11. Основні напрямки фінансової політики, характерні для сучасних країн. Фактори, які впливають на формування фінансової політики.

Для держав із ринковою економікою діють загальні принципи (напрями) фінансової політики, на основі яких вона ґрунтується. До них належать:

1. Постійне сприяння розвитку виробництва, підтримання підприємницької активності й підвищення рівня зайнятості населення. Цього можна досягти за рахунок залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в економіку, надання пільгового оподаткування підприємствам, удосконаленням податкової політики держави.

2. Мобілізація й використання фінансових ресурсів на забезпечення соціальних гарантій населення, розмір яких визначає розміри перерозподілу валового внутрішнього продукту через державний бюджет.

3. Вплив за допомогою фінансового механізму на раціональне використання природних ресурсів і заборону технологій, що загрожують здоров'ю людини. За допомогою таких фінансових інструментів, як податки, штрафні санкції, дотації держава вимагає від виробничих структур відшкодування витрат на відновлення природного середовища.

В кожнiй країнi конкретнi методи проведення фiнансової полiтики залежать вiд iсторичних умов, рiвня економiчного розвитку, нацiональних традицiй та iнших чинникiв. Сучасну фiнансову полiтику України в значнiй мiрi визначає важкий стан економiки, як наслідок тривалої фінансової кризи.

Для виходу з фінансової кризи держава повинна запроваджувати фінансову політику, спрямовану на:

-1 створення сприятливих умов для залучення іноземного капіталу в національну економіку;

-2 забезпечення прискореного розвитку пріоритетних галузей економіки шляхом субсидування та зниження податкового тиску;

- 3 активізацію роботи з подолання кризи неплатежів;

- 4 сприяння підвищенню кредитоспроможності та стійкості банків;

- 5 легалізацію тіньових капіталів і повернення іноземних кредитів.

Фактори, які впливають на фінансову політику:

1) зовнішні: залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, інших видів ресурсів, обміну технологіями, експортних можливостей самої країни, її інтеграції зі світовою економічною системою, боргова залежність країни;

2) внутрішні: форма власності на засоби виробництва, с-ра економіки, соціальний склад населення, рівень добробуту населення, його інтелектуальний рівень, організація грошового обігу, стан грошової одиниці, розвиток форм кредитування тощо.

12. Визначення фінансового механізму, назвіть елементи фінансового механізму. У чому відмінність між директивним і регулюючим фінансовим механізмом?

Фінансовий механізм у широкому розумінні – комплекс фінансових методів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Фінансовий механізм у вузькому розумінні – сукупність конкретних фінансових методів та важелів впливу на формування і використання фінансових ресурсів з метою забезпечення функціонування та розвитку державних с-р, суб. господарювання, населення.

Елементи фінансового механізму:

1. Фінансові методи (спосіб впливу фінансів на господарський процес – фінансове планування, оперативне планування, фінансовий контроль тощо)

2. Фінансові важелі (доходи, нагромадження, податки та обов’язкові платежі, міжбюджетні трансферти)

3. Фінансові інструменти (ставки податків і обов’язкових платежів, податкові пільги, норми амортизації, % за користування кредитом, ставки орендної плати, штрафи, пені, ставки зарплат, пенсії, стипендії тощо)

4. Нормативно-правове забезпечення.

Директивний як правило розробл для фін відносин, у яких безпосередньо бере участь д. Його сфера включає податки, держ кредит, видатки бюджету, бюджетне фінансування, організація бюджетного устрою і бюдж процесу, загальнодержавне фін планування.

Регулюючий – визначає «осн прaвила гри» у конкретному сегменті фінансів, що прямо не зачіпає інтересів д.

Такий фін механізм характерний для внутр господарських процесів на підприємстві.