§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення

Порушення кримінальних справ про вимагання, планування й організація їх розслідування пов’язані зі специфікою цієї категорії злочинів і тих слідчих ситуацій, що складаються на даній стадії кримінального процесу. Типові версії: вимагання дійсно ма­ло місце; вимагання насправді не було, а здійснено його інсценування. Отримана інформація підлягає ретельній перевірці, оскільки не виключено, що особа, яка її нада­ла, намагалася або таким чином усунути конкурента, котрий фактично вимаганням не займався, або ж погроза була удаваною і не переслідувала майнової вигоди, а була лише засобом застерегти, залякати. У зв’язку з цим кримінальні справи аналізованої кате­горії, як правило, порушуються після проведення перевірочних дій відповідно до ст. 97 КПК України, метою яких є встановлення ознак вимагання.

На початковому етапі розслідування вимагання можуть складатися такі типові слідчі ситуації:

1. До правоохоронних органів надійшла інформація про те, що вимагачами сформульо­вані певні вимоги до потерпілого, висловлені на його адресу погрози або вже початі дії на­сильницького характеру чи потерпілим дана згода на передачу грошей, обговорені час і місце їх передачі. Ця ситуація припускає здійснення перевірочних заходів, спрямованих на підтвердження факту вимагання, і детальну підготовку до затримання вимагачів «на га­рячому». План таких дій передбачає: вивчення особи потерпілого і характеру його діяльності (якщо вимагачі відомі, то також вивчення їхніх осіб і зв’язків); з’ясування можливих засобів для фіксації злочинних дій вимагачів (відео- і фотозйомка, звуко­запис, прослуховування телефонних розмов потерпілого з вимагачами, використання хімічних маркерів та ін.), документування цих дій.

Особливе місце в планованих заходах посідає підготовка оперативної групи для здійснення затримання вимагачів «на гарячому», де повинні враховуватися такі реко­мендації:

1. забезпечити конфіденційність майбутніх дій і вжити заходів щодо запобігання можливому витоку інформації, для чого необхідно: а) коло осіб, сповіщених про опера­тивну розробку, у тому числі тих, які беруть участь в оперативних нарадах, звести до мінімуму; б) документи, що стосуються обставин вимагання, по можливості не розмно­жувати, при необхідності копіювати виконавцем особисто в обмеженій кількості примірників; в) співробітників, які беруть участь в оперативних заходах, інформувати про загальну мету операції; г) усім співробітникам, які беруть участь у затриманні вима­гачів «на гарячому», поставити конкретні задачі безпосередньо перед виїздом на місце;

2. попередньо таємно вивчити місце майбутнього затримання, з огляду на те, що злочинці можуть здійснювати за ними спостереження;

3. визначити необхідну кількість учасників затримання, дислокацію осіб, які забез­печують захоплення, підстрахування, прикриття, спостереження, відеофіксування, пе­реслідування вимагачів по маршруту їх можливої втечі, з урахуванням того, що злочинці можуть мати у своєму розпорядженні вогнепальну зброю і навички бойових єдино- борств;

4. провести інструктаж із заявником: про дії при зустрічі з вимагачами, наприклад, попередити його, щоб він не сідав в автомашину із вимагачами, не давав себе обшукува­ти (за наявності диктофона або радіомікрофона) і передавав гроші або інший предмет вимагання таким чином, щоб це досить добре могло сприйматися учасниками операції; про поводження в момент захоплення злочинців «на гарячому». За потреби забезпечи­ти потерпілого потаємно розміщеним портативним диктофоном або радіомікрофоном, розповісти про порядок поводження зі звукозаписною апаратурою. Відпрацювати його запитання до вимагачів, зміст яких спрямований на провокування злочинців щодо повідомлення потрібних для процесу доказування відомостей (наприклад: чому ви ви­магаєте в мене гроші (речі, послуги та ін.), адже я вам нічого не винен і нічим не зобов’я­заний? Я хочу переговорити з вашим керівником про зменшення необхідної суми, як його звати і де він знаходиться? Що буде, якщо я не виконаю ваші вимоги? Як я повинен вам сплачувати гроші: щомісяця або одноразово? Як мені зв’язатися з вами, якщо в ме­не будуть вимагати гроші інші вимагачі? Який спосіб передачі коштів? На які рахунки я повинен переказати гроші?).

При проведенні операції «Затримання «на гарячому» доцільно:

затримати одержувачів у момент узяття ними предмета вимагання, а у випадку його оброблення хімічними маркерами — після контакту його зі шкірою рук чи одягом;

запобігти спробі позбутися отриманих предметів, наявної зброї, наркотичних речо­вин, викривальних документів;

запобігти застосуванню злочинцями зброї, вибухових пристроїв, а також можли­вості звільнитися за допомогою спільників, які спостерігали збоку за процесом передачі предмета вимагання;

зафіксувати акт затримання за допомогою відеозапису;

вжити заходів до виявлення і затримання спільників одержувача, які потай спо­стерігали затим, що відбувається.

З метою надання отриманому оперативним шляхом звуко- або відеозапису, а також переданому злочинцю предмету вимагання статусу судового доказу необхідно оформи­ти такі документи:

протокол передачі потерпілим коштів (підготування його власних) із зазначенням вартості купюр і їхніх номерів або інших предметів вимагання з описом їхніх індивіду­альних ознак і засобу маркування. У випадку використання «ляльки» (цей засіб найбільш ефективний при безконтактній передачі грошей або при передачі їх в авто­мобілі, коли злочинці прагнуть якнайшвидше покинути місце події, і недоречний, як­що «передача» здійснюється в квартирі або офісі, де потерпілому може бути запропоно­вано самому перерахувати гроші) складається протокол, в якому зазначаються вартість, кількість і номери грошових купюр, що знаходяться зверху та знизу пачок, вид паперу внутрішнього виконання, реквізити банківських упаковок (якщо такі є), зовнішня упа­ковка, а при застосуванні хімічного маркера — вид, місце розташування, текст написів;

протокол вилучення у злочинця переданого йому предмета вимагання в момент за­тримання «на гарячому» оперативними співробітниками, які організували засідку;

протокол огляду вимагача, а також вилучення його одягу і огляд останнього у випад­ку застосування хімічного маркера;

протокол огляду вилучення у злочинця предмета вимагання;

протокол передачі потерпілому диктофона та встановлення його у визначеному місці; протокол огляду пристроїв, що здійснюють звуко- або відеозапис; протокол огляду пристроїв звуко- або відеозапису після прослуховування магнітної плівки або перегляду відеокасети;

протокол допиту потерпілого (з метою підтвердження факту звукозапису), а також оперативних співробітників, які видали йому диктофон або здійснювали відеозапис. Якщо ж потерпілий вів самостійно запис переговорів зі злочинцями, плівку слід огля­нути і прослухати окремо.

Предмети, вилучені у злочинця, а також касети зі звуко- або відеозаписом долуча­ються до матеріалів кримінальної справи як речові докази згідно з постановою слідчого.

2. До правоохоронних органів надійшла інформація про те, що потерпілий погодився на вимоги вимагачів і передав їм кошти. У цій слідчій ситуації встановлення і затримання вимагачів здійснюється на підставі відомостей про прикмети їх зовнішності, повідом­лених заявником. При цьому перед затриманням доцільно: а) детально опитати по­терпілого, а також свідків-очевидців, якщо вони є, про прикмети зовнішності вима­гачів, сутності їхніх вимог, висловлених погроз; б) скласти фоторобот гаданих зло­чинців або здійснити їхнє впізнання за фотознімками; в) організувати збір даних про підозрюваних (оперативні обліки, дані про судимість, копії вироків, повідомлення з психоневрологічних диспансерів і лікарень тощо); г) організувати патрулювання з по­терпілим або свідками-очевидцями по тих місцях, де вірогідніше усього орудують вима­гачі. У випадку виявлення вимагачів проводиться їх затримання й обшук особи, при цьому особлива увага приділяється пошуку у злочинців речей, що належать потерпіло­му, документів, записних книжок, а також наркотиків, зброї тощо.

3. Вимагання має довготерміновий характер, здійснюється організованими злочинними групами, проте жертва не звертається до правоохоронних органів, а про факт вимагання стало відомо з інших, у тому числі оперативних джерел. Ця слідча ситуація вважається найбільш складною як в інформаційному, так і в організаційному плані, оскільки мова йде про дії організованої групи вимагачів, відсутність заяв потерпілих або відмову ос­танніх підтвердити факт вимагання через страх перед злочинцями або через небажання розголошення власних протиправних або аморальних дій. У цій слідчій ситуації не­обхідно передбачити такі дії та оперативно-розшукові заходи, що стимулюють по­терпілого до повідомлення офіційної інформації про факт вимагання. Йдеться насам­перед про дії, спрямовані на виявлення предмета вимагання, знарядь і засобів злочину: вогнепальної і холодної зброї, вибухових пристроїв, вибухових речовин; засобів фізич­ного впливу на потерпілого (предметів, що використовувалися злочинцями при кату­ваннях, нападі чи побитті жертви та ін.); документів загрозливого характеру; грошей, цінностей або іншого майна, що стали предметом вимагання; частини їх упакування; фонозаписів переговорів жертви із вимагачами, здійснених з метою спонукання жерт­ви до виконання їх вимог; медичних документів, що підтверджують побої, катування або іншу фізичну шкоду здоров’ю потерпілого.

У цій ситуації вирішення питання про порушення кримінальної справи усклад­нюється й тією обставиною, що вимагачі розробляють «легенди» про те, які показання слід давати на слідстві у випадку провалу. Насамперед, це твердження про те, що вима­гання не було, що вони вимагали сплату боргу або оплати яких-небудь послуг. Безумов­но, такі твердження підлягають перевірці.