1) За умисний тяжкий злочин;

2) За необережний особливо тяжкий злочин;

3) Якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;

4) за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;

5) за умисний злочин середньої тяжкості;

6) за необережний тяжкий злочин;

7) якщо особа раніше відбувала покарання у виді обмеження волі за необережний злочин і до погашення судимості вчинила умисний злочин.

#123

№ 3617, 13, 2, 1, 101

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше третини строку покарання, призначеного судом:

1) за злочин невеликої тяжкості;

2) за злочин середньої тяжкості;

3) за необережний тяжкий злочин;

4) за умисний тяжкий злочин;

5) за необережний особливо тяжкий злочин;

6) за умисний особливо тяжкий злочин;

7) за злочин великої тяжкості.

#123

№ 3618, 13, 2, 1, 130

Заміна невідбутої частини покарання більш м’яким може бути застосована після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом:

1) за умисний тяжкий злочин;

2) за необережний особливо тяжкий злочин;

3) якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі;

4) за умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і знову вчинила умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;

5) за умисний злочин середньої тяжкості;

6) за необережний тяжкий злочин;

7) якщо особа раніше відбувала покарання у виді обмеження волі за необережний злочин і до погашення судимості вчинила умисний злочин.

#123

№ 3619, 13, 2, 1, 103

При вирішенні питання про звільнення від покарання або від подальшого його відбування особи, яка захворіла на тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, суд враховує:

1) тяжкість вчиненого злочину;

2) характер захворювання;

3) особу засудженого та інші обставин справи;

4) причини вчинення злочину;

5) обставини, що пом’якшують покарання;

6) ступінь здійснення злочинного наміру;

7) обставини, що обтяжують покарання.

#123

№ 3701, 13, 3, 1, 144

Звільнена від відбування покарання з випробуванням вагітна жінка або жінка, яка має дитину віком до семи років, направляється судом для відбування покарання у випадку коли засуджена:

1) відмовилася від дитини;

2) передала дитину в дитячий будинок;

3) звільнилася з роботи;

4) ухиляється від виховання дитини та догляду за нею;

5) зникла з місця проживання;

6) вчинила адміністративне правопорушення;

7) систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення;

8) змінила місце праці;

9) веде аморальний спосіб життя.

#12457

№ 3702, 13, 3, 1, 138

Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване до осіб, які відбувають покарання у виді:

1) виправних робіт;

2) службових обмежень для військовослужбовців;

3) арешту;

4) обмеження волі;

5) позбавлення волі на певний строк;

6) тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців;

7) громадські роботи;

8) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

9) позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу.

#12456

№ 3703, 13, 3, 1, 193

Особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки:

1) два роки, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;

2) три роки, у разі засудження до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

3) п’ять років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин;

4) десять років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин;

5) п'ятнадцять років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років за особливо тяжкий злочин;

6) два роки, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;

7) три роки, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості та тяжкий злочин;

8) п’ять років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за тяжкий злочин та за необережний особливо тяжкий злочин;

9) десять років, у разі засудження до покарання у виді обмеження чи позбавлення волі за необережний тяжкий злочин.

#12345

№ 3801, 14, 1, 1, 113

Вкажіть підставу, за якої допускається застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру:

1) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив тяжкий злочин але примирився з потерпілим та відшкодував завдані збитки або усунув заподіяну злочином шкоду;

2) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо його виправлення можливе без застосування покарання;

3) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив злочин невеликої тяжкості або середньої тяжкості і є прохання батьків застосувати до нього примусові заходи виховного характеру;

4) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив тяжкий злочин і було визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання;

5) у випадку, коли неповнолітній вперше вчинив злочин середньої тяжкості, якщо встановлено, що його виправлення можливе без застосування покарання.

#2

№ 3802, 14, 1, 1, 109

Вкажіть підставу, за якої допускається застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру:

1) у випадку вчинення неповнолітнім вперше злочину невеликої тяжкості, якщо він щиро покаявся та відшкодував потерпілому завдані збитки;

2) у випадку вчинення неповнолітнім вперше злочину середньої тяжкості, якщо є клопотання трудового колективу, де працює неповнолітній, про передачу його на поруки;

3) у випадку вчинення неповнолітнім з необережності тяжкогозлочину, якщо його виправлення можливе без застосуання покарання;

4) у випадку вчинення особою, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК України;

5) у випадку вперше вчинення неповнолітнім діяння, яке формально містить ознаки діяння, передбаченого КК України, але яке не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

#4

№ 3803, 14, 1, 1, 113

Вкажіть підставу, за якої допускається застосування до неповнолітніх примусових заходів виховного характеру:

1) у випадку вчинення вперше діяння, яке містить ознаки злочину невеликої тяжкості, але яке не заподіяло і не могло заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, якщо визнано, що виправлення неповнолітнього можливе без застосування покарання;

2) у випадку вчинення неповнолітнім злочину при перевищенні меж необхідної оборони;

3) у випадку вчинення неповнолітнім вперше злочину невеликої тяжкості, якщо батьки неповнолітнього відшкодували заподіяну потерпілому шкоду;

4) у випадку вчинення неповнолітнім злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання;

5) у випадку вчинення неповнолітнім злочину невеликої або середньої тяжкості, якщо визнано, що внаслідок щирого розкаяння він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання.

#4

№ 3804, 14, 1, 1, 102

У випадку ухилення неповнолітнього, що вчинив до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, діяння, яке містить ознаки злочину, передбаченого Особливою частиною КК України, від застосування до нього примусових заходів виховного характеру: