Розділ 2. Підрахунок обсягів робіт

2.1. Складання специфікації столярних виробів та збірних залізобетонних конструкцій

Таблиця 1

Специфікація столярних виробів

Назва виробу	Марка	Розмір по обводу коробки, в м		Кількість
		довжина	ширина	на 1 поверх	на всі поверхи
Вікно
...
Двері
...

Таблиця 2

Специфікація збірних залізобетонних конструкцій

Назва виробу	Марка	Маса елемента, т	Кількість
			на 1 поверх	на всі поверхи
Залізобетонні плити перекриття (вказати розмір)
Залізобетонні марші
Залізобетонні площадки сходів (вказати розмір)
Залізобетонні перемички

2.2. Підрахунок об’ємів цегляної кладки

Правила визначення об’ємів робіт:

• об’єм цегляної кладки стін обчислюється за винятком об’єму прорізів для встановлення вікон та дверей;

• об’єм кладки стін з цегли з повітряним прошарком підраховуються з врахуванням обсягу повітряного прошарку;

• об’єм робіт по влаштуванню перегородок слід підраховувати по проектній площі, віднімаючи площу прорізів для встановлення дверей.

Визначення об'єму кладки стіни

2.2.1. Площа стіни, м²

де а – довжина стіни, м;

h- висота стіни, м.

2.2.2. Площа прорізів (дверей та вікон), м²

де а – довжина прорізу, м;

h - висота прорізу, м;

n – кількість прорізів (дверей та вікон).

2.2.3. Загальна площа стін за винятком прорізів, м²

2.2.4. Об’єм кладки стіни, м³

де b – ширина стіни (кладки), м.

2.3. Визначення трудомісткості робіт

Трудомісткість виробництва робіт визначається по формулі:

де Н_Ч – норма часу в чол-год. або в маш-год. при виконанні будівельного процесу, прийнята по [1];

V – обсяг робіт у відповідних одиницях (м²; м³; шт.);

t_зм – тривалість робочої зміни в годинах (при п'ятиденному робочому тижні t_зм=8 год);

k – коефіцієнт при нормі часу.

Результати підрахунку трудомісткості робіт зводяться в калькуляцію трудових витрат і зарплати робочих.

Приклад заповнення калькуляції наведено у таблиці 3.

Р ОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВЕЛЬНОГО ПОТОКУ ПРИ ЗВЕДЕННІ БУДІВЕЛЬ ІЗ ЦЕГЛИ

Основним методом суміщеного виробництва цегляних та монтажних робіт є потоковий. При потоковому методі організація робіт здійснюється по захватно-ярусної системі.

Правила організації робіт по захватно-ярусної системі:

- розподіл комплексу робіт на складові процеси й організація спеціалізованих ланок;

• послідовність виконання процесів спеціалізованими ланками здійснюється постійним складом комплексних бригад в однаковому темпі;

• перехід ланок із захватки на захватку для виконання певних процесів з застосуванням постійного набору інструмента та комплекту механізмів здійснюється через рівні проміжки часу, які називаються кроком потоку.

3.1. Загальна тривалість робіт у днях на потоці визначається за формулою:

де К – модуль циклічності в змінах;

А – кількість робочих змін у добі;

m – кількість ярусо-захваток;

n – кількість частних потоків.

При визначенні кількості окремих потоків необхідно враховувати особливості будівельного процесу, до складу якого входять різні види робіт. При проектуванні спільного виробництва цегляних та монтажних робіт рекомендується приймати два окремих потока, перший - цегляні роботи, другий – монтажні робот (тобто n = 2).

У перший окремий потік входять такі види робіт: цегляна кладка, влаштування огородження та укладання перемичок. При цьому крановими операціями є подача цегли та розчину до місця укладання цегли та монтаж перемичок.

В другий окремий потік входять: монтаж плит перекриття, площадок та маршів сходів; улаштування помостей, заповнення віконних та дверних прорізів.

Число ярусо-захваток (m) визначається наступним чином: будівлю у плані розділяємо на захватки, а кожен поверх по висоті на 3 яруси (висота ярусу має дорівнювати 1,2 м, якщо товщина стіни до 2¹/₄ цеглини, та 0,9 м, якщо товщина стіни до 3 цеглин). Помноживши кількість ярусів на кількість захваток, отримаємо число ярусо-захваток для будівельного потоку.

Модуль циклічності К=1 зміна, при двохзмінному режимі роботи А=2.

Визначаючи тривалість будівництва при спільному виробництві цегляних та монтажних робіт, параметри будівельного потоку повинні бути ув'язані з можливостями монтажних механізмів.

Для цього необхідно визначити тривалість робіт окремих потоків.

3.2. Тривалість окремого потоку в змінах визначається по формулі:

,

де К – модуль циклічності в змінах;

m – кількість ярусо-захваток для окремого потока.

3.3. Розрахунок параметрів циклограми наведемо на прикладі (графічна форма представлена на рис.1):

Вихідні дані: кількість поверхів – 2, К=1; А=2; m=30; n=2.

Загальна тривалість робіт складає П = 15,5 днів (31 зміна).

Необхідно перевірити – чи зможе один кран виконати всі кранові операції в потрібному обсязі на обох окремих потоках.

Припустимо, що трудомісткість кранових операцій складає Т_ко. = 59,9 м-зм (трудомісткість береться з калькуляції трудових витрат та зарплати робітників), тоді змінна трудомісткість кранових операцій дорівнює:

Тобто, змінна трудомісткість кранових операцій складає 2 м-зм. Отже, при тривалості будівництва в 31 зміну один кран не зможе забезпечити безперебійну роботу мулярів та монтажників.

Для виконання необхідного обсягу кранових операцій необхідно подвоїти кількість кранів, якщо це можливо по об'ємно-планувальному рішенню будинку і вимог охорони праці.

У противному випадку необхідно збільшити тривалість будівництва. У свою чергу збільшення тривалості зведення будинку можна досягти двома шляхами.

Перший – цегляні і монтажні роботи не співпадають за часом, а виконуються в різні зміни: кам'яні – у першу, монтажні в другу, тобто приймається однозмінний режим роботи (А = 1). Модуль циклічності дорівнює одній зміні (К = 1).

Другий – прийняти модуль циклічності, тобто час роботи на захватці рівним двом змінам (К = 2) при двозмінному режимі робіт (А = 2). У цьому випадку кам'яні та монтажні роботи виконуються паралельно на різних захватках.

Для остаточного вибору проаналізуємо два варіанта та розглянемо схеми послідовності виконання робіт по ярусах та захватках.

Аналіз показує, що в першому варіанті кількість людей в зміну, що беруть участь у процесі, у два рази більше, ніж у другому. Тому що модуль циклічності К в першому випадку дорівнює 1, у другому – 2. Але в першому варіанті для забезпечення безперервної роботи мулярів необхідний один комплект помостів, а в другому два комплекти.

Далі необхідно перевірити позмінну завантаженість крана.

Змінна трудомісткість кранових операцій окремого потоку дорівнює:

де - загальна трудомісткість кранових операцій окремого потоку, в м-зм;

t_оп – тривалість робіт окремого потоку, в днях.

Якщо змінна тривалість кранових операцій не перевищує однієї машино-зміни, то один кран при прийнятих параметрах будівельного потоку здатний забезпечити безперебійне, ритмічне виконання робіт окремих потоків.

3.4. Визначення змінного складу мулярів у бригаді (за цією ж формулою визначають змінну кількість теслярів-монтажників (N_м) і такелажників (N_т)):

де Т_к._к. – загальна трудомісткість виду робіт, в чол- днях;

m – кількість ярусо-захваток на всьому будинку;

К – тривалість роботи (у змінах) на одній ярусо-захватці (модуль циклічності).

Р – коефіцієнт перевиконання норми виробітку (приймається за фактичними показниками бригади за останні три місяці. У нашому випадку Р = 1,3).

З додатку 9 для кладки стін певної товщини вибираємо ланку мулярів.

З урахуванням наявного фронту робіт необхідно прийняти кількість ланок для кладки стін певної товщини (N_Л) та загальну кількість робочих у комплексній бригаді (N_бр).

3.5. Визначення кількості ланок для стіни певної товщини:

N_Л = L_С / L_Д,

де N_Л – кількість ланок для виробництва цегляної кладки

L_С – довжина стіни певної товщини, м.;

L_Д – довжина ділянки для стін певної товщини, м.

3.5.1. Визначення довжини ділянки для кожної ланки по формулі:

де - кількість робітників у ланці, в чол..;

t_зм – час робочої зміни (8 годин);

К_П – коефіцієнт прорізості;

в – товщина кладки, в м.;

h – висота ярусу, в м.;

Р– коефіцієнт, що враховує перевиконання норми виробітки.

3.5.2. Коефіцієнт прорізості визначається по формулі:

,

де F_п – площа прорізів, м²;

F_c - загальна площа стін, м².

3.6. Загальна чисельність комплексної бригади визначається за формулою:

N_бр = N_к +N_м + N_т