13. Настільна книга слідчого

на сказати, є невідкладними, томущо зволікання спричиняє втрату істотних доказових фактів. Необхідність першочергового проведення допиту підозрюваного обумовлена тим, що сам факт затримання здійснює на нього певний психологічний вплив. Підоз­рюваний у таких випадках не готовий обрати конкретну лінію поведінки, тобто не може пояснити, чому він опинився на місці події і за яких обставин у нього виявилися ма­теріальні цінності, які належать іншій особі або організації. Після цього необхідно про­вести допит потерпілого, свідків, очевидців події, а також керівників структурних підрозділів, охоронців та інших осіб, якщо грабіж або розбійницький напад вчинений з метою заволодіння майном. Така лінія поведінки слідчого дає змогу на початковому етапі розслідування зібрати необхідну інформацію про обставини вчинення грабежу або розбою, осіб, які вчинили злочин, кількість, вартість та індивідуальні ознаки ма­теріальних цінностей.

Не терпить зволікання й огляд місця події, тобто огляд не тільки того місця, де був вчинений напад, але і шляхів відступу, місця відпочинку, місця затримання, місця при­ховання матеріальних цінностей.

2. Факт грабежу або розбійницького нападу встановлено, але особу (групу осіб) не затри­мано. У цій ситуації найважливішим чинником, що впливає на ефективність розсліду­вання, є швидке та оперативне реагування слідчого і керівника оперативного підрозділу щодо розшуку необхідної інформації. Тут важливо в максимально короткі терміни зібрати найбільш необхідну для організації пошуку інформацію про вчинений злочин. Це дані про кількість осіб, які вчинили напад; індивідуальні особливості зовнішнього стану, національні ознаки зовнішності і мови; вік; ознаки знарядь, які застосовувалися у процесі нападу; характер і специфічні ознаки матеріальних цінностей, місця їх мож­ливого приховання, шляхи переміщення після вчинення злочину.

З урахуванням наявної інформації та оцінки її значущості слідчий разом з керівни­ком оперативної служби організують переслідування злочинця. У цій ситуації велике значення щодо розшуку осіб, причетних до вчинення злочину, розшуку матеріальних цінностей, встановленню місць їх приховання має виявлення свідків-очевидців, у пер­шу чергу тих, які могли спостерігати вчинення або окремі етапи події, що відбувалася. Якщо в процесі проведення початкових і негайних заходів особи, які вчинили напад, не будуть встановлені, то необхідно приступити до огляду місця події, допиту потерпілого, свідків, продовжити оперативні заходи з урахуванням отриманої інформації.

3. Факт грабежу або розбою встановлений, проте дані про особу, яка вчинила злочин, відсутні. Основним завданням за наявності такої ситуації є встановлення особи (групи осіб), яка вчинила злочин. Тут певну роль відіграють тактичні операції, спрямовані на збирання відомостей про злочинця, а також пошук знарядь, застосованих при вчиненні злочинів, і матеріальних цінностей, якими заволоділи злочинці. З метою реалізації цих тактичних операцій необхідно: допитати потерпілих та інших осіб про обставини вчи­неного злочину; з’ясувати, які зміни відбулися в обстановці, чи не з’явилися раніше невідомі особи, які і в якій кількості вилучені матеріальні цінності, їх індивідуальні особливості і товарну значущість; провести огляд місця події і шляхів пересування зло­чинців.

Перевірка версій та планування розслідування грабежів і розбоїв у випадках, коли злочинець невідомий, має свої особливості.

У цих випадках слідчий повинен використовувати всі можливості оперативно-роз- шукових органів. При цьому перевірка версій повинна здійснюватися відповідно до пе­редбачених у плані конкретних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. У цих ви­падках необхідно оцінити всю наявну інформацію: а) проаналізувати показання по­терпілих, свідків та інших осіб; б) перевірити за картотекою наявність нерозкритих

злочинів цієї категорії в населеному пункті, районі. При цьому необхідно звернути особливу увагу на спосіб учинення злочину, наявність слідів, виявлених на місці злочи­ну. Необхідно також виявити можливих сторонніх осіб — «гастролерів»; в) за даними криміналістичного обліку перевірити сліди пальців рук, інструментів, куль, гільз, зна­рядь, якщо вони застосовувалися при вчиненні злочину.

У цій ситуації велике значення отримує «слідова картина події», за допомогою якої можна побудувати модель події, що відбулася, виявити наявні факти події. Для вирі­шення цього завдання необхідна достатня кількість інформації.

Прийнявши рішення про проведення тієї або іншої тактичної операції із затриман­ня злочинців з речовими доказами, слідчий разом з оперативно-розшуковими праців­никами повинен розробити план операції, який включає такі завдання:

а) вирішити питання про кількісне забезпечення і місця дислокації оперативних працівників з урахуванням можливого вчинення опору з боку злочинців;

б) визначити оптимальний час і місце операції;

в) намітити можливі способи фіксації злочинних дій;

г) визначити способи належного процесуального закріплення виконаних слідчих дій.

Велике значення для збирання процесуально і криміналістично значущих даних має

огляд місця події. За допомогою огляду місця події можна виявити сліди злочину, зокре­ма: сліди взуття, рук, знаряддя вчинення злочину, окремі вузли та частини, характерні для матеріальних цінностей, якими заволоділи злочинці, документи й інші докази зло­чину.

При обшуку особи можна виявити не тільки документи, зброю, цінності, але й доку­менти інших осіб, співучасників вчиненого злочину, технічні документи і паспорти на відео-, радіо- та іншу техніку. Поряд з обшуком особи необхідно в той же час приступи­ти до обшуку за місцем проживання підозрюваного і його співучасників. Слід зазначи­ти, що ці, як і інші дії, повинен проводити слідчий, якому доручено розслідування зло­чину. Після проведення огляду місця затримання злочинця необхідно проаналізувати наявну інформацію і оцінити її з погляду процесуально-криміналістичної значущості, що підтверджує або спростовує факти, викладені в заяві потерпілих та інших осіб. Така оцінка необхідна для встановлення події, способу вчинення злочину, кількості зло­чинців, їх рольового значення, місць приховання і збуту майна та його товарної значу­щості.

Після виконання названих вище слідчих дій і оперативно-розшукових заходів слідчий повинен скласти план допиту підозрюваного.

Необхідність складання ретельного плану допиту підозрюваного пов’язана з тим, що на цій стадії розслідування зібрана ще не вся інформація про вчинений злочин. Са­ме планування допиту підозрюваного спрямоване на отримання необхідної інформації. На цьому етапі розслідування слідчий повинен передбачити в плані допиту питання, спрямовані на отримання інформації про обставини підготування і вчинення грабежу або розбою. Це має особливе значення в тих випадках, коли розбійницький напад вчи­нений групою осіб, із застосуванням зброї, автотранспортних засобів та інших спеціальних технічних засобів. У плані також необхідно намітити питання, що стосу­ються обставин заволодіння матеріальними цінностями.