§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні злочинних порушень правил безпеки дорожнього руху

Слідчий на підставі закону повинен виявляти причини та умови, які сприяли дорож­ньо-транспортним подіям (ст. 23 КПК України), і вживати заходів щодо їх усунення (ст. 23^і КПК України).

Обставини, які сприяють вчиненню злочинів даного виду, встановлюються вже під час проведення початкових слідчих дій. Особливе значення в цьому мають огляд місця дорожньо-транспортної події, допити водіїв та свідків, призначення судових експертиз. Оглядаючи місце події, транспорт, безпосередньо вивчаючи обстановку, допитуючи водіїв, свідків та потерпілих, слідчий може встановити: погане утримання доріг, вулиць, мостів, неякісний ремонт доріг та дорожніх споруд; відсутність загород, попереджу­вальних знаків під час проведення ремонтних робіт, недостатня освітленість вулиці; слабкий контроль за технічним станом та експлуатацією транспортних засобів на авто­транспортному підприємстві тощо.

У встановленні причин та умов, які сприяли виникненню події, слідчому надають допомогу фахівці, які можуть встановити, наприклад, причини виходу з ладу різних вузлів та деталей транспорту, порушення режиму роботи механізмів, відхилення технічних характеристик дороги від потрібних, недоліки інструкцій, які регламентують періодичність поточного та капітального ремонтів транспортного засобу та ін.

Встановивши причини та умови, які сприяли злочинному порушенню правил без­пеки дорожнього руху, слідчий, відповідно до ст. 23^і КПК України, вносить мотивовані подання до тих організацій, від яких залежить їх усунення. В поданнях він може висло­вити свої пропозиції щодо усунення конкретних причин та умов. При цьому слід врахо­вувати, що досить часто дорожньо-транспортна подія буває обумовлена не однією, а кількома причинами. Тому і заходи щодо їх усунення повинні бути за своїм змістом ком­плексними, спрямованими одночасно на поліпшення організації руху транспорту та пішоходів, контролю за технічним станом транспортних засобів, доріг, вулиць та мос­тів, пропаганди дотримання правил дорожнього руху серед його учасників.

Оскільки значна кількість дорожньо-транспортних подій виникає в результаті не­правильних дій водіїв та пішоходів, особливого значення набуває систематична підго­товка вказаних осіб до сучасних умов дорожнього руху. У зв’язку з цим необхідно за уза­гальненим матеріалом розслідування виступати перед водіями в автотранспортних під­приємствах, перед учнями у школах, у періодичній пресі, давати інформацію по радіо та телебаченню.

Розділ 37. Розслідування підпалів та інших злочинів, пов'язаних із виникненням пожеж

§ 1. Криміналістична характеристика підпалів та інших злочинів, пов'язаних із виникненням пожеж

Підпали та інші злочини, пов’язані з виникненням пожеж, спричиняють збитки гос­подарству, майну, життю та здоров’ю громадян. Основним завданням при розслідуванні цих злочинів є дослідження всіх обставин, пов’язаних з пожежею, встановленням при­чин, виявленням винних у її виникненні.

Кримінальне законодавство України передбачає відповідальність за умисне зни­щення або пошкодження майна (ст. 194 КК України), знищення або пошкодження лісових масивів (ст. 245 КК України), терористичний акт (ст. 258 КК України), пору­шення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 КК України), незаконне перевезення на повітря­ному судні вибухових або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК України), порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК України), порушен­ня правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних це­хах (ст. 273 КК України), порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 КК України) та ін.

Криміналістична характеристика цього виду злочинів включає:

а) способи вчинення злочину;

б) способи приховування;

в) сукупність найбільш типових слідів;

г) дані про особу злочинця;

ґ) дані про особу потерпілого.

Можна виділити підпали: а) від легкозаймистих речовин; б) з використанням спеціальних пристроїв; в) за створення умов, що сприяють самозайманню; г) в резуль­таті порушення правил пожежної безпеки.

Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки трапляються в разі: а) експлуатації опалювальних, освітлювальних, інших приладів; б) використання приладів, установок, устаткування, не обладнаного протипожежним захистом; в) ве­дення робіт з відкритим вогнем; г) порушення правил зберігання, перевезення, виго­товлення різних легкозаймистих речовин та матеріалів.

До основних способів приховування підпалів належать: знищення слідів злочину, зна­рядь і засобів підпалу, інсценування обстановки, що вказує на випадкове виникнення пожежі. Способи приховування пожежі внаслідок порушення встановлених законодав­ством вимог пожежної безпеки такі: маскування слідів (знищення приладу, внесення змін в обстановку, фальсифікація документів, що підтверджують справність обладнан­ня та наявність протипожежного захисту тощо), іноді — інсценування підпалу.

Залежно від того, де мали місце підпал чи пожежа внаслідок порушення встановле­них законодавством вимог пожежної безпеки (виробництво, сільськогосподарські об’єкти, установи та ін.), з’ясовуються обстановка, місце, час, шляхи проникнення і відходу, способи вчинення підпалу, особи, які мають доступ до об’єктів. Такі дані дають змогу висунути версії про подію, її причини, осіб, які вчинили злочин, інсценування пожежі з метою приховання іншого злочину (вбивства, розкрадання, диверсії).

Найбільш типовими слідами, пов’язаними зі вчиненням названих злочинів, є сліди дії полум’я (попіл, залишки матеріалів, що не згоріли, сліди плавлення і пальних речовин), а такождії окремих осіб (сліди взуття, рук, знарядь злому, транспортних засобів тощо).

Злочинця слід шукати серед осіб, інтереси яких пов’язані зі знищенням даного об’єкта чи майна. У деяких випадках підпал може здійснювати піроман. Відомості про особу потерпілого можуть зорієнтувати слідчі органи відносно характеру події, її мо­тивів, особи злочинця, причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

У разі порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки коло осіб, які притягаються до відповідальності, обмежене суб’єктами, які мають відношення до діяльності та дій, що спричинили подібні порушення.

Основними джерелами відомостей про обставини злочину і особу злочинця можуть бути початкові слідчі дії та оперативно-розшукові заходи: огляд місця події, виявлення та допит свідків, призначення окремих видів експертиз.