2. Розвиток страхування у країнах Східної Європи.

Весь страховий бізнес СРСР був представлений двомадержавними структурами - Держстрахом та Індержстрахом,які не конкурували між собою, а тільки поділяли сферу впли-ву. Це визначалося головним принципом економіки колишнь-ого Союзу - плановою системою ведення господарства, харак-терною рисою якої була відсутність конкуренції. РозпадСРСР привів до створення Союзу незалежних держав, кожназ яких стала створювати нові економічні відносини, у томучислі й у страхуванні.

Створення нових страхових ринків здійснювалося в тяж-ких умовах - висока інфляція, відсутність у суспільстві довіридо фінансових структур, зубожіння і соціальна незахищеністьнаселення. Ці тенденції були особливо помітні на початку 90-х років, коли більшість країн Східної Європи не мала нівідповідних правових актів, що регулюють страховудіяльність, ні вимог до статутного капіталу страхових ком-паній.

Десятилітня історія становлення локальних страховихринків країн Східної Європи мала різні наслідки. Відповіднодо політичних устремлінь країн подальший розвиток ринківздійснюватиметься шляхом систематичного пристосування доосновних принципів Європейського Союзу. Це значить, щострахові ринки країн Східної Європи стоять перед не-обхідністю інтенсивних якісних і кількісних змін. Оскількистрахування життя в країнах ЄС є домінуючим, можна припу-стити, що саме цей тип страхування має найбільші перспекти-ви для країн Східної Європи.

Потреба відповідати критеріям ЄС змінила законодавчусистему в галузі страхування, а також систему спостереженняза діяльністю на страховому ринку. Серед країн - кандидатіву члени ЄС, таких як Литва, Латвія, Естонія і Польща,найбільш активні інтеграційні процеси відбуваються вПольщі.

Велика кількість страхових компаній характерна для Ук-раїни. Це вказує на нестабільність їхніх страховихринків, а незначні інвестиційні кошти компаній - на їхнюслабкість у розрізі інвестованого капіталу, а це, у свою чергу, єзагрозою для ринків у цілому.

У 2000 році сім країн Східної Європи (Росія, Білорусь,Молдова, Литва, Латвія, Естонія та Україна) одержали разом6,9 млрд. дол. США страхових премій. Для порівняння: цетільки в 1,3 раза більше, ніж Польща, де за аналогічний періодотримано 5,2 млрд. дол.

Структура страхових премій:

58,2% отримано в майновому страхуванні,

41,8% - у страхуванні життя.

Ситуація є неоднозначною, оскільки, наприклад,де страхування життя складає 46,7% від страхових премій, заоцінками місцевих фахівців, до 95% цих премій складають такзвані "зарплатні схеми", які застосовуються з метою зниженняподатків. З урахуванням цих даних зазначені пропорції на-справді можуть бути іншими.

У багатьох країнах Східної Європи нині відбуваютьсяпроцес змін у секторі охорони здоров'я, який заснований настраховій медицині. Вона введена в 1993 році. Соціаль-не медичне страхування розглядається як основне джерело до-ходу для сектора охорони здоров'я, шлях до проведення йогофундаментальної структурної перебудови з одночасноюінформованістю людей про вартість і користь системи охоро-ни здоров'я, яка фінансується із суспільних джерел.

Спроби введення медичного страхування в країнахСхідної Європи, як правило, зазнають критики з боку західниханалітиків, однак залишаються, як і раніше, привабливимидля цих країн. Зрозуміло, що основним мотивом проведенняреформ є пошук додаткових доходів для сектора охорони здо-ров'я. Однак джерела інформації свідчать про те, що в багать-ох країнах СНД цей доход швидше за все буде не такимстабільним, як очікувалося.

Величезний потенціал страхових ринків Східної Європидавно цікавить провідних світових страхових гігантів. Поки щовони або відсутні на цих ринках або їх діяльність обмежена. Ви-няток складають тільки країни Балтії. Важливою проблемоюпри цьому є трактування страхового ринку як інструмента в ру-ках держави. Як показує світова практика, при закритому стра-ховому ринку для нормального розвитку страхової галузівітчизняного капіталу недостатньо. Всі страхові ринкипровідних країн світу є відкритими для іноземного капіталу.

Що ж стосується перестрахування, то в цій галузінайбільші перестрахувальні компанії світу вже давно посіда-ють провідні позиції на страхових ринках країн Східної Євро-пи і так чи інакше більша частина коштів, отриманих у страхо-вому секторі економік цих країн, працює на Захід.

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що за основнимипоказниками (страхові премії, страхові виплати, частка стра-хових премій у ВВП) ринки країн СНД не порівнянні зі стра-ховими ринками провідних країн світу. Однак вони динамічні,швидко розвиваються і, головне, надають страхувальникамвесь сучасний набір страхових послуг.

Україна посідає на світовому ринку страхування дужескромне місце і за показниками, і за охопленням населення.На сьогодні, за експертними оцінками, частка застрахованихризиків складає 10-15%, у той час як в економічно роз-винутих країнах - 90-95%.

У 2002 році намітилася тенденція до вирішення соціаль-них проблем у країні, і роль страхування стає все акту-альнішою. Саме фінансовий механізм страхування повинензабезпечувати громадянам соціальний захист: медичну допо-могу, страхування життя, у тому числі пенсій, ренти та ін.

Розвиток страхування, як і всюди у світі, відповідаєрозвитку ринкових відносин, тобто в цілому поки що доситьнизьке (табл. 3.1) [15]. Частка страхування у ВВП країни -близько 3%. Реальна ж частка страхування в загальному обсязіВВП, навіть за оптимістичними оцінками, не перевищує 2%.Страхові резерви наближаються до 90 млрд. руб., кількістьзайнятих у галузі складає від 250 до 300 тис. чоловік (близько0,5% від загальної чисельності зайнятих).

Скорочується кількість страхових компаній, що свідчитьпро укрупнення і стабілізацію ринку. Якщо в 1998 році їх було1493, то в 2001- 1345, а вже на початку 2002 - 1064. Швидки-ми темпами зростає сума зібраних страхових премій.

Всі ці роки страхування розвивалося не "завдяки",а "всупереч", тому що не були створені необхідні передумовидля його функціонування. Дотепер не створена основа длярозвитку страхування - довгострокове страхування життя,страхові резерви якого не тільки вирішують основні проблеминаселення, а й забезпечують стійке зростання економік багать-ох розвинених держав. Відсутність довгострокового страху-вання життя - одна із найбільших помилок у соціально-еко-номічній політиці держави. Відомо, що 51% від загального об-сягу премії на західних ринках одержують від операцій пострахуванню життя і левова частка їх йде на інвестиції в про-мисловість.

Значний внесок у зростання обсягу зібраних страховихпремій вносить страхування життя. Частка цієї галузіпостійно зростає: якщо в 1998 році вона складала 29% зібранихстрахових премій, то в 2001 - близько 55%. Однак левова част-ка коштів, що проходять через страхові компанії, які займа-

Нині вдля виплати заробітної плати підприємствазобов'язані виплачувати єдиний соціальний податок у розмірі35,6% фонду оплати праці і податок на прибуток, що дорівнює13%. У той же час страхові операції не обкладаються ні єдинимсоціальним податком, ні податком на прибуток. У результатіпідприємство платить за "страхування" всього 10-12% фондуоплати праці. На думку Федеральної служби податковоїміліції, до 80% операцій так чи інакше пов'язані з ухиленнямвід сплати податків.

Практично у всіх країнах світу юридична особа відноситьна собівартість своєї продукції витрати на добровільне страху-вання в тому обсязі, в якому вважає за необхідне, а в клієнти страхових компаній поставлені у жорсткі рамки - 3%від виторгу.

Але незважаючи на ці негативні моменти, страхування розвивається дуже високими темпами і є одним із най-перспективніших у Східній Європі. При цьому зростають нетільки обсяги зібраних страхових премій, а й активи та капіта-ли страхових компаній. Це відбивають дані табл. 3.1.

Найбільш перспективними на ринку страху-вання є:

медичне страхування;

довгострокове страхування життя;

автострахування.

Подальший розвиток ринку залежатиме від економічногозростання в країні і від розвитку його законодавчого регулю-вання.