
- •Прямі та ітераційні методи розв’язування різницевих рівнянь
- •Розглянемо модельну задачу
- •Застосування методів Якобі і Зейделя для розв’язування систем різницевих рівнянь.
- •Метод Зейделя
- •Метод верхньої релаксації для модельної задачі
- •Ітераційний метод з Чебишевським набором параметрів
- •Застосування Чебишевського методу до модельної задачі
- •Застосування Чебишевського методу до рівнянь еліптичного типу зі змінними коефіцієнтами
- •Позмінно–трикутний метод
- •Застосування позмінно-трикутного методу до модельної задачі
- •Позмінно-трикутний метод з Чебишевським набором параметрів
- •Ітераційний метод змінних напрямків
- •Застосування методу до модельної задачі
- •Метод колокацій
- •Метод найменших квадратів.
- •Метод Гальоркіна
Позмінно–трикутний метод
Нехай
задана система лінійних рівнянь з
симетричною додатньовизначеною матрицею
порядку
.
(1)
Задамо
матрицю
наступним чином :
(2)
–
це нижня трикутна матриця.
Нехай
спряжена матриця до
,
тобто просто транспонована у випадку
дійсних матриць і комплексно-спряжена
у випадку комплексних матриць. Тоді
(
верхня трикутна, при чому діагоналі
і
співпадають ).
Рівняння (1) зручно розглянути, як операторне рівняння з оператором , що діє у відповідному просторі.
Для розв’язання системи (1) розглянемо неявний стаціонарний метод :
- заданий вектор.
-
самоспряжений додатний оператор, який
у позмінно-трикутному методі визначається
як
(4)
числовий параметр.
Параметри
та
будуть
вибирати так, щоб метод (3) був збіжний.
Систему рівнянь будемо розв’язувати в 2 етапи:
на першому шукаємо проміжків результат
з системи рівнянь
(5)
де
на другому етапі, використовуючи знайдене значення , знаходимо
із системи
(6)
Розв’язування
(5), (6) не складає труднощів, так як матриці
та
є трикутними.
Розглянемо питання збіжності стаціонарного неявного методу (3). Нехай і симетричні додатньовизначені матриці, для яких виконуються матричні нерівності
(7)
,
Тоді
при
ітераційний метод (3) збігаються при
чому, мають місце оцінки
-
так звана енергетична норма для
додатньовизначених операторів
Для
доведення збіжності доведемо Лему.
Лема:
Нехай існують додатні константи
і
так, що
(8)
(9),
Тоді
для матриць
та
виконується
нерівність (7), де
(10)
(11)
Доведення : Розглянемо оператори
Звідси маємо
,
,
Тоді
Таким
чином,
Враховуючи нерівності (8),(9) одержимо
Таким
чином,
,
де
-
,
визначена із (10).
Лема доведена.
ЗАУВАЖЕННЯ:Замість
і
можемо взяти
.
ТЕОРЕМА(про
збіжність):
Припустимо, що
і існують додатні константи
і
,
при яких виконуються нерівності
.
Нехай
де
.
Тоді
ітераційний метод (3),(4) збіжний, при чому
для похибки справедлива оцінка
,
де
.
Доведення: Доведення дає відповідь на питання : якими мають бути параметри і , щоб позмінно-трикутний метод збігався.
За
доведеною Лемою
при виконанні нерівностей
мають місце матричні нерівності (7).
Теорема про збіжність неявного
стаціонарного методу говорить, що досить
вибрати
а швидкість збіжності залежить від
параметру
Підберемо
параметр
таким чином, щоб величина
була найменшою. Для цього достатньо
знайти значення
,
при якому функція
досягає максимуму. Із формул (10),
(11)
маємо :
Обчислимо константи :
,
.
,
.
Теорема доведена.
Застосування позмінно-трикутного методу до модельної задачі
Розглянемо задачу :
(12)
(13)
- граничні умови
Введемо
простір функцій , заданих на сітці
Які перетворюються в нуль на границі сітки. Визначимо в скалярний добуток і норму :
Задачу
(1),(2)
можемо
записати як операторне рівняння
.
,
або ж переписати у виді :
(14)
Оператор
можна
представити я суму двох операторів :
Матриця
оператора
- нижня трикутна, матриця оператора
- верхня трикутна.
Оператор
спряжений до оператора
:
Покажемо це :
(15)
З
другого боку : (16)
Віднімемо :(15)-(16)
,в
силу граничних умов. А це доводить,що
.
В
якості
можемо
взяти мінімальне власне значення
оператора
,
тобто
,
де
не дуже відрізняється від
.
Тоді маємо
.
За умовою Леми та Теореми потрібно визначити та :
Визначивши та ми повністю задали метод. Швидкість збіжності визначає .
Тобто,
для того, щоб початкова похибка зменшилась
в
раз,потрібно виконати
операцій.
Алгоритм
знаходження
у відповідності формул (5),
(6)
полягає у наступному :
на першому етапі розв’язується система рівнянь
(17)
де
.
Із
цієї системи знаходимо проміжні значення
.
Система (17)
розв’язується
в явному виді, якщо підставляти
і
т.д. рухатись від правого верхнього кута
до правого нижнього(тому що матриця
цієї системи є верхньою трикутною). При
То
(17)
можна записати у виді :
Звідси
зразу знаходимо
,
далі обчислення проводимо в точці
і знаходимо
,…,
,далі
переходимо в точку
і т.д. до точки
.
На другому етапі розв’язується система рівнянь
(18)
Система (18) розв’язується аналогічно . Починаємо з точки і закінчуємо в точці .