Найважливіший крок у формуванні єдиного страхового ринку в єс - введення правила єдиної ліцензії. Директиви єс висувають такі вимоги до видачі єдиної ліцензії 9:

1) використання єдиних організаційно-правових форм для створення страхових організацій;

2) обмеження на вид діяльності, що означає, що страхові організації ЄС поряд зі страховою діяльністю не повинні займатися ніяким іншим видом діяльності. Введення вимоги обумовлене особливою соціальною значимістю страхування як інституту фінансового захисту;

3) обов'язковість надання схеми страхових операцій (бізнес-плану, прогнозу) на найближчий після початку період діяльності страхової організації;

4) обов'язковість наявності гарантійного фонду, що забезпечує здійснимість зобов'язань страховика перед страхувальниками. Розмір гарантійного фонду залежить від організаційно-правової форми страхової організації, диференціюється за видами страхування і залежить від обсягу передбачуваних страхових операцій;

5) наявність чесного, надійного і кваліфікованого управління страховою організацією. Встановлено вимоги до керівництваорганізаціїї, зобов'язаному діяти перш за все в інтересах страхувальників. Кожен менеджер повинен відповідати за всі збитки, які він може завдати своєї організації;

6) чесність та добропорядність власників (для акціонерних товариств) і членів організації (для залежних страхових організацій). Ні ті, ні інші не повинні мати кримінального минулого, не повинні знаходитися під судом і зобов'язані розуміти, що «швидких грошей» данийбізнес не дає. Дана вимога в основному пред'являється до власників і членам суспільства, які мають не менше 10% частки.

Загальна характеристика страхового ринку Європейського Союзу

Сьогодні будь-який економічний процес, будь-яку економічну модель розвитку країни не можливо розглянути, не проаналізувавши їх з погляду страхування. Є певна залежність між рівнем розвитку страхування та економічним зростанням країни. Страхування як невід'ємна складова всіх сфер та галузей господарства країни є одним із найважливіших факторів зростання та добробуту.

У країнах ЄС страхування стало міцним важелем розвитку економіки та забезпечення її стабільності. Щорічний фінансовий обіг страхових компаній збільшується і порівнянний з показниками банківського капіталу (рис. 29.1).

Європейські страхові компанії оперують значним інвестиційним капіталом. Власники підприємств та окремі громадяни європейських країн відчувають себе надійно захищеними від різноманітних непередбачуваних подій. Додатковий імпульс розвитку, удосконаленню та уніфікації страхування в ЄС надало введення єдиної валюти - євро. Європейські страховики намагаються не відставати від швидкоплинних вимог часу і пропонують клієнтам багато нових нетрадиційних послуг

Рис. 29.1. Частка зібраних страхових премій за регіонами, % від загальносвітових (джерело: СЕА Statistics № 24 European Insurance in Figures. . -June)

(страхування від терористичних актів, наслідків глобального потепління клімату, забруднення навколишнього середовища тощо).

За останні 35 років кількість щорічних природних і техногенних катастроф у Європі зросла з пари десятків до пари сотень. Відповідно зростають страхові виплати і втрати страховиків. У 2005 р. страхові виплати, викликані природними катастрофами у світі, другий раз поспіль установили новий рекорд - 83 млрд дол. СІНА, 8,4 % цієї суми припало на природні катастрофи в Європі (табл. 29.1). До того ж досить велика частина виплат, викликаних ураганами в Північній Америці, припала на європейських страховиків і перестраховиків.

Уряди європейських країн по-різному реагують на ці тенденції. Деякі європейські країни вводять обов'язкове страхування певних ризиків, обов'язкові страхові пули, але в більшості країн страхування збитків від природних катастроф залишається добровільною справою. В умовах недостатнього охоплення страхуванням, збитки вимушена нести держава. З метою розв'язання цієї проблеми дедалі більша увага приділяється проектам кооперації держави і страхових компаній. Подібна кооперація дає можливість усім учасникам одержати більш точні оцінки ризиків (такий проект реалізований в Австрії), розробити адекватні схеми перестрахування, в яких ризики оптимально розподілені між страховиками, перестрахо-виками і - як останньою інстанцією - державою, а також поліпшити системи захисту і зменшення збитків від катастроф (наприклад, шляхом регулювання будівництва в зонах ризику, оптимізації захисних дамб і т. ін.).

Визнаними лідерами страхової справи в ЄС є Велика Британія, Німеччина та Франція (рис. 29.2). Переважна більшість, близько 98 %, сумарних страхових премій, що збираються у ЄС, припадає на "старі" 15 країн. У відносно "нових" країнах ЄС страхова справа розвивається поки що досить повільно.

На перші 7 країн - лідерів страхової страви (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Нідерланди, Іспанія та Бельгія) припадає більше 85 % щорічних сумарних страхових премій ЄС. Незважаючи на те, що Велика Британія не входить до зони євро, вона відіграє важливу роль у страховому бізнесі Європи та світу. Британський страховий гігант Лондонський Ллойд, що діє вже більше 300 років, вважається одним із засновників страхової індустрії. В країні є велика кількість страхових компаній, у тому числі філії найвідоміших страховиків та перестраховиків.

Німеччина має винятково розвинену систему страхування, яка охоплює майже всі сфери життя громадян. У зв'язку з швидким старінням населення в останні роки важливу роль відіграють страхування життя та пенсійне страхування, що мають у Німеччині давні традиції. Страхування є популярним серед населення, держава та страхові компанії здійснюють велику просвітницьку роботу.

Рис. 29.2. Сумарні страхові премії у країнах ЄС  % (дже релої СЕА Statistics № 24 European Insurance in Figures. - 2006. - June)

Французький страховий ринок має свої особливості. Крім страхових компаній страхові операції здійснюють банки та поштові відділення. Жорстка конкурентна боротьба на ринку привела до того, що страхування життя стало у Франції одним з найвигідніших способів розміщення власних фінансових засобів.