6. Наслідки ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів:

суми податків, зборів, інших обов’язкових платежів згідно з приміткою до ст. 212 КК України, які фактично не надійшли до бюджетів різних рівнів чи державних цільових фондів і за наявністю розміру яких настає кримінальна відповідальність за зазначеною статтею, і які дають змогу провести диференціацію між видами цього злочину — про­стим, кваліфікованим, особливо кваліфікованим;

розмір прихованих прибутків (прибутку) і несплачених податків, зборів, інших обов’язкових платежів за окремими звітними періодами, видами податків, загальний розмір заподіяних державі матеріальних збитків.

7. Обставини, що виключають відповідальність:

наявність добровільності в діях особи з ухилення від сплати податків і відсутність фізичного чи психічного примусу з боку власника, керівника, головного бухгалтера підприємства або інших осіб здійснити такого роду дії;

можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності, котра вперше вчи­нила діяння, передбачені частинами 1 та 2 ст. 212 КК України, у разі якщо вона до при­тягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов’язкові пла­тежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінан­сові санкції, пеня), тобто можливість застосування положень, що містяться в ч. 4 ст. 212 КК України.

8. Обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність.

9. Причини та умови, що сприяли вчиненню ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів.

§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення

Слідчі ситуації початкового етапу розслідування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів обумовлені характером джерел, з яких надходить інфор­мація про порушення податкового законодавства. Залежно від цієї обставини можна виділити такі типові слідчі ситуації:

1. Інформацію про ознаки ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових пла­тежів отримано в результаті проведення документальної перевірки співробітниками по­даткової інспекції. У цій ситуації відсутній ефект раптовості, несподіваності для служ­бових і матеріально-відповідальних осіб суб’єкта підприємницькоїдіяльності факту ви­явлення ознак вчинення розглядуваного злочину, атому програма дій слідчого набуває такого вигляду:

аналіз і оцінка первинних матеріалів, зібраних і наданих співробітниками податко­вої інспекції;

звірка цих матеріалів з відповідними нормативними актами, що регламентують по­рядок начислення і сплати податків;

перевірка діяльності суб’єкта підприємницькоїдіяльності з метою виявлення фактів ухилення від сплати податків;

документальне підтвердження виявлених фактів порушення податкового законо­давства;

перевірка фактів перерахування коштів із рахунку підприємства; виявлення і вилучення матеріальних цінностей і грошових коштів, не відображених у звітності;

забезпечення можливості відшкодування матеріального збитку, заподіяного злочином; вирішення питання про можливості застосування положення, що міститься у ч. 4 ст. 212 КК України.

Однією зі специфічних особливостей розслідування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є необхідність аналізу й оцінки слідчим при вирішенні питання про порушення кримінальної справи первинних матеріалів, котрі сформовані і надані податковими органами, а також необхідність їх перевірки на почат­ковому етапі розслідування. Серед матеріалів, що підлягають аналізу і оцінці слідчим, можна назвати такі:

акт документальної перевірки (оригінал) із відповідними додатками (таблицями, довідками тощо), складений відповідно до вимог чинного законодавства;

розписки керівника і головного бухгалтера, в яких підтверджується факт надання для перевірки усіх необхідних документів;

пояснення службових осіб, відповідальних за правильне і своєчасне обчислення та сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів, з приводу виявлених порушень або їх письмові заперечення стосовно висновків документальної перевірки, дій інспек­тора, із наданням відповідних документів у виправдання виявлених порушень;

копія прийнятого керівником податкового органу або його заступником рішення щодо акту податкової перевірки, в якому відображена остаточна сума недоплати, ви­кладені обставини припущених порушень і названі докази на підтвердження цих пору­шень, а також наведені аргументи про відмову прийняти до уваги заперечення і пояс­нення службових осіб підприємства стосовно результатів документальної перевірки;

копії скарг, копії відповідей на скарги та копії судових рішень (ухвал), якщо рішення за результатами податкової перевірки було оскаржено за підпорядкуванням або в судо­вому порядку;

довідка про сплату суб’єктом підприємницької діяльності сум донарахованих по­датків;

накази про призначення на посаду осіб, відповідальних за правильне і своєчасне об­числення та сплату податків, зборів, інших обов’язкових платежів;

засвідчені копії бухгалтерських документів, звітів, декларацій та інших документів, що підтверджують факти несплати податків.

Реалізація програми розслідування у зазначеній ситуації можлива шляхом упрова­дження комплексу слідчих дій і оперативно-розшукових заходів у такій послідовності:

1. допит податкового інспектора, який проводив документальну перевірку фінансово- господарської діяльності суб’єкта для з’ясування змісту та результатів перевірки;

2. виїмка й огляд документів (письмових, інформації на магнітних носіях ЕОМ) та інших об’єктів, що мають значення для справи; 3) призначення і проведення за постановою слідчого додаткової або повторної документальної ревізії фінансово-господарської діяльності господарюючого суб’єкта; 4) обшук за місцем проживання і роботи службо­вих осіб суб’єкта підприємницької діяльності, що перевіряється; 5) накладення арешту на вклади і майно з метою забезпечення можливої конфіскації та відшкодування за­подіяних матеріальних збитків; 6) припинення операцій з використанням грошових коштів, що знаходяться на рахунку підприємства; 7) допит свідків (осіб, які тією або іншою мірою брали участь у здійсненні фінансово-господарських операцій, службових осіб, з якими підприємство здійснювало економічні взаємовідносини, та ін.); 8) допит службових осіб податкових органів Державної податкової адміністрації, які здійснювали поточний контроль за діяльністю суб’єкта підприємницької діяльності; 9) допит служ­бових осіб, відповідальних за обчислення, сплату податків і своєчасне подання декла­рацій та розрахунків податків; 10) проведення очних ставок; 11) призначення відповідних судових експертиз (економічної, бухгалтерської, почеркознавчої, техніко- криміналістичного дослідження документів та ін.); 12) здійснення оперативно-розшу­кових заходів для виявлення матеріальних цінностей і грошових коштів, що належать обвинуваченим, встановлення осіб, які переховуються від слідства.

2. Інформацію про ознаки ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових пла­тежів отримано в результаті здійснення спільних заходів податкової міліції і податкової інспекції (Пенсійного фонду України, контрольно-ревізійного управління). У зазначеній слідчій ситуації найважливішим чинником, що впливає на ефективність розслідуван­ня, є ефект раптовості, несподіваності для службових і матеріально-відповідальних осіб суб’єкта підприємницької діяльності факту виявлення ознак вчинення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів. Це особливо важливо в умовах обмеженого обсягу доказової інформації. Зазвичай виявлення ознак ухилення від спла­ти податків здійснюється під час проведення оперативно-розшукових заходів підрозді­лами податкової міліції, органів МВС, Служби безпеки України спільно з працівника­ми податкових служб. При цьому інформацію про ознаки цього злочину можна отрима­ти в результаті проведення рейдів у місцях реалізації товарів, проведення зустрічних перевірок, із повідомлень банків про наявність у клієнта декількох рахунків, із повідо­млень товарних бірж про укладені крупні угоди, із засобів масової інформації (напри­клад, із рекламного ролика про здійснення ліцензійної діяльності і номер отриманої ліценції), із заяв раніше звільнених робітників тощо.

Основними завданнями програми розслідування в цій ситуації є: затримання на місці злочину (під час виробництва фальсифікованої продукції, транспортування або реалізації необлікованого товару), раптове проведення документальної ревізії та інвен­таризації, виявлення, виїмка необхідних документів первинного обліку, бухгалтерських регістрів та інших документів, що містять інформацію про вчинені порушення. Вилу­чені документи підлягають ретельному слідчому огляду на предмет встановлення в них матеріальних змін та наявність інтелектуальних протиріч.

У подальшому до програми дій слідчого входять: допит свідків; проведення обшуку за місцем роботи і проживання підозрюваних осіб; відібрання зразків почерку і підписів для експертного дослідження в порядку ст. 199 КПК України; проведення допитів підо­зрюваних; проведення очних ставок, призначення відповідних судових експертиз.

3. Інформацію про ознаки ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових пла­тежів отримано в ході розслідування інших злочинів. Цій слідчій ситуації притаманні оз­наки двох попередніх. У тих випадках, коли в ході розслідування певного злочину (на­приклад, привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем — ст. 191 КК України) з’ясовується, що обвинувачений вчинив ще й ухилення від сплати податків і у справі є необхідні докази, то чинник раптовості для цієї службової особи є відсутнім. Водночас, коли в ході розслідування одного злочи­ну виявляються ознаки вчинення ухилення від сплати податків іншими службовими особами, то тоді чинник раптовості, несподіваності зберігається і повинен враховува­тися слідчим при обранні програми своїх дій, яка є аналогічною з попередньою слідчою ситуацією.