- •Книга слідчого
- •Редакційна колегія:
- •Рецензенти:
- •Колектив авторів:
- •§ 1. Поняття криміналістичної техніки
- •§ 2. Правові основи та межі використання криміналістичної техніки
- •§ 3. Техніко-криміналістична оснащеність органів досудового слідства
- •Засоби фіксації і вилучення слідів
- •Пошукові прилади і пристосування
- •IV. Вимірювальні пристосування
- •§ 1. Поняття ідентифікації
- •§ 2. Об'єкти, типи і види ідентифікації
- •§ 3. Загальна методика ідентифікації
- •§ 1. Поняття судової фотографії та її значення
- •§ 2. Види та методи судово-оперативної фотозйомки
- •§ 3. Судовий відеозапис
- •§ 1. Загальні положення трасології. Поняття сліду в криміналістиці
- •§ 2. Механізм слідоутворення. Види слідів
- •§ 3. Робота зі слідами на місці події
- •§ 1. Поняття документа в криміналістиці
- •§ 2. Слідчий огляд документів
- •§ 3. Способи зміни змісту документів і реквізитів
- •§ 1. Дослідження буквеного письма і підписів
- •§ 2. Дослідження цифрового письма
- •§ 3. Дослідження писемної мови
- •§ 1. Поняття судової балістики
- •§ 2. Об'єкти судово-балістичного дослідження. Класифікація зброї та її характеристика
- •§ 3. Види і характеристики слідів пострілу
- •§ 4. Огляд зброї та слідів її застосування на місці події
- •Деталі:
- •§ 1. Поняття та основи судової габітології
- •§ 2. Методика опису зовнішніх ознак людини (словесний портрет)
- •Опуклий
- •(Описати стан зубів, рівні, криві, рідкі, великі, дрібні, білі, які зуби відсутні, наявність коронок, мостів, протезів тощо)
- •Навички, схильності
- •Психологічні особливості:
- •§ 3. Методи відтворення зовнішності розшукуваного за показаннями очевидців (потерпілих)
- •(У нижній частині — вихідні портрети)
- •§1. Поняття і значення кримінальної реєстрації
- •§ 2. Види криміналістичних обліків
- •§ 3. Дактилоскопічний облік
- •Права рука
- •§ 1. Поняття і предмет криміналістичної тактики
- •§ 2. Сутність, принципи та функції тактичного прийому
- •§ 3. Класифікація тактичних прийомів
- •§ 4. Поняття та ознаки тактичних комбінацій і тактичних операцій
- •§ 5. Психологічні основи використання тактичних прийомів
- •Безпосередня взаємодія
- •(Матеріальні об’єкти)
- •§ 1. Поняття та види слідчого огляду
- •§ 2. Організація огляду місця події
- •§ 3. Пізнавальна сутність огляду місця події
- •§ 4. Тактика огляду місця події
- •§ 5. Особливості огляду трупа
- •(Підписи)
- •(Підписи)
- •§ 1. Поняття та види допиту
- •§ 2. Процес формування показань
- •§ 3. Підготовка до допиту
- •§ 4. Зміст тактики допиту
- •За характером послідовності пред’явлення доказів:
- •§ 5. Встановлення психологічного контакту
- •Підсистема, що сприяє адаптації до обстановки допиту й усуненню небажаних станів психіки допитуваного:
- •Підсистема, що стимулює установку на необхідність спілкування:
- •§ 7. Викриття неправди в показаннях
- •§ 8. Допит неповнолітніх
- •§9.Тактика очної ставки
- •§ 10. Фіксація результатів допиту
- •§ 1. Поняття та види обшуку
- •§2. Об'єкти пошукової діяльності
- •Залежно від характеру попередньої інформації про об’єкт пошуку:
- •Залежно від форми вказівки в законі:
- •Залежно від природи шуканого:
- •§ 3. Підготовка до обшуку
- •§ 4. Тактика обшуку
- •Або знищених об’єктів; 7 — система тактичних прийомів, спрямована на пошук об’єктів, схованих у спеціальних тайниках або інших суб’єктивно недоступних місцях
- •§ 5. Особливості виїмки
- •§6. Фіксація результатів обшуку та виїмки
- •§ 1. Поняття, мета та об'єкти пред'явлення для впізнання
- •§ 2. Підготовка до пред'явлення для впізнання
- •§ 3. Порядок пред'явлення для впізнання живих осіб, трупів, предметів і тварин
- •§ 4. Фіксація результатів пред'явлення для впізнання
- •§ 1. Поняття та види слідчого експерименту
- •§ 2. Підготовка до слідчого експерименту та його тактика
- •§ 3. Особливості перевірки показань на місці
- •§4. Фіксація результатів відтворення обстановки та обставин події
- •Розділ 16. Призначення та проведення судових експертиз
- •§ 1. Поняття судової експертизи, її види та значення
- •§ 2. Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз. Система судово-експертних установ в Україні
- •§ 3. Основи підготовки, призначення та проведення судових експертиз
- •§ 4. Оцінка та використання висновку експерта у кримінальному процесі
- •§ 5. Довідкові дані щодо деяких видів судових експертиз
- •§1. Сутність методики розслідування злочинів
- •§ 2. Основи криміналістичної класифікації злочинів
- •§ 3. Криміналістична характеристика злочинів
- •§ 4. Види і форми взаємодії в розкритті та розслідуванні злочинів
- •§ 5. Ситуаційний підхід у розслідуванні злочинів
- •§ 1. Криміналістична характеристика вбивств
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Розслідування вбивств на замовлення
- •§ 2. Розслідування вбивств, пов'язаних із виявленням частин розчленованого трупа
- •Жертву вбивства не встановлено, і відсутні відомості про особу вбивці.
- •Слідчий має у своєму розпорядженні дані про особу вбивці, але відсутня інформація про жертву цього злочину.
- •Встановлено особужертви, але відсутні дані щодо вбивці.
- •Встановлено особу жертви, і слідчий має у своєму розпорядженні досить повні дані про особу вбивці.
- •Запитання, що стосуються події злочину (до об’єктивної сторони діяння):
- •Запитання, що пов’язані з ідентичністю представлених об’єктів:
- •Запитання, що мають значення для встановлення особи загиблого:
- •Запитання щодо способу вчинення, знарядь (засобів) і слідів вчинення вбивства:
- •Запитання щодо механізму розчленування:
- •Запитання, що мають значення для встановлення способу приховування:
- •Запитання, що пов’язані із встановленням особи передбачуваного злочинця:
- •§ 3. Розслідування вбивств за відсутності трупа
- •§ 4. Розслідування вбивств, пов'язаних з інсценуваннями
- •§ 1. Криміналістична характеристика навмисного заподіяння шкоди здоров'ю
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Про можливі мотиви і цілі злочину, а якщо злочинець відомий, то які взаємовідносини з ним.
- •Звідки прийшов і куди пішов злочинець, які були умови освітленості, стан погоди (якщо подія відбувалася поза помешканням).
- •Яка послідовність дій винного, хто був присутній при заподіянні тілесного ушкодження.
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні навмисного заподіяння шкоди здоров'ю
- •§ 1. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •§ 2. Особливості порушення кримінальної справи й обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні зґвалтувань
- •§ 1. Криміналістична характеристика розкрадань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§1. Розслідування розкрадань, вчинених у сфері банківської діяльності
- •Корисливі зловживання з використанням електронно-обчислювальних машин (еом), систем та комп’ютерних мереж.
- •Перевірка в реєстраційних, податкових та інших органах фактів реєстрації і постановки на облік.
- •Ревізіязметою встановлення надлишків та нестачі товарно-матеріальних цінностей.
- •§ 2. Розслідування розкрадань, вчинених на підприємствах торгівлі
- •§ 3. Розслідування розкрадань, вчинених на м'ясопереробних підприємствах
- •§ 1. Криміналістична характеристика порушень порядку зайняття господарською діяльністю
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Розділ 25. Розслідування фіктивного підприємництва
- •§ 1. Криміналістична характеристика фіктивного підприємництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні фіктивного підприємництва
- •Настільна книга слідчого
- •§ 1. Криміналістична характеристика легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом
- •§ 2. Виявлення ознак легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, та особливості порушення кримінальних справ
- •§ 3. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •Предмет легалізації:
- •Джерело походження коштів або іншого майна, що легалізуються:
- •Спосіб (технологічна схема) легалізації як конкретне відображення одного з діянь, передбачених у диспозиції ст. 209 кк України:
- •Обстановка, час, місце здійснення легалізації:
- •Суб’єкт легалізації:
- •Обставини здійснення легалізації:
- •§ 4. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 5. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •Особи, яким відома будь-яка інформація щодо обставин легалізації та суб’єкта легалізації —родичі, близькі знайомі, друзі підозрюваного.
- •§ 1. Криміналістична характеристика ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом відвертого ігнорування податкових зобов’язань:
- •Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів шляхом ігнорування суб’єктом підприємницької діяльності обов’язку постановки на податковий облік:
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •Характеристика суб’єкта підприємницької діяльності:
- •Обстановка, нас і місце ухилень від стати податків, зборів, інших обов’язкових платежів:
- •Суб’єкт ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів:
- •Наслідки ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів:
- •Обставини, що виключають відповідальність:
- •Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.
- •Причини та умови, що сприяли вчиненню ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами
- •Настільна книга слідчого
- •Наявність у способі вчинення дій з підготовки і приховування:
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика хабарництва
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика крадіжок
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування крадіжок та програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •За фактами крадіжки державного або колективного майна:
- •За фактами крадіжки особистого майна громадян:
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні крадіжок
- •§ 2. Початковий етап розслідування
- •Настільна книга слідчого
- •§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 4. Розслідування розбоїв з проникненням у приміщення
- •§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства
- •Способи шахрайства з метою заволодіння майном юридичних осіб (підприємств, установ, організацій):
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика вимагань
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 1. Криміналістична характеристика бандитизму
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •Настільна книга слідчого
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •§ 1. Криміналістична характеристика контрабанди
- •§ 2. Виявлення ознак контрабанди та особливості порушення кримінальних справ
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні контрабанди
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування та програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху
- •§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних із виникненням пожеж
- •§ 2. Особливості порушення кримінальної справи й обставин, які підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •Пожежа виникла внаслідок підпалу чи порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки певноюособою.
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні пожеж
- •§ 1. Криміналістична характеристика незаконного обігу вогнепальної зброї
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні незаконного обігу вогнепальної зброї
- •§ 1. Криміналістична характеристика незаконного обігу наркотичних засобів
- •Настільна книга слідчого
- •§ 2. Особливості порушення кримінальної справи й обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні незаконного обігу наркотичних засобів
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів проти довкілля
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів проти довкілля
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 2. Особливості порушення кримінальної справи й обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення
- •§ 4. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
- •§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж і мереж електрозв'язку
- •§ 1. Криміналістична характеристика злочинів, що вчиняються організованими злочинними групами
- •§ 2. Обставини, що підлягають з'ясуванню
- •§ 3. Початковий етап розслідування
- •Настільна книга слідчого
- •21 Настільна книга слідчого
- •Експертні установи Міністерства охорони здоров'я України
- •04112, М. Київ, вул. Оранжерейна, 9, тел. (044) 456-60-98, (044) 440-03-65.
- •04655, М. Київ, вул. Фрунзе, 103, тел. (044) 468-22-10, (044) 468-01-11.
- •91016, М. Луганськ, вул. Радянська, 68, тел. (0642) 53-52-53, 53-05-24.
- •33028, М. Рівне, вул. Драгоманова, 9а, тел. (0362) 22-40-53, 22-33-24.
- •10001, М. Житомир, вул. Старий бульвар, 5/37, тел. (0412) 37-23-61, 22-44-45, факс: (0412) 40-75-16 Науково-дослідний експертно-криміналістичний центр —
- •Обласні управління мвс (оперативний черговий)
- •Митниці та митні пости України
- •Міжміський телефонний зв'язок Коди напрямків автоматичного міжміського телефонного зв'язку України
- •Коди напрямків автоматичного міжміського телефонного зв'язку з країнами снд
- •Серії номерних знаків для транспортних засобів України
- •Серії номерних знаків для транспортних засобів України
- •Літеросполуки, що означають адміністративно-територіальну або загальнодержавну належність
- •Літеросполуки, які можна використовувати на номерних знаках
- •Три перші цифри кодів номерних знаків автомобілів держав, акредитованих в Україні
- •23 Настільна книга слідчого
- •Основні одиниці
- •Міри довжини
- •Міри маси
- •Похідні одиниці
- •Просторово-часові
- •Механічні
- •Алфавітно-предметний покажчик
- •Настільна книга слідчого
- •Isbn 978-966-313-345-4
- •Підп. До друку 03.07.2007. Формат 70х100/іб. Папір офсетний. Друк офсетний. Ум. Друк. Арк. 59,2. Обл.-вид. Арк. 57,5. Зам. № 7-345. Видавничий Дім «Ін Юре»
- •1 Від лат. Habitus — вид, зовнішність і грец. Skopeo — дивлюся, вивчаю.
- •1490 55 01 (Консульський відділ)
Настільна книга слідчого
Прекурсори — це речовини та їх солі, які класифікуються в міжнародних конвенціях як хімічні матеріали, що використовуються для виготовлення наркотичних засобів і психотропних речовин, а також хімічні речовини та їх солі, що використовуються з тією самою метою і віднесені до зазначеної категорії Комітетом. До них належать такі хімічні речовини та їх солі, як ефедрин, ергометрин, лезергінова кислота, псевдоефедрин, фінілацетон та ін. Прекурсорами так само визнаються ангідрит оцтової кислоти, ацетон, етиловий ефір, калію перманганат, сірчана кислота та ін.
Наркотичні засоби залежно від джерел їх походження доцільно поділяти на три групи: 1) наркотичні засоби рослинного походження; 2) наркотичні засоби синтетичного походження; 3) наркотичні засоби напівсинтетичного походження.
Наркотичні засоби рослинного походження поділяються на: а) одержувані з різних видів рослин маку (макова соломка, опій, опій-сирець, екстрактний опій); б) одержувані з конопель (марихуана, гашиш, гашишна олія).
До синтетичних наркотиків належать речовини, що не зустрічаються в природі, водночас у більшості випадків є структурними аналогами наркотиків природного походження. Частина з них застосовується в медицині як лікарські препарати. Найбільш поширеними є первітин, метадон, фенциклідин, триметил-фентаніл, ЛСД, структурні аналоги мескаліната амфетаміна — ДОМ, ДОВ, ТМА, STP та ін.
Напівсинтетичні наркотики виготовляються з природного алкалоїду шляхом простої транскрипції. До них належать героїн, гідроморфон, оксикодон, еторфін і діпре- норфін, одержувані з тебаїна та ін. Найбільш поширеним є героїн — один із похідних опію, одержуваний шляхом хімічної реакції (ацетилюванням) із морфіну.
Як наркотики в Україні широке поширення одержали макова соломка, опій-сирець, опійний розчин, марихуана, ефедрин, гашиш, ЛСД, метадон, героїн, кокаїн, «екстазі». Особливу небезпеку створює поява нових синтетичних наркотиків. Останнім часом намітився перехід до «важких» наркотиків (опіум, героїн, кокаїн), а також синтетичних препаратів (фетамін, амфетамін та ін.).
Способи вчинення злочину. Переважна більшість досліджуваних злочинів, як правило, вчинюється з попереднім підготуванням. Дії для підготування злочину включають: вибір місця і способу вчинення злочину; вибір засобів для виготовлення наркотиків; вибір місця для зберігання наркотиків; вибір об’єкта для їх збуту; розроблення плану вчинення злочину; підбір співучасників і розподіл ролей.
Дії з безпосереднього вчинення аналізованих злочинів диференціюються на декілька різнопланових способів, що утворюють самостійні склади злочинів: незаконне виготовлення, придбання, у тому числі шляхом розкрадання, крадіжок; зберігання, перевезення, пересилка, збут наркотичних засобів; контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів. Особливістю незаконного обігу наркотичних засобів є те, що окрема злочинна діяльність (наприклад, незаконне виготовлення, контрабанда і придбання) може бути як самостійною, так і паралельною, пов’язаною воєдино підсистемою.
Дії з безпосереднього виготовлення наркотичних засобів обумовлені особливостями виду наркотику. Тут можна виділити такі чотири групи: 1) незаконне виготовлення наркотиків шляхом витягу з медичних препаратів; 2) виготовлення наркотиків із незаконно вирощених наркомістких культур; 3) виготовлення наркотиків із сортів маку і коноплі; 4) виготовлення синтетичних наркотиків хімічним шляхом.
При виготовленні наркотиків кустарними способами застосовуються: розтирання зеленої маси; просіювання або пропарювання пилку коноплі; підсмажування пилку коноплі або готової анаші на соняшниковій олії; з’єднання різних компонентів медичних препаратів; відварювання анаші або маку на молоці; заварювання листів коноплі або голівок маку як чаю; просочування маковим соком тампонів марлі або інших матеріалів; виготовлення настойки із соломи маку та ін.
Існує також низка способів виготовлення синтетичних засобів. Виготовлення синтетичних і напівсинтетичних наркотиків здійснюється в підпільних лабораторіях. Водночас особливість такого синтетичного наркотику як триметилфентаніл (він у 2,5 раза отруйніший, ніж ціаністий калій) полягає в тому, що при виготовленні його в підпільних лабораторіях здійснюються тільки останні з 15 циклів виробництва наркотику, а напівфабрикати, як правило, виготовляються в легальних лабораторіях. Синтез триме- тилфентанілу досить складний, оскільки виготовляють його в декілька прийомів, кожний із яких може тривати безупинно більше трьох діб.
Ознаками функціонування підпільних лабораторій можуть виступати: 1) зосередження в одному місці специфічного запаху (ацетону, аміаку, хлороформу, бензину та ін.) і наявність прекурсорів, реагентів, розчинників, устаткування; 2) відносна дешевизна наркотиків в окремій місцевості порівняно з їх вартістю в найближчих районах; 3) працююче вентиляційне устаткування, особливо в холодну пору року (холодну погоду);
споживання великої кількості електроенергії, води, газу їх користувачами; 5) одержання адресатами посилок як об’ємних, так і стандартних, але у значній кількості;
бібліотечні замовлення на фармацевтичну і наукову інформацію, книги, журнали тощо на відому тематику; 7) замовлення у великих кількостях хімічних компонентів, устаткування (інформацію можна одержати від виробників, постачальників, оптових торговців, осіб, які займаються монтажем і настроюванням устаткування в приміщеннях замовника), реактивів, розчинників, лабораторного устаткування, агрегатів для виготовлення таблеток, ампул.
У разі незаконного зберігання наркотиків або психотропних речовин найбільш типовими місцями їх приховування є: житлові й підсобні приміщення (горища, підвали); предмети меблів (шафи, ніжки і щаблини столів і стільців); різні побутові предмети (телевізори, радіоприймачі, фотоапарати, дамські косметички, книги тощо); одяг (кишені, спеціальні схованки в рукавах, під вишивкою і дрібними аплікаціями на сукнях, пояси для панчіх); протези; перуки та ін.
Під час перевезення в автотранспорті наркотики зазвичай зберігаються під ковпаками коліс, під сидіннями, в акумуляторах і під ними, у декоративних подушках, у бензобаках, виїмках під запасними колесами та в інших місцях. Під час перевезення іншими транспортними засобами злочинці використовують ручну поклажу, валізи з подвійним дном, скляну тару.
Пересилка поштою здійснюється в бандеролях, посилках із різними продуктами. Наркотики приховують серед насіння соняшнику, в упаковках з-під годинників, сигарет і та ін.
При вчиненні злочинів, пов’язаних із порушенням правил виготовлення, перероблення, зберігання, обліку, відпуску, реалізації, продажу, розподілу, перевезення, пересилки, придбання, використання, ввезення, вивезення або знищення наркотичних засобів або психотропних речовин, існують такі найбільш характерні ознаки порушення: виписування рецепта не на спеціальних бланках; виписування рецепта медсестрою або іншою неналежною особою (підпис лікаря іноді буває виконаний іншим почерком); відсутність підпису лікаря або головного лікаря або оформлення рецепта різними почерками; невідповідність змісту печатки і штампа установи охорони здоров’я або особистої печатки лікаря; виписування двох або більше наркотичних засобів на одному рецепті тощо.
Способи розкрадань наркотичних засобів можуть бути такими: а) виписування рецептів на вигаданих хворих і осіб, яким не прописане медичне споживання наркотичних засобів; б) заміна наркотиків в ампулах та інших ємкостях іншими речовинами;
в) фіктивне списання наркотичних засобів на наукові дослідження, лікування онкологічних або інших категорій хворих; г) оформлення підроблених документів на знищення медикаментів, що містять наркотики, з простроченими термінами зберігання.
З метою приховування злочину іноді використовується так званий «безконтактний спосіб збуту наркотиків», суть якого полягає в тому, що збувальник приховує заздалегідь розфасовані наркотичні засоби в різних місцях (у землі, у кущі, під каменем тощо) і після одержання ним грошей вказує покупцю місцезнаходження наркотику. Таким чином, при передачі наркотику з рук у руки збувальник уникає безпосереднього контакту з покупцем.
Приховування справжнього характеру або джерела придбання коштів, явно добутих у результаті незаконного обігу наркотиків, може виявлятися в розміщенні їх у банки, фінансові й комерційні установи (відмивання грошей).
Типові сліди незаконного обігу наркотичних речовин можна поділити на кілька груп: 1) сліди виготовлення, вирощування наркотичних засобів; 2) сліди зберігання, перевезення, збуту і придбання наркотиків; 3) сліди порушення правил виробництва, придбання, обліку, зберігання, відпуску, перевезення або пересилки наркотичних засобів;
сліди споживання наркотиків; 5) сліди впливу наркотичних засобів на організм людини та ін.
До слідів, що вказують на виготовлення наркотичних засобів, належать: а) устаткування або предмети, використовувані на будь-якій стадії технологічного процесу (преси, м’ясорубки, тампони, бинти, просочені бурою речовиною); б) будь-які технологічні матеріали (залишкові речовини, сухий осад); в) кінцевий продукт технологічного процесу (готовий наркотик); г) первинні та вторинні хімічні компоненти або природні речовини; ґ) пристрій для збору опію-сирцю, спеціальні ножі, посуд, пакувальні матеріали^) вихідна сировина, до якої можуть додаватися інші компоненти для одержання кінцевого продукту; е) виявлена література, чорнові записи, документація, що містить формули, розрахунки, та ін.
При кустарному виготовленні наркотичних засобів на знаряддях і засобах злочину залишаються сліди від наркотиків у вигляді мікрочастинок, зберігається їх запах; якщо сировиною для наркотику була зелена маса коноплі, на долонях рук підозрюваного і під нігтями залишаються сліди у вигляді маси темно-зеленого кольору.
При виготовленні наркотику з верхівок мітелок коноплі або голівок маку в момент цвітіння або після нього необхідно вручну відокремити смолу листів суцвіть. Для цього використовуються сита, тарілки, ступки, м’ясорубки, кавомолки, кремозбивалки, на яких можна виявити сліди злочину. Після пропарювання сировини для наркотиків і маку сліди від них залишаються на капроні або іншій тканині. Наркотики, виготовлені зі стебел або коробочок маку (цілих або подрібнених) у вигляді настойки на воді або органічних розчинниках, набувають кольору від коричневого до темно-коричневого.
Зберігання і переміщення наркотичних засобів здійснюється у спеціально виготовлених або пристосованих упакуваннях (паперових, целофанових), «контейнерах» (металевих, скляних) або в схованках, на них нерідко залишаються сліди пальців рук, нашарування речовин, різні мікрооб’єкти, а також самі наркотичні засоби (на згинах і в куточках пакетів).
Матеріальні сліди стосовно порушення встановлених правил виробництва, придбання, обліку, зберігання, відпуску, перевезення або пересилки наркотичних засобів — це, насамперед, дані, відображені в різних документах, за якими можна робити висновки про злочинну діяльність певних осіб (розбіжності в документації про прихід і витрату наркотичних засобів; невідповідність відпущених і прийнятих порожніх ампул з-під наркотиків; наявність підчищень у рецептах, слідів травлення в різних облікових документах), а також різні зміни обстановки, викликані злочином: надлишки, нестача, недовкладення, відсутність пломб, невідповідність ампул стандарту, затемнені місця на ампулах та ін.
На вживання наркотичних засобів можуть указувати сліди ін’єкцій (уколів) у вигляді дрібнокрапкових або великокрапкових саден, а в окремих випадках — великих рубців із саден, що злилися. Локалізація таких слідів у районі вен може вказувати на систематичне введення лікарських або наркотичних засобів. Варто зауважити, що зазначені сліди можуть бути виявлені й на інших частинах тіла людини. З метою приховування таких слідів наркомани нерідко роблять ін’єкції й у міжпальцьові проміжки, тілесні ушкодження, родимі плями, татуювання та ін. На вживання наркотичних засобів можуть указувати також виявлені пристрої для вживання наркотиків (трубки, шприци тощо), посуд зі слідами-нашаруваннями, мікрочастинками опію-сирцю та ін.
Сліди впливу наркотичних засобів на організм людини виявляються в слідах ін’єкцій, змінах у життєдіяльності споживача наркотиків, у його поведінці тощо.
Особа злочинця. До осіб, які беруть участь у незаконному обігу наркотичних засобів або психотропних речовин, належать: а) виробники наркотичної сировини і наркотичних засобів. Ними можуть бути різні категорії населення: сільські жителі, які вирощують наркомісткі культури (частина — на замовлення збувальників), медичні працівники, науковці та ін. Виготівниками синтетичних наркотиків у більшості випадків є особи, які мають глибокі знання з хімії, біохімії або фармацевтики. Робота чи навчання цих осіб пов’язані з хімією або медициною, частіше це студенти відповідних вузів, а також працівники наукових лабораторій НДІ та ін. Тому в них є доступ до хімічних речовин, реактивів, лабораторного хімічного посуду, які вони можуть брати для використання у своїх цілях; б)розповсюджувачі наркотиків і сировини, що містить наркотики, — це наркомани або особи, які не вживають наркотики, мешкають у містах, де є осередки наркотизації. Вони, як правило, заготовлюють макову соломку в сільській місцевості, використовуючи свої родинні зв’язки, а також знайомство з окремими жителями тих місць, де вирощується мак; збувальники (оптові збувальники, перекупники, роздрібні збувальники) — особи, які здійснюють незаконну реалізацію наркотичних засобів. Для них характерна наявність злочинного досвіду, утому числі з виготовлення, вживання і збуту наркозасобів, розгалуженість злочинних зв’язків, їх транснаціональний характер, розподіл ролей серед учасників злочинного угруповання; в) розкрадачі наркотичних речовин — це, насамперед, раніше засуджені за злочини, пов’язані з наркотиками. Крадіжки, вимагання наркотиків здійснюють й інші особи, не для особистого вживання, а з метою їх подальшої реалізації і наживи. У багатьох випадках розкрадачами є особи, які мають доступ до готових наркотичних препаратів або наркосировини, працівники хімфармпідприємств, аптек і аптечних складів, лікувально-профілактичних і медичних установ, сільські жителі, які обробляють посіви маку і коноплі. Серед них досить високий відсоток жінок, які підтримують зв’язки з раніше засудженими громадянами та працюють в аптечних і медичних установах; г) перевізники наркотиків — ними можуть бути посередники між виробниками і збувальниками, самі збувальники, споживачі, особи, які мають маршрутні можливості (водії, працівники повітряного і залізничного транспорту, кур’єри тощо). Нерідко як перевізників використовують осіб, безпосередньо не пов’язаних із незаконним обігом наркотиків: родичів, сусідів, випадкових знайомих, попутників. Часто в цій ролі опиняються провідники поїздів далекого прямування, які не знають ані характеру вантажу, ані джерела його походження, виконуючи прохання знайомого, родича і навіть випадкової людини передати посилку, відвезти пакет родичу та ін.; ґ) споживачі наркотиків, якими є особи, що споживають наркотики систематично (наркомани), — це, як правило, раніше засуджені люди, які деградують, ата- кожособи, що епізодично вживають наркотики — це зазвичай неповнолітні або особи молодого віку. Дорогі синтетичні наркотичні засоби (триметилфентаніл, фенадон, фенамін) вживають, як правило, особи, які прибули в Україну з країн кавказького регіону. Відзначено випадки вживання цих наркотиків деякими представниками творчої інтелігенції. Більш дешеві наркотики, такі як первітин, користуються популярністю у студентському середовищі; д) утримувачі злочинних кубел. Найчастіше ними виявляються споживачі наркотиків серед дружин або співмешканок наркоманів, засуджених до позбавлення волі та ін.
Найбільшу суспільну небезпеку становлять організатори злочинних угруповань. Ці особи організують і керують діяльністю груп з придбання, виготовлення і поширення наркотиків на чорному ринку. Вони фінансують злочинну діяльність групи з придбання наркотичних засобів і наркосировини, вирішують виникаючі у зв’язку з цим проблеми, організують доставку наркотиків до місця призначення та їх реалізації. Найчастіше це особи чоловічої статі у віці від 40 до 50 років, із вищою освітою, раніше засуджені, які добре орієнтуються в сфері незаконного обігу наркотиків, мають значні кошти, отримані від підприємницької діяльності, заснованої на «відмиванні» наркогрошей. Ними, як правило, стають злочинні авторитети, особи, раніше засуджені насамперед за злочини, пов’язані з наркотиками, а також особи, які володіють великими коштами. Самі організатори нерідко у здійсненні операцій зі скупки та продажу наркотиків особистої участі не беруть, вони лише фінансують цю діяльність і одержують прибутки, старанно маскують свою причетність до наркобізнесу. Для цієї категорії осіб характерні особисті зв’язки із корумпованими представниками законодавчої та виконавчої влади, працівниками правоохоронних органів.
Організовані злочинні угруповання, пов’язані з незаконним обігом наркотиків, мають своїх фінансистів, банкірів, юристів, експертів-логіків, фахівців з оптової і роздрібної торгівлі, інженерів, лікарів. Інші члени організації виконують спеціалізовані функції. Це вербувальники, фінансові радники, фахівці з контрактів (особи, які укладають угоди з лоцманами, моряками, вантажниками, водіями вантажівок тощо), покупці, збувальники, перевізники, а також розкрадачі.
Обстановка вчинення злочинів. Найчастіше місця виготовлення, придбання, зберігання значно віддалені одне від одного, а час вчинення злочинних дій різний. Для збуту наркотичних засобів злочинці використовують порівняно безлюдні місця на відкритих ділянках місцевості (вулиці, території підприємств, подвір’я, під’їзди житлових будинків, площі, парки і сквери) у часи неактивного переміщення громадян, а в період активного переміщення — пожвавлені громадські місця (магазини, ринки, підприємства харчування, вокзали та ін.).
При незаконному виготовленні, зберіганні, збуті, залученні до вживання наркотиків, утриманні кубла місцем вчинення злочину найчастіше є приміщення: квартира, кімната в комунальній квартирі, кухня, коридор, надвірні будівлі, гараж, сарай, погріб та інші підсобні приміщення.
Обставинами, що сприяють незаконному обігу наркотиків, є: 1) соціально-політична та економічна нестабільність у державі; 2) складний морально-психологічний клімат у суспільстві, переоцінка соціальних орієнтирів у масовій свідомості; 3) вигідне географічне положення і «прозорість» кордонів; 4) інтенсивна міграція населення і його кримінально активної частини; 5) наявність у країні великої кількості підготовлених спеціалістів у галузі хімії і фармакології, розвиненість цих галузей промисловості; 6) недосконалість законодавчої бази і недостатній досвід правоохоронних органів у боротьбі з такими злочинами; 7) недоліки, пов’язані зі зберіганням та витратою наркосировини на хімфармпідприємствах; 8) помилки у підборі кадрів, що стосуються наркотичних засобів; 9) недоліки у здійсненні контрольно-пропускного режиму на хімфармпідприєм- ствах; 10) недбале ставлення до своїх обов’язків деяких службових осіб, відповідальних за дотримання правил обліку, зберігання, перевезення наркотичних засобів.
Сприятливими умовами організації і функціонування підпільних лабораторій з виготовлення синтетичних наркотиків є: 1) відносна простота технологічних процесів одержання деяких видів наркотиків (ефедрону, первітину), що дає змогу злочинцям поширювати нелегальними каналами технологію їх виробництва; 2) доступність вихідних компонентів, оскільки багато з них широко застосовуються як у промисловості, так і в побуті; 3) велика кількість об ’єктів, де проводяться роботи з хімічними речовинами і реагентами, звідки можливий їх виток або розкрадання; 4) компактність синтетичних наркотиків, зручність їх транспортування, можливість швидкого знищення у випадку затримання; 5) попит на наркотичні засоби серед населення конкретного регіону (міста); 6) конкуренція у сфері збуту наркотиків, з яких споживачі надають перевагу найбільш дешевим, швидкодіючим і компактним; 7) присутність у регіоні людей, які мають спеціальні знання і навички у галузі хімічного синтезу; 8) наявність портів, залізничних вузлів, аеропортів, через які транспортні засоби прямують із місць, відомих як джерела надходження наркотиків.
