231. Від кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства України може бути звільнена лише особа, яка:

+++10. жодна з наведених вище відповідей не є прав.+++

1. вчинила злочин у віці, з якого не може наставати кримінальна відповідальність;

2. вчинила злочин у стані необхідної оборони;

3. вчинила злочин у стані крайньої необхідності;

4. вчинила злочин при затриманні злочинця;

5. згідно чинного кримінального закону не підлягає кримінальній відповідальності;

6. в установленому законом порядку визнана неосудною;

7. вчинила злочин, що через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто яким не заподіяла і не могла бути заподіяти шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі;

8. вчинила злочин в стані сильного душевного хвилювання;

9. вчинила злочин під впливом фізичного чи психічного примусу;

232. Від кримінальної відповідальності згідно чинного законодавства України може бути звільнена лише особа, яка:

7) згідно чинного КК України підлягає кримінальній відповідальності;

233. Вкажіть вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності, які можуть згідно чинного КК України застосовуватися при вчиненні нею злочину відповідної тяжкості вперше:

1) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

2) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;

4) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;

5) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим;

234. Вкажіть вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності в числі підстав (умов) якого (яких), згідно чинного КК України, є вчинення нею лише злочину невеликої тяжкості вперше.

1) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

5) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим;

235. Вкажіть вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності в числі підстав (умов) якого (яких), є вчинення нею злочину невеликої або середньої тяжкості вперше.

2) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;

4) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;

236. В якій відповіді названо передбачений КК України вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності, однією з підстав (умов) якого (яких), є повне відшкодування завданих особою збитків або усунення нею заподіяної шкоди?

1) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

237. В якій відповіді (відповідях) названо передбачений КК України вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності, однією з підстав (умов) якого (яких), є щире каяття особи, що вчинила злочин?

1) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

2) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;

238. В якій відповіді (відповідях) названо передбачений КК України вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності, серед підстав (умов) якого (яких), є втрата діянням суспільної небезпечності або втрата суспільної небезпечності особою?

4) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;

239. В якій відповіді (відповідях) названо передбачений КК України вид (види) звільнення особи від кримінальної відповідальності, однією з підстав (умов) якого (яких), є клопотання колективу підприємства, установи чи організації?

2) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;

240. Вкажіть відповідь, в якій названо передбачені КК України підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

4) встановлення судом того факту, що на час розслідування або розгляду справи в суді, внаслідок зміни обстановки особа, яка вперше вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, перестала бути суспільно небезпечною;

241. Вкажіть відповідь, в якій названо передбачені КК України підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

6) щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди особою, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості;

242. Вкажіть відповідь, в якій названо передбачені КК України, підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

6) примирення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, з потерпілим та відшкодування завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди;

243. Вкажіть відповідь, в якій названо, передбачені КК України, підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

6) особа вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялася і колектив підприємства, установи чи організації звернувся з клопотанням про передачу її на поруки, якщо дана особа протягом року з дня передачі її на поруки виправдає довіру колективу, не ухилятиметься від заходів виховного характеру та не порушуватиме громадського порядку;

244. Вкажіть відповідь, в якій вказано, передбачені КК України, підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

+++8. жодна з наведених вище відповідей не є прав.+++

1. вихід особи з громадянства України;

2. набрання чинності закону про помилування;

3. вчинення неповнолітнім вперше злочину невеликої тяжкості;

4. вчинення суспільне небезпечного діяння неосудною особою;

5. примирення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, з потерпілим та активне сприяння у розкритті злочину;

6. клопотання трудового колективу про передачу на поруки особи, яка вперше вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, примирилася з потерпілим та повністю усунула заподіяну злочином шкоду;

7. наявність у особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, на утриманні непрацездатної дружини;

245. Вкажіть відповідь, в якій вказано, передбачені КК України, підстави (умови) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

4) встановлення судом того факту, що на час розслідування або розгляду справи в суді, внаслідок зміни обстановки вчинене вперше особою діяння, яке підпадає під ознаки злочину невеликої або середньої тяжкості, втратило суспільну небезпечність;

246. Вкажіть, який орган держави може звільнити особу від кримінальної відповідальності при наявності передбачених законом підстав:

+++10. жодна з наведених вище відповідей не є прав.+++

1. виключно Президент України своїм розпорядженням;

2. Конституційний Суд України;

3. Кабінет Міністрів України;

4. міністр внутрішніх справ України;

5. виключно слідчий за згодою прокурора;

6. міністр юстиції України;

7 виключно апеляційний суд;

8. Пленум Верховного Суду України;

9. Європейський суд з прав людини;

247. Вкажіть, який орган держави може звільнити особу від кримінальної відповідальності при наявності передбачених законом підстав:

2) виключно суд;

248. Коли на час розслідування або розгляду справи в суді буде визнано, що особа, яка вперше вчинила злочин невеликої чи середньої тяжкості, внаслідок зміни обстановки перестала бути суспільно небезпечною, то така особа:

2) може бути звільнена від кримінальної відповідальності;

249. У разі порушення особою передбачених чинним КК України умов звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею цієї особи на поруки, дана особа:

1) притягується до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин;

250. В яких відповідях правильно названі види обов’язкового (імперативного) звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачені чинним КК України?

3) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням такої особи з потерпілим;

4) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

6) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності;

251. В якій відповіді (відповідях) правильно вказані необов’язкові (факультативні) види звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачені чинним КК України?

5) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;

8) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;

9) У випадку закінчення строків давності при вчиненні особливо тяжкого злочину, за який згідно з законом може бути призначене довічне позбавлення волі;

252. Якщо особа, яка була звільнена від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею її на поруки, не виправдала довіру колективу або ухиляється від заходів виховного характеру, або порушує громадський порядок, то:

7) вона притягується до кримінальної відповідальності, якщо вказані діяння були вчинені нею протягом одного року з дня передачі її на поруки;

253. Особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність:

8) така особа не підлягає кримінальній відповідальності;

254. В якій відповіді вказаний передбачений чинним КК України строк давності, сплив якого є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі?

3) 2 роки;

255. В якій відповіді вказаний передбачений чинним КК України строк давності, сплив якого є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі?

5) 3 роки;

256. В якій відповіді вказаний передбачений чинним КК України строк давності, сплив якого є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею злочину середньої тяжкості?

9) 5 років;

257. В якій відповіді вказаний передбачений чинним КК України строк давності, сплив якого є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею тяжкого злочину?

19) 10 років;

258. В якій відповіді вказаний передбачений чинним КК України строк давності, сплив якого є підставою для звільнення особи від кримінальної відповідальності у разі вчинення нею особливо тяжкого злочину?

24) 15 років.

259. В якій відповіді (відповідях) названо злочин (злочини), у разі вчинення яких давність не застосовується?

7) планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни;

8) порушення законів та звичаїв війни;

9) застосування зброї масового знищення;

10) геноцид.

260. Перебіг давності притягнення особи до кримінальної відповідальності переривається, якщо до закінчення зазначених у кримінальному законі строків особа:

9) вчинить новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин;

261. Перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності зупиняється, якщо:

3) особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду;

262. У випадку вчинення особою злочину, за який згідно із законом може бути призначене довічне позбавлення волі, питання про застосування давності вирішується:

2) в кожному випадку судом - якщо суд не визнає за можливе застосувати давність, довічне позбавлення волі не може бути призначено і заміняється позбавленням волі на певний строк;

263. Обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності починається з:

1) з дня вчинення особою злочину;

264. Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності обчислюється:

1) з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили;

265. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

3) два роки;

266. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі, і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

5) три роки;

267. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

7) п’ять років;

268. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

6) десять років;

269. Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею особливо тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

7) п’ятнадцять років;

270. У випадку зупинення перебігу строку давності, він відновлюється з дня:

6) затримання особи, що вчинила злочин;

7) з дня з’явлення особи, яка вчинила злочин із зізнанням;

271. У випадку, коли перебіг строку давності переривався, обчислення давності в цьому разі починається з дня:

2) вчинення особою нового злочину;

272. Згідно із законодавчим його визначенням суб’єкт злочину - це:

1. фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

273. Загальний субєкт злочину – це:

1. фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність;

274. В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

+++10. У жодній з наведених вище відповідей ознака суб’єкта злочину не названа.+++

1. Діяння.

2. Вина.

3. Неосудність.

4. Підсудність.

5. Вік.

6. Соціальний стан.

7. Місце проживання.

8. Здоров’я.

9. Національність.

275. В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Осудність.

276. В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

1. Фізична особа.

277. В якій відповіді названа ознака суб’єкта злочину?

+++13. У жодній з наведених вище відповідей ознака суб’єкта злочину не названа.+++

1. Підозрюваний.

2. Обвинувачений.

3. Підсудний.

4. Засуджений.

5. Злочинець.

6. Співучасник злочину.

7. Організатор злочину.

8. Виконавець злочину.

9. Пособник злочину.

10. Підмовник злочину.

11. Ініціатор злочину.

12. Особа, причетна до злочину.

278. Чи може бути за чинним КК суб’єктом злочину юридична особа?

1. Не може.

279. За загальним правилом суб’єктом злочину визнається особа, яка до моменту вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння досягла:

1. 16 років;

280. Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 14 років?

1. Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких на кожний даний момент визначений у відповідній статті Загальної частини КК.

281. Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 15 років?

1. Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких на кожний даний момент визначений у відповідній статті Загальної частини КК.

282. Чи визнається чинним КК суб’єктом злочину особа, яка до моменту вчинення передбаченого ним суспільно небезпечного діяння досягла 18 років?

1. Визнається суб’єктом усіх злочинів.

283. Особа вважається такою, що досягла віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину:

1. з початку наступної доби після дня її народження вказаного у першій відповіді року;

284. При відсутності документів про її народження і неможливості їх одержати, вік особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, встановлюється:

1. судово-медичною експертизою;

285. При встановленні віку особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, визначенням року її народження, днем її народження належить вважати:

1. останній день вказаного року її народження;

286. У разі визначення віку особи, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння, мінімальною і максимальною кількістю років, при вирішенні питання про те, чи досягла вона віку, з якого може бути суб’єктом відповідного злочину, необхідно виходити:

1. з вказаного її мінімального віку;

287. Особа, що вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння до досягнення віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину:

1. не підлягає кримінальній відповідальності;

288. Осудність - це:

1. можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними;

289. В якій відповіді названа ознака осудності?

1. Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

290. В якій відповіді названа ознака осудності?

1. Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

291. В якій відповіді названа ознака осудності?

+++6. У жодній з наведених вище відповідей ознака осудності не названа.+++

1. Наявність вини.

2. Можливість (здатність) особи усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

3. Можливість (здатність) особи керувати своїми діями (бездіяльністю).

4. Відсутність в особи психічного захворювання.

5. Досягнення особою віку, з якого вона може бути суб’єктом злочину.

292. Неосудність - це:

1. неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки;

293. В якій відповіді названий юридичний (психічний) критерій неосудності?

1. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

294. В якій відповіді названа інтелектуальна ознака юридичного (психічного) критерію неосудності?

5. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).

295. В якій відповіді названа вольова ознака юридичного (психічного) критерію неосудності?

6. Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого КК суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).

296. В якій відповіді названий медичний (біологічний) критерій неосудності?

9. Наявність в особи хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

297. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності:

1. не підлягає кримінальній відповідальності;

298. Особа, яка вчинила злочин у стані осудності, але до постановлення вироку захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними:

1. не підлягає покаранню до одужання.

299. Обмежена осудність – це:

1. неможливість (нездатність) особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними;

300. Особа, яка вчинила злочин у стані обмеженої осудності:

1. підлягає кримінальній відповідальності;

301. Факт вчинення особою злочину у стані обмеженої осудності:

1. враховується при призначенні покарання;

302. Примусові заходи медичного характеру застосовуються з метою:

1. обовязкового лікування осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, та запобігання вчиненню ними таких діянь;

2. обовязкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані обмежної осудності, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

3. обовязкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

4. обовязкового лікування осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними, та запобігання вчиненню ними передбачених КК суспільно небезпечних діянь;

303. Примусові заходи медичного характеру можуть застосовуватись:

1. до осіб, які вчинили передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані неосудності;

2. до осіб, які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли до постановлення вироку або під час відбування покарання на психічну хворобу, що позбавляє їх можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними;

3. до осіб, які вчинили злочин у стані обмеженої осудності;

304. Видами примусових заходів медичного характеру є:

1. госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом;

2. госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

3. госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом;

4. надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

305. Вид примусового заходу медичного характеру обирається:

1. залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб;

306. Поміщення у психіатричну лікарню звичайного типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

307. Поміщення у психіатричну лікарню із звичайним наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

308. Поміщення у психіатричну лікарню спеціального типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

309. Поміщення у психіатричну лікарню з посиленим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

310. Поміщення у психіатричну лікарню суворого типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

311. Поміщення у психіатричну лікарню з суворим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

312. Передача на піклування родичам чи опікунам при обов’язковому лікарському нагляді як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

313. Амбулаторне примусове спостереження і лікування у психіатра як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

314. Примусове лікування у психіатричному стаціонарі як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

315. Примусове лікування у психіатричному стаціонарі спеціалізованого типу з інтенсивним спостереженням як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

316. Поміщення у психіатричну лікарню загального типу як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. такий вид примусового заходу медичного характеру КК не передбачений.

317. Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:

1. за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;

2. хворіє на психічну хворобу;

318. Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:

1. хворіє на психічну хворобу;

2. вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;

319. Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосована щодо особи, яка:

1. вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб;

2. за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;

3. хворіє на психічну хворобу;

320. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку як вид примусового заходу медичного характеру може бути застосоване щодо особи, яка:

1. страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо вона за станом психічного здоровя не потребує госпіталізації до психіатричного закладу;

321. Примусові заходи медичного характеру призначаються:

1. при застосуванні примусових заходів медичного характеру строк, на який вони призначаються, не вказується.

322. Примусові заходи медичного характеру застосовуються:

1. судом;

323. Продовження застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється:

1. судом;

324. Продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк:

1. на строк не більше 6 місяців;

325. Припинення застосовування примусових заходів медичного характеру здійснюється:

1. судом;

326. Зміна застосованого примусового заходу медичного характеру на інший здійснюється:

1. судом;

327. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється:

1. за заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу;

328. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані сп’яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин:

1. підлягає кримінальній відповідальності, за винятком випадків, коли вона знаходилась у стані патологічного сп’яніння;

329. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані патологічного сп’яніння:

1. не підлягає кримінальній відповідальності;

330. Особа, яка вчинила передбачене КК суспільно небезпечне діяння у стані звичайного (фізіологічного, простого) сп’яніння:

1. підлягає кримінальній відповідальності;

331. Примусове лікування може бути застосоване:

1. до особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоровя інших осіб;

332. Згідно із законодавчим його визначенням спеціальний суб’єкт злочину – це:

1. фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, субєктом якого може бути лише певна особа;

333. Особа злочинця - це:

1. сукупність усіх соціально значимих ознак (рис), які характеризують особу, що вчинила злочин, як людину (особистість).

334. Особа злочинця:

1. враховується при призначенні покарання;

2. враховується при вирішенні питання про звільнення від покарання, його відбування і заміну покарання більш м’яким покаранням;

335. Згідно із законодавчим його визначенням злочин – це:

16) передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину;

336. В якій відповіді названа ознака злочину?

6. Діяння (дія або бездіяльність).

337. В якій відповіді названа ознака злочину?

7. Суспільна небезпека.

338. В якій відповіді названа ознака злочину?

5. Кримінальна протиправність.

339. В якій відповіді названа ознака злочину?

4. Винність.

340. В якій відповіді названа законодавча ознака злочину?

+++10. У жодній з наведених вище відповідей ознака злочину не названа.+++

1. За відомість.

2. Караність.

3. Судимість.

4. Співучасть.

5. Готування.

6. Необережність.

7. Пособництво.

8. Підмовництво.

9. Умисність.

341. Передбачене КК суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність с злочином лише тоді, якщо воно вчинене:

4. суб'єктом злочину;

342. Суспільна небезпека-це:

4. обов'язкова ознака будь-якого злочину;

343. Злочинний намір - це:

1. не ознака злочину;

344. Діяння {дія або бездіяльність) - це:

4. обов'язкова ознака будь-якого злочину;

345. Винність - це:

4. обов'язкова ознака будь-якого злочину;

346. Кримінальна протиправність - це:

4. обов'язкова ознака будь-якого злочину;

347. Караність - це:

1. не ознака злочину;

348. Антидержавні погляди - це:

1. не ознака злочину;

349. Антисоціальні якості особи - це:

1. не ознака злочину;

350. Низькі мотиви і злочинна мета - це:

1. не ознака злочину;

351. Антидержавні та антисоціальні переконання, настрої, думки - це:

1. не ознака злочину;

352. Суспільно небезпечний стан особи - це:

1. не ознака злочину;

353. Суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність) є злочином, якщо воно:

1. прямо визнане таким КК;

354. Дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки:

1. не є злочином;

355. Особа, яка вчинила дію або бездіяльність, що лише формально містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, але через малозначність не становить суспільної небезпеки:

3. не підлягає кримінальній відповідальності;

356. Дія або бездіяльність, яка лише формально містить ознаки будь -якого діяння, передбаченого кримінальним законом, не є злочином, якщо вона:

4. через малозначність не становить суспільної небезпеки;