1. Чинний КК України має своїм завданням:

1. правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам;

2. Диспозиція, яка лише називає передбачений нею злочин, але не розкриває його ознак (змісту), іменується:

1. називна (проста);

3. Диспозиція, яка не лише називає передбачений нею злочин, але й розкриває його ознаки (зміст), іменується:

1. описова;

4. Диспозиція, яка відсилає до іншої статті або частини чи пункту статті кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність), де називається передбачений нею злочин чи описуються його ознаки або розкривається їх зміст, іменується:

1. відсильна;

5. Диспозиція, яка для з’ясування змісту ознак передбаченого нею злочину відсилає до нормативно-правових актів, що не є кримінальними законами (нормативних актів інших галузей права), називається:

1. бланкетна;

6. Санкція, в якій передбачений лише один вид основного покарання, називається:

1. безальтернативна;

7. Санкція, яка встановлює точний розмір передбаченого нею покарання, називається:

1. абсолютно визначена;

8. Санкція, яка встановлює нижню (мінімальну) і верхню (максимальну) межі передбаченого нею покарання, називається:

1. відносно визначена;

9. Санкція, яка передбачає два чи більше основних видів покарань, лише один з яких і може бути застосований до винної у вчиненні злочину особи, називається:

1. альтернативна;

10. Санкція, яка поряд с основним передбачає і додаткове покарання, називається:

2. складна (комулятивна);

11. Якщо санкція текстуально встановлює лише верхню (максимальну межу) відповідного виду покарання, то його мінімальний розмір:

1. становить нижня межа, визначена для даного виду покарання у Загальній частині КК;

12. Злочин визнається вчиненим на території України:

1. якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України;

13. Злочин, вчинений у співучасті, визнається вчиненим на території України:

1. якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України;

14. Якщо громадянин України вчинив злочин за її межами і там зазнав за нього покарання:

1. він не може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

15. Якщо особа без громадянства, що постійно проживає в Україні, вчинила злочин за її межами і там зазнала за нього покарання:

1. Він не може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;

16. Громадянин України, який вчинив злочин за її межами:

1. підлягає відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов¢язковість яких надана Верховною Радою України;

17. Особа без громадянства, що постійно проживає в Україні, за вчинений за її межами злочин:

1. Підлягає відповідальності за кк України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов¢язковість яких надана Верховною Радою України;

18. Чи може дипломатичний представник іноземної держави у разі вчинення ним злочину на території України підлягати відповідальності за КК України?

1. Може у випадку ясно вираженої на це згоди акредитуючої держави.

19. Особа без громадянства, що не проживає постійно в Україні, за вчинений за її межами злочин:

1. підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вона вчинила передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;

20. Іноземець, який вчинив злочин за межами України:

1. підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вона вчинила передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;

21. Іноземці, які вчинили злочин на території України:

1. підлягають відповідальності за її КК за винятком тих з них, які не підсудні у кримінальних справах судам України;

22. Особи без громадянства, які вчинили злочин на території України:

1. завжди підлягають відповідальності за її КК;

23. Кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність) набирає чинності:

1. через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування;

24. Якщо самим кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність) не передбачений час вступу його в силу, він набирає чинності:

1. через десять днів з дня його офіційного оприлюднення;

25. Кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність), офіційно оприлюднений 1 вересня 2002р. без вказівки в ньому на час вступу його в силу, набере чинності:

1. 12 вересня 2002р.;

26. Кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність), офіційно оприлюднений 1 вересня 2002р. з вказівкою у ньому, що він набирає чинності з дня його опублікування, вступить в силу:

2. 2 вересня 2002р.;

27. Датою офіційного оприлюднення кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) вважається:

1. дата виходу у світ відповідного номера його офіційного видання, в якому його було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях;

28. Згідно з чинним КК часом вчинення злочину визнається:

1. час вчинення особою передбаченої кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність) дії або бездіяльності;

29. Кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність), який частково пом¢якшує відповідальність, а частково її посилює:

1. у тій частині, яка пом¢якшує відповідальність, він має як пряму, так і зворотну дію, а у тій частині, яка посилює відповідальність, він має лише пряму дію;

30. Зворотну дію в часі має кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність):

1. який скасовує злочинність діяння;

2. який пом¢якшує кримінальну відповідальність;

31. Особа, засуджена за діяння, караність якого кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність) усунена:

1. підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання;

32. У разі набрання чинності кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність), що пом’якшує покарання, призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону:

1. знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону;

33. Проміжний кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність) – це закон:

1. який набрав чинності після вчинення злочину, але припинив свою дію до втрати злочином його кримінально-правового значення;

34. Залежно від способів з’ясування змісту кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) розрізняють такі види його тлумачення :

1. філологічне (граматичне, тестове);

2. системне;

3. історичне;

4. цільове (телеологічне);

35. Якщо призначена засудженому міра покарання перевищує санкцію нового закону, то:

5) призначена засудженому міра покарання знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону;

36. Вкажіть умови, за яких можливе звільнення особи від покарання:

2) судом визнано, що з урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи і суді не можна вважати суспільно небезпечною;

3) особа вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості;

37. Звільнення від відбування покарання з випробуванням допускається у випадку засудження особи до покарання у виді:

1) виправних робіт;

2) службового обмеження для військовослужбовців;

3) обмеження волі;

6) позбавлення волі на строк не більше п’яти років;

38. При звільненні від відбування покарання з випробування встановлюється іспитовий строк тривалістю:

4) від одного до трьох років;

39. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов’язки:

1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого;

2) не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

5) періодично з’являтися для реєстрації і органи кримінально-виконавчої системи;

40. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може покласти на засудженого такі обов’язки:

1) повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання;

2) пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії або захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;

5) періодично з’являтися для реєстрації і органи кримінально-виконавчої системи;

41. У разі звільнення від відбування покарання з випробуванням можуть бути призначені такі додаткові покарання:

1) штраф;

2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

4) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

42. Після закінчення іспитового строку засуджений звільняється судом від призначеного йому покарання якщо:

1) він виконав покладені на нього обов’язки;

2) протягом іспитового строку він не вчинив нового злочину;

43. Суд направляє засудженого, звільненого від відбування покарання з випробування, для відбування призначеного йому покарання, якщо:

2) якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки;

3) якщо засуджений систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення;

44. Суд може звільнити вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, від відбування як основного, так і додаткового покарання з випробуванням у випадку їх засудження до:

1) обмеження волі;

2) позбавлення волі, крім засуджених на строк більше п’яти років за тяжкі і особливо тяжкі злочини;

45. Суд може звільнити вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до семи років, від відбування як основного, так і додаткового покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку:

4) у межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку;

46. Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, направляється судом для відбування покарання у випадку коли засуджена:

1) відмовилася від дитини;

2) передала дитину в дитячий будинок;

4) ухиляється від виховання дитини, догляду за нею;

5) зникла з місця проживання;

47. Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, направляється судом для відбування покарання у випадку коли засуджена:

4) систематично вчинює адміністративні правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення;

5) зникла з місця проживання;

6) не виконує покладених на неї судом обов’язків;

48. Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, після закінчення іспитового строку:

1) залежно від поведінки засудженої звільняється від призначеного покарання;

5) залежно від поведінки засудженої вона може бути направлена для відбування покарання, призначеного вироком суду;

49. Особа, яка засуджена до покарання менш суворого, ніж обмеження волі, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

1) два роки;

50. Особа, яка засуджена до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

2) три роки;

51. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також яка засуджена до позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

3) п’ять років;

52. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років за тяжкий злочин, а також яка засуджена до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

5) десять років;

53. Особа, яка засуджена до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років особливо тяжкий злочин, звільняється від відбування цього покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком суду його не було виконано в такі строки:

6) п’ятнадцять років

54. Перебіг строків давності для звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду переривається у таких випадках:

3) якщо до закінчення строку давності засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин;

55. Перебіг строків давності для звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку суду зупиняється у таких випадках:

6) якщо засуджений ухиляється від відбування покарання;

56. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до осіб, які відбувають покарання у виді:

1) виправних робіт;

2) службових обмежень для військовослужбовців;

4) обмеження волі;

5) позбавлення волі на певний строк;

6) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

57. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване засуджених:

3) які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення;

58. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом:

1) за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

59. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом:

2) за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

60. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом:

3) за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;

61. Заміна невідбутної частини покарання більш м’яким може бути застосована щодо осіб, які відбувають покарання у виді:

3) обмеження волі;

5) позбавлення волі;

62. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом:

1) за злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;

63. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом:

2) за умисний тяжкий злочин чи необережний особливо тяжкий злочин, а також у разі, якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

64. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше двох третин строку покарання, призначеного судом:

3) за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;

65. Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована до засуджено, який:

3) став на шлях виправлення;

66. В межах якого строку може бути звільнено від відбування покарання жінок, які стали вагітними або народили дітей під час відбування покарання?

1) на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю та пологами і до досягнення дитиною трирічного віку;

67. Стосовно жінки, яка була звільнена від відбування покарання на строк, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю та пологами і до досягнення дитиною трирічного віку, після досягнення її дитиною трирічного віку або в разі смерті дитини суд може залежно від поведінки засудженої прийняти таке рішення:

1) звільнити її від покарання;

2) замінити призначене покарання більш м’яким;

3) направити засуджену для відбування призначеного покарання;

68. Особа, яка під час відбування покарання захворіла на психічну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої діяння або керувати ними:

2) звільняється від покарання;

69. У разі одужання особи, яка була звільнена від покарання у зв’язку з тим, що під час його відбування захворіла на психічну хворобу, що позбавила її можливості усвідомлювати свої діяння або керувати ними:

1) вона повинна бути направлена для відбування покарання;

70. Стадії вчинення злочину – це:

1. етапи розвитку умисного злочинного діяння, які розрізняються за характером вчинюваних особою дій (бездіяльності) і ступенем здійснення злочинного наміру;

71. Вкажіть в яких варіантах відповідей вказані стадії вчинення злочину:

1. готування до злочину;

2. замах на злочин;

3. закінчений злочин;

72. В якій відповіді вказані усі можливі стадії вчинення злочину?

1. готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин;

73. Вкажіть при вчиненні яких злочинів виключаються стадії їх вчинення?

1. з складною формою вини;

2. необережних;

74. За Кримінальним кодексом України закінченим злочином визнається:

1. діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України;

75. В яких варіантах відповідей вказані форми готування до злочину за КК України?

1. підшукування або пристосування засобів чи знарядь;

2. змова на вчинення злочину або підшукування співучасників;

3. усунення перешкод для вчинення злочину;

4. умисне створення умов для вчинення злочину.

76. Готування до злочину можливе:

1. лише у злочинах, вчинюваних з прямим умислом;

77. За Кримінальним кодексом України замахом на злочин визнається:

1. вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України, якщо при цьому злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі;

78. Вкажіть, в яких варіантах відповідей вказані ознаки замаху на злочин?

1. діяння (дія або бездіяльність), вчинене особою з прямим умислом, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини КК України;

2. Злочин при цьому не було доведено до кінця з причин, що не залежать від волі особи

79. Замах на вчинення злочину вважається закінченим:

1. якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі;

80. Замах на вбивство може бути вчинено:

1. лише з прямим умислом;

81. Добровільна відмова при незакінченому злочині це:

1. обставина, за наявності якої та визначених в КК України умов, особа не підлягає кримінальній відповідальності;

82. Добровільною відмовою при незакінченому злочині є:

1. остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця;

83. Відповідно до законодавчого положення особа, яка добровільно відмовилась від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише у тому разі:

1. якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину;

84. Вкажіть правильний варіант відповіді, в якому вказано на яких стадіях можлива добровільна відмова від вчинення злочину:

1. на стадіях готування до вчинення злочину або замаху на вчинення злочину;

85. Умовами непритягнення до кримінальної відповідальності при добровільній відмові від вчинення злочину є:

1. добровільність відмови, яка ґрунтується на власній волі особи;

2. усвідомлення винною особою можливості доведення злочину до кінця;

3. остаточне припинення готування до злочину або замаху на злочин;

86. Призначаючи покарання за готування до злочину і за замах на злочин, суд враховує:

1. ступінь здійснення злочинного наміру винним;

2. причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця;

3. ступінь тяжкості вчиненого особою діяння.

87. За готування до вчинення якого злочину особа не підлягає кримінальній відповідальності?

1. за готування до вчинення злочинів невеликої тяжкості;

88. Суб’єктивна сторона складу злочину – це:

1. внутрішня сторона складу злочину, яка характеризує психічну діяльність особи під час вчинення злочину через такі ознаки як вина, мотив, мета, емоції.

89. Ознаками якого елементу складу злочину є мотив і мета?

1. суб’єктивної сторони складу злочину;

90. Вкажіть відповідь, в якій названі усі ознаки суб’єктивної сторони складу злочину, які характеризують його внутрішню сторону:

1. вина, мета, мотив, емоції;

91. Мотив, мета, вина та емоції є ознаками якого елементу складу злочину?

1. суб’єктивної сторони складу злочину;

92. Вина це:

1. психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої КК України, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності;

93. В якій наведеній відповіді містяться визначення мотиву злочину?

1. усвідомлене спонукання особи, яке викликає у неї рішучість вчинити суспільно небезпечне діяння;

94. В якій наведеній відповіді містяться визначення мети злочину?

1. уява про бажаний результат, досягти який бажає особа, вчиняючи злочин;

95. Вкажіть, у якому варіанті відповіді правильно вказані форми вини:

1. умисел і необережність;

96. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання?

1. прямий умисел;

97. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання?

1. непрямий умисел;

98. Як за законодавчим визначенням називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення?

1. злочинна самовпевненість;

99. Як називається вид вини, якщо особа, яка вчинила злочин, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити?

1. злочинна недбалість;

100. Визначте, під якими номерами відповідей названі ознаки прямого умислу:

1. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності);

2. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки свого діяння (дії або бездіяльності);

3. особа бажала настання суспільно небезпечних наслідків;

101. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної недбалості:

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

2. особа повинна була і могла передбачити можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

102. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки злочинної самовпевненості:

1. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків свого діяння;

2. особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності);

103. Визначте, під якими номерами відповідей вказані ознаки непрямого умислу:

1. особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер своєї дії або бездіяльності;

2. особа передбачала суспільно небезпечні наслідки своєї дії або бездіяльності;

3. особа свідомо припускала настання суспільно небезпечних наслідків;

104. У якій відповіді вказаний вид вини?

1. злочинна недбалість;

105. У якій відповіді вказаний вид вини?

1. непрямий умисел;

106. Вкажіть факультативні ознаки суб’єктивної сторони, які стають обов’язковими і враховуються при кваліфікації вчиненого злочину тільки у випадках, вказаних конкретною статтею (частиною статті) Особливої частини Кримінального кодексу України:

1. мета злочину;

2. мотив злочину;

3. емоційний стан особи під час вчинення злочину;

107. Вкажіть, під якими номерами відповідей вказані ознаки форм вини, що виражають їх зміст:

1. інтелектуальна ознака;

2. вольова ознака;

108. При вчиненні умисного злочину, який за своєю конструкцією є формальним, особа:

1. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;

109. При вчиненні злочину з прямим умислом, який за конструкцією є матеріальним, особа:

1. усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;

110. Мотив, мета і емоційний стан особи під час вчинення злочину:

1. стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо вони вказані в диспозиції відповідної статті КК України;

2. стають обов’язковими ознаками складу злочину, якщо із змісту відповідної статті КК України випливає, що вони є необхідними ознаками конкретного складу злочину;

3. є кваліфікуючими ознаками злочинів у випадках, чітко визначених КК України;

111. Діяння охоплюються поняттям випадок (казус) якщо особа, яка його вчинила:

1. не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була і (чи) не могла їх передбачити;

2. не усвідомлювала і за обставин справи не могла усвідомлювати суспільну небезпечність свого діяння (дії або бездіяльності);

112. Визначте, під якими номерами (номером) правильно вказані ознаки, що характеризують випадок (казус):

1. особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, не повинна була і (або) не могла передбачити їх настання;

113. Інтелектуальна ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1. усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності) та передбачення можливості (чи невідворотності) його суспільно небезпечних наслідків, а також передбачення в розвитку причинового зв’язку;

114. Вольова ознака, що впливає на зміст умисної вини, відображає:

1. волевиявлення особи щодо настання суспільно небезпечних наслідків;

115. Злочини, в складах яких мотив і мета є обов’язковими ознаками, вчиняються:

1. тільки з прямим умислом;

116. Вольова ознака, що визначає зміст злочинної самовпевненості, характеризується тим, що:

1. особа легковажно розраховувала на відвернення суспільно небезпечних наслідків;

117. Згідно із законодавчим визначенням співучастю у злочині є:

1. умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину;

118. За визначенням, що міститься в КК України не є співучастю:

1. обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин;

2. не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів;

119. Умисною спільною участю декількох суб’єктів злочину у вчиненні умисного злочину називають:

1. співучасть у злочині.

120. В якій відповіді найбільш повно вказані ознаки співучасті?

7) умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчинені умисного злочину;

121. Вкажіть об’єктивні ознаки співучасті:

2) злочинний наслідок є єдиним для всіх співучасників, як результат спільних дій;

4) діяння кожного з співучасників знаходиться в причинному зв’язку з загальним злочинним наслідком;

122. Вкажіть суб'єктивні ознаки співучасті у злочині:

2) взаємна обізнаність співучасників про спільність дій;

4) бажання співучасника діяти спільно з іншими співучасниками;

9) умисел співучасників злочину, спрямований на спільне вчинення злочину.

123. Вкажіть у яких відповідях названі види співучасників злочину?

2) підбурювач;

3) організатор;

8) виконавець (співвиконавець);

124. В якій відповіді найбільш повно названі види співучасників?

9) виконавець (співвиконавець), організатор, підбурювач, пособник;

125. За законодавчим його визначенням виконавцем (співвиконавцем) є особа:

1. яка у співучасті з іншими суб`єктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинила злочин, передбачений КК України;

126. Вкажіть правильні положення, які стосуються кримінальної відповідальності виконавця (співвиконавця) злочину:

1. виконавець (співвиконавець) підлягає кримінальній відповідальності за статтею Особливої частини КК України, яка передбачає вчинений ним злочин;

2. у разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавець (співвиконавець) не підлягає кримінальній відповідальності за наявності умов, передбачених статтею 17 КК України;

3. у разі вчинення виконавцем незакінченого злочину він підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину чи замах на вчинення злочину;

4. виконавець не підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину невеликої тяжкості;

127. За законодавчим його визначенням організатором злочину є особа:

1. особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу чи злочинну організацію або керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організувала приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

128. Вкажіть номери відповідей, в яких названі дії організатора злочину:

1. організація вчинення злочину (злочинів) або керівництво його (їх) підготовкою чи вчиненням;

2. утворення організованої групи чи злочинної організації або керівництво нею;

3. забезпечення фінансування чи організація приховування злочинної діяльності організованої групи або злочинної організації;

129. У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавцем на стадії готування до вчинення злочину або замаху на злочин організатор:

1. підлягає кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині;

130. Вкажіть правильну відповідь, в якій визначено законодавче поняття підбурювача до вчинення злочину:

1. підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину;

131. В якому варіанті відповіді найбільш повне і точне визначення пособника злочину:

1. пособником визнається особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню злочину;

132. У разі добровільної відмови від вчинення злочину виконавцем (співвиконавцем) пособник не підлягає кримінальній відповідальності, якщо він:

1. відвернув вчинення злочину;

2. своєчасно повідомив відповідні органи державної влади про злочин, що готується або вчиняється;

3. не надав засоби чи знаряддя вчинення злочину або не усунув перешкоди вчинення злочину;

133. Організатор, підбурювач та пособник у разі добровільної відмови виконавця від вчинення злочину підлягають кримінальній відповідальності за (вкажіть найбільш точний варіант відповіді):

1. готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець;

134. Організатор організованої групи чи злочинної організації підлягає кримінальній відповідальності:

1. за всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювались його умислом;

135. Учасники організованої групи чи злочинної організації (крім організатора організованої групи чи злочинної організації):

1. підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них;

136. За законодавчим визначенням злочин визнається таким, що вчинений групою осіб без попередньої змови, якщо:

1. у ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою;

137. За визначенням, що міститься в КК України, злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо:

1. його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення;

138. Вкажіть варіанти відповідей, в яких вказані ознаки організованої групи:

1. в організованій групі особи попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання;

2. в організованій групі особи об`єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників

3. дії учасників організованої групи спрямовані на досягнення єдиного плану, відомого всім учасникам групи;

4. в готуванні або вчиненні злочину брали участь декілька осіб (три і більше).

139. Вкажіть варіанти відповідей , в яких вказані ознаки злочинної організації:

1. метою злочинної організації є безпосереднє вчинення тяжких або особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації, або керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб, або забезпечення функціонування як самої злочинної організації, так і інших злочинних груп;

2. це є стійке ієрархічне об`єднання декількох осіб (п’ять і більше), члени якого або структурні частини якого за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності;

140. Чи може приховування злочину бути співучастю у злочині?

1. якщо воно було заздалегідь обіцяне;

141. Чи може бути обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин співучастю у злочині?

1. ні, не може;

142. Об’єктивна сторона злочину це:

1. зовнішня сторона злочину, що характеризується суспільно небезпечним (злочинним) діянням (дією або бездіяльністю), суспільно небезпечними (злочинними) наслідками, причинним зв’язком між злочинним діянням і злочинними наслідками, місцем, часом, обстановкою, способом і знаряддями, а також засобами вчинення злочину;

143. Поняття об’єктивної сторони злочину сформульоване:

1. лише в науці (теорії) кримінального права;

144. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Злочинне діяння.

145. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони злочину?

1. Злочинні наслідки.

146. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками.

147. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Місце вчинення злочину.

148. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Час вчинення злочину.

149. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Речі, процеси, явища, якими безпосередньо спричиняється або може бути спричинено істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом.

150. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Речі, процеси явища, якими безпосередньо не спричиняється або не може бути спричинена істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину.

151. В якій відповіді названа ознака об’єктивної сторони складу злочину?

1. Спосіб вчинення злочину.

152. В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони складу злочину?

1. Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками час, місце, спосіб, знаряддя, засоби та обстановка вчинення злочину.

153. За конструкцією розрізняють такі види складів злочинів:

1. матеріальний і формальний;

154. В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони формального складу злочину?

1. Злочинне діяння, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби, вчинення злочину.

155. В якій відповіді названі всі ознаки об’єктивної сторони матеріального складу злочину?

1. Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину.

156. В якій відповіді вичерпно названі ознаки кримінально-правової дії?

1. Активна, суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна, усвідомлена, вольова поведінка особи.

157. В якій відповіді вичерпно названі ознаки кримінально-правової бездіяльності?

8. Пасивна, суспільно-небезпечна, кримінальна протиправна, усвідомлена вольова поведінка особи.

158. Причинний зв’язок – це обов’язкова ознака об’єктивної сторони:

1. матеріального складу злочину;

159. Ознакою якого елементу складу є причинний зв’язок?

1. Об’єктивної сторони.

160. Злочинні наслідки це:

1. це істотна шкода, що спричиняється в результаті вчинення злочинного діяння об’єкту кримінально-правової охорони;

161. Причинний зв’язок це:

1. об’єктивний, внутрішньо закономірний існуючий зв’язок між злочинним діянням і злочинним наслідком, коли злочинне діяння передує в часі злочинному наслідку і викликає його настання;

162. Чи підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння під впливом психічного примусу?

1. Не підлягає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.

163. Чи підлягає кримінальній відповідальності особа, яка вчинила передбачене кримінальним законом суспільно небезпечне діяння під впливом фізичного примусу?

1. Не підлягає, якщо фізичний примус повністю виключає вольовий характер особи, яка діяла під впливом насильства.

2. Не підлягає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.

164. Знаряддя вчинення злочину це:

1. речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

165. Засоби вчинення злочину це:

1. речі, процеси, явища, яким безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом і які полегшують вчинення злочину;

166. Поняття обставин, що виключають злочинність діяння визначено:

1. в науці кримінального права;

167. Обставини, що виключають злочинність діяння – це такі обставини:

1. за наявності яких, діяння особи, що формально мають ознаки діяння, передбаченого статтями (частинами статей) Особливої частини КК України, але вчинені для захисту правоохоронюваних інтересів чи для досягнення суспільно корисних цілей, не є злочинними (при дотриманні умов їх правомірності);

168. Вкажіть правильні відповіді, в яких визначені ознаки обставин, що виключають злочинність діяння:

1) вони спрямовані на захист лише правоохоронюваних інтересів особи, суспільних інтересів, державних інтересів;

2) ці обставини формально подібні до суспільно небезпечних діянь, передбачених КК України;

3) вони виключать злочинність, кримінальну протиправність та караність лише в порядку та межах, передбачених КК України;

4) вони є суспільно корисними або суспільно допустимими лише у випадках і за умов чітко визначених Кримінальним кодексом України.

169. Однією з умов правомірності якої обставини, що виключає злочинність діяння, є вимога закону про те, щоб заподіяна шкода була менш значною, ніж відвернута шкода?

1. Крайньої необхідності.

170. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених КК України, а саме за:

1. умисне заподіяння посягаючому смерті або умисних тяжких тілесних ушкоджень.

171. Що визнається перевищенням меж необхідної оборони за КК України?

1. Умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, що явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту та тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 КК України.

172. Які види обставин, що виключають злочинність діяння, передбачені чинним Кримінальним кодексом України?

1. Необхідна оборона і крайня необхідність.

2. Затримання особи, що вчинила злочин, уявна оборона.

3. Діяння, пов’язане з ризиком, фізичний або психічний примус.

4. Виконання наказу або розпорядження та виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації.

173. Вкажіть правильні відповіді, в яких названі ознаки необхідної оборони:

1. дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом інтересів та прав особи, яка захищається, або інтересів іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання;

2. дії, вчинені шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання;

3. заподіяна шкода є правомірною, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

174. Затриманням особи, яка вчинила злочин є:

1. дії потерпілого та інших осіб безпосередньо після вчинення посягання, спрямовані на затримання особи, яка вчинила злочин, і доставлення її відповідним органам, якщо при цьому не було допущено перевищення заходів, необхідних для затримання такої особи;

175. Крайня необхідність – це:

1. діяння, що усуває небезпеку, яка безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави;

2. якщо небезпеку, яка загрожує в даній обстановці, не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності;

176. Фізичний або психічний примус – це:

6. діяння, яке заподіює шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинене під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками;

177. Виконання наказу або розпорядження – це:

5. дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам є правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження;

178. Діяння, пов’язане з ризиком – це:

9. діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети;

179. Виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації – це:

10. вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності;

180. Необхідна оборона вважається правомірною, якщо:

1. особа. яка здійснює захист, не могла через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту;

2. для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб особа, яка захищалась, застосувала зброю або будь-які інші засоби чи предмети, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає;

3. для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, особа застосувала зброю або будь-які інші засоби чи предмети для захисту, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає;

181. Під якими номерами вказане словосполучення, яке є частиною законодавчого визначення: „кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від ...”?

1. Можливості звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.

2. Можливості уникнути суспільно небезпечного посягання.

182. Під якими номерами вказані ознаки необхідної оборони, що відносяться до захисту?

1. Правомірний захист охоронюваних КК суспільних відносин від реального і наявного суспільно небезпечного посягання.

2. Завдання шкоди тому, хто посягає в межах відповідності небезпечності посягання чи обстановці захисту.

183. Уявною обороною вважаються дії:

1. пов’язані з заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання.

184. Вкажіть умови правомірності затримання злочинця:

1. особа, яку затримують, вчинила діяння, яке має ознаки злочину;

2. особу мають право затримати безпосередньо після вчинення злочину;

3. шкода затриманому заподіюється лише з метою затримання і доставлення її відповідним органам влади;

185. Суб’єктивними ознаками уявної оборони є:

1. особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення про посягання;

186. Кримінально караним перевищенням меж необхідної оборони визнається:

1. умисне заподіяння тому, хто посягає, смерті або тяжких тілесних ушкоджень;

187. Умовою правомірності якої обставини (обставин), що виключають злочинність діяння, є вимога про те, що шкода може бути завдана тільки тому, хто посягає?

1. Необхідної оборони.

188. Назвіть ознаки, що характеризують перевищення меж необхідної оборони:

1. умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту;

189. Вкажіть, які ознаки характеризують законні наказ або розпорядження:

1. вони віддані відповідною особою в належному порядку та в межах її повноважень і за змістом не суперечать чинному законодавству та не пов’язані з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина;

190. Ризик визнається виправданим, якщо:

1. мету, що була поставлена, не можна було досягти в даній обстановці дією (бездіяльністю), не поєднаною з ризиком, і особа, яка допустила ризик, обґрунтовано розраховувала, що вжиті нею заходи є достатніми для відвернення шкоди правоохоронюваним інтересам;

191. Під якими номерами вказане словосполучення, яке є частиною законодавчого визначення: „Не є злочином вимушене заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам особою, яка відповідно до закону виконувала спеціальне завдання, беручи участь в ... з метою попередження чи розкриття їх злочинної діяльності”?

2. організованій групі;

5. злочинній організації;

192. Особа, яка вчинила злочин, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, виконуючи при цьому відповідно до закону спеціальне завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності такої групи чи організації підлягає кримінальній відповідальності лише за:

3. умисного вчинення особливо тяжкого злочину, поєднаного з насильством над потерпілим;

5. умисного вчинення тяжкого злочину, пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому або настанням інших тяжких чи особливо тяжких наслідків.

193. Призначуване покарання особі, яка вчинила злочин, беручи участь в організованій групі чи злочинній організації, виконуючи при цьому відповідно до закону спеціальне завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності такої групи чи організації, не може бути призначене на строк більший:

3. ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин;

194. Об’єкт злочину – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1. поставлені під охорону кримінальним законом суспільні відносини, яким суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

195. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

1. суб’єкти (носії) суспільних відносин;

196. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

1. предмет, з приводу якого виникають і існують суспільні відносини;

197. Вкажіть відповідь, в якій названо структурний елемент суспільних відносин?

1. соціальний зв’язок (суспільно-значуща діяльність) між суб’єктами відносин;

198. Суб’єктами суспільних відносин можуть бути (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1. держава, різні об’єднання громадян, юридичні і фізичні особи;

199. За ступенем узагальнення охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин об’єкти злочину класифікуються на:

1. загальний, родовий, безпосередній;

200. Вкажіть відповідь, в якій найбільш повно названі різновиди безпосереднього об’єкта злочину:

1. основний безпосередній, додатковий безпосередній, факультативний безпо­середній;

201. Під загальним об’єктом злочину слід розуміти:

1. всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;

202. Родовий об’єкт злочину - це:

1. група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, у зв’язку з чим вони охороняються єдиним комплексом кримінально-правових норм;

203. Безпосередній об’єкт злочину – це:

1. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

204. Вся сукупність суспільних відносин, що поставлені під охорону кримінального закону, – це є:

1. загальний об’єкт злочину;

205. Група охоронюваних кримінальним законом однорідних або тотожних суспільних відносин, яким заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода – це:

1. родовий об’єкт злочину;

206. Конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, – це:

1. безпосередній об’єкт злочину;

207. Основний безпосередній об’єкт злочину – це:

1. конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняється або може бути заподіяна істотна шкода;

208. Додатковий безпосередній об’єкт злочину – це:

1. суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного злочину їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

209. Факультативний безпосередній об’єкт злочину – це:

1. суспільні відносини, яким при вчиненні даного суспільно небезпечного діяння не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.

210. Конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, – це:

1. основний безпосередній об’єкт злочину;

211. Суспільні відносини, які в інших випадках заслуговують на самостійну кримінально-правову охорону, але в разі вчинення даного суспільно-небезпечного діяння їм обов’язково заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, – це:

1. додатковий безпосередній об’єкт злочину;

212. Суспільні відносини, яким, при вчиненні даного суспільно небезпечного діяння, не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода, – це:

1. факультативний безпосередній об’єкт злочину;

213. Предмет злочину – це (вкажіть найбільш повну і точну відповідь):

1. структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;

214. Знаряддя вчинення злочину – це:

1. речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;

215. Засоби вчинення злочину – це:

1. речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину;

216. Речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, – це:

1. знаряддя вчинення злочину;

217. Речі, процеси, явища, якими безпосередньо не заподіюється або не може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом, але які полегшують вчинення злочину, – це:

1. засоби вчинення злочину;

218. Який об’єкт злочину лежить в основі об’єднання норм Особливої частини Кримінального кодексу в розділи?

1. родовий;

219. Родовим об’єктом злочинів проти власності є:

1. право власності;

220. За своєю суттю звільнення від кримінальної відповідальності є:

4) відмова держави в особі суду від осуду та застосування засобів кримінально-правового впливу щодо особи, яка вчинила злочин;

221. Вкажіть відповідь, в якій найбільш повно і правильно визначений зміст (наслідки) звільнення особи від кримінальної відповідальності:

4) не відбувається державний осуд особи в обвинувальному вироку; особі не призначається покарання; особа вважається такою, що не має судимості;

222. Правовою підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності є:

4) КК України;

8) закон України про амністію;

223. Вкажіть види звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачені в Загальній частині чинного КК України:

2) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку зі зміною обстановки;

8) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку з дійовим каяттям;

224. Вкажіть види звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачені в Загальній частині КК України:

3) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку з закінченням строків давності;

6) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку з примиренням винного з потерпілим;

225. Вкажіть види звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачені в Загальній частини КК України:

4) звільнення особи від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки;

6) звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;

226. Вкажіть види звільнення особи від кримінальної відповідальності, передбачені в Загальній частині КК України:

+++10. жодна з наведених вище відповідей не є прав.+++1. звільнення особи від кримінальної відповідальності за поданням Прем’єр-міністра України;

2. звільнення особи від кримінальної відповідальності за клопотанням місцевої ради;

3. звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв”язку зі смертю потерпілого;

4. звільнення особи від кримінальної відповідальності за згодою батьків або законних представників потерпілого та прокурора області;

5. звільнення особи від кримінальної відповідальності за згодою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

6. звільнення особи від кримінальної відповідальності за міждержавною угодою;

7. звільнення особи від кримінальної відповідальності за наслідками Всеукраїнського референдуму;

8. звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною економічної обстановки;

9. звільнення особи від кримінальної відповідальності за спільним поданням прокурора області і голови обласної державної адміністрації;