§ 3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

Ефективність розслідування грабежів і розбоїв значною мірою обумовлена своєчас­ністю, послідовністю і технічним забезпеченням проведення невідкладних і початко­вих слідчих дій. На наступному етапі слідчий з урахуванням наявної інформації визна­чає перелік слідчихдій і оперативно-розшукових заходів, причому послідовність їх про­ведення у кожному конкретному випадку залежить від слідчої ситуації. Тут необхідно враховувати такі обставини: хто повідомив про вчинений злочин, кількість осіб, які вчинили злочин, кількість і споживча значущість матеріальних цінностей і відношення до власника (приватне, державне або колективне майно), затримано злочинця чи він зник з місця вчинення злочину, наявність потерпілого і свідків.

До початкових слідчих дій у справах про грабежі та розбої можна віднести: допит по­терпілого, допит свідків, огляд місця події, затримання злочинців, обшук, пред’явлен­ня для впізнання злочинців та вилучених матеріальних цінностей.

Як уже відзначалося, у кожному конкретному випадку слідчий визначає пріори­тетність проведення тих чи інших слідчих дій. При цьому необхідно враховувати такі найбільш важливі обставини, як час, що минув з моменту вчинення нападу й одержан­ня повідомлення, інформацію стосовно злочинців, потерпілого, вилучених матеріаль­них цінностей. У випадках, коли кримінальна справа порушена через деякий час після вчинення злочину, доцільно допитати потерпілих, свідків та інших осіб, після чого про­вести огляд місця події і вжити заходів щодо затримання осіб, які вчинили злочин, і роз­шуку матеріальних цінностей. У випадках, коли підозрювана особа затримана, не­обхідним є огляд місця події, затримання співучасників, обшук, визначення місця при­ховання, реалізації та збуту матеріальних цінностей.

Допит потерпілого у справах про грабежі і розбої має свої особливості: по-перше, по­терпілий зазнає психічного або фізичного впливу; по-друге, ці злочини є швидкоплин­ними, що негативно позначається на засвоєнні потерпілим обстановки події, що відбу­вається; по-третє, з метою заволодіння матеріальними цінностями або цінними папе­рами злочинці свої дії супроводжують погрозами, застосуванням зброї або інших засобів ураження. З урахуванням названих обставин, психічного стану і моральнихяко- стей слідчий повинен планувати допит потерпілого. При цьому певну допомогу слідчо­му може надати спеціаліст-психолог. При плануванні допиту потерпілого необхідно враховувати, хто є власником вилученого майна.

Під час допиту слід з’ясувати: час і місце вчинення грабежу або розбою, яким май­ном заволоділи злочинці, його індивідуальні особливості і споживча значущість, з якої причини потерпілий опинився в місці, де вчинено злочин, хто знав про його наміри, хто знав про цінності, що знаходяться у нього, з ким він ділився інформацією про наявні цінності, час учинення нападу, в якій формі виражене насильство, які способи уражен­ня застосували злочинці, скільки було злочинців, у якому напрямку вони зникли, у чо­му виявився опір, вчинений потерпілим. При цьому необхідно звернути особливу увагу на індивідуальні ознаки, що характеризують зовнішній вигляд злочинців. Цю інфор­мацію необхідно з’ясувати з урахуванням психічного стану та інтелектуальних особли­востей потерпілого, часу доби, місця вчинення злочину, його освітлення. Це необхідно враховувати, тому що, як свідчить слідча практика, потерпілі, у зв’язку з психічним ста­ном, недостатнім освітленням місцевості або неправильним сприйняттям події, добро­совісно помиляються і повідомляють слідчому недостовірні дані, що стосуються кількості злочинців, їхніх зовнішніх ознак (колір і фасон одягу, наявність і вигляд зна­рядь злочину), напрямку зникнення і наявності транспортних засобів. При цьому не­обхідно звернути особливу увагу на індивідуальні ознаки вилучених матеріальних цінностей. Необхідно також з’ясувати, хто може підтвердити, що у потерпілого була та­ка кількість матеріальних цінностей, грошей чи цінних паперів.

Якщо у потерпілого є фотознімки, технічні чи інші документи, їх необхідно додати до матеріалів кримінальної справи з метою можливого використання під час виконан­ня оперативно-розшукових заходів та слідчих дій.

Допит свідка передбачає виявлення таких обставин: час і причини появи на місці вчинення грабежу або розбою, хто, крім нього, спостерігав за вчиненням злочину, скільки було злочинців іїхні індивідуальні ознаки, тобто ознаки одягу, мови, поведінки, які застосовували знаряддя вчинення, тривалість перебування, в якому напрямку вони зникли, які матеріальні цінності винесли або вивезли за допомогою транспортних за­собів, їх характеристика. Як правило, свідками у справах досліджуваної категорії є сто­ронні і незаінтересовані особи. Проте виявлення і допит таких свідків має деякі особли­вості. Це пов’язане з тим, що співучасники злочину, родичі й інші заінтересовані особи використовують різноманітні методи шантажу і погроз, вимагаючи відмови від участі у процесі. Тому слідчому відповідно до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, що беруть участь у кримінальному судочинстві» (ст. 7) необхідно вжити відповідних за­ходів. Слідчому необхідно пам’ятати, що свідки, особливо ті, які виявляють надмірний інтерес до розслідуваної події, можуть бути знайомі зі злочинцями і заінтересовані в розслідуванні справи в потрібному їм напрямі з метою приховування більш тяжкого злочину.

З урахуванням цих обставин і наявної інформації слідчий складає план допиту свідків.

Допит підозрюваного. Його особливості залежать від того, чи був підозрюваний за­триманий на місці злочину, чи через деякий час після його вчинення. У першому випад­ку доцільніше проводити допит підозрюваного відразу після допиту потерпілого і ос­новних свідків. У цій ситуації підозрюваний не має достатньо часу на вироблення лінії поведінки, не може пояснити окремі факти у виправдання своїх дій.

У випадках, коли підозрюваний був затриманий через деякий час, допит необхідно проводити після виконання початкових слідчих дій — допиту потерпілих, огляду місця події, допиту свідків. Метою допиту підозрюваного є не тільки перевірка його причет­ності до вчинення злочину, а й встановлення даних про співучасників, про можливі сто­сунки з потерпілими й іншими працівниками установ і організацій, де було вчинено злочин.

Важливим при підготовці допиту є аналіз показань потерпілих, свідків, матеріально відповідальних осіб або керівників об’єкта, матеріалів місця події. Ці результати розу­мової діяльності слідчого знаходять свій відбиток у письмовому плані.

Огляд місця події. Особливості огляду місця події у справах про грабежі і розбої ха­рактеризуються специфікою вчиненого злочину. Тому при огляді місця події необхідно звернути особливу увагу на виявлення і фіксацію слідів взуття, транспортних засобів, знарядь та інших супутніх слідів. При огляді місць спостереження за потерпілим можна виявити не тільки сліди ніг, рук, транспортних засобів, які найчастіше повторюються безпосередньо на місці злочину, але і супутні сліди — пачки від сигарет, незгорілі сірни­ки, мікрочастинки, обривки газет та ін. За допомогою слідової картини, тобто доріжки слідів ніг, слідів транспортних засобів можна встановити шляхи переміщення зло­чинців до місця злочину, кількість злочинців, шляхи відходу після вчинення злочину. Результати огляду фіксуються у протоколі, до якого додаються фототаблиці та інші до­кументи.

Підчас досудового розслідування виникає необхідність у пред’явленні для впізнання потерпілим та свідкам підозрюваних осіб і вилучених предметів. У разі потреби впізнан­ня повинно бути проведене згідно з рекомендаціями, розробленими криміналістикою.

З метою уточнення показань потерпілого або обвинуваченого та зіставлення їх із да­ними, отриманими при виконанні інших слідчих дій, проводиться перевірка показань на місці події. Особа, яка вчинила напад, може вказати на: речові докази; наявні супе­речності в показаннях інших осіб; місця спостереження за об’єктом злочину; шляхи пе­реміщення до об’єкта злочину і після вчинення злочину. До початкових слідчих дій та­кож належить призначення судово-медичної експертизи, основним завданням якої є встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень і вирішення інших питань, пов’язаних із виявленням негативних обставин та випадків інсценування вчинення злочину.

Поряд із судово-медичною експертизою залежно від слідчої ситуації і необхідності з’ясування окремих обставин у справах про грабежі і розбої можуть бути призначені біологічна, трасологічна та інші види судових експертиз.