5. Запитання щодо механізму розчленування:

   1. Яким знаряддям (предметом) і яким способом проводилося розчленування?

   2. Розчленування провадилося одним або декількома знаряддями (предметами)? Якщо розчленування здійснювалося декількома знаряддями, то яка послідовність їх за- стосрання?

   3. Чи є на частинах трупа ознаки (групові, загальні та окремі) використаного для розчленування знаряддя (предмета) і як вони відобразилися на представлених для дослідження фрагментах трупа?

   4. Чи мало знаряддя (предмет) розчленування індивідуальні ознаки? Які ці ознаки і чим вони представлені на частинах трупа?

   5. Чи є в слідах розчленування ознаки неодноразового застосування знарядь розчленування?

   6. Який був механізм вчинення розчленування (порядок, напрямки, сила дії, взаєморозташування жертви і злочинця)?

   7. Чи є часовий проміжок між вчиненням убивства і розчленуванням трупа? Якщо так, то яка його тривалість? Яка давність відчленування різних частин?

   8. Чи є дані, які вказують на те, що вбивство і розчленування провадилося одним і тим самим знаряддям (знаряддями)? Якщо так, то які спільні властивості цих знарядь (групові, загальні, окремі) відобразилися на досліджуваних частинах трупа?

   9. Чи розчленування не могло бути вчинено знаряддям, представленим на дослі­дження?

6. Запитання, що мають значення для встановлення способу приховування:

   1. Чи зазнавали частини трупа якого-небудь впливу з метою їх подальшого зни­щення злочинцем? Якщо так, то якого (термічного, хімічного)?

   2. Якщо на частини тіла впливали термічні агенти, то які саме і яка створювана ни­ми температура?

   3. За який час міг бути спалений труп?

   4. Скільки часу необхідно для спалення трупа паливом (указати яким), що застосо­вувалося злочинцем?

   5. Яка була температура в топці (осередку пожежі), в якій спалювалися частини трупа?

   6. Чи не зазнавали частини розчленованого трупа вимочування в рідині, чи не пов’язані ці ознаки з перебуванням трупа у вологому середовищі?

   7. Чи є на частинах трупа ознаки, що вказують на знищення особливих прикмет (татуювань, родимок тощо)? Чи є інші дані, що свідчать про приховування вчиненого вбивства? Якщо так, то які саме?

   8. Яким шляхом переміщалися частини трупа після їх розчленування?

   9. Чи є ознаки тимчасового захоронення трупа до його розчленування?

   10. Чи не був труп заморожений?

   11. Який час частини трупа перебували в певному місці (на повітрі, в землі, у воді)?

   12. Який час пройшов із моменту залишення їх злочинцем і до виявлення.

7. Запитання, що пов’язані із встановленням особи передбачуваного злочинця:

   1. Чи є ознаки, що дають змогу передбачити, що вбивство, як і подальше розчлену­вання трупа (в конкретному випадку) вчинила одна людина або для цього необхідна бу­ла участь декількох осіб?

   2. Чи не була особа, яка вчинила вбивство і розчленувала труп, лівшею?

   3. Чи є ознаки, що вказують на фізичні властивості особи, яка вчинила злочин?

   4. Чи не свідчить характер розчленування трупа про певні професійні знання і на­вички в якій-небудь галузі медицини або про інші професійні навички, що використо­вувалися особою під час розчленування трупа?

У межах судово-медичної експертизи може бути призначена і судово-стомато- логічна експертиза. Для її проведення необхідні спеціальні знання в галузі стоматології та криміналістичної ідентифікації. Для проведення такої експертизи доцільно залучити судового медика, а до огляду зубів і виготовлення з них зліпків як спеціаліст залучається лікар-стоматолог. Різні тканини або виділення організму (експертиза речових доказів): кров, сперму, волосся, слину, м’які тканини, внутрішні органи, кістки, клітини орга­нізму людини — досліджують у біологічних відділеннях судово-медичних лабораторій. Ці об’єкти вилучає і направляє на судово-медичну експертизу речових доказів експерт, який проводив судово-медичне дослідження розчленованих частин.

У результаті дослідження волосся експертним шляхом можуть бути вирішені питан­ня щодо його походження, групової, регіональної та статевої належності. Не можна відмовлятися і від спроби встановлення групової належності навіть об’єктів, що зазна­ли впливу високої температури. Слід також ставити запитання:

1. Який спосіб відділення волосся (було вирване, випало, зрізане тощо)?

2. Якщо волосся зрізане, то чи є які-небудь ознаки, що дають можливість передбачи­ти, яким предметом воно відділене?

3. Яка давність відділення волосся?

4. Чи зазнавало волосся якого-небудь хімічного впливу (хімічна завивка, косметич­на обробка, фарбування, знебарвлення)?

5. Яка давність стрижки, пофарбування чи знебарвлення волосся?

6. Чи є на представленому волоссі ознаки яких-небудь захворювань волосся (вузлу­вата ламкість, мікози та ін.)?

7. Чи може характер забруднень волосся свідчити про професійну належність по­терпілого (підозрюваного)?

8. Чи однакове волосся з волоссям підозрюваного (потерпілого)?

У піднігтевому вмісті, на знаряддях убивства (розчленування) можуть бути виявлені різні клітини організму, частки тканин злочинця або потерпілого. У таких випадках пе­ред експертом (цитологом) можуть бути поставлені запитання:

1. Чи є (у піднігтевому вмісті злочинця або потерпілого, на інших об’єктах) клітини шкіри або інших органів людини?

2. Яка їх органотканева, групова, статева належність?

3. Чи можуть вони походити від конкретної особи?

У дослідженні інших виділень людського організму (сечі, слини, поту тощо) основ­ним питанням є встановлення їх походження від конкретної особи (потерпілого, підо­зрюваного).

Високу результативність за наведеними справами показало проведення комплекс­ної, як правило медико-трасологічноїекспертизи, зокрема, для розв’язання питань про ідентифікацію знарядь вбивства і розчленування за слідами на тілі, внутрішніх органах, кістках та хрящах потерпілого.

Медико-трасологічна експертиза здійснюється спільно, як правило, трасологами та судово-медичними експертами. Проведення подібної експертизи особливо необхідне для з’ясування питань, що стосуються: механізму утворення різних слідів та іден­тифікації слідоутворюючого об’єкта, визначення виду і конкретного примірника зна­ряддя за слідами-ушкодженнями на кістковій та хрящовій тканинах, одязі загиблого. Висновокмедико-трасологічної експертизи про тотожність використаного у вбивстві й розчленуванні трупа знаряддя (знарядь) є одним із найбільш вагомих і переконливих до­казів. Однак, крім названих, можуть виникати і питання найрізноманітнішого характе­ру, для з’ясування яких потрібні не тільки судово-медичні знання, але й спеціальні знан­ня в інших галузях науки (біології, токсикології та ін.). Це можуть бути питання щодо по­ходження волосся і їх регіональної належності, отруйних речовин тощо. Тому слідчий має за допомогою судово-медичного експерта і прокурора-криміналіста визначити коло необхідних фахівців і призначити відповідну комплексну експертизу (медико- біологічну, медико-токсикологічну та ін.), виходячи з обставин конкретної справи.

Важливою передумовою ефективності розслідування вказаної категорії вбивств є уміле використання слідчим можливостей інших видів судових експертиз. Дуже важли­во, щоб слідчий своєчасно і кваліфіковано зібрав матеріали для експертних досліджень. Можна виділити найбільш типовий комплекс (блок) судових експертиз, що дає змогу з’ясрати специфічні обставини цього виду злочинів. У подібний комплекс експертиз слід включати низку криміналістичних експертиз: трасологічні (дактилоскопічну екс­пертизу, експертизу слідів ніг і взуття, ідентифікацію цілого за частинами); судово-пор- третну (портретно-криміналістичну) експертизу. У процесі розслідування цієї категорії вбивств нерідко виникає необхідність у проведенні товарознавчої, біологічної і ґрун­тознавчої експертиз; експертизи матеріалів і речовин. Може призначатися і вибухово- технічна (піротехнічна) експертиза.

Більшість експертиз щодо вказаних убивств виконуються, як правило, на подальшо­му етапі, але можуть бути призначені й у будь-який момент досудового слідства, коли отримано достатньо матеріалів для відповідних експертних досліджень. Тому названі експертизи призначаються в різному поєднанні, а можливості й черговість їх проведен­ня повною мірою визначаються характером об’єктів і часом їх виявлення (під час огля­ду місця події або ж на подальших етапах слідства), особливостями способів вчинення, приховування і низкою інших обставин.

Судово-трасологічною експертизою можуть вирішуватися питання, що стосуються як індивідуальної ідентифікації (чи не залишені сліди рук, ніг, зубів конкретною особою; чи не залишені сліди предметом, вилученим у підозрюваного або виявленим на місці

події), так і встановлення групової належності (наприклад, якою рукою, яким знаряд­дям, транспортним засобом, взуттям якого виду, фасону залишені сліди).

Особливе місце серед трасологічних експертиз займають дослідження вузлів і петель. Затим чи іншим різновидом вузлів і петель, що утворюються внаслідок перев’язування різних упаковок (зокрема, для транспортування розчленованих частин трупа) можна робити висновки про професійні навички людини, яка зав’язала вузол. Перед експер­том можуть бути поставлені питання: до якого виду належать вузли; чи не зав’язувалися вузли професійним способом і для якої професії вони характерні; яким способом зав’язані вузли (особливість в’язки: право- або лівостороння); до одного чи різних видів належать представлені вузли. Якщо є підозрювані, то експерту необхідно представити виконані ними експериментальні вузли на матеріалі, аналогічному згаданому в справі. Перед експертом можуть бути поставлені й інші запитання, що стосуються матеріалу з вузлом (зокрема, встановлення групової належності матеріалу, що використовувався для обв’язування).

У разі виявлення кісткових останків трупа може проводитися реконструкція обличчя за черепом. Основною метою відновлення зовнішнього вигляду за черепом є визначен­ня і передача на зображенні обличчя людини типових, групових і деяких індивідуальних характеристик зовнішнього вигляду.

З метою ідентифікації невпізнаного трупа за фотознімками та іншими об’єктивними відображеннями громадян, які зникли безвісти, призначається портретно-криміналі­стична (фотопортретна) експертиза. Для її проведення використовуються спеціально розроблені методики зіставлення, поєднання, графічного моделювання і розрахунки взаєморозташування ознак особи. Портретно-криміналістична експертиза призна­чається у випадках, коли іншим шляхом неможливо достовірно встановити особу не­впізнаного трупа. Особливість такої експертизи полягає в тому, що її проведення можли­ве тільки за наявності фотографії або її репродукцій, що можуть бути об’єктивними пор­третами конкретної особи. Експертна ідентифікація за суб’єктивними портретами (виконаних художником, скульптором, графіком) не провадиться. Портретно-криміна­лістична експертиза дає змогу вирішувати питання: 1) одне чи різні обличчя зображені на фотознімках; 2) одному чи різним людям належать зображені на представлених фо­тознімках частини голови, обличчя, тіла; 3) чи зображено на представленому фотознімку конкретну особу; 4) чи зображено на представлених фотознімках, виконаних у різні періоди, одну і ту саму особу; 5) чи не зображено на досліджуваному фотознімку чиєсь обличчя, чиї фотографії-зразки подано на дослідження; 6) чи не належить череп люди­ни, поданий на дослідження, особі, яка зображена на фотознімку.

У процесі розслідування вбивств із розчленуванням трупа досить часто проводиться експертиза для встановлення цілого за частинами. Так, експертним шляхом може бути встановлено, що частини упаковки, що використовувалися для транспортування частин трупа і були вилучені у підозрюваного, раніше становили одне ціле. Причому навіть як­що зіставлення шматків пакувального матеріалу за загальними поверхнями розділення неможливе, про те, що шматки раніше становили одне ціле, можуть свідчити й інші оз­наки, наприклад наявність загальних взаємоперехідних дефектів ткацтва. Різновидом ототожнення цілого за частинами в криміналістичній експертизі є ідентифікація цілого за мікрочастинками. Сліди-накладення у вигляді типових для певої місцевості мікроча­стинок ґрунту, насіння і пилку рослин, виявлені на пакувальному матеріалі або части­нах трупа, можуть бути об’єктами грунтознавчої та біологічної експертиз.

Нашарування ґрунту на різних об’єктах-носіях (одязі, взутті, пакувальному ма­теріалі, знаряддях злочину) є важливими речовими доказами в практиці розслідування таких вбивств. Дослідження вказаних речових доказів проводиться у межах ґрунтознав- чоїекспертизи і може встановлювати низку фактичних обставин, пов’язаних із перебу­ванням людей, тварин і знаходженням предметів на конкретній ділянці місцевості. Пе­ред експертизою ставляться такі питання: 1) чи є на представлених об’ єктах грунтові на­шарування, аякщо так, то яка їх локалізація; 2) до якого роду (виду, групи) належать ча­стки ґрунту, що є на досліджуваних об’єктах, які їх ознаки і чи мають вони загальну групову (родову) належність з ґрунтом, зразки якого вилучені з місця події; 3) яка ґрун­тово-біологічна характеристика ділянки, з якої походить ґрунтове нашарування;

2. який механізм утворення досліджуваного ґрунтового нашарування; 5) яка давність утворення забруднень; 6) чи є які-небудь чужорідні включення в нашаруваннях ґрунту на об’єктах-носіях, аякщо так, то яка їх природа.

Нашарування ґрунту слід надсилати по можливості безпосередньо на об’єктах-но­сіях в упаковках, що забезпечують збереження нашарування під час транспортування. Вологі зразки ґрунту, пакувальний матеріал і одяг із нашаруванням перед упакуванням необхідно підсушити до легко-сухого стану. Зразки ґрунту вилучати відразу ж після ви­явлення злочину. За мікрочастками ґрунтово-рослинного походження можна ототож­нити місце вчинення злочину.

Завдання, що вирішуються біологічною експертизою, охоплюють встановлення при­роди об’єкта: частин рослин (у тому числі злаків, пилку, насіння); деревини; часток кормів для тварин; продуктів переробки рослин; волосся тварин; пір’я і пуху птахів; дрібних тварин та їх частин; комах; шкіри тварин; луски риб і деякі інші. Крім встанов­лення джерела походження об’єкта, можуть розв’язуватися і питання ідентифікаційно­го характеру, наприклад: 1) чи створені сліди, виявлені на пакувальному матеріалі, част­ками рослин, що виросли на місці злочину; 2) від якої тварини походить представлене надослідження волосся, вилучене з місця події або виявлене на знарядді вбивства; 3) чи однакові, і якщо так, то заякими ознаками, речовини (біологічного походження), вилу­чені з місця події і виявлені у результаті обшуку.

За рослинними об’єктами та комахами може встановлюватися і давність захоронен- ня частин трупа, термін їх знаходження на місці події.

Найбільш поширеними для цієї категорії вбивств є такі різновиди експертизи ма­теріалів, речовин і виробів: а) дослідження об’єктів волокнистої природи; б) досліджен­ня металів і сплавів (за необхідності мають використовуватися можливості інших різно­видів названої експертизи — експертизи фарб і лаків, паливно-мастильних матеріалів таін.).

Експертиза накладення мікрочасток провадиться для з’ясування: 1) чи є на об’єкті мікрочастки волокнистого матеріалу, і якщо так, то яка їх кількість і локалізація; 2) чи є на пакувальному матеріалі або частинах одягу потерпілого, інших об’єктах волокна від одягу підозрюваного (або навпаки); 3) чи не походять одиничні волокна від одного ви­робу; 4) чи знаходилися предмети одягу потерпілого в контактній взаємодії з предмета­ми одягу підозрюваного; 5) чи не походять ці волокна від конкретного виробу; 6) який спосіб відділення представлених волокон; 7) чи є на знаряддях злочину волокна, що входять до складу одягу потерпілого.

Мікрочастинки металів, що відділилися від знарядь злочину (сліди металізації), мо­жуть бути виявлені на об’єктах-носіях, тому в розслідуванні вбивств із розчленуванням трупа на вирішення криміналістичної експертизи необхідно ставити питання щодо на­явності слідів металізації на поверхні об’єкта, що контактував із металевим предметом. Таким об’єктом є кісткова і хрящева тканини трупа.

Судово-хімічну експертизу призначають для встановлення хімічної природи різних речовин, а також однорідності або неоднорідності об’єктів, що порівнюються за хіміч­ним складом. Методом електрографії на ділянках травм, у місцях відчленування у вби­того можуть бути виявлені сліди металізації і, відповідно, може бути встановлено од­норідність часток металевих сплавів зі складом виявлених у підозрюваного металевих предметів, що могли бути використані як знаряддя вбивства (розчленування). Якщо труп знищувався, то експертному дослідженню підлягають виявлені під час обшуку ємкості з кислотою і сліди кислоти на предмет використання її злочинцем.

Товарознавчу експертизу призначають, коли потрібно встановити, чи однорідні ма­теріали з місця події з виявленими під час обшуку; якщо так, то за якими ознаками (міра зношеності, спосіб виготовлення, наявність специфічних забруднень тощо); чи відпо­відає фабричний ярлик пакувального матеріалу артикулу вилученого під час обшуку ви­робу; чи становили раніше предмети, вилучені з місця події і виявлені у підозрюваного, одну виробничу партію, єдине виробниче джерело.

До числа традиційних у справах цієї категорії слід віднести судово-психіатричну і су­дово-психологічну експертизи. У ході досудового слідства виникає необхідність досліди­ти психічні процеси і стан обвинувачених. Як правило, названі експертизи проводяться на заключній стадії розслідування, тобто коли у слідчого є повне уявлення про особу досліджуваного. Якщо має місце сексуально-садистське вбивство, то комплексну екс­пертизу необхідно проводити з обов’язковим залученням фахівця-сексолога. За його допомогою встановлюється той або інший вид сексуальної перверзії (відхилення) у досліджуваної особи, виявляються механізми, що зумовили її поведінку під час вчинен­ня злочину.

У разі призначення експертиз необхідно враховувати послідовність їх проведення, щоб не допустити псування або знищення об’єктів чи слідів, що на них є. Якщо виникає необхідність у дослідженні пакувального матеріалу, то спочатку з метою виявлення на­писів слід направити його на криміналістичну експертизу, а потім — на хімічне дослідження. Так, судово-медична експертиза плям крові на одязі унеможливлює по­дальше дослідження накладення текстильних волокон на ній, а у разі трасологічної екс­пертизи знаряддя вбивства (розчленування) можуть бути втрачені або неминуче буде порушена локалізація мікрочасток, що знаходяться на поверхні об’єкта. Тому спочатку слід призначати експертизу мікрочастинок. Якщо ж мікрочастинки з об’єкта-носія ви­лучаються, то в обов’язковому порядку'їх необхідно зафіксувати (протоколювання, фо­тографування).