- •1. Яка структура процесу банківського кредитування?
- •2. Цп як фондові інструменти
- •3. У чому сутність та призначення кредитної політики банку?
- •4. Операції з цп.
- •5. Що таке кредитоспроможність заявника кредиту та основні етапи її оцінки.
- •6. Цінні папери банків.
- •7. Методики аналізу фінансового стану і надійності заявника кредиту.
- •8. Як класифікуються кредити за ступенем ризику?
- •9. Державні цп та операції з ними
- •10. Як розраховується резерв для відшкодування втрат за кредитами.
- •11. Банк як розрахунковий центр на ринку цінних паперів
- •12. На які цілі забороняється видача банківських кредитів?
- •13. Банк як професійний учасник ринку цінних паперів
- •14. Які основні джерела погашення кредиту
- •15. Торгівельні операції банку з цінними паперами
- •16. Як розрахувати оптимальну процентну ставку за кредитом?
- •17. За якими показниками характеризується ефективність використання акцій?
- •18. У чому сутність та призначення кредитного моніторингу?
- •19. Які основні критерії рейтингу облігацій?
- •20. Цінний папір як економічна категорія
- •21. Засоби управління кредитним ризиком.
- •22. Які види цінних паперів можуть обертатися на фондовому ринку України?
- •23. Види кредитів банку та їх характеристика.
- •24. Поясніть зміст професійної діяльності банків на ринку цінних паперів.
- •25. Тенденції банківського споживчого кредитування.
- •26. Що таке інвестиційний портфель банку.
- •27. Розвиток банківського кредитування у кризових умовах.
- •28. Як здійснюється структуризація інвестиційного портфелю
- •29. Технологія укладання кредитної угоди.
- •30. Які основні завдання постають перед банками у процесі формування і управління портфелем цінних паперів?
- •31.Кредитування як форма фінансового посередництва
- •32. Розкрийте поняття «позабалансові операції банків з цінними паперами»
- •33.Кредитний портфель банку як сукупність виданих кредитів
- •34. За якими показниками дається характеристика значущості операцій банків з цінними паперами?
- •35. Кредитування як ризикова банківська операція.
- •36. За якими показниками характеризується ефективність використання акцій та прогнозування подальших тенденцій?
- •37. Повноваження та склад кредитного комітету банку.
- •38.Які основні критерії рейтингу облігацій?
- •39.Чиї інтереси зачіпаються при банківському кредитуванні?
- •40.Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів України.
- •41.Способи надання кредиту.
- •42.Що таке контокорентний кредит і чим він відрізняється від інших кредитів?
- •43. Біржові індекси
- •44.Забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором.
- •45. Споживчий кредит
- •46. Форми видачі кредитів.
- •49. Способи повернення кредиту.
- •48. Стр. Випадки при страхування кредитів.
- •47. Страхування кредитного ризику банку.
39.Чиї інтереси зачіпаються при банківському кредитуванні?
На сучасному етапі розвиту народного господарства кредит став інструментом, без якого функціонування товарного виробництва просто неможливе.
У банківському кредитуванні беруть участь перш за все Два суб'єкти — банк, тобто кредитор, та позичальник. Для банку кредитування — це різновид професійної підприємницької діяльності, основне джерело формування прибутку.
Окрім позичальника та кредитора у банківському кредитуванні зачіпаються інтереси ще двох суб'єктів. Перший з них — це учасник забезпечення виконання кредитних зобов'язань, якщо таким не є сам позичальник. У даному випадку мова йде про гаранта, поручителя, страхувальника, третю особу — заставодавця. Ця особа зацікавлена перш за все у тому, щоб кредитні зобов'язання були виконані, а у випадку невиконання кредитного договору вона набуває самостійних прав у зв'язку з реалізацією відповідальності. Інший суб'єкт — це володар прав, тобто вкладник, який передав банку гроші у вигляді вкладів або рахунків. Окрім вкладників гроші для кредитування, на певних умовах, можуть надаватися державою у вигляді цільових кредитів.
40.Правові аспекти регулювання ринку цінних паперів України.
Сьогодні головним регулятором є Державна комісія цінних паперів та фондового ринку. Пройшов розподіл повноважень із ФДМУ, підписано угоду про спільну діяльність із регулювання ринку цінних паперів та обмін інформацією з НБУ.
Об’єктивна ситуація, коли на неорганізованому ринку зосереджений переважний обсяг та кількість укладених угод, не дозволяє Державній комісії ефективно контролювати ринок, створювати прозоре середовище для портфельних інвесторів. Угоди із цінними паперами інвестиційно привабливих підприємств повинні здійснюватись торговцями цінними паперами лише через організаторів торгівлі, які зареєстровані Комісією.
У Комісії ДКЦПФР також прийнято роз’яснення № 14 «Щодо звітності інвестиційних компаній». У цьому роз’ясненні визначено, що згідно з п. 18 Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами, який, крім провадження інших видів діяльності, може залучати кошти для здійснення спільного інвестування. Для здійснення діяльності щодо спільного інвестування інвестиційна зобов’язана заснувати взаємний фонд. Взаємний фонд є філією інвестиційної компанії, що утворюється за рішенням її вищого органу. Взаємний фонд має окремий баланс та окремий поточний рахунок і підлягає державній реєстрації у порядку, передбаченому для реєстрації філій суб’єктів підприємницької діяльності. Кошти взаємного фонду не можуть використовуватись для покриття збитків інвестиційної компанії. На майно взаємного фонду не може бути звернено стягнення за зобов’язаннями інвестиційної компанії, не пов’язаними з діяльністю взаємного фонду. Також зазначено, що інвестиційна компанія повинна подавати відокремлену звітність за операціями зі спільного інвестування, відображеними на балансі її взаємного фонду з урахуванням обмежень зі спільних інвестицій, відповідно до п. 19 Положення та звітність з операцій випуску та обігу цінних паперів, відображених на балансі інвестиційної компанії з урахуванням вимог ст. 28 та 30 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу».