§ 3. Типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування і програма дій слідчого щодо їх вирішення

Розслідування фіктивного підприємництва відбувається в певній обстановці (слідчій ситуації), яка характеризується системою фактичних та інших даних і відбиває хід і стан як провадження окремих слідчих, оперативно-розшукових і організаційно- технічних заходів, так і розслідування в цілому Типовими слідчими ситуаціями у спра­вах про фіктивне підприємництво є:

1. Слідча ситуація, що характеризується наявністю даних про вчинення фіктивного підприємництва та особу, яка вчинила злочин. Програма дій слідчого щодо вирішення цієї слідчої ситуації охоплює: затримання, обшук особи і допит підозрюваного; обшук робо­чого місця, транспортного засобу, житла та інших володінь підозрюваного; обшук адміністративних, виробничих і складських приміщень фіктивного підприємства; виїмку і слідчий огляд документів в органі державної реєстрації, органах державної по­даткової служби та державних цільових фондів, де зареєстровано (взято на облік) фіктивне підприємство; виїмку і слідчий огляд документів в банківських установах, де відкрито рахунки фіктивного підприємства й особисті рахунки його засновників і керівників (підозрюваних); накладення арешту на майно і банківські рахунки фіктив­ного підприємства і підозрюваних; проведення допитів, інвентаризації, документаль­ної перевірки (ревізії), виїмки і слідчого огляду документів у підприємств, установ, ор­ганізацій і фізичних осіб — договірних контрагентів фіктивного підприємства; допити свідків і потерпілих; пред’явлення підозрюваних для впізнання потерпілим і свідкам (службовим особам і працівникам органів нотаріату, державної реєстрації, дозвільної системи, податкової служби, банківських установ, підприємств-контрагентів тощо); призначення і проведення інвентаризацій, документальних перевірок (ревізій) і відповідних судових експертиз.

2. Слідча ситуація, що характеризується наявністю даних про вчинення фіктивного підприємництва та недостатньою кількістю відомостей про особу, яка вчинила злочин.

Алгоритм дій слідчого з вирішення цієї слідчої ситуації має включати: виїмку і слідчий огляд документів в органі державної реєстрації, органах державної податкової служби та державних цільових фондів, де зареєстровано (взято на облік) фіктивне підприємство; виїмку і слідчий огляд документів у банківських установах, де відкрито рахунки фіктив­ного підприємства й особисті рахунки його засновників і керівників; накладення ареш­ту на майно і банківські рахунки фіктивного підприємства і його засновників та керів­ників; проведення допитів, інвентаризації, документальної перевірки (ревізії), виїмки і слідчого огляду документів у підприємств, установ, організацій і фізичних осіб — до­говірних контрагентів фіктивного підприємства; допити свідків і потерпілих; обшук адміністративних, виробничих і складських приміщень фіктивного підприємства; при­значення і проведення інвентаризацій, документальних перевірок (ревізій) і відповід­них судових експертиз; складання словесного портрету підозрюваного; використання даних криміналістичних обліків; встановлення спостереження в місцях найбільш імовірної появи підозрюваного; затримання, обшук особи і допит підозрюваного; пред’явлення підозрюваного для впізнання свідкам і потерпілим; обшук робочого міс­ця, транспортного засобу, житла та інших володінь підозрюваного; накладення арешту на майно і банківські рахунки підозрюваного.

Паралельно з розслідуванням фіктивного підприємництва відповідно до рекомен­дованих окремих криміналістичних методик необхідно проводити слідчі та оператив- но-розшукові дії у межах розслідування злочинів, пов’язаних з конкретним фактом фіктивного підприємництва.

Повнота і всебічність розслідування фіктивного підприємництва залежить від своєчасності й правильності висування та перевірки слідчих версій. Загальними вер­сіями про характер події, що відбулася, при розслідуванні фіктивного підприємництва можна назвати: 1) мають місце ознаки фіктивного підприємництва; 2) має місце завідо- мо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, завідомо неправдиве показання; 3) ознаки фіктивного підприємництва відсутні й має місце інший злочин.

Серед типових версій важливе місце посідають версії стосовно особи, яка вчинила злочин: 1) злочин вчинено одноосібно засновником фіктивного підприємства; 2) злочин вчинено з використанням підставної особи; 3) злочин вчинено у співучасті з представни­ком договірного контрагента; 4) злочин вчинено організованою злочинною групою.

Використання інших даних про вчинений злочин дає змогу висунути версії:

1. фіктивне підприємство створене (придбане) з метою прикриття незаконної діяль­ності (із зазначенням якої саме); 2) фіктивне підприємство створене (придбане) з метою здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона (із зазначенням конкретного виду).

Доцільним є також висунення версій стосовно способу вчинення злочину: 1) фік­тивне підприємство створене (придбане) з формальним дотриманням вимог чинного законодавства; 2) фіктивне підприємство створене (придбане) з порушенням вимог за­конодавства.

Перевірка висунутих слідчих версій та розслідування фіктивного підприємництва ставить перед слідчим завдання різних рівнів, для вирішення яких недостатньо вико­нання окремих слідчих дій. Розслідування цього виду злочинів передбачає необхідність розгляду взаємозв’язку проведення цих дій, визначення найбільш доцільних їх ком­плексів. У процесі розслідування слідчі дії використовуються не ізольовано, а у взаємозв’язку з іншими діями і заходами для вирішення певного завдання, в необхідній послідовності їх реалізації. Ця обставина викликає необхідність проведення тактичних операцій — певних комплексів слідчих дій, організаційних і оперативно-розшукових заходів, що мають на меті вирішення завдань розслідування, які виникають у типових ситуаціях. Серед них найбільшу значущість набувають такі тактичні операції, як: «Дер­жавна реєстрація», «Документ», «Підставна особа», «Співучасники», «Розшук злочин­ця, що переховується», «Забезпечення відшкодування матеріальних збитків».