- •1. Завдання, мета та зміст дисципліни «Охорона праці в галузі»
- •2. Стан безпеки праці та соціальний діалог у світі.
- •Закон «Про соціальний діалог в Україні». Принципи, сторони, форми соц діалогу в Україні.
- •4. Національні тристоронні соціально-економічні ради та територіальні соціально-економічні ради у регіонах: склад та напрями роботи
- •5. Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: політика зайнятості, політика оплати праці, політика розвитку трудових ресурсів та проф підготовки
- •6.Аспекти ведення Європейського соціального діалогу: соціальний захист, трудове законодавство, безпека та гігієна праці.
- •7. Конвенції, рекомендації моп, директиви єс, договори в рамках снд у галузі поліпшення умов праці, діючі в Україні.
- •8. Міжнародної організації праці: структура (Міжнародної Конференції праці, Адміністративної Ради та Міжнародного Бюро праці), аспекти діяльності в Україні.
- •9. Міжнародне співробітництво у сфері охорони праці.
- •10. Соціальна відповідальність: основні принципи та її впровадження
- •11. Законодавча та нормативна база оп
- •12. Нормативно-технічна база оп:нормативно-правові акти з охорони праці (нпаоп) та нормативні (локальні) акти про охорону праці окремих п-ств.
- •Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
- •Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
- •15. Економічна оцінка заходів з охорони праці: алгоритм проведення та ефективність.
- •16. Методичний інструментарій оцінки заходів щодо покращення охорони праці в галузі.
- •17. Соціально-ек. Ефективність заходів щодо покращення охорони праці в галузі
- •18. Державне фінансування заходів з поліпшення охорони праці.
- •19. Управління безпекою праці як ключова складова підвищення якості життя людини.
- •20. Характеристика ланки (рівня) суоп з законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці.
- •21.Структура та функції ланки суоп рівня конкретних орг-цій, підприємств.
- •22.Принципи, функції і завдання суоп на рівні підприємства.
- •23 Система менеджменту охорони праці та промислової безпеки
- •24. Системи менеджменту гігієни і безпеки праці
- •25. Механізм та ефективність функціонування суоп на рівні підприємства
- •26. Політика підприємства щодо охорони праці.
- •27. Оцінка стану безпеки праці в організації
- •28.Атестація робочих місць за умовами праці та навчання персоналу.
- •29.Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій
- •30. Стимулювання охорони праці (ст. 25 Закону «Про охорону праці»). Види заохочень визначених колективним договором, угодою.
- •31. Проблеми організації охорони праці в офісах суб’єктів господарювання
- •32.Функціональні обов’язки відповідальних осіб з оп на рівні підприємства
- •33.Психологічні процеси трудової діяльності. Психофізіологічні детермінанти безпеки праці.
- •34.Система психофізіологічного забезпечення безпеки праці
- •35.Психофізіологічна експертиза:суть, періодичність проведення, структура карти обстеження.
- •36. Психофізіологічні проблеми: фізичне та нервово-психічне стомлення. Крива працездатності під час робочої зміни
- •37. Психофізіологічні проблеми: стрес та емоційне вигорання (суть, причини, профілактика).
- •38.Методологічний інструментарій визначення рівня стресостійкості при виконанні професійних обов’язків.
- •39. Правові підстави створення системи проф психофізіологічного відбору
- •40. Професійна шкідливість та професійне захворювання в галузі
- •41. Мікроклімат у виробничих приміщеннях
- •42. Виробничий пил, промислові отрути, шум, вібрація: засоби та заходи боротьби з ними.
- •43. Техніко-економічна оцінка впливу професійних шкідливостей на ефективність праці.
- •44. Поняття умови праці. Класифікація факторів, що впливають на формування умов праці.
- •45. Напруженість та важкість праці. Методика кількісної оцінки важкості праці.
- •46.Травматизм: стан в Україні та основні детермінанти.
- •47.Функціональна роль Держгірпромнагляду щодо попередження травматизму та профзахворюваності в галузях нгк України.
- •48.Методологічний інструментарій дослідження виробничого травматизму:основні та допоміжні групи методів.
- •49.Проблеми та аспекти підвищення безпеки праці: національні та міждержавні ініціативи та проекти.
- •50. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Профілактика травматизму:сигнальні кольори і знаки безпеки.
- •51. Системи превентивних заходів щодо попередження травматизму в галузі. Засоби колективного та індивідуального захисту.
- •52. Виробничі травми: різновиди за класифікаційними ознаками.
- •53. Постанова з питань розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань на виробництві (від 30 листопада 2011 р.). Алгоритм розслідування нещасних випадків.
- •60. Органи державного нагляду за оп: основні завдання та принципи роботи.
- •61.Громадський контроль в сфері безпеки та охорони праці на виробництві.
- •62. Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання на виробництві.
- •63. Аспекти співпраці роботодавців з Фондом соц страх від нещасних випадків та профзахвор.
- •64. Суб’єкт-об’єктні відносини у сфері страхування від нещасного випадку.
- •65. Страховий випадок, тарифи та виплати.
- •66. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.
- •67.Організаційно-технічні заходи пожежної безпеки на галузевих об’єктах.
- •68. Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою.
- •69. Різновиди та специфіка вибухо- і пожежонебезпечних зон.
- •70. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості
- •71. Система заходів попередження пожежних випадків на галузевих об’єктах.
- •72. Засоби пожежогасіння: первинні, пожежна техніка
- •73. Алгоритм дій працівників об’єктів виробничої та невиробничої сфери при виникненні пожежі.
- •74. Органи держ. Пожежного нагляду. Функції контролюючих посадових осіб.
- •75. Загальні вимоги безпеки в галузі до виробничого обладнання та технологічних процесів.
- •76. Безпека праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин.
- •77.Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
- •78. Організація безпечної роботи електроустановок. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах.
- •79. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •80. Медичний огляд працівників певних категорій.
Система стандартів безпеки праці. Підсистеми діючих госТів та ссбт в Україні.
Система стандартів безпеки праці (ССБП) — це комплекс взаємозв’язаних стандартів, спрямованих на забезпечення безпеки праці, збереження здоров’я та працездатності людини в процесі праці. Розробка стандартів здійснюється на основі глибоких наукових досліджень, новіших досягнень науки і техніки вченими, спеціалістами різних галузей народного г-ства, працівниками служб охорони праці.
Стандарти безпеки праці поділяються на міждержавні (ГОСТ), державні (ДСТУ), міжгалузеві (ГСТУ), галузеві (ОСТ), стандарти підприємств (СТПССБП). Державні стандарти охорони праці — це норми і правила, що поширюються на всі галузі господарства незалежно від форми власності та виду діяльності: будівельні, санітарні норми й правила; правила розміщення електроустановок споживачів; правила дорожнього руху; положення «Про розслідування та облік нещасних випадків» тощо.
Існуючі на цей час ГОСТи, що належать до ССБТ, діють як міждержавні стандарти. Вони мають шифр системи 12 і поділяються на 5 кваліфікаційних груп, яким надано такі шифри (шифри підсистем):
1) організаційно - методичні стандарти - 0;
2) стандарти вимог і норм за видами небезпечних і шкідливих виробничих чинників - 1;
3) стандарти вимог безпеки до виробничого обладнання - 2;
4) стандарти вимог безпеки до виробничих процесів - 3;
5) стандарти вимог до засобів захисту працівників - 4.
Крім ДСТУ, ГОСТів і ДНАОП, в Україні діють санітарні норми (СН), в яких наведені вимоги стосовно виробничої санітарії; будівельні норми і правила, де викладені вимоги до будівель та споруд залежно від їх призначення і пожежної безпеки. При розгляді питань пожежної безпеки можуть траплятися посилання на ОНТП - галузеві норми технологічного проектування .
Упровадження стандартів ССБП, що встановлюють вимоги безпеки на робочих місцях, здійснюється на основі плану організаційно-технічних заходів, які розроблялися службами охорони праці головного енергетика, головного механіка та іншими, а потім затверджувалися керівником підприємства.
Згідно з положенням про «Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України Держгірпромнагляд України» Держгірпромнагляд опрацьовує і затверджує правила, норми, інші нормативно-правові акти з промислової безпеки, охорони праці», тобто НПАОПи (раніше ДНАОПи).
Існують Вимоги до наступних виробничих факторів – шум (1), вібрація (2), мікроклімат виробничих приміщень (3) нормуються:
Соціально-економічне значення охорони праці в галузі.
Охорона працi - система правових, соціально-економічних, органiзацiйних, технiчних, гiгiєнiчних та лiкувально - профiлактичних заходів та засобiв, спрямованих на забезпечення збереження здоров'я та працездатностi людини в процесi працi. Дисциплiна охорони праці - комплексна дисциплiна.
Вона мiстить:
Правовi та органiзацiйнi аспекти охорони праці (законодавство з охорони праці).
Виробничу санiтарiю: а) оздоровлення повiтря робочого середовища (мiкроклiмат, запиленність, вентиляцiя); б) освiтлення виробничих приміщень; в) шум; г) вiбрацiя; д) iонiзуючi випромiнювання .
Технiку безпеки: а) електробезпека; б) безпека експлуатацiї герметичних систем, що знахо-дяться пiд тиском; в) безпека експлуатацiї пристроїв, машин та механiзмiв.
Пожежну безпеку.
Виробнича санiтарiя - система органiзацiйних заходiв та технiчних засобiв, що запобiгають впливові на працюючого шкiдливих виробничих факторiв. Технiка безпеки - система органiзацiйних заходiв та технiчних засобiв, що запобiгають вплив на працюючого небезпечних виробничих факторiв. Пожежна безпека - система органiзацiйних заходiв та технiчних засобiв, якi запобiгають виникненню пожеж та захищають від них. Мета курсу охорони праці - запобiгти (виключити) дiю небезпечних та шкiдливих виробничих факторiв на працюючих або зниження їх значень до нормованих значень.
Економічне значення охорони праці визначається ефективністю заходів з покращення умов і підвищення безпеки праці та є економічним виразом соціальної значущості охорони праці. Тобто, економічне значення охорони праці оцінюється за результатами, отриманими при зміні соціальних показників шляхом впровадження заходів з покращення умов праці: підвищення продуктивності праці; зниження непродуктивних витрат часу і праці; збільшення фонду робочого часу; зниження витрат, пов'язаних з плинністю кадрів через умови праці, тощо.