§ 1. Поняття криміналістичної техніки

Криміналістична техніка — один із основних розділів криміналістики, який виник і результаті впровадження досягнень природничих і технічних наук у практику боротьби зі злочинністю. Методи фізики, хімії, біології, медицини та інших галузей знань знайш­ли застосування для виявлення слідів злочину, отримання інформації з метою кримі­нального судочинства. Кримінальна або поліцейська техніка в XIX ст. заклала основу, фундамент криміналістики.

Криміналістична техніка — це система наукових положень і розроблюваних на їх ос­нові технічних засобів, прийомів і методів, призначених для збирання, дослідження і використання доказів. Термін «криміналістична техніка» має два основних значення. У широкому розумінні криміналістична техніка є розділом науки криміналістики, у вузькому — це сукупність, система науково-технічних засобів, прийомів і методів, що використовуються у розслідуванні й попередженні злочинів.

Науково-технічні засоби криміналістики — це прилади, інструменти, пристосуван­ня і матеріали для збирання і дослідження доказів або створення умов, що ускладнюють вчинення злочинів. Такі засоби можуть бути розподілені на кілька груп: 1) прилади, інструменти, пристосування, узяті без змін із різних технічних і природничих наук;

2. спеціально пристосовані для криміналістичних цілей; 3) спеціально розроблені для цілей криміналістики.

Основними формами застосування криміналістичної техніки є: І) використання науково-технічних засобів оперативними працівниками під час проведення оператив- но-розшукових заходів; 2) застосування науково-технічних засобів слідчими під час проведення слідчих дій; 3) використання науково-технічних засобів спеціалістами та експертами у процесі відповідних досліджень; 4) застосування науково-технічних за­собів учасниками судового розгляду. Виокремлення зазначених форм використання криміналістичної техніки пов’язано із суб’єктом, який її застосовує.

Криміналістична техніка розвивається в трьох основних напрямах: оперативно- слідчому, науково-дослідному, профілактичному. Кожний із напрямів передбачає роз­роблення не тільки відповідних приладів, пристосувань, інструментів, матеріалів, а й найефективніших прийомів, методів використання науково-технічних засобів.

Для ефективної реалізації науково-технічних засобів необхідно враховувати вимоги щодо їх застосування (принципи): 1) принцип законності; 2) принцип етичності;

2. принцип науковості; 4) принцип безпеки; 5) принцип цілості об’єктів у незмінному вигляді; 6) принцип ефективності.

Використання криміналістичної техніки є допустимим, якщо при цьому не порушу­ються законні права й інтереси громадян, моральні та етичні вимоги. Засоби і методи криміналістики мають бути науково обґрунтованими, мати наукову основу, базуватися на вивчених об’єктивних закономірностях, а тому в доведенні не можуть використову­ватися пристрої і прилади, засновані на невстановлених наукою явищах.

Нині система криміналістичної техніки охоплює такі основні галузі: 1) судову фото­графію; 2) судову кінематографію і відеозапис; 3) трасологію; 4) судову балістику;

5. криміналістичне дослідження письма; 6) техніко-криміналістичне дослідження до­кументів; 7) ідентифікацію людини за ознаками зовнішності; 8) кримінальну реєстра­цію. В основі системи криміналістичної техніки лежить предметний принцип, що від­биває особливості кожної галузі.