вимог, зазначених у ліцензійних умовах, у процесі здійснення господарської діяльності. До кваліфікаційних вимог, як правило, належать певні вимоги стосовно персоналу підприємства, який безпосередньо може здійснювати зазначений у додатку до ліцензії вид господарської діяльності. До цих ви­мог можна віднести такі, як наявність певної освіти, стаж роботи за спеціальністю, вік, наявність судимості тощо.

12. Порушення особою організаційних вимог, зазначених у ліцензійних умовах, у процесі здійснення певного ліцензійного виду господарської діяльності. До організа­ційних вимог слід віднести такі, як форми власності, організаційно-правової форми суб’єкта господарювання, розміру статутного фонду, місця здійснення діяльності (на­приклад, здійснення господарської діяльності на території адміністративно-тери­торіальної одиниці, не вказаної у ліцензії).

13. Порушення особою технічних (технологічних) вимог, зазначених у ліцензійних умовах, у процесі здійснення певного ліцензійного виду господарської діяльності. До вимог технічного характеру слід віднести: наявність певного приміщення; земельної ділянки певного розміру; місця розміщення (ринків, пальнозаправних станцій) певно­го обладнання; додержання умов технологічного процесу виготовлення ліцензійної продукції тощо.

14. Порушення особою ліцензійних умов не в повному обсязі, а частково або з окре­мих робіт, операцій, послуг, хоча ліцензійними умовами встановлені вимоги до провад­ження всього виду господарської діяльності.

До способів вчинення злочинів, передбачених ст. 202 КК України, крім перелічених, належать дії злочинців зі здійснення окремих ліцензійних операцій (дій) з виготовлен­ня (виробництва), перероблення (ремонту), придбання, транспортування, зберігання, розроблення, постачання, пересилання, ввезення, вивезення, відпуску, заготівлі, торгівлі (оптова, роздрібна), або вчинення посередницьких дій, що підлягають ліцензу­ванню. До них належать:

1. Виробництво (виготовлення), перероблення (ремонт) товарів без отримання спеціального дозволу (ліцензії) або з порушеннями умов ліцензування. Наприклад, ви­робництво, ремонт вогнепальної зброї, виробництво лікарських засобів та інші види господарської діяльності, що підлягають обов’язковому ліцензуванню.

2. Створення та відкриття підпільних цехів для виготовлення продукції, що підлягає ліцензуванню.

3. Придбання та використання технологічного обладнання, що забезпечує масове виробництво ліцензійних товарів, якщо сам факт придбання та використання потребує спеціального дозволу (ліцензії).

4. Використання технологічно відокремленого структурного підрозділу легально діючого підприємства для виготовлення продукції, що підлягає ліцензуванню.

10. Настільна книга слідчого

5. Здійснення торговельної діяльності (оптова, роздрібна) окремих видів товарів, що підлягають обов’язковому ліцензуванню. Зокрема, торгівля лікарськими засобами, ве­теринарними медикаментами і препаратами, пестицидами та агрохімікатами, вироба­ми з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, алкогольними напоями і тютюно­вими виробами.

6. Транспортування, перевезення, зберігання, постачання, пересилання, заготівля або вчинення посередницьких дій, що підлягають обов’язковому ліцензуванню. На­приклад, вчинення таких операцій, як: транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом; надання послуг із перевезення пасажирів і вантажів ав­томобільним транспортом загального користування; збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України); зберігання природного газу; ввезення, вивезення голографічних захисних елементів; здійснення посередницької діяльності митного брокера та митно­го перевізника тощо.

Окрему групу становлять способи вчинення злочинів у сфері банківської діяльності, при здійсненні фінансових операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ.

1. Здійснення банківських операцій приватними особами, індивідуалами-підприєм- цями та службовими особами юридичних осіб, які не є фінансовими установами без ліцензії, одержання якої обов’язково передбачене законодавством.

2. Здійснення особами без державної реєстрації банківської діяльності або банків­ських операцій, а також професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій не­банківських фінансових установ. Необхідно враховувати, що здійснення особами без державної реєстрації або без спеціального дозволу операцій небанківськими фінансо­вими установами таких фінансових послуг, як: 1) страхової діяльності; 2) діяльності з надання послуг накопичувального пенсійного забезпечення; 3) надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів; 4) діяльності з надання будь-яких фінансових по­слуг, що передбачає пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізич­них осіб — за певних умов може визнаватись окремими способами вчинення злочинів, пов’язаних із порушенням порядку зайняття господарською та банківською діяльністю.

3. Здійснення без одержання спеціального дозволу (ліцензії) особами, офіційно за­реєстрованими як суб’єкт господарської діяльності, банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ.

У встановленні зазначених вище способів вчинення злочинів слід враховувати, що здійснення окремих видів діяльності може потребувати одержання не однієї, а двох ліцензій. Зокрема, на здійснення банком будь-якого виду банківських операцій не­обхідно одержати ліцензію Національного банку України, а якщо такі види діяльності регулюються нормативно-правовими актами Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України і на їх здійснення потрібно мати її ліцензію, то вони можуть здійснюватися банком лише після отримання ліцензії названої комісії.

4. Здійснення особами банківської діяльності, банківських операцій, професійної діяльності на ринку цінних паперів, операцій небанківських фінансових установ із по­рушеннями умов ліцензування. Порушенням умов ліцензування є дії зі здійснення ок­ремих видів банківських операцій, не зазначених у ліцензії, чи грубе порушення поряд­ку проведення банківських операцій. Наприклад, ліцензія, отримана на підставі пред­ставлення недостовірних відомостей, у разі невиконання нормативу обов’язкових резервів, систематичному представленні недостовірної звітності, невнесення коштів у

фонд обов’язкового страхування внесків громадян у результаті здійснення діяльності із залучення внесків фізичних осіб.

Як різновид цього способу необхідно визнати дії зі здійснення, крім основних банківських операцій, які є в отриманому дозволі, операцій додаткового характеру, та­ких як: а) операції з валютними цінностями; б) емісія власних цінних паперів; в) органі­зація купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; г) здійснення операцій наринку цінних паперів від свого імені; ґ) надання гарантій і поручительств та інших зо­бов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; д) придбан­ня права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); е) лізинг; є) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів; ж) випуск, купівлю, продаж і обслугову­вання чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів; з) випуск банків­ських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток; и) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

У разі виявлення способів порушень порядку зайняття господарською діяльністю, слід враховувати, що дії злочинців спрямовані на сферу суспільного виробництва (виго­товлення) та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг які мають вартісний характер, високу цінову вартість і швидку оборотність.

Обстановка вчинення злочину. Обстановка вчинення злочинів, передбачених ст. 202 КК України, залежить від умов, у яких змушені діяти злочинці, і складається зі значного числа факторів об’єктивного та суб’єктивного характеру. До них належать: 1) норматив- но-правове регулювання окремих (ліцензійних) видів господарської діяльності; 2) тери­торія здійснення окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню;

3. майно, що знаходиться у власності, управлінні та його види; 4) структуру і профіль ро­боти підприємства, його ділові, виробничі та інші зв’язки; 5) особливості технологічно­го процесу виготовлення та реалізації ліцензійної продукції; 6) характер та вид виконува­них господарських та банківських операцій; 7) документообіг, облік, звітність, контроль, охорона (пропускна система); 8) склад, службове становище працівників, їх професійні та особисті якості, ділові й особисті зв’язки між ними; 9) ставлення працівників до про­цесу виготовлення та реалізації продукції; 10) діяльність окремих працівників; 11) на­явність (відсутність) різного роду недоліків у діяльності, контролі, обліку окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Місце здійснення господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, — це адмініст­ративно-територіальна одиниця (місто, селище та ін.), в якій планується виконувати цю діяльність, саме і характеризує місце вчинення злочину. Якщо виробничий процес досить складний і потребує окремого приміщення, злочинці здійснюють підбір окремої будови. Наприклад, для здійснення банківських операцій необхідне окреме приміщен­ня або його частка. Для виготовлення окремих видів неліцензійної продукції викорис­товуються гаражі, особисті домоволодіння, квартири та інші приміщення, що досить важко встановити правоохоронним органам. Взаємозв’язок місця вчинення злочину і способу злочинного посягання визначають саме вид господарської операції, на яку потрібна ліцензія.

Час вчинення злочину в більшості випадках залежить від виду господарської діяль­ності, що підлягає ліцензуванню. За досить короткий час може бути виготовлена і ре­алізована ліцензійна продукція, що потрібна в цьому регіоні. Наприклад, виготовлення та реалізація ліків під час епідемії хвороби. Але операції можуть тривати і досить довгий час. Так, залучення грошових внесків на депозит без одержання відповідного дозволу Національного банку України, здійснення споруди у місті, надання послуг із перевезен­ня пасажирів та їх багажу на таксі тощо. На наш погляд, у процесі розслідування не­обхідно враховувати та виявляти не одну операцію, наприклад факт однієї продажі ліцензійних ліків, а весь ланцюг злочинного механізму в часі, від реєстрації і отримання ліцензії до реалізації товарів.

Особа злочинця. До осіб, які вчиняють порушення порядку зайняття господарською діяльністю та банківською діяльністю, слід віднести такі категорії:

1. службові особи — представники суб’єктів господарської діяльності (підприєм­ства, організації), які здійснюють ліцензійну діяльність;

2. службові особи — представники банківської установи, а також представники ор­ганізацій, що займаються професійною діяльністю на ринку цінних паперів та операцій небанківських фінансових установ;

3. представники фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності, що пов’язана з ліцензійним виробництвом (виготовленням) продукції, торгівлею, наданням послуг, виконанням робіт;

4. представники третіх осіб — організації, інші приватні особи, які пов’язані з ліцен­зійною діяльністю та дії (операції) яких стосуються підготовки, вчинення та прихову­вання порушень порядку зайняття господарською та банківською діяльністю. До них належать: керівники суб’єктів господарської та банківської діяльності; головні бухгал­тери; засновники та власники підприємств; інші службові особи, такі як начальники структурних підрозділів; технічні працівники (економісти, технологи, та інші спеціалісти). У переважній більшості злочинці мають стійку антисоціальну спрямо­ваність, що найчастіше виникає внаслідок певних невдач у легальному бізнесі, і доміну­ючу корисливу злочинну орієнтацію.

У деяких випадках у вчиненні злочинів на окремих етапах злочинної діяльності участь беруть підставні особи. На таку «роль» організатори в кожному конкретному ви­падку підбирають відповідні типи осіб із числа громадян, які й виконують ці функції.

Типові сліди злочину — це спектр об’єктів слідоутворення, що зберегли на собі інформацію про подію злочину, у справах про злочини, передбачених ст. 202 КК Ук­раїни. Особливо значущими для розслідування є сліди, що відображаються в докумен­тах. Важливими є ті з них, що містять відомості про те, до якої ліцензійної операції на­лежить документ, яким видом господарської діяльності він передбачений, скільки примірників складено, як можна перевірити закріплені у ньому дані та який орган його видав. Із цієї позиції важливо визначити зв’язок ланок у системі «ліцензія (документ)

• яка відображена ліцензійна діяльність — яка саме здійснюється діяльність — які до­кументи складалися у результаті здійснення ліцензійної операції — виконавець ліцензійної діяльності».

Сліди можуть зберігатися не тільки в документах, що відображають ліцензійну гос­подарську діяльність, а також і в матеріальних цінностях, що були виготовлені у разі здійснення такої діяльності. До них можна віднести товари та продукцію, збудовані споруди, виконані окремі послуги та види робіт, що потребують ліцензування. Сліди цього виду злочину можуть зберігатися в приміщеннях (складських, офісних, житлових та ін.), де виготовлялася ліцензійна продукція або здійснювалися ліцензійні операції.