§ 3. Обставини, що підлягають з'ясуванню

При розслідуванні легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у кожній кримінальній справі повинні бути з’ясовані такі обставини:

1. Факт легалізації, тобто вчинення хоча б одного з діянь, передбачених диспозицією ст. 209 КК України.

2. Предмет легалізації:

характер (фізична природа) предмета легалізації (грошові кошти, нерухоме майно, цінні папери, майнові права, інше майно);

розмір, вартість, час одержання, місцезнаходження майна або коштів, що легалізу­ються.

3. Джерело походження коштів або іншого майна, що легалізуються:

характер суспільно небезпечного протиправного діяння, в результаті вчинення яко­го були одержані злочинні доходи, що легалізуються;

наявність (відсутність) по предикатному злочину порушеної кримінальної справи, обвинувального вироку, постанов чи ухвал суду про звільнення від кримінальної відповідальності (у зв’язку із закінченням строків давності, застосування амністії), про закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав;

наявність причинно-наслідкових зв’язків між первинним (основним, предикат- ним) злочином і легалізацією;

канали надходження кримінальних капіталів.

4. Спосіб (технологічна схема) легалізації як конкретне відображення одного з діянь, пе­редбачених у диспозиції ст. 209 кк України:

розмір, частота, періодичність здійснення кожної фінансової операції окремо і всіх у сукупності;

характер правочинів, що було укладено, де, коли, хто брав участь в якості сторін і на яких умовах;

де, коли, ким і які конкретно фінансові операції з легалізації було здійснено, які для цього застосовувалися банківські рахунки, чи мало місце перерахування грошових коштів за кордон;

де, коли, в який спосіб і наяких умовах здійснювалася передача майна для легалізації; порядок оформлення фінансових операцій і яке вони знайшли відображення у первісних облікових документах та в документах бухгалтерського обліку;

сліди, що залишилися в документах щодо конкретних дій суб’єктів легалізації.

5. Обстановка, час, місце здійснення легалізації:

час здійснення кожної фінансової операції чи укладання правочину з легалізації зло­чинних доходів, упродовж якого терміну здійснювалися такого роду злочинні дії;

час виникнення майнових прав на рухоме і нерухоме майно, що виступало предме­том легалізації;

місцезнаходження суб’єкта підприємницької діяльності, що залучався до легалі­зації.

6. Суб’єкт легалізації:

вік, стать, рівень освіти, фахові, професійні, ділові та моральні властивості осіб, що безпосередньо здійснювали легалізацію;

коло осіб, які залучалися для здійснення легалізації, роль кожного із суб’єктів, мотив їх поведінки, причетність до вчинення предикатного злочину;

джерела і ступінь обізнаності (поінформованості) особи, якою укладені будь-які правочини або здійснені фінансові операції, про обставини злочинного шляху отри­мання коштів чи майна, що легалізується, час отримання такої інформації (до або після легалізації);

відомості про власника майна чи коштів, що легалізуються, характер його стосунків з безпосереднім легалізатором;

наявність у діях суб’єкта специфічної мети — надання коштам або іншому майну, одержаних злочинним шляхом, правомірного вигляду (легального походження);

обсяг повноважень службових осіб щодо можливостей здійснення фінансових опе­рацій чи укладання правочинів;

дієздатність особи, якою укладено правочини або здійснено фінансові операції з грошовими коштами, що мають злочинне джерело походження;

коло знайомств осіб, що підозрюються у вчиненні легалізації, наявність зв’язку «ле- галізатор — корупціонер»;

обставини, що впливають на ступінь та характер відповідальності кожного зі спів­учасників.