3. Особи, яким відома будь-яка інформація щодо обставин легалізації та суб’єкта ле­галізації —родичі, близькі знайомі, друзі підозрюваного.

4. Особи, які мають фахові знання, що можуть бути використані при виявленні та розслідуванні легалізації, наприклад, економісти, юристи, працівники регіональних відділень Держфінмоніторингу України, які можуть надати роз’яснення щодо характе­ру сумнівних фінансових операцій, специфіки легалізаційних схем, правильності оформлення зовнішньоекономічних контрактів тощо.

Призначення експертиз, серед яких найбільш поширеними є судово-економічна, су­дово-бухгалтерська, планово-економічна та фінансово-економічна. При цьому судо- во-економічна експертиза вивчає стан і результати (показники) економічної діяльності суб’єктів економічних відносин, тоді як судово-бухгалтерська експертиза — пра­вильність відображення фактів фінансово-господарської діяльності підприємства (фірми), організації, установи в документах бухгалтерського обліку і звітності. Предме­том планово-економічної експертизи є фактичні дані, що характеризують обґрунто­ваність виконання і достовірність відображення у фінансовій звітності показників ви­робничо-господарської діяльності підприємства чи організації. Судова фінансово- економічна експертиза безпосередньо вивчає фінансові потоки. Зазначені експертизи надають можливість визначити: а) факт того, що «сумнівна фінансова операція» є ле­галізацією доходів, одержаних злочинним шляхом; б) суб’єкта господарювання, де про­водились операції з легалізації цих доходів; в) джерела створення «тіньових» доходів;

г) способи їх легалізації; г) документи, на підставі яких здійснювалася легалізація та ін.

Розділ 27. Розслідування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

§ 1. Криміналістична характеристика ухилень від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів

Криміналізація сфери суспільних відносин, що виникають під час фінансової діяль­ності держави з приводу формування бюджетів різних рівнів або державних цільових фондів, є досить небезпечним явищем, яке негативно впливає на реалізацію певних економічних і соціальних програм. Більше того, ігнорування обов’язків зі сплати по­датків, яке, на превеликий жаль, стало майже нормою поведінки багатьох суб’єктів підприємницької діяльності, сприяє підсиленню економічного базису організованої злочинності. Ось чому питання активізації протидії з боку громадськості, державних, правоохоронних і судових органів злочинам, що вчиняються у сфері оподаткування, є актуальним і потребує негайного вирішення, у тому числі із застосуванням криміналі­стичних засобів.

Під податком, збором, іншим обов’язковим платежем слід розуміти обов’язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, визначених актами законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування» об’єктами оподат­кування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), майно юридич­них і фізичних осіб та інші об’єкти. Перелік об’єктів є загальним стосовно інших норма­тивних актів, що регламентують питання оподаткування.

Згідно з чинним законодавством податки, збори, інші обов’язкові платежі поділя­ються на загальнодержавні та місцеві. До загальнодержавних податків і зборів нале­жать, зокрема, податок на додану вартість, податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, збір за спеціальне використання природних ресурсів, акцизний збір тощо. Перелік місцевих податків і зборів визначений у ст. 15 зга­даного Закону: податок з реклами, комунальний податок, готельний збір, збір за парку- вання автотранспорту, ринковий збір та ін. Крім того, податкове законодавство визна­чає порядок і терміни сплати відповідних податків.

На платників податків покладається відповідальність за правильне обчислення, своєчасність сплати податків і дотримання законодавства про оподаткування, за по­рушення якого, залежно від ступеня суспільної небезпеки і розміру спричинених ма­теріальних збитків, передбачається адміністративна відповідальність (ст. 164^і КпАП «Порушення порядку подання декларації про доходи та ведення обліку доходів і ви­трат», ст. 165^і КпАП «Порушення законодавства у сфері загально обов’язкового дер­жавного пенсійного страхування») або кримінальна відповідальність за ст. 212 КК Ук­раїни.

За умисне ухилення від сплати податків до кримінальної відповідальності притягу­ються службові особи підприємств, установ, організацій, незалежно від форми влас­ності або особа, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-яка інша особа, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у відповідних розмірах.

Діяннями з ухилення від сплати податків є: неподання податкових декларацій; при­ховування об’єктів оподатковування, заниження вартості об’єктів оподатковування.

Неподання податкових декларацій характеризується тим, що службові особи суб’єктів підприємницької діяльності і фізичні особи у встановлений законом строк не подають до територіальних податкових адміністрацій відповідні податкові декларації та розрахунки, маючи на меті ухиляння від сплати податків.

Приховування об’єктів оподатковування полягає в тому, що службові особи суб’єкта підприємницької діяльності і фізичні особи не сплачують податки, збори, інші обов’яз­кові платежі, які вони відповідно до чинного законодавства повинні були внести до бю­джету. Заниження вартості об’єктів оподаткування характеризується частковою не­сплатою податків та неподаткових платежів.

До криміналістичної характеристики ухилень від сплати податків, зборів, інших обо­в’язкових платежів входять: 1) предмет злочинного посягання; 2) способи вчинення злочину; 3) особа злочинця; 4) місце, час та обстановка вчинення злочину; 5) типові сліди.

Предмет злочинного посягання — це грошові кошти, які мають такі ознаки: а) особли­вий правовий статус, тобто предметом розглядуваного злочину можуть бути лише гро­шові кошти у формі податків, зборів, інших обов’язкових платежів, які фактично не надійшли до бюджетів різних рівнів чи державних цільових фондів. При цьому види по­датків і зборів (обов’язкових платежів), порядок та умови їх сплати, об’єкт і джерела оподаткування, податкова база, ставка податку, метод оподаткування можуть встанов­люватися лише законами України про оподаткування; б) функціональне призначення

• грошові кошти повинні поповнювати доходну частину бюджетів різних рівнів і дер­жавних цільових фондів; в) вартісний вираз — грошові кошти, які фактично не надійшли до бюджетів різних рівнів чи державних цільових фондів, повинні бути у знач­них, великих чи особливо великих розмірах. Згідно з приміткою до ст. 212 КК України під значним розміром коштів слід розуміти суму податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в тисячу і більше разів перевищують установлений законодавством неопо­даткований мінімум доходів громадян, під великим розміром — у три тисячі і більше разів, під особливо великим розміром — у п’ять тисяч і більше разів.

Саме за розміром сум визначається межа між злочинним і незлочинним ухиленням від сплати податків, атакож проводиться диференціювання видів цього злочину — про­стого, кваліфікованого і особливо кваліфікованого. Враховуючи характеристику пред­мета злочину, при обчисленні розмірів коштів, які не надійшли до бюджетів різних рівнів чи державних цільових фондів, слід виходити з суто несплачених грошових сум. Щодо штрафів і пені, які застосовуються відповідно до вимог податкового законодавст­ва, то вони не можуть включатися в ці суми, оскільки не є предметом злочину, передба­ченого ст. 212 КК України.

Способи вчинення злочину. Найбільш поширеними способами ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів є такі: