Відношення страхових премій до ввп

Відношення страхових премій до ВВП у країнах ЄС досить неоднорідне. Для більшості країн Східної Європи і Греції відношення сумарних страхових премій до ВВП не перевищує 5 %, тоді як для країн Західної Європи з добре розвиненим страхуванням цей показник істотно вищий - від 6 % в Австрії і до 32 % у Люксембурзі.

Середня страхова премія на одного жителя ЄС, так само як і відношення сумарних премій до ВВП, є дуже неоднорідною. Це зумовлюється насамперед такими факторами;

o укладенням страхових контрактів за кордоном;

o істотними розходженнями в рівні життя у країнах Західної і Східної Європи.

За цим показником в Європі з великим відривом лідирують Люксембург і Ліхтенштейн зі значеннями показника, що перевищує 20 000 евро. Далі йде Велика Британія з премією 3679 евро на одну особу. Країни Східної Європи розташувалися у кінці списку з преміями від 41 евро в Румунії і до 821 євро в Словенії.

Досвід англійських і німецьких страхових компаній

Страховий бізнес Великобританії протягом багатьох років концентрується в Лондоні як світовому фінансовому центрі. Найбільший Лондонський міжнародний страховий ринок обслуговує фінансові потоки ряду країн і компаній ^11.

Авторитет Лондонського міжнародного страхового ринку спирається на значний кадровий потенціал фахівців страхового ринку, високорозвинену інфраструктуру ринку, а також присутність тут широко відомої за межами Великобританії страхової корпорації «Ллойд».У Лондоні розташовані представництва або дочірні структури всіх найбільших страхових компаній світу. Тут сконцентровані також центральні офіси всіх найбільших міжнародних страхових і перестрахувальних брокерів. Працює найстаріші (засновані в 1760г) і найбільш авторитетні класифікаційні товариства - Регістр судноплавства «Ллойд». У Лондоні розташовані штаб-квартири ряду міжнародних страхових організацій, а також деякі структури національного страхового ринку (інститут Лондонських страховиків, інститут дипломованих страховиків і ін), діяльність яких носить міжнародних характер.

Страхові компанії Великобританії не в праві займатися яким-небудь іншим видом бізнесу крім страхування.

Базова структура Лондонського міжнародного страхового ринку - корпорація «Ллойд» представлена ​​400 страховими синдикатами, які об'єднують фізичних осіб - андеррайтерів, безпосередньо здійснюють страховий бізнес корпорації. Андеррайтери несуть необмеженувідповідальність за зобов'язаннями, що випливають з умов укладених ними договорів страхування в рамках синдикату. Динамічні і рухливі структури синдикатів, які мають виражену спеціалізацію за видами (класами) страхування, утворюють економічне середовище міжнародного страхового ринку в системі корпорації «Ллойд». Кожен синдикат представлений на цьому ринку через лідируючого андеррайтера, який безпосередньо приймає ризики на страхування в синдикаті від посередника - брокера «Ллойда». Членство корпоративної структури «Ллойда» відкрито для всіх громадян (резидентів) Великобританії та іноземців (нерезидентів).

Агентства андеррайтингу створюються для продажу страхових полісів у регіонах в тому випадку, якщо страхової компанії економічноневигідно створювати там філію або дочірню компанію. Страхові поліси виписуються клієнтурі від імені страхової компанії, однак персонал агентства андеррайтингу не є кадровим складом даного страховика. Агентство андеррайтингу не відповідає за зобов'язаннями, що випливають з умов укладених договорів страхування, які засвідчуються страховими полісами, виписаними фізичними та юридичними особам за їхнім посередництвом.

При розгляді акредитуючої до органу державного страхового нагляду проекту програми перестрахувального захисту майбутнього портфеля договорів страхування до уваги повинні бути прийняті наступні обставини: Департамент торгівлі та промисловості звичайно дозволяє перестраховуватися більше 20% взятих оригінальним страховиком зобов'язань у системі страхового холдингу, до якого належить оригінальний страховик, більш 10% зобов'язань в будь-якій іншій страховій компанії. У будь-якому випадку дозволяється більше 25% взятих оригінальним страховиком зобов'язань перестраховувати в будь - якій іншій країні.

Іноземні страхові компанії, що функціонують на страховому ринку Великобританії, проводять свої операції на тих же умовах що і їх англійські конкуренти. Всі страхові компанії, зареєстровані в якості господарюючих суб'єктів за кордоном, повинні задовольняти вимогам DTI в частині наявності у них фінансових ресурсів у Великій Британії, адекватних узятим зобов'язанням за укладеними договорами страхування і перестрахування. Процедура видачі ліцензій на страхову діяльність зазвичай займає шість місяців. Діяльність страховика, пов'язана із здійсненням операцій перестрахування та ретроцесії, також підлягає процедура ліцензування на загальних підставах з боку DTI.

Діяльність страхових синдикатів корпорації «Ллойд» безпосередньо не підлягає контролю з боку Департаменту торгівлі і промисловості (DTI).

Відповідно до Закону про страхової корпорації «Ллойд» 1982 р. (Lloyd's Act, 1982) функції нагляду за синдикатами передані Раді Ллойда (Council of Lloyd's), наділеному широкими правами і повноваженнями.

У результаті в цивільно - правовому декреті страхова корпорація «Ллойд» розглядається як саморегулююча структура страхового ринку, діяльність якої носить яскраво виражений міжнародний характер.

Рада «Ллойда» відповідає на питання створення нових страхових синдикатів корпорації.

Діяльність страхових посередників у Великобританії в значній мірі також підлягає регулюванню і ліцензуванню. Це в першу чергу відноситься до діяльності страхових і перестрахувальних брокерів.

Відповідно до Закону про страхові брокерів 1977 р. (Insurance Brokers Act, 1977) у Великобританії утворений Реєстраційний рада страхових брокерів (Insurance Brokers Registration , IBRC ), которому приданы контрольные и регулятивные функции в отношении страховых брокеров, ействующих на английском страховом рынке. Council, IBRC), якому додані контрольні та регулятивні функції стосовно страхових брокерів, ействие англійською страховому ринку. На IBRC покладено ведення державного реєстру страхових брокерів. Без відповідної реєстрації в IBRC та занесення відомостей до государсвенний реєстру страхових брокерів діяльність страхового посередника вважається незаконною з усіма витікаючими наслідками.

Якщо частка брокерської комісії від продажу полісів страхування життя і накопичувальних пенсійних планів до певного віку клієнта перевищує 25% його сукупного доходу з страхової діяльності, то страховий брокер повинен або вступити в члени особливої ​​національної саморегулівної організації - Регулирующей асоціацією фінансових посередників, менеджерів і брокерів. (Financial , Managers Intermediaries, Managers and Brokers Regulatory , FIMBRA ) либо преобразовать свой статус хозяйствующего субъекта страхового рынка в так называемого «связанного» страхового агента или страховщика ¹² . Association, FIMBRA) або перетворити свій статус господарюючого суб'єкта страхового ринку в так званого «пов'язаного» страхового агента або страховика ^12.

Особлива структура англійського страхового ринку - Управління по захисту страхувальників (Policyholders Protection Board), яке було створено відповідно до Закону про захист прав страхувальників 1975р. (Policyholders Protection Act, 1975). Крім того, вказаний закон забезпечив необхідні умови для створення особливого компенсаційного фонду страхувальникам, який формується за рахунок грошових відрахувань всіх страхових омпанія, що мають ліцензії і здійснюють страхові операції у Великобританії.

У деяких випадках страхувальники можуть розраховувати на грошову компенсацію з боку IBRC і FIMBRA, що організують діяльність страхових посередників на англійській страховому ринку.

Закон про страхові компанії 1982 р. встановлює мінімальні вимоги до рівня платоспроможності страховика. Методика розрахунківрівня платоспроможності відповідає вимогам директив ЄС з питань страхової діяльності.

Страхові компанії сплачують податок на прибуток від страхової діяльності, а також податок на майно. У деяких випадках страхові операції обкладаються гербовим збором, однак, обсяг цих операцій дуже обмежений.

Німецькі страхові компанії

Досвід німецьких страхових компаній у всіх розвинених країнах світу. Розглянемо докладніше страховий ринок Німеччини, що характеризується динамічним розвитком. Щорічний приріст обсягу надходження страхових платежів складає в Німеччині 10%. Особисте страхування в структурі національного страхового ринку займає 37%. Медичне страхування, яке користується трохи меншою популярністю, ніж в інших країнах Західної Європи, складає близько 12% загального обсягу надходження страхових платежів. Майнове страхування займає 51% національного страхового ринку в Німеччині ^13.

У 1990 р в Німеччині налічувалося 115 страховиків, які обслуговують сектор договорів особистого страхування, 230 недержавних пенсійних фондів, 55 товариств медичного страхування, 35 спеціалізованих перестрахувальних компаній, 330 інших страховиків.Страховики в Німеччині не мають права займатися будь-якою іншою діяльністю, крім страхування.

Федеративний устрій Німеччини є важливим чинником у розвитку каналів просування страхових послуг безпосереднім споживачам.Регіональні страховики підтримують свою фізичну присутність у всіх федеральних землях Німеччини.

Страхова справа в самій Німеччині сильно зарегульована. В даний час діє закон про державний страховий нагляд 1983 р. з урахуванням наступних змін, внесених у грудні 1985р та жовтні 1990 р., містить основні правові норми, що регулюють страхові відносини.

Всі діючі в Німеччині національні й іноземні страхові компанії підлягають обов'язковому державному нагляду з боку Федерального відомства нагляду за діяльністю страхових компаній (BAV), розташованого в Берліні. Основна мета діяльності федерального органу державного страхового нагляду - захист інтересів страхувальників.

Всі іноземні страхові компанії, намірюються здійснювати операції прямого страхування в Німеччині, повинні пройти процедуру ліцензування.

Доходи від страхової діяльності є об'єктом оподаткування. У цілому застосовується 50%-ная ставка оподаткування прибутку від страхової діяльності. Податком 80% обкладаються страхові премії по всім укладених договорах страхування, крім страхування життя.Податок на додану вартість у відношенні сум страхових премій, що надходять на банківський рахунок страховика, не застосовується.