Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Настольная книга следователя.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
8.12 Mб
Скачать

§ 5. Профілактичні дії слідчого при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Узагальнення і аналіз судово-слідчої практики розслідування ухилень від сплати по­датків, зборів, інших обов’язкових платежів вказують на появу нових злочинних ме­ханізмів приховування доходів (прибутків), що обумовлює потребу в активізації профілактичної діяльності слідчого, а саме у визначенні причин і умов, що сприяють вчиненню цього різновиду злочинів, і запровадження найбільш дійових заходів профілактичної спрямованості.

До причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів у сфері оподаткування, належать: недоліки правового регулювання сфери оподаткування і стягнення податків; недостатня правова й економічна культура платників податків; наявність корисливо-злочинних інтересів певного прошарку платників податків; недоліки у підборі кадрового складу співробітників, відповідальних за ведення бух­галтерського обліку і звітності, сплату податків;

неналежний контроль з боку представників податкових органів за дотриманням по­рядку нарахування та сплати податків;

наявність доволі розголошеної мережі фіктивних підприємств, які активно викори­стовуються у механізмі ухилення від сплати податків, та ін.

Серед профілактичних заходів, які доцільно вжити для усунення виявлених причин і умов, що сприяли вчиненню ухилень від сплати податків, можуть бути такі: внесення слідчим подання в порядку ст. 23і КПК України до місцевих податкових органів, дер­жавного казначейства, державної адміністрації, вищестоящої організації, якій підпо­рядкований суб’єкт підприємницької діяльності, на якому виявлено факт ухилення від сплати податків; виступ слідчого на зборах трудового колективу підприємства, устано­ви, організації; опублікування матеріалів профілактично-виховного характеру в засо­бах масової інформації; виступ по місцевому радіо або телебаченню та ін.

Розділ 28. Розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами

§ 1. Криміналістична характеристика шахрайства з фінансовими ресурсами

У кримінальному законодавстві України шахрайство з фінансовими ресурсами з’явилося в 1994 р. Цей злочинний делікт (ст. 222 КК України) віднесено до злочинів у сфері господарської діяльності (розділ 7 Особливої частини КК України «Злочини у сфері господарської діяльності»). Диспозиція статті вказує, що кримінально караним є надання громадянином — підприємцем або засновником чи власником суб’єкта госпо­дарської діяльності, а також службовою особою суб’єкта господарської діяльності завідомо неправдивої інформації органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим чи органам місцевого самоврядування, банкам або іншим кредито­рам з метою одержання субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг щодо податків у разі відсутності ознак злочину проти власності.

Шахрайство з фінансовими ресурсами посягає на встановлений законодавством по­рядок фінансування, кредитування та оподаткування підприємницької діяльності, права і законні інтереси кредиторів.

Предметом злочинного посягання цього виду злочинів є дотації, субсидії, субвенції, кредити, пільги щодо податків.

Дотація — це вид допомоги, яка надається, як правило, збитковим підприємствам з боку держави для покриття затрат, що не покриваються виручкою від реалізації вироб­леної продукції, або грошова сума, яка виділяється із бюджету одного рівня в бюджет іншого. Згідно з розділом 2 «Видатки бюджету» Постанови Верховної Ради України «Про структуру бюджетної класифікації України», із бюджетних коштів дотації можуть надаватися державним підприємствам на покриття збитків. Дотація виділяється на бе­зоплатній і безповоротній основі і не має цільового призначення.

Субсидія — це допомога у грошовій або натуральній формі, яка надається державою місцевим органам влади, фізичним або юридичним особам, у тому числі господарюю­чим суб’єктам, і спрямовується на фінансування конкретних заходів, напрямів еко­номічної і соціальної діяльності. Як правило, субсидії надаються для стимулювання певної діяльності чи виробництва певної продукції, підтримання підприємницької діяльності взагалі.

Субвенція — це грошова допомога, яка спрямовується на фінансування певного захо­ду, проекту, програми і підлягає поверненню у разі нецільового використання коштів. Згідно із Бюджетним кодексом України, субвенція — міжбюджетний трансферт для ви­користання з певного метою в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішен­ня про надання субвенції.

Кредит — це кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерези­дентами у користування юридичним або фізичним особам на певний строк та під про­центи. Згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» кредит розподіляється на фінансовий, товарний, інвестиційний податковий та кредит під цінні папери, що засвідчують відносини позики.

За строками використання і повернення кредити поділяються на короткострокові (до 1 року), середньострокові (до 3 років), довгострокові (більше 3 років). У практиці банківської діяльності виділяють прострочені та відстрочені кредити.