§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення

Початковий етап розслідування незаконного обігу вогнепальної зброї, боєприпасів визначається сформованими слідчими ситуаціями. Узагальнення й аналіз практики дає змогу виділити такі найбільш типові слідчі ситуації, що виникають на момент порушен­ня кримінальної справи:

1. Факт незаконного обігу вогнепальної зброї виявлено, і особа, яка вчинила такий зло­чин, затримана на місці події або незадовго після вчинення злочину. Це прості ситуації, що зазвичай складаються, коли сам злочин і особа, яка його вчинила, очевидні, відомі з са­мого початку розслідування. Діяльність слідчого в цій ситуації спрямована на збирання і процесуальне закріплення доказів причетності особи до вчиненого злочину — вста­новлення конкретних обставин події, їх дослідження, оцінка і використання з метою одержання нових даних.

Вихідні дані, що знаходяться у розпорядженні слідчого, визначають комплекс і послідовність проведення невідкладних слідчих дій: 1) обшук особи, затримання і до- питпідозрюваного; 2) огляд місця затримання з метою з’ясування обстановки події, ви­явлення слідів злочину і речових доказів; 3) виїмка і слідчий огляд предметів, що стосу­ються злочину (зброї, боєприпасів, одягу, документів, затриманих транспортних за­собів, схованок, записних книжок, листів тощо); 4) огляд підозрюваних для виявлення слідів носіння зброї, боєприпасів; 5) допит осіб, які виявили і затримали на місці події злочинця, атакождопит свідків-очевидців про обставини злочину і затримання; 6) при­значення судових експертиз (судово-балістичної, вибухово-технічної, трасологічної, металознавчої, судово-хімічної, технолого-товарознавчої, технічної експертизи доку­ментів та ін.); 7) обшук за місцем проживання підозрюваного, за місцем роботи, у гара­жах, надачах, у друзів і в інших місцях, де, судячи з обставин справи, можуть зберігати­ся документи й інші предмети, що мають значення для справи.

Певні труднощі при розслідуванні незаконного обігу вогнепальної зброї становлять випадки, коли підозрюваний затриманий на місці події і заперечує причетність до зло­чину або в момент затримання намагається позбутися предметів, що його викривають. Це складна конфліктна ситуація, у якій інформаційна невизначеність і суперечливі факти вимагають правильного і кваліфікованого проведення комплексу невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. Перелік і черговість їх проведення зале­жать від обставин конкретної справи і багато в чому подібні з розглянутим вище ком­плексом. Однак особливого значення в таких ситуаціях набуває слідчий огляд і фіксація слідів виявленої вогнепальної зброї, а також предметів, вилучених під час обшуку особи і затриманні підозрюваного. У разі необхідності до огляду необхідно залучати спеціаліс- та-криміналіста, який допоможе встановити сліди, залишені злочинцем, а потім дове­сти його причетність до злочину. Слідчому необхідно вжити заходів для вилучення одя­гу цих осіб, змивів з їхніх рук й інших частин тіла для виявлення збройового змащення, лакофарбового покриття боєприпасів, слідів пострілу тощо з метою проведення екс­пертизи; допитати осіб, які брали участь у затриманні підозрюваного; застосовувати прослуховування телефонних переговорів, відеозапис процесу вилучення зброї тощо.

Головним напрямом діяльності слідчого в таких ситуаціях є збір і фіксація доказів, що викривають підозрюваного. Для цього необхідно: а) провести допит підозрюваного: з’ясувати, чи полягає кримінально каране діяння тільки в одній з названих у диспо­зиціях статей 262—264 КК України дійлбо має місце їх сукупність; б) провести повне дослідження кожної незаконної дії (час, місце, спосіб та інші обставини, що становлять об’єктивну сторону події злочину); в) установити, чи носили дії, пов’язані з незаконним обігом зброї, разовий характер, чи вчинювалися неодноразово; провести огляд вилуче­них предметів; г) з’ясувати джерело придбання зброї; ґ) вжити заходів щодо збереження слідів рук і біологічних об’єктів, що дають можливість ідентифікувати особу власника зброї; д) обов’язково призначити проведення судово-балістичної експертизи, поста­вивши перед експертом поряд з іншими питання: чи є вилучений предмет вогнепаль­ною зброєю і чи придатний він для здійснення пострілу; е) допитати свідків, у тому числі родичів, знайомих, сусідів підозрюваного; є) вжити заходів щодо перевірки свідчень затриманого, для чого призначити та провести обшуки за місцями проживан­ня і роботи, у гаражах, на дачах тощо; ж) доручити органу дізнання проведення опера- тивно-розшукових заходів та ін.

2. Факт незаконного обігу вогнепальної зброї виявлено, є відомості про особу, яка його вчинила, проте злочинець зник із місця події. Основним напрямом розслідування в цій си­туації є дослідження матеріальної обстановки на місці події, виявлення, збирання і фіксація доказової та орієнтуючої інформації про подію злочину та особу злочинця, який зник. Дії працівників дізнання та слідства в цій ситуації мають бути спрямовані на негайне переслідування злочинця «по гарячих слідах» і його затримання, а також на збір даних, що характеризують особу розшукуваного, виявлення його зв’язків, встановлен­ня можливого місцезнаходження або появи злочинця, вжиття заходів щодо затримання особи, яка зникла з місця події і доставлення її в органи слідства.

Послідовність і оптимальний комплекс першочергових слідчих дій у цій ситуації мо­жуть виглядати таким чином: 1) огляд місця події; 2) допит свідків-очевидців, співучас­ників (якщо є такі); 3) допит осіб, які можуть надати відомості про злочинця і його спосіб життя (родичів, колег по службі, знайомих); 4) затримання й обшук особи підо­зрюваного; 5) допит підозрюваного; 6) обшук за місцем проживання, роботи тощо;

7. одержання вільних і експериментальних зразків для порівняльного дослідження;

8. за необхідності призначення криміналістичних експертиз (за результатами оглядів залежно від виявлених слідів) та ін.

Поряд зі слідчими діями здійснюються оперативно-розшукові й організаційні заходи, до числа яких можна віднести: 1) застосування службово-розшукового собаки; 2) пере­слідування «по гарячих слідах» злочинця, який зник з місця події; 3) виявлення можли­вих свідків та їх допит; 4) прочісування й обстеження місцевості із залученням військо­вих формувань; 5) блокування можливих місць відходу або перебування злочинця;

6. постановка на облік викраденої зброї, вивчення й аналіз аналогічних архівних кримінальних справ, матеріалів про відмову в порушенні кримінальної справи; 7) ви­вчення зведень, повідомлень, довідок про подібні злочини; 8) складання або постанов­ка завдання щодо складання композиційного портрету особи, яка вчинила злочин;

7. перекриття місць можливого збуту викраденого; 10) оперативне спостереження в місцях вірогідної появи злочинця, який зник з місця події; 11) перевірка вчиненого зло­чину за обліком способів вчинення злочину та ін.

Дані про зовнішні ознаки злочинців перевіряються за фототеками і відеотеками міських, районних органів внутрішніх справ. Якщо на місці події виявлені сліди пальців рук, то вони перевіряються за відповідним дактилоскопічним обліком. Сліди знарядь злому, сліди транспортних засобів досліджуються за відповідними колекціями експерт­но-криміналістичних підрозділів.

3. Факт незаконного обігу вогнепальної зброї, боєприпасів виявлено, проте відомості про особу, яка вчинила злочин, відсутні. Для таких ситуацій характерний високий ступінь інформаційної невизначеності — відсутність даних про особу, а коло інших джерел для пошуку злочинця вкрай обмежене. У зазначених ситуаціях кримінальна справа пору­шується за фактом виявлення злочину, у разі відсутності особи, підозрюваної в його вчинені. Тому першочерговим завданням є встановлення особи злочинця, його роз­шук, затримання і викриття.

У розглянутих ситуаціях діяльність слідчого має бути спрямована на виявлення і си­стематизацію максимальної кількості доказової та орієнтуючої інформації, що характе­ризує особу злочинця і подію злочину.

Для вирішення розглянутої ситуації можна рекомендувати такі першочергові слідчі дії й оперативно-розшукові заходи: 1) огляд місця події; 2) допит свідків-очевидців, а у ви­падках, якщо немає таких, дії мають бути спрямовані на їх виявлення; 3) застосування службово-розшукових собак; 4) перевірки результатів оглядів і допитів за криміналістич­ними обліками (дактилоскопічним, за способом вчинення, за ознаками зовнішності то­що); 5) вивчення матеріалів архівних кримінальних справ (розкритих і нерозкритих) цієї категорії шляхом порівняльного аналізу способів вчинення таких злочинів (розслідува­ного і зазначеного в архівній справі); 6) пред’явлення особам, які бачили злочинця, фото­альбомів із зображенням осіб, які знаходяться на обліку в органах внутрішніх справ;

7. складання пошукових орієнтувань і композиційних портретів; 8) призначення за ре­зультатами огляду криміналістичних експертиз; 9) вивчення зведень, повідомлень, довідок про подібні злочини; 10) постановка на облік викраденої зброї; 11) постановка за­вдання про встановлення особи, яка вчинила злочин, оперативним шляхом та ін.

Слідча практика свідчить, що кожна із названих типових слідчих ситуацій можуть мати певні різновиди. Так, типові слідчі ситуації у разі викрадення вогнепальної зброї, боєприпасів шляхом крадіжки, шахрайства або з використанням свого службового ста­новища можуть бути такими:

1. Виявлено ознаки проникнення в приміщення, де зберігаються предмети озброєння, і факт їх крадіжки. У розглянутій ситуації слідчий повинен, насамперед, визначити коло осіб, серед яких слід вести пошук злочинця. Висуваються такі версії: а) розкрадання вчинене злочинцями, які не мають доступу до сховища, проте вони мають інформацію про систему охорони об’єкта, розташування внутрішніх приміщень, місця складування предметів озброєння; б) розкрадання вчинене особами, які мають на підставі службо­вих обов’язків доступ у приміщення, де зберігаються предмети озброєння.

Для вирішення такої слідчої ситуації необхідно поінформувати місцеві органи внутрішніх справ про такий злочин; оглянути місце події. Під час огляду місця події провести попереднє дослідження слідів, виявлених на місці події для одержання даних про осіб, які вчинили розкрадання, шляхи відходу з місця події, що дає можливість ор­ганізувати переслідування злочинців і швидке їх затримання. Для виявлення ознак про­никнення в приміщення з метою розкрадання важливо допитати осіб, які прибули на місце події першими, а також осіб, в обов’язки яких входить забезпечення охорони об’єкта; слід провести також комплекс оперативно-розшукових заходів, спрямованих на припинення вивезення викрадених предметів за межі адміністративного району; пе­ревірку осіб, в обов’язки яких входить забезпечення охорони.

2. Виявлено нестачу предметів озброєння, а сліди проникнення відсутні. Висуваються і перевіряються такі слідчі версії: а) розкрадання вчинили злочинці під час перебування у сховищі у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків, під час виконання різних вантажно-розвантажувальних робіт у сховищах, ремонті, прийомі й видачі, чищенні, інвентаризації зброї, під час несення служби в наряді військовослужбовцями, праців­никами міліції тощо; б) розкрадання вчинене за допомогою підроблених документів.

У зазначених випадках провадяться такі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи:

1. огляд місця події, під час проведення якого особлива увага приділяється ретельній фіксації обстановки місця події, так званих «негативних обставин», що підтверджують відсутність ознак проникнення в закрите сховище; 2) допит матеріально-відповідаль­ної особи; 3) допит осіб, які були у сховищі в період часу, який інтересує слідство; 4) до­пит осіб, які мають відношення до документів, що слугували дозволом для придбання предметів озброєння; 5) виїмка документів обліку вогнепальної зброї, боєприпасів, їх огляд і призначення документальної ревізії; 6) призначення технічної експертизи доку­ментів та судово-бухгалтерської експертизи; 7) збір і вивчення відомостей про вказаних осіб, їх оточення з метою проведення оперативно-розшукових заходів щодо перевірки їх на причетність до розкрадання; 8) розшук викраденого.

3. Є оперативні відомості про вчинення крадіжок вогнепальної зброї, боєприпасів, а та­кож комплектуючих деталей до них з цехів, складів і заводських звалищ. Слідчим висува­ються і перевіряються версії про коло осіб, серед яких може бути злочинець: а) крадіж­ка вчинена працівниками підприємства-виготівника; б) крадіжка вчинена сторонніми особами.

Перевірка слідчих версій має бути спрямована на встановлення, ким із числа працівників підприємства вчинюються такі крадіжки або ким зі сторонніх осіб вчинено даний злочин. До таких оперативно-розшукових заходів, слідчих дій належать: 1) виявлен­ня працівників підприємства, які вчинили крадіжку, а також сторонніх осіб, які могли са­мостійно або за допомогою працівників підприємства підготувати і вчинити розглядува­ний злочин; 2) вивчення технології виробництваз метою встановлення умов, що сприяють вчиненню крадіжок і найбільш зручних місць для цього; 3) вивчення особливостей оформ­лення документів на вивезення готової продукції, а також порядку перевірки транспорт­них засобів і вантажу; 4) проведення тактичних операцій із затримання розкрадачів на місці події; 5) обшук особи затриманих; 6) обшук за місцем проживання і роботи затрима­них; 7) допити службових осіб про можливі способи вчинення крадіжок із цехів, складів і про місця можливого укриття на території сховища (заводу) викрадених виробів.