8. Як класифікуються кредити за ступенем ризику?

З ступенем ризику кредити поділяються на 5 груп: стандартні кредити, нестандартні кредити, сумнівні кредити, небезпечні кредити, безнадійні кредити.

До першої групи ризику "Стандартні кредити" належать кредити незалежно від виду забезпечення, строк погашення яких не настав; кредити, за якими своєчасно і в повному обсязі погашається основний борг, включаючи кредити, пролонговані у встановленому порядку, але не більше двох разів, із загальним строком пролонгації не більше 6 місяців. Розмір резервування за стандартними кредитами становить 2% від їх загальної суми.

До другої групи ризику "Нестандартні кредити" належать кредити, пролонговані більше ніж 2 рази, або з загальним строком пролонгації більше 6 місяців; прострочені до 60 днів забезпечені кредити, а також прострочені до 30 днів недостатньо забезпечені кредити. Розмір резервування за нестандартними кредитами становить 5% від їх загальної суми.

До третьої групи ризику "Сумнівні кредити" належать прострочені до 30 днів незабезпечені кредити; прострочені від 30 до 60 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені від 60 до 180 днів забезпечені кредити. Розмір резервування за сумнівними кредитами становить 30% від їх загальної суми.

До четвертої групи ризику "Небезпечні кредити" належать прострочені від 30 до 60 днів незабезпечені кредити; прострочені від 60 до 180 днів недостатньо забезпечені кредити, а також прострочені понад 180 днів забезпечені кредити. Розмір резервування за небезпечними кредитами становить 80% від їх загальної суми.

До п'ятої групи ризику "Безнадійні кредити" належать прострочені від 60 до 180 днів незабезпечені кредити і недостатньо забезпечені кредити, прострочені понад 180 днів. Розмір резервування за безнадійними кредитами становить 100% від їх загальної суми.

9. Державні цп та операції з ними

Випускаючи цінні папери, держава дбає про цілу низку цілей, головні з яких:

Державні цінні папери класифікуються:

• на ринкові, тобто ті, що вільно обертаються на ринку;

• неринкові, які не переходять від одного власника до іншого.

Державні ринкові цінні папери поділяються (за терміном обігу):

• на короткострокові, що обертаються до 1 року;

• середньострокові — до 10 років;

• довгострокові — понад 10 років.

10. Як розраховується резерв для відшкодування втрат за кредитами.

У процесі своєї діяльності комерційні банки несуть певні ризики у зв’язку з проведенням активних операцій. Тому з метою пiдвищення надiйностi та стабiльностi банкiвської системи, захисту кредиторiв i вкладникiв вони формують резерви для покриття можливих втрат від проведення активних операцій.

   Одним з таких резервів є резервний фонд комерційного банку. Порядок відрахувань у цей фонд та його використання встановлюються загальними зборами акціонерів банку.    Резервний фонд повинні формувати всі комерційні банки в розмірі 5 % від суми отриманого прибутку. Якщо за результатами діяльності за рік банк має збитки, вони повинні відшкодовуватися за рахунок коштів цього фонду.

   Наступним видом резервів комерційного банку є резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операціями банкiв. Порядок формування та нормативи відрахувань до нього встановлюється Національним банком України.

   Комерційні банки також формують резерви для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості. Порядок формування та використання таких резервів також регламентується Національним банком України.

   Розглянемо детальніше порядок формування та використання останніх двох видів резервів.    Резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операціями банкiв. Комерцiйні банки формують резерв для покриття можливих збиткiв, що можуть бути завдані в результатi його кредитної дiяльностi.

   Комерцiйні банки зобов’язані створювати резерви для вiдшкодування можливих втрат за основним боргом (без процентiв та комiсiй) за всiма видами наданих кредитів у національній та iноземнiй валютах, включаючи депозити, кредити іншим банкам, суб’єктам господарювання (овердрафт, враховані векселі, факторингові операції, фінансовий лізинг), надані гарантіії та поручительства.

   Не створюється резерву за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного комерційного банку.

   Резерв використовується на покриття безнадiйної заборгованостi, яка виникла від кредитної діяльності банку. Розмiр резерву визначається відповідно до загальної суми всiх кредитів, класифiкованих за ступенем ризику і з урахуванням коефiцiєнтів ризику.    Резерв подiляється на резерв під стандартну та нестандартну кредитну заборгованість.    Нестандартна кредитна заборгованість включає в себе кредити пiд контролем, субстандартнi, сумнiвнi, безнадiйнi кредити.

   Комерцiйний банк зобов’язаний щоквартально уточнювати загальний обсяг резерву вiдповiдно до сум фактичної кредитної і депозитної заборгованостi за станом за останній робочий день звiтного кварталу за групами ризику. Бухгалтерськi проводки у зв’язку зі змiною розмiру резерву за попереднiй перiод комерцiйний банк зобов’язаний здiйснювати до кiнця кварталу, наступного за звiтним.

   Кошти резерву під стандартну кредитну заборгованість враховуються комерцiйним банком при розрахунку розміру капіталу та відповідних економічних нормативів, установлених Національним банком України.

   Визначаючи розмір резерву, комерцiйні банки здiйснюють класифiкацiю виданих кредитів і депозитів та оцiнку кредитних ризикiв з урахуванням таких чинників: - фiнансового стану позичальника;

- погашення позичальником кредитної заборгованостi за основним боргом та процентів за нею.

   Критерiї оцiнки фiнансового стану клієнтів-позичальників установлюються кожним комерцiйним банком самостiйно з урахуванням вимог Положення про резерв для вiдшкодування можливих втрат за кредитними операціями банкiв та рекомендацій Національного банку України. Ці критерії мають бути грунтовними i технiчно виваженими і здійснюватися на основi аналiзу балансів у часі та звiтів про фінансові результати діяльності клiєнтiв-позичальникiв.