Реферат слід оформляти виключно згідно вимог, передбачених вимогами до їх написання. Без фантазії!!! дивіться зразок

Байляк Мар’ян Мар’янович, ОА-маг.

4. Складові частини бюджету.

Мета: надати загальні уявлення про зміст зовнішньоекономічної діяльності в Україні та про основи дисципліни “облік зовнішньоекономічної діяльності”.

Ключові терміни: імпорт, експорт, реекспорт.

Нормативна база:

1. Господарський Кодекс України від 06.01.2003 р. N 436-IV (зі змінами та доповненнями).

2. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. № 959-XII (зі змінами та доповненнями).

3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997  № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Термін «офшор» вперше з'явився в одній з газет на східному узбережжі США в кінці 50-х років XX століття. Йшлося про фінансову організацію, що уникнула урядового контролю шляхом географічної вибірковості. Іншими словами, компанія перемістила діяльність, яку уряд США бажав контролювати і регулювати, на територію із сприятливим податковим кліматом. Таким чином, термін «офшор» включає в себе не тільки юридичне поняття, але й економіко-географічне [3].

Офшорні схеми не є сучасним явищем, їх використовують ще з часів древніх Афін, коли був введений двовідсотковий імпортний і експортний податок. Щоб уникнути сплати податків грецькі і фінікійські купці почали об'їжджати територію Афін в двадцять миль. Незабаром в якості податкових притулків виступали довколишні дрібні острова, куди завозилися без сплати мит і податків контрабандні товари.

У XV столітті у Фландрії були дуже низькі торговельні обмеження і податки, через це англійським купцям було вигідніше возити і продавати шерсть у Фландрії, а не в Англії, де податки і обмеження були значно вищими. У США офшорна історія ухилення від податків розпочалася з XVIII століття, для ухилення від імпортного податку, що накладається Англією, торговці намагалися здійснювати свою торговельну діяльність через Латинську Америку.

Швейцарія стала прототипом сучасної юрисдикції офшорних зон. На тлі залучення фінансового бізнесу в економіку в Швейцарії були створені центри обміну грошей, розроблені інститути фінансової секретності, що і стало притулком для іноземного капіталу (був прийнятий закон, який вимагав від банкірів вести облік рахунків своїх клієнтів, але забороняв їм розкривати цей облік кому б то не було [3]).

Список використаної літератури:

1. Десятнюк О. М. Податкова гармонізація на глобальному рівні / О. М. Десятнюк // Економічні проблеми XXI століття: міжнародний та український виміри ; моногр. за ред. С. І. Юрія, Є. В. Савельєва. – К. : Знання, 2007. – С. 480–597.

2.

3.

4.

5. Розпорядники бюджетних коштів.

Мета: надати загальні уявлення про зміст зовнішньоекономічної діяльності в Україні та про основи дисципліни “облік зовнішньоекономічної діяльності”.

Ключові терміни: імпорт, експорт, реекспорт.

Нормативна база:

1. Господарський Кодекс України від 06.01.2003 р. N 436-IV (зі змінами та доповненнями).

2. Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 р. № 959-XII (зі змінами та доповненнями).

3. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997  № 280/97-ВР (зі змінами та доповненнями).

Термін «офшор» вперше з'явився в одній з газет на східному узбережжі США в кінці 50-х років XX століття. Йшлося про фінансову організацію, що уникнула урядового контролю шляхом географічної вибірковості. Іншими словами, компанія перемістила діяльність, яку уряд США бажав контролювати і регулювати, на територію із сприятливим податковим кліматом. Таким чином, термін «офшор» включає в себе не тільки юридичне поняття, але й економіко-географічне [3].

Офшорні схеми не є сучасним явищем, їх використовують ще з часів древніх Афін, коли був введений двовідсотковий імпортний і експортний податок. Щоб уникнути сплати податків грецькі і фінікійські купці почали об'їжджати територію Афін в двадцять миль. Незабаром в якості податкових притулків виступали довколишні дрібні острова, куди завозилися без сплати мит і податків контрабандні товари.

У XV столітті у Фландрії були дуже низькі торговельні обмеження і податки, через це англійським купцям було вигідніше возити і продавати шерсть у Фландрії, а не в Англії, де податки і обмеження були значно вищими. У США офшорна історія ухилення від податків розпочалася з XVIII століття, для ухилення від імпортного податку, що накладається Англією, торговці намагалися здійснювати свою торговельну діяльність через Латинську Америку.

Швейцарія стала прототипом сучасної юрисдикції офшорних зон. На тлі залучення фінансового бізнесу в економіку в Швейцарії були створені центри обміну грошей, розроблені інститути фінансової секретності, що і стало притулком для іноземного капіталу (був прийнятий закон, який вимагав від банкірів вести облік рахунків своїх клієнтів, але забороняв їм розкривати цей облік кому б то не було [3]).

Список використаної літератури:

1. Десятнюк О. М. Податкова гармонізація на глобальному рівні / О. М. Десятнюк // Економічні проблеми XXI століття: міжнародний та український виміри ; моногр. за ред. С. І. Юрія, Є. В. Савельєва. – К. : Знання, 2007. – С. 480–597.

2.

3.

4.