- •4) Якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України;
- •2) Він не може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
- •1) Вона не може бути притягнена в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
- •5) Підлягає відповідальності за кк України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
- •3) Підлягає відповідальності за кк України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
- •3) Може у випадку ясно вираженої на це згоди акредитуючої держави.
- •2) Час вчинення особою передбаченої кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність) дії або бездіяльності;
- •2) Підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання;
- •3) Знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону;
- •1) Підлягає в Україні відповідальності за її кк у випадках, передбачених міжнародними договорами;
- •2) Якщо вона вчинила передбачені кк України тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;
- •3) Якщо вона вчинила передбачені кк України особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;
- •4) Не підлягає кримінальній відповідальності;
- •5) Через малозначність не становить суспільної небезпеки.
- •3) Не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі;
- •3) Визначається видом і розміром передбаченого за нього покарання;.
- •5) Злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
- •5) Такого виду злочинів чинний кк не виділяє.
- •3) Злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років або інше, більш м'яке покарання;.
- •5) Такого виду злочинів чинний кк не виділяє.
- •3) Злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років;
- •5) Такого виду злочинів чинний кк не виділяє.
- •1) Злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років;
- •2) Всю сукупність суспільних відносин, що поставлена під охорону кримінального закону;
- •3) Конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, якому суспільно небезпечним діянням особи заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;
- •2) Конкретне, охоронюване кримінальним законом суспільне відношення, на яке прямо і безпосередньо посягає даний злочин і якому при цьому завжди спричиняється або може бути заподіяна істотна шкода;
- •3) Суспільні відносини, яким при вчиненні даного суспільно небезпечного діяння не завжди заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода.
- •4) Основний безпосередній об’єкт злочину;
- •4) Структурний елемент охоронюваних кримінальним законом суспільних відносин, через вплив на який цим відносинам заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода;
- •3) Речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;
- •1) Безпосередньо не заподіюється;
- •2) Не може бути заподіяна;
- •3) Які полегшують вчинення злочину;
- •3) Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками час, місце, спосіб, знаряддя, засоби та обстановка вчинення злочину.
- •2) Матеріальний і формальний;
- •3) Злочинне діяння, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби, вчинення злочину.
- •5) Злочинне діяння, злочинні наслідки, причинний зв’язок між злочинним діянням і злочинними наслідками, час, місце, спосіб, обстановка, знаряддя і засоби вчинення злочину.
- •2) Активна, суспільно-небезпечна, кримінально-протиправна, усвідомлена, вольова поведінка особи.
- •5) Не підлягає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.
- •5) Не підлягає, якщо особа діяла в стані крайньої необхідності.
- •2) Речі, процеси, явища, якими безпосередньо заподіюється або може бути заподіяна істотна шкода суспільним відносинам, що взяті під охорону кримінальним законом;
- •3) Фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до кк може наставати кримінальна відповідальність;
- •5) Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких визначений у відповідній статті Загальної частини кк.
- •5) Визнається суб’єктом лише тих злочинів, вичерпний перелік яких визначений у відповідній статті Загальної частини кк.
- •4) Визнається суб’єктом усіх злочинів.
- •4) З початку наступної доби після дня її народження вказаного у першій відповіді року;
- •5) Судово-медичною експертизою;
- •4) Останній день вказаного року її народження;
- •3) З вказаного її мінімального віку;
- •3) Не підлягає кримінальній відповідальності;
- •5) Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого кк суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.
- •5) Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого кк суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).
- •4) Можливість (здатність) особи під час вчинення передбаченого кк суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).
- •5) Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого кк суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.
- •5) Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого кк суспільно небезпечного діяння усвідомлювати свої дії (бездіяльність).
- •5) Неможливість (нездатність) особи під час вчинення передбаченого кк суспільно небезпечного діяння керувати своїми діями (бездіяльністю).
- •2) Наявність в особи хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
- •4) Не підлягає кримінальній відповідальності;
- •3) Не підлягає покаранню до одужання.
- •5) Неможливість (нездатність) особи під час вчинення злочину через наявний у неї психічний розлад повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.
- •4) Підлягає кримінальній відповідальності;
- •5) Враховується при призначенні покарання.
- •5) Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
- •5) Такий вид примусового заходу медичного характеру кк не передбачений.
- •5) Такий вид примусового заходу медичного характеру кк не передбачений.
- •5) Такий вид примусового заходу медичного характеру кк не передбачений.
- •3) За своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку;
- •5) За заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу.
- •5) Підлягає кримінальній відповідальності, за винятком випадків, коли вона знаходилась у стані патологічного сп’яніння.
- •3) Не підлягає кримінальній відповідальності;
- •4) Підлягає кримінальній відповідальності;
- •4) До особи, яка вчинила злочин та має хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб;
- •1) Вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб;
- •2) За своїм психічним станом не становить загрози для суспільства;
- •3) Потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду;
- •1) Вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб;
- •2) За своїм психічним станом не становить загрози для суспільства;
- •3) Потребує тримання у психіатричному закладі;
- •1) Вчинила суспільно небезпечне діяння, не пов’язане з посяганням на життя інших осіб;
- •2) За своїм психічним станом не становить загрози для суспільства;
- •3) Потребує лікування в умовах посиленого нагляду;
- •1) Вчинила суспільно небезпечне діяння, пов’язане з посяганням на життя інших осіб;
- •2) За своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства;
- •3) Потребує тримання в психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду;
- •5) Особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності).
- •3) Інтелектуальна та вольова ознаки;
- •4) Усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності) і бажала вчинити таке діяння;
- •3) Усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання;
- •3) Не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків і за обставинами справи не повинна була і (чи) не могла їх передбачити;
- •1) Якщо їх зміст випливає із змісту диспозиції конкретної статті Особливої частини кк України;
- •3) Готування до злочину, замах на злочин, закінчений злочин;
- •5) Необережних.
- •4) Діяння, яке містить всі ознаки складу злочину, передбаченого відповідною статтею Особливої частини кк України;
- •5) Лише у злочинах, вчинюваних з прямим умислом.
- •3) Якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі;
- •2) Лише з прямим умислом;
- •3) Обставина, за наявності якої та визначених в кк України умов, особа не підлягає кримінальній відповідальності;
- •4) Остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця;
- •3) Якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину;
- •3) На стадіях готування до вчинення злочину або замаху на вчинення злочину;
- •5) Співучасть у злочині.
- •4) Умисна спільна участь декількох суб’єктів злочину у вчинені умисного злочину;
- •5) Виконавець (співвиконавець), організатор, підбурювач, пособник.
- •3) Підлягає кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині;
- •5) Підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення злочину;
- •4) Готування до того злочину або замах на той злочин, від вчинення якого добровільно відмовився виконавець;
- •3) За всі злочини, вчинені організованою групою чи злочинною організацією, якщо вони охоплювались його умислом;
- •4) Підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них;
- •3) У ньому брали участь декілька (два або більше) виконавців без попередньої змови між собою;
- •4) Його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення;
- •2) Якщо воно було заздалегідь обіцяне;
- •1) Ні, не може;
- •4) В теорії кримінального права;
- •1) Співучасник передбачає, що в результаті дій виконавця настане суспільно небезпечний наслідок;
- •1) Спосіб об'єднання співучасників злочину з відповідним розподілом між ними ролей та стійкістю зв’язків між ними;
- •1) Умисних злочинів;
- •1) Підлягає кримінальній відповідальності за готування до злочину або замах на злочин, залежно від того, на якій із цих стадій його діяння було припинено;
- •1) Ексцесом виконавця;
- •1) Обіцяне до закінчення вчинення злочину неповідомлення про достовірно відомий підготовлюваний або вчинюваний злочин;
- •1) Не обіцяне заздалегідь переховування злочинця, знарядь і засобів вчинення злочину, слідів злочину чи предметів, здобутих злочинним шляхом, або придбання чи збут таких предметів;
- •1) В організованій групі особи попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання;
- •2) В організованій групі особи об’єднані єдиним планом з розподілом функцій учасників групи;
- •3) Дії учасників групи спрямовані на досягнення єдиного плану, відомого всім учасникам групи;
- •1) Стійке ієрархічне об'єднання декількох осіб (п’ять і більше);
- •2) Метою злочинної організації є вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками злочинної організації;
- •3) Керівництво чи координація злочинної діяльності інших осіб;
- •3) У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину організатор підлягає кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині;
- •3) Пособник не підлягає кримінальній відповідальності при добровільній відмові, якщо він не надав засоби чи знаряддя для вчинення злочину або не усунув перешкоди для вчинення злочину;
- •3) У разі вчинення виконавцем незакінченого злочину підбурювач підлягає кримінальній відповідальності за співучасть у незакінченому злочині;
- •5) Вчинення особою двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини кк, за жоден з яких її не було засуджено.
- •3) Вчинення особою одним діянням одночасно двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини кк, за жоден з яких її не було засуджено;
- •1) Вчинення особою різними діяннями двох або більше злочинів, передбачених різними статтями або різними частинами однієї статті Особливої частини кк, за жоден з яких її не було засуджено;
- •1) Загальний та спеціальний;
- •1) Різнорідні злочини;
- •1) Складний одиничний злочин, який починається дією або бездіяльністю особи і триває безперервно впродовж певного часу;
- •1) Продовжуваний злочин складається з двох або більше тотожних злочинних діянь;
- •2) Діяння, які складають продовжуваний злочин об’єднані єдиним злочинним наміром;
- •3) Продовжуваний злочин кваліфікується за однією статтею Особливої частини кк України;
- •1) Вчинення особою двох і більше злочинів;
- •2) Повторність має місце незалежно від того, чи була особа засуджена за один із злочинів, чи не була;
- •3) Повторність виключається, якщо за раніше вчинений злочин особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими законом;
- •2) Крайньої необхідності.
- •5) Умисне заподіяння посягаючому смерті або умисних тяжких тілесних ушкоджень.
- •3) Діяння, яке заподіює шкоду правоохоронюваним інтересам, вчинене під безпосереднім впливом фізичного примусу, внаслідок якого особа не могла керувати своїми вчинками;
- •3) Дія або бездіяльність особи, що заподіяла шкоду правоохоронюваним інтересам є правомірною, якщо вона була вчинена з метою виконання законного наказу або розпорядження;
- •5) Діяння (дія або бездіяльність), яке заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, якщо це діяння було вчинене в умовах виправданого ризику для досягнення значної суспільно корисної мети.
- •3) Можливості уникнути суспільно небезпечного посягання.
- •2) Можливості звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
- •5) Правомірний захист охоронюваних кк суспільних відносин від реального і наявного суспільно небезпечного посягання.
- •3) Особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковість свого припущення про посягання;
- •4) Умисне заподіяння тому, хто посягає, смерті або тяжких тілесних ушкоджень;
- •4) Затримання злочинця і необхідної оборони;
- •4) Умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту;
- •2) Організованій групі;
- •4) Злочинній організації;
- •2) Ніж половина максимального строку позбавлення волі, передбаченого законом за цей злочин;
- •3) Внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди в цій небезпеці;
- •1) Для захисту від нападу озброєної особи особа, яка захищалась, застосувала зброю або будь-які інші засоби чи предмети, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає;
- •2) Для захисту від нападу групи осіб особа, яка захищалась, застосувала зброю або будь-які інші засоби чи предмети, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає;
- •1) Вчинення особливо тяжкого злочину умисно і поєднаного з насильством над потерпілим;
- •2) Вчинення тяжкого злочину умисно і пов’язаного з спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому;
- •3) Вчинення тяжкого злочину умисно і пов’язаного з настанням інших тяжких або особливо тяжких наслідків;
- •1) Небезпеку в даній обстановці не можливо було відвернути іншими засобами, без нанесення шкоди;
- •2) При крайній необхідності шкода заподіюється також третім особам, які не мали відношення до створення небезпеки;
- •3) Заподіяна шкода повинна бути менш значною ніж відвернена;
- •1) Джерелом небезпеки можуть бути не лише дії фізичних осіб, але й сили природи, тварин, механізмів;
- •2) Шкода заподіюється також третім особа;
- •3) Спричинення шкоди є єдиним способом усунення небезпеки;
- •1) Не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка відмовилась виконувати явно злочинний наказ або розпорядження;
- •2) Особа, яка виконала явно злочинний наказ або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах;
- •2) Особа підлягає кримінальній відповідальності за умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною ніж відвернена;
- •3) Не відбувається державний осуд особи в обвинувальному вироку; особі не призначається покарання; особа вважається такою, що не має судимості;
- •4) Кк України;
- •4) Закон України про амністію;
- •5) Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.
- •5) Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.
- •5) Згідно чинного кк України підлягає кримінальній відповідальності.
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиреннм винного з потерпілим;
- •2) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;
- •3) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;
- •4) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;
- •4) Примирення особи, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, з потерпілим та відшкодування завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди;
- •2) Набрання чинності закону про амністію;
- •5) Жодна з наведених вище відповідей не є правильною.
- •2) Виключно суд;
- •2) Може бути звільнена від кримінальної відповідальності;
- •1) Притягується до кримінальної відповідальності за вчинений нею злочин;
- •5) Вона притягується до кримінальної відповідальності, якщо вказані діяння були вчинені нею протягом одного року з дня передачі її на поруки.
- •5) Така особа не підлягає кримінальній відповідальності.
- •3) 2 Роки;
- •4) 3 Роки;
- •3) Два роки;
- •4) Три роки;
- •1) Звільнення від кримінальної відповідальності неповнолітнього із застосуванням примусових заходів виховного характеру;
- •1) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;
- •2) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею особи на поруки;
- •4) Звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із зміною обстановки;
- •3) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням такої особи з потерпілим;
- •4) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям;
- •6) У випадку звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності;
- •3) Застосовується за вироком суду;
- •3) Застосовується до особи, визнаної винною у вчиненні злочину;
- •2) Завдати фізичних страждань;
- •5) Виправлення засуджених.
- •5) Запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
- •5) Основні, додаткові покарання та покарання, що можуть застосовуватись як основні, так і як додаткові покарання.
- •2) Одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини кк;
- •4) Грошове стягнення;
- •5) Тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану винного.
- •5) Від 30 до 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
- •5) Громадських робіт із розрахунку десять годин громадських робіт за один встановлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян.
- •5) Виправних робіт із розрахунку один місяць виправних робіт за чотири встановлених законодавством мінімумів доходів громадян .
- •4) Вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину;
- •4) Встановленому вироком суду, в межах від 10 до 20 відсотків;
- •4) Штрафом із розрахунку трьох встановлених законодавством неоподаткованих мінімумів доходів громадян за один місяць виправних робіт;
- •4) Встановленому вироком суду, в межах від десяти до двадцяти відсотків;
- •2) Підвищений за посадою;
- •4) Підвищений у військовому званні;
- •3) В кримінально - виконавчих установах відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням засудженого до праці;
- •5) Від одного до п'яти років.
- •2) Від шести місяців до двох років;
- •5) Які раніше відбували покарання у виді позбавлення волі.
- •4) Від одного року до п'ятнадцяти років за винятком випадків, передбачених Загальною частиною Кримінального кодексу;
- •2) Особливо тяжкого злочину;
- •3) Якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк;
- •2) Необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів;
- •2) Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою;
- •1) Призначити покарання ближче до мінімуму санкції статті оч кк, за якою кваліфіковано злочин;
- •2) При альтернативній санкції призначити менш суворий вид покарання, передбачений у ній;
- •3) Не призначати додаткового покарання, якщо воно передбачене санкцією статті оч кк як обов'язкове або як факультативне;
- •1) Не призначати додаткового покарання, якщо воно передбачене санкцією статті оч кк як обов'язкове або як факультативне;
- •2) При альтернативній санкції призначити менш суворий вид покарання, передбачений у ній;
- •3) Застосувати покарання більш м'яке, ніж передбачене санкцією статті оч кк, за якою кваліфіковано злочин;
- •1) При альтернативній санкції обрати більш суворий вид покарання;
- •2) Призначити додаткове покарання, передбачене санкцією як факультативне;
- •3) Обрати принцип, за яким остаточне покарання буде найсуворішим (принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, а принцип повного чи часткового складання покарання);
- •1) При альтернативній санкції обрати більш суворий вид покарання;
- •2) Призначити додаткове покарання, передбачене санкцією як факультативне;
- •3) Не застосовувати звільнення від відбування покарання в порядку ст. 75 кк;
- •2) Якщо засуджений не виконує покладені на нього обов’язки;
- •2) Якщо засуджений систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення;
- •4) У межах строку, на який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю, пологами і до досягнення дитиною семирічного віку;
- •1) Залежно від поведінки засудженої звільняється від призначеного покарання;
- •4) Залежно від поведінки засудженої вона може бути направлена для відбування покарання, призначеного вироком суду;
- •1) Два роки;
- •2) Три роки;
- •4) Десять років;
- •5) П’ятнадцять років.
- •3) Якщо до закінчення строку давності засуджений вчинить новий середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин;
- •5) Якщо засуджений ухиляється від відбування покарання.
- •2) Які сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення;
- •1) За злочин невеликої або середньої тяжкості, а також за необережний тяжкий злочин;
- •3) За умисний особливо тяжкий злочин, а також покарання, призначеного особі, яка раніше звільнялася умовно-достроково і вчинила новий умисний злочин протягом невідбутої частини покарання;
- •3) Став на шлях виправлення;
- •1) На який згідно з законом жінку може бути звільнено від роботи у зв’язку з вагітністю та пологами і до досягнення дитиною трирічного віку;
- •2) Звільняється від покарання;
- •1) Вона повинна бути направлена для відбування покарання;
- •2) Крім звільнення від покарання або пом’якшення покарання на підставі закону України про амністію чи акта про помилування;
- •1) Засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарання;
- •2) За вироком суду;
- •3) З урахуванням бездоганної поведінки і сумлінного ставлення до праці цю особу на час розгляду справи в суді не можна вважати суспільно небезпечною;
- •4) Прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням;
- •1) Два роки, у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі;
- •2) П’ять років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за злочин середньої тяжкості, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше п’яти років за тяжкий злочин;
- •1) Якщо до закінчення строку давності засуджений вчинить новий середньої тяжкості;
- •2) Якщо до закінчення строку давності засуджений вчинить новий тяжкий злочин;
- •3) Якщо до закінчення строку давності засуджений вчинить новий особливо тяжкий злочин;
- •1) За умисний тяжкий злочин;
- •2) За необережний особливо тяжкий злочин;
- •3) Якщо особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона засуджена до позбавлення волі;
- •1) Ці заходи скасовуються і такий неповнолітній притягується до кримінальної відповідальності;
- •1) Позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;
- •1) Штраф;
- •4) Що мають самостійний дохід, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення;
- •4) Тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п’ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- •1) Від тридцяти до ста двадцяти годин;
- •1) У виконанні робіт у вільний від роботи чи навчання час але не більше двох годин на день;
- •3) Від двох місяців до одного року;
- •2) Здійснюється відрахування в доход держави в розмірі, встановленому вироком суду, в межах від п’яти до десяти відсотків;
- •4) Передача неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічного або трудового колективу за його згодою, а також окремих громадян на їхнє прохання;
- •2) Два роки;
- •4) Десять років;
- •2) Два роки;
- •3) Десять років;
- •4) Позбавлення волі на певний строк;
- •2) За злочин невеликої або середньої тяжкості і за необережний тяжкий злочин;
- •3) Після виконання цього покарання;
- •2) Якщо вони протягом року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •4) Якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •1) Два роки, у разі засудження до покарання не пов’язаного із позбавленням волі, а також при засудженні до покарання у виді позбавлення волі за злочин невеликої тяжкості;
- •2) Сім років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк більше п’яти років за тяжкий злочин;
- •3) Десять років, у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин;
- •2) За злочин невеликої тяжкості;
- •3) За злочин середньої тяжкості;
- •4) За необережний тяжкий злочин;
- •1) За умисний тяжкий злочин;
- •2) За необережний особливо тяжкий злочин;
- •1) Засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;
- •2) Засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •3) Засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •1) Засуджені до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, після виконання цього покарання;
- •2) Засуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •3) Засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п’яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •1) Засуджені до позбавлення волі за злочин невеликої або середньої тяжкості, якщо вони протягом року з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •2) Асуджені до позбавлення волі за тяжкий злочин, якщо вони протягом трьох років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •3) Засуджені до позбавлення волі за особливо тяжкий злочин, якщо вони протягом п’яти років з дня відбуття покарання не вчинять нового злочину;
- •5) З дня відбуття засудженим основного та додаткового покарання.
- •1) З дня дострокового звільнення її від відбування покарання (основного та додаткового);
- •1) З дня відбуття більш м’якого покарання (основного та додаткового);
- •1) Виходячи з більш м’якого покарання (основного та додаткового) з моменту його відбуття;
- •3) Якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і рішення про звільнення її від відбування покарання з випробуванням не буде скасовано з інших підстав, передбачених законом;
- •3) Після відбуття цього додаткового покарання;
- •3) Після відбуття цього додаткового покарання;
- •3) Якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •3) Якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •3) Якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •1) Одночасно з відбуттям покарання;
- •1) Одночасно з відбуттям покарання;
- •1) Одночасно з відбуттям покарання;
- •3) Якщо вона протягом 1 року з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •5) Якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину.
- •2) Якщо вона протягом 2 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •4) Якщо вона протягом 3 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •4) Якщо вона протягом 6 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •3) Якщо вона протягом 8 років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинить нового злочину;
- •4) Обчислюється заново після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;
- •1) Строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання (основного та додаткового) за останній злочин;
- •1) Якщо протягом іспитового строку вони не вчинять нового злочину;
- •2) Якщо протягом іспитового строку не буде прийняте рішення про направлення їх для відбування покарання, призначеного за вироком суду;
- •3) Після відбуття додаткового покарання, якщо строк додаткового покарання перевищує тривалість іспитового строку;
№ 101, 1, 1, 1, 133
Чинний КК України має своїм завданням:
1) охорону прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний;
2) правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам;
3) забезпечення виконання кримінального покарання з тим, щоб воно не тільки було карою за вчинений злочин, але виправляло та перевиховувало засуджених у дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, відвертало вчинення нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а також сприяло викорененню злочинності;
4) правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання правопорушенням;
5) визначення, які суспільно небезпечні діяння є злочинами, та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили.
#2
№ 102, 1, 1, 1, 60
Диспозиція, яка лише називає передбачений нею злочин, але не розкриває його ознак (змісту), іменується:
1) пряма;
2) називна (проста);
3) описова;
4) бланкетна;
5) відсильна.
#2
№ 103, 1, 1, 1, 60
Диспозиція, яка не лише називає передбачений нею злочин, але й розкриває його ознаки (зміст), іменується:
1) пряма;
2) бланкетна;
3) описова;
4) відсильна;
5) альтернативна.
#3
№ 104, 1, 1, 1, 65
Диспозиція, яка відсилає до іншої статті або частини чи пункту статті кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність), де називається передбачений нею злочин чи описуються його ознаки або розкривається їх зміст, іменується:
1) пряма;
2) називна (проста);
3) описова;
4) відсильна;
5) банкетна.
#4
№ 105, 1, 1, 1, 62
Диспозиція, яка для з’ясування змісту ознак передбаченого нею злочину відсилає до нормативно-правових актів, що не є кримінальними законами (нормативних актів інших галузей права), називається:
1) пряма;
2) бланкетна;
3) називна (проста);
4) описова;
5) відсильна.
#2
№ 106, 1, 1, 1, 60
Санкція, в якій передбачений лише один вид основного покарання, називається:
1) безальтернативна;
2) бланкетна;
3) альтернативна;
4) абсолютно визначена;
5) відносно визначена.
#1
№ 107, 1, 1, 1, 60
Санкція, яка встановлює точний розмір передбаченого нею покарання, називається:
1) відсильна;
2) змішана (комбінована);
3) абсолютно визначена;
4) альтернативна;
5) відносно визначена.
#3
№ 108, 1, 1, 1, 60
Санкція, яка встановлює нижню (мінімальну) і верхню (максимальну) межі передбаченого нею покарання, називається:
1) альтернативна;
2) безальтернативна;
3) складна (комулятивна);
4) відносно визначена;
5) абсолютно визначена.
#4
№ 109, 1, 1, 1, 62
Санкція, яка передбачає два чи більше основних видів покарань, лише один з яких і може бути застосований до винної у вчиненні злочину особи, називається:
1) змішана (комбінована);
2) альтернативна;
3) безальтернативна;
4) абсолютно визначена;
5) відносно визначена.
#2
№ 110, 1, 1, 1, 60
Санкція, яка поряд с основним передбачає і додаткове покарання, називається:
1) альтернативна;
2) змішана (комбінована);
3) складна (комулятивна);
4) абсолютно визначена;
5) відносно визначена.
#3
№ 111, 1, 1, 1, 73
Якщо санкція текстуально встановлює лише верхню (максимальну межу) відповідного виду покарання, то його мінімальний розмір:
1) у кожному конкретному випадку визначається судом;
2) становить половину передбаченого у ній покарання;
3) становить 1 рік;
4) становить нижня межа, визначена для даного виду покарання у Загальній частині КК;
5) становить нижня межа, визначена для даного виду покарання у Особливій частині КК.
#4
№ 112, 1, 1, 1, 74
Злочин визнається вчиненим на території України:
1) лише тоді, коли його було почато або закінчено на території України;
2) якщо його було почато, продовжено, закінчено або припинено на території України;
3) якщо його було почато, продовжено або припинено на території України;
4) якщо його було і почато, і продовжено, і закінчено або припинено на території України;
5) якщо його було почато, продовжено, або припинено на території України.
#2
№ 113, 1, 1, 1, 76
Злочин, вчинений у співучасті, визнається вчиненим на території України:
1) лише тоді, коли усі співучасники діяли на території України;
2) лише тоді, коли виконавець і хоча б один із співучасників діяли на території України;
3) якщо його виконавець і не менше двох співучасників діяли на території України;
4) Якщо його виконавець або хоча б один із співучасників діяв на території України;
5) якщо його виконавець або не менше двох співучасників діяли на території України.
#4
№ 114, 1, 1, 1, 85
Якщо громадянин України вчинив злочин за її межами і там зазнав за нього покарання:
1) він може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
2) Він не може бути притягнений в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
3) він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
4) він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може пом’якшити призначене йому покарання;
5) він притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може звільнити його від відбування призначеного покарання.
#2
№ 115, 1, 1, 1, 88
Якщо особа без громадянства, що постійно проживає в Україні, вчинила злочин за її межами і там зазнала за нього покарання:
1) Вона не може бути притягнена в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
2) вона може бути притягнена в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
3) вона притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин;
4) вона притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може пом’якшити призначене йому покарання;
5) вона притягається в Україні до кримінальної відповідальності за цей злочин, але суд може звільнити його від відбування призначеного покарання.
#1
№ 116, 1, 1, 1, 83
Громадянин України, який вчинив злочин за її межами:
1) не підлягає відповідальності за КК України;
2) завжди підлягає відповідальності за КК України;
3) підлягає відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
4) підлягає відповідальності за КК України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України;
5) Підлягає відповідальності за кк України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
#5
№ 117, 1, 1, 1, 81
Особа без громадянства, що постійно проживає в Україні, за вчинений за її межами злочин:
1) не підлягає відповідальності за КК України;
2) завжди підлягає відповідальності за КК України;
3) Підлягає відповідальності за кк України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;
4) питання про кримінальну відповідальність такої особи в Україні вирішується у кожному конкретному випадку слідчим, прокурором, судом;
5) жодна з наведених вище відповідей не є правильною.
#3
№ 118, 1, 1, 1, 80
Чи може дипломатичний представник іноземної держави у разі вчинення ним злочину на території України підлягати відповідальності за КК України?
1) Не може.
2) Може у випадку вчинення ним тяжкого злочину.
3) Може у випадку ясно вираженої на це згоди акредитуючої держави.
4) Може у випадку вчинення ним злочину, не зв’язаного з виконанням службових обов’язків.
5) Може у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо він вчинив передбачені цим КК особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України чи інтересів України.
#3
№ 119, 1, 1, 1, 105
Особа без громадянства, що не проживає постійно в Україні, за вчинений за її межами злочин:
1) підлягає в Україні відповідальності за її КК;
2) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо вона вчинила передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;
3) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами і якщо вона вчинила передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;
4) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами;
5) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадку вчинення нею передбачених цим Кодексом особливо тяжких злочинів проти прав і свобод громадян України або інтересів України.
#2
№ 120, 1, 1, 1, 101
Іноземець, який вчинив злочин за межами України:
1) не підлягає в Україні відповідальності за її КК;
2) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами і якщо він вчинив передбачені цим Кодексом особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;
3) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами;
4) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадках, передбачених міжнародними договорами або якщо він вчинив передбачені цим Кодексом тяжкі або особливо тяжкі злочини проти прав і свобод громадян України або інтересів України;
5) підлягає в Україні відповідальності за її КК лише у випадку вчинення ним передбачених цим Кодексом злочинів, за які встановлене покарання у виді довічного позбавлення волі.
#4
№ 121, 1, 1, 1, 83
Кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність) набирає чинності:
1) з моменту його підписання Президентом України;
2) через десять днів після його підписання Президентом України;
3) через сім днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування;
4) через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування;
5) через десять днів з дня його оприлюднення. якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
#4
№ 122, 1, 1, 1, 70
Якщо самим кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність) не передбачений час вступу його в силу, він набирає чинності:
1) з моменту його підписання Президентом України;
2) з моменту його прийняття;
3) через десять днів з дня його офіційного оприлюднення;
4) через десять днів після його підписання Президентом України;
5) через десять днів з дня його оприлюднення.
#3
№ 123, 1, 1, 1, 63
Кримінальний закон (закон про кримінальну відповідальність), офіційно оприлюднений 1 вересня 2002р. без вказівки в ньому на час вступу його в силу, набере чинності:
1) 1 вересня 2002р.;
2) 2 вересня 2002р.;
3) 10 вересня 2002р.;
4) 12 вересня 2002р.;
5) 11 вересня 2002р..
#4
№ 124, 1, 1, 1, 84
Датою офіційного оприлюднення кримінального закону (закону про кримінальну відповідальність) вважається:
1) дата його прийняття;
2) дата одержання його відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування;
3) дата виходу у світ відповідного номера його офіційного видання, в якому його було опубліковано раніше, ніж в інших офіційних виданнях;
4) дата виходу у світ відповідного номера його видання, в якому його було опубліковано раніше, ніж в інших виданнях;
5) дата виходу у світ відповідного номера його офіційного видання, в якому його було опубліковано найпізніше.
#3
№ 125, 1, 1, 1, 87
Згідно з чинним КК часом вчинення злочину визнається:
1) час виникнення в особи наміру вчинити передбачену кримінальним законом (законом про кримінальну відповідальність) дію або бездіяльність;