- •Лекція № 5,6 Управління в галузі охорони та використання водних ресурсів План
- •1.Загальна характеристика водних ресурсів України. Екологічний стан водних об’єктів.
- •2.Водоспоживання, водокористування та водовідведення.
- •3. Охорона водних ресурсів від виснаження та забруднення.
- •4. Природоохоронне управління водними ресурсами. Органи управління в галузі охорони та використання водних ресурсів
- •Стаття 14. Компетенція Кабінету Міністрів України у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів
- •5. Екологічна стандартизація та нормування Стаття 33. Завдання стандартизації і нормування в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Стаття 34. Стандартизація в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Стаття 35. Нормативи в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Стаття 38. Нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин
- •6. Державний облік і моніторинг води. Державний водний кадастр Стаття 21 Державний моніторинг вод
- •Стаття 24. Завдання державного обліку вод
- •Стаття 25. Державний облік водокористування
- •Стаття 27. Державний облік підземних вод
- •Стаття 28. Державний водний кадастр
- •7. Економічний механізм регулювання водокористування Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
- •Стаття 30. Збори за спеціальне водокористування
- •Стаття 32. Розподіл зборів за спеціальне водокористування
- •8.Порушення водного законодавства Стаття 110. Відповідальність за порушення водного законодавства
- •Стаття 111. Відшкодування збитків, завданих внаслідок порушень водного законодавства
Стаття 28. Державний водний кадастр
Державний водний кадастр складається з метою систематизації даних державного обліку вод та визначення наявних для використання водних ресурсів.
Державний водний кадастр ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань водного господарства, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань геології та використання надр та спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань гідрометеорології в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
^ До частини першої. Державний водний кадастр являє собою систематизований звід відомостей про поверхневі, підземні, внутрішні морські води та територіальне море, обсяги, режим, якість і використання вод (водних об'єктів), водокористувачів (крім вторинних), водогосподарські об'єкти, що забезпечують використання води, очищення та скид зворотних вод (п. 2 Порядку ведення державного водного кадастру, затвердженого ПКМ України від 08.04.96 N 413). ^
7. Економічний механізм регулювання водокористування Стаття 29. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів
Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають:
видачу дозволів на спеціальне водокористування;
встановлення нормативів збору і розмірів зборів за спеціальне водокористування та скидання забруднюючих речовин;
виключено
надання водокористувачам податкових, кредитних та інших пільг у разі впровадження ними маловідхідних, безвідхідних, енерго- і ресурсозберігаючих технологій, здійснення відповідно до законодавства інших заходів, що зменшують негативний вплив на води;
відшкодування у встановленому порядку збитків, заподіяних водним об'єктам у разі порушення вимог законодавства.
Загальна характеристика. Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів є комплексом заходів, спрямованих на підвищення зацікавленості осіб, що здійснюють використання вод, у збереженні їх якості, здійсненні заходів з метою захисту вод від негативних наслідків господарської діяльності людини тощо. До п. 4. Податкові пільги. На даний час податкове законодавство України, передбачаючи 28 видів загальнодержавних податків і зборів (ст. 14 ЗУ "Про систему оподаткування") і 14 видів місцевих податків і зборів (ст. 15 цього Закону), встановлює лише незначні "пільги" водокористувачам щодо сплати податку на прибуток підприємств, що за певних умов можуть використовуватися особами, які здійснюють заходи з охорони вод. Зокрема, відповідно до п. 5.4.5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств" до валових витрат включаються витрати платника податку з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку. Це не є пільгою, проте може вважатись стимулюючим чинником фінансування зазначеної діяльності. ^ Кредитні пільги. На даний час засади надання кредитних пільг передбачені ПКМ України "Про затвердження Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування підтримки природоохоронної діяльності, у тому числі і через механізм здешевлення кредитів комерційних банків" від 07.03.2007 N 398. Не дивлячись на назву цього документа, у чинній редакції він не має обмеження за терміном дії. Положення постанови конкретизовані наказом Мінприроди від 06.04.2007 N 182 "Про затвердження Порядку проведення відбору природоохоронних заходів через механізм здешевлення кредитів комерційних банків". Пільги надаються шляхом проведення конкурсу щодо визначення переможців для отримання ними компенсації за залученими кредитами в межах бюджетних призначень, затверджених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік на виконання бюджетної програми "Фінансова підтримка природоохоронної діяльності через механізм здешевлення кредитів комерційних банків".
До суб'єктів, котрі мають право вимагати відшкодування збитків, можна віднести державу як власника водних об'єктів та користувачів водних об'єктів. Шкода (збитки) підлягає відшкодуванню "особою, яка її завдала" (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). ^