§ 3. Судовий відеозапис

Нині відеозапис знаходить широке застосування у судово-слідчій діяльності. Чинне кримінально-процесуальне законодавство передбачає можливість використання кінозйомки і відеозапису під час проведення різних слідчих дій (ст. 85² КПК України). Відеодокументи — це завжди носії певної інформації, джерело доказів за кримінальною справою.

Відеозапис використовується в тих випадках, коли необхідно зафіксувати певні фак­ти, динамічну картину події, взаємозв’язок тих чи інших предметів і слідів, складну об­становку місця події. Відеозйомка може застосовуватися для фіксаціїякої-небудь слідчої дії цілком або окремих її елементів. Відеозапис у розслідуванні злочинів має такі перева­ги: 1) дозволяє одночасно фіксувати звук і зображення на магнітній стрічці і візуально контролювати якість запису; 2) містить інформацію про динамічність події, про розви­ток тієї чи іншої дії або явища; 3) не потребує лабораторного опрацювання відзнятого матеріалу; 4) дає можливість багаторазово використовувати відеострічку для запису.

Судовий відеозапис охоплює систему видів, методів і прийомів зйомки, що застосо­вуються під час проведення процесуальних дій, оперативно-розшукових заходів з ме­тою розкриття та розслідування злочинів і надання суду наочного доказового матеріалу.

Застосування відеозапису має забезпечити найбільш точну і повну фіксацію фактів, що мають доказове значення. Відеозйомка не замінює фотографію, а доповнює її, дозволяє фіксувати об’єкти не тільки у статиці, а й у динаміці.

Відеозйомка під час проведення слідчих дій передбачає використання певних видів, методів і прийомів зйомки. Так, різновидами відеозйомки є орієнтуюча, оглядова, вуз­лова і детальна зйомки. Відеозапис рекомендується виконувати в послідовності, в якій здійснюється слідча дія. Визначення послідовності зйомки — необхідна передумова одержання цілісного уявлення про відбиту подію в слідчій дії. Використання тра­диційних видів зйомок на місці події (орієнтуючої, оглядової, вузлової та детальної) під час відеозапису набуває специфічного забарвлення. Зокрема, підчас орієнтуючої відео­зйомки центральний об’єкт шляхом плавного переходу від дальнього плану може бути виконаний великим планом. У цьому зв’язку орієнтуюча композиція стає більш інфор­мативною. Під час оглядової зйомки можна зафіксувати загальну обстановку і її окремі елементи у просторовій орієнтації та існуючій послідовності.

Особливості відеозйомки пов’язані з видом слідчої дії, під час якої вона здійснюєть­ся. У слідчій практиці найчастіше відеозйомка застосовується під час: а) перевірки по­казань на місці; б) провадження слідчого експерименту; в) пред’явлення для впізнання;

г) огляду місця події; г) огляду трупа; д) на допитах і очних ставках.

У певних випадках відеозапис є найбільш ефективним засобом для проведення слідчих дій. Так, відеозйомка доцільна під час оглядів місць подій у справах про підпали і пожежі, порушення правил безпеки праці, аварії на залізничному транспорті, авіака­тастрофи, дорожньо-транспортні події та ін.

Однією з передумов доброякісності знятого фільму є правильний вибір методів і прийомів відеозйомки. Методи фіксуючої фотографії можуть бути успішно використа­ні як методи відеозйомки. Проте відеозйомка передбачає більш широкий спектр засто­совуваних методів. Наприклад, відеозапис із панорамуванням застосовують у тих ви­падках, коли необхідно показати великі простори перед об’єктивом і під час зйомки в малих приміщеннях. Цей метод досить часто використовується під час орієнтуючої зйомки. Панорамування — це зйомка камерою, яка знаходиться в русі. Воно може бути статичним (коли панорамування здійснюється плавним поворотом камери навколо го­ризонтальної або вертикальної осі) та динамічним (панорамування здійснюється каме­рою, яка переміщується в просторі).

Знімати панорамним методом найкраще із застосуванням штативу з панорамною головкою. Панорами мають починатися і закінчуватися зі статичних кадрів, інакше во­ни погано узгоджуються з сусідніми епізодами фільму. Усередині панорам слід робити зупинки для виділення головних об’єктів. Для цього застосовують наїзд (наближення камери до об’єкта), тобто плавний перехід від загального плану до середнього і велико­го. Інший прийом, протилежний наїзду (віддалення від об’єкта), — від’їзд — найчастіше використовується для підтримання орієнтації в обстановці проведення слідчої дії після серії епізодів, знятих великим і детальним планами, або для включення в кадр інших учасників після показу основного суб’єкта зйомки.

Прийоми відеозйомки можуть охоплювати: зйомку кількома відеокамерами; зйом­ку прийомами обходу; зйомку різноманітними планами. Названі прийоми обираються залежно від особливостей об’єкта, який необхідно зафіксувати, динамічності процесів і станів, завдань фіксації. Зокрема, багатокамерна зйомка найбільш доцільна для фіксації неповторних явищ і дій (наприклад, під час огляду місця пожежі) і здійснюється одночасно з різних точок. Досить ефективним прийомом відеозйомки є круговий обхід (переміщення камери навколо об’єкта), коли є можливість показати місце події з усіх боків. Рухаючись по колу, камеру зупиняють у певних точках, і через відповідні проміжки часу з цих точок знову виконують зйомку.

У слідчій практиці досить зручні для використання портативні відеокамери. Вони прості в користуванні, забезпечують кольоровий відеозапис високої якості з синхрон­ним записом звуку, дозволяють використовувати прийоми наїзду/від’їзду, функцію ве­ликого плану. Багато які з відеокамер мають можливості запису з ручним регулюванням фокуса, запису об’єктів, що швидко рухаються (режим спорту), запису темних сцен із великою яскравістю (режим низької освітленості), запису сцен із заднім підсвічуван­ням (режим заднього підсвічування), різкого виділення об’єкта, який знімається з на­вколишнього фону (режим портрета) та ін. Усі відеокамери працюють як у режимі авто­номного живлення (від акумуляторів), так і від мережі змінного струму. Маса портатив­них камер не перевищує 1,5 кг. Відтворення відеозапису на екрані телевізора здійснюється за допомогою спеціальної касети-адаптера, в яку вставляється касета з відеозаписом, або шляхом підключення відеокамери до телевізора.

Суб’єктом відеозйомки не обов’язково має бути слідчий. Відеозапис може здійсню­ватися спеціалістом або прокурором-криміналістом, на яких покладено обов’язок на­давати слідчому допомогу у застосуванні науково-технічних засобів. Для цих цілей мо­же бути також запрошений спеціаліст-телеоператор.

Розділ 4. Виявлення, фіксація та вилучення слідів

Розділ 4. Виявлення, фіксація та вилучення слідів